Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


•рунт €к стимул€тор та ≥нг≥б≥тор б≥ох≥м≥чних процес≥в




 

÷€ функц≥€ зумовлена надходженн€м у ірунт р≥зноман≥тних продукт≥в метабол≥зму рослин, тварин ≥ м≥кроорган≥зм≥в: орган≥чн≥ кислоти, ам≥нокислоти, ферменти, спирти, в≥там≥ни та ≥нш≥ сполуки, €к≥ можуть стимулювати або упов≥льнювати (пригн≥чувати) життЇд≥€льн≥сть живих орган≥зм≥в. ѕевним чином вона впливаЇ на загальну динам≥ку еколог≥чних систем ≥ формуванн€ б≥олог≥чноњ продуктивност≥. Ќауков≥ досл≥дженн€ ≥ практика с≥льського господарства показали, що ц€ функц≥€ в окремих випадках контролюЇ житт€ наземних б≥оценоз≥в.

«а приклад можна вз€ти ірунтовтому, коли ірунт знижуЇ свою родюч≥сть не дивл€чись на достатню к≥льк≥сть в ньому поживних елемент≥в ≥ спри€тлив≥ кл≥матичн≥ умови. “аке €вище спостер≥гаЇтьс€ на орних земл€х при монокультур≥.

•рунтовтома може бути викликана розмноженн€м специф≥чних патогенних м≥кроорган≥зм≥в, €к≥ паразитують на певних видах рослин; надм≥рним засм≥ченн€м ірунту бурТ€нами; пог≥ршенн€м водно-пов≥тр€ного режиму ірунту.

як у природних ф≥тоценозах, так ≥ в агроценозах давно ви€влено пригн≥ченн€ росту рослин д≥Їю кореневих вид≥лень. ¬оно може бути €к само- пригн≥ченн€, так ≥ пригн≥ченн€ одного виду ≥ншим. ” спец≥альн≥й л≥тератур≥ наведен≥ численн≥ факти взаЇмного впливу живих орган≥зм≥в продуктами життЇд≥€льност≥ (метабол≥тами), €к≥ надход€ть у ірунт ≥ надземну частину б≥огеоценозу (рис. 13.1.). —амопригн≥ченн€ росту рослин ви€влено в досл≥дах з монокультурою Ц вирощуванн€ одного й того ж виду на одн≥й д≥л€нц≥ прот€гом к≥лькох рок≥в. Ќегативний вплив кореневих вид≥лень одного виду на р≥ст ≥ розвиток ≥ншого також ви€влено у багатьох випадках. “ак за даними  ол≥сн≥чен-ко ћ.¬. (1976), √родзинського ј.ћ. (1983) та ≥нших автор≥в негативний б≥ох≥м≥чний вплив на дуб зд≥йснюють €сен, вТ€з, осика, сосна.

” ф≥тоценозах р≥зного видового складу ви€влено взаЇмний позитивний вплив кореневих вид≥лень двох вид≥в рослин.  ласичним прикладом такого €вища Ї сум≥сне вирощуванн€ злакових ≥ бобових трав. ѕродуктивн≥сть б≥омаси таких ценоз≥в набагато вища, н≥ж при вирощуванн≥ цих компонент≥в на окремих д≥л€нках. ” л≥сових насадженн€х ви€влено позитивний вплив на дуб липи др≥бнолистоњ ≥ клена гостролистого, взаЇмний позитивний вплив сосни ≥ модрини.

Ѕ≥льш детальна ≥нформац≥€ про функц≥ю ірунту €к стимул€тора та ≥нг≥б≥тора б≥ох≥м≥чних процес≥в ≥ х≥м≥чну взаЇмод≥ю рослин у ф≥тоценозах висв≥тлено в спец≥альн≥й л≥тератур≥ з ф≥з≥олог≥њ рослин у розд≥л≥ алелопат≥€.

 

«асолен≥ ірунти: формуванн€, морфолог≥€, агроеколог≥чна характеристика

«асоленими називають ірунти, €к≥ м≥ст€ть в своЇму склад≥ таку к≥льк≥сть легкорозчинних солей, €ка згубно впливаЇ на с≥льськогосподарськ≥ рослини. ƒо них належать солончаки, солончакуват≥ ірунти, солонц≥ ≥ солод≥. «начний вклад у вивченн€ засолених ірунт≥в внесли  .ƒ. √л≥нка, ¬.—. Ѕогдан, ћ.ќ. ƒ≥мо, ¬.ј.  овда (–ос≥€), ќ.Ќ. —околовський, ќ.ћ. ћожейко (”крањна), ™. √≥льгард (—Ўј), ∆. ќбер (‘ранц≥€), ≤. —абольч (”горщина) та ≥н.

«асолен≥ ірунти поширен≥ на вс≥х континентах, особливо в сухих степах, нап≥впустин€х ≥ пустин€х суббореального ≥ субтроп≥чного по€с≥в. ¬ ”крањн≥ ц€ група ірунт≥в поширена в п≥вденних районах.

ѕлоща вс≥х засолених ірунт≥в земноњ кул≥ 240 млн га (ќ.¬. Ћобова, ќ.¬. ’абаров, 1983).

 

—олончаки

—олончаками називають ірунти, €к≥ м≥ст€ть велику к≥льк≥сть водорозчинних солей по всьому проф≥лю. ƒо солончак≥в в≥днос€ть ірунти, €к≥ у верхн≥й частин≥ проф≥лю (0-30 см) м≥ст€ть понад 0,6% соди, або 1% ≥ б≥льше хлорид≥в, або б≥льше 2% сульфат≥в. ѕри так≥й к≥лькост≥ солей ірунт майже повн≥стю втрачаЇ родюч≥сть. «а м≥жнародною систематикою ірунт≥в до солончак≥в в≥днос€ть ірунти, €к≥ у верхньому горизонт≥ (0-15 см) м≥ст€ть б≥льше 1% солей.

•рунти, €к≥ м≥ст€ть меншу к≥льк≥сть солей, називають солончакуватими.

—олончаки утворюютьс€ в умовах вип≥тного водного режиму при близькому зал€ганн≥ ірунтових м≥нерал≥зованих вод. ¬ипаровуванн€ вологи в цих умовах значно перевищуЇ к≥льк≥сть опад≥в. ѕри цьому верхн≥ горизонти збагачуютьс€ водорозчинними сол€ми. ÷≥ ірунти формуютьс€ також при на€вност≥ ≥нших джерел засоленн€.

–ослинн≥сть на солончаках неоднор≥дна. ¬идовий склад рослин залежить в≥д характеру засоленн€ ≥ вм≥сту солей. «деб≥льшого переважають р≥зн≥ види сол€нок. ‘≥томаса галоф≥т≥в багата на зольн≥ елементи (20-40%). ” склад≥ золи сол€нок переважають хлор, с≥рка, натр≥й. « в≥дмерлою частиною рослин у ірунт щороку надходить в≥д 200 до 600 кг солей на 1 га.

ѕроф≥ль солончак≥в слабкодиференц≥йований на генетичн≥ горизонти ≥ дуже розр≥зн€Їтьс€ за п≥дтипами. ’арактерною морфолог≥чною ознакою вс≥х солончак≥в Ї вицв≥ти легкорозчинних солей по всьому проф≥лю. ” багатьох солончак≥в на поверхн≥ формуЇтьс€ сольова к≥рка у к≥лька сантиметр≥в завтовшки.

ѕроф≥ль содового солончаку ѕолтавськоњ област≥ маЇ таку будову (за √.ћ. —амбуром) (рис. 13.2.):

√оризонт јк Ц сольова к≥рка б≥ла з буруватим в≥дт≥нком до 2 см.

√оризонт ј Ц гумусний, чорного забарвленн€, безструктурний, ущ≥льнений, скипаЇ в≥д Ќ—≤. ѕотужн≥сть 20-24 см.

√оризонт ¬ Ц перех≥дний, темнувато-с≥рий, пухкий, крупно-грудкуватоњ структури. ѕотужн≥сть 35-40 см.

√оризонт Ц ірунтоутворююча порода Ц карбонатний, мергел≥зований, легкий суглинок.

 

 

 

 

–ис. 13.2. —хематична будова проф≥лю

солончаку (1), солонцю (2) ≥ солод≥ (3)

 

¬ид≥л€ють два типи солончак≥в: тип автоморфних солончак≥в, €к≥ утво-рилис€ на засолених породах, ≥ тип г≥дроморфних солончак≥в, €к≥ сформувалис€ п≥д впливом засолених ірунтових вод. √оловною властив≥стю, за €кою д≥агнос-тують солончаки, Ї високий вм≥ст солей та характер њх розпод≥лу за проф≥лем. «а ц≥Їю ознакою вид≥л€ють два види солончак≥в: поверхнев≥ (сол≥ м≥ст€тьс€ в шар≥ ірунту 0Ч30 см) ≥ глибокопроф≥льн≥ (сол≥ м≥ст€тьс€ за вс≥м проф≥лем до ірунтових вод).

«а х≥м≥чним складом солей солончаки под≥л€ють на хлоридн≥, хлоридно-сульфатн≥, сульфатн≥, содово-сульфатн≥ та ≥н.

як≥сний склад солей зумовлюЇ зовн≥шн≥ ознаки солончак≥в. —еред них вид≥л€ють к≥рков≥ (високий вм≥ст хлориду натр≥ю), пухк≥ (сульфату натр≥ю), мокр≥ (хлориду кальц≥ю ≥ магн≥ю) ≥ чорн≥ (соди).

—туп≥нь засоленн€ встановлюють, визначаючи вм≥ст солей у водних вит€жках. ѕри хлоридно-сульфатному засоленн≥ вид≥л€ють так≥ категор≥њ ірунт≥в:

 

практично не засолен≥Чвм≥ст солей <0,25%
слабкозасолен≥ї 0,25Ч0,40%
середньозасолен≥ї 0,4Ч0,7%
сильнозасолен≥ї 0,7Ч1,2%
солончакиї >1,2%

—олончаки належать до малогумусних ірунт≥в. ” верхньому горизонт≥ вони м≥ст€ть менше 1% фульватного гумусу. якщо солончак утворюЇтьс€ внасл≥док засоленн€ високогумусних лучних ірунт≥в, тод≥ в≥н м≥стить б≥льше гумусу (5% ≥ б≥льше).

™мк≥сть вбиранн€ б≥льшост≥ солончак≥в становить 10Ч20 мг-екв на 100 г ірунту. ” склад≥ обм≥нних кат≥он≥в переважають натр≥й ≥ магн≥й. ’лоридн≥ ≥ сульфатн≥ солончаки мають нейтральну реакц≥ю, содов≥ Ч лужну. —олончаки мангрових заростей ≥ прибережних марш≥в, €к≥ м≥ст€ть галуни, мають кислу реакц≥ю.

¬с≥ горизонти солончак≥в нап≥впустинь ≥ пустинь м≥ст€ть карбонати ≥ значну к≥льк≥сть г≥псу.

¬исокий вм≥ст солей негативно впливаЇ на природну родюч≥сть солончак≥в. ” таких ірунтах р≥зко зменшуЇтьс€ к≥льк≥сть доступноњ дл€ рослин вологи. ” культурних рослин порушуютьс€ м≥неральне живленн€ ≥ фотосинтез, внасл≥док чого знижуЇтьс€ урожай ≥ його €к≥сть.

¬икористанн€ солончак≥в у землеробств≥ можливе лише п≥сл€ проведенн€ мел≥оративних заход≥в. ќсновним заходом пол≥пшенн€ засолених ірунт≥в Ї промиванн€ њх пр≥сною водою.

ѕромиванн€ солончак≥в провод€ть в поЇднанн≥ з ≥ншими заходами: глибокою оранкою, влаштуванн€м дренажу дл€ в≥дведенн€ промивних вод, внесенн€м орган≥чних ≥ м≥неральних добрив, вирощуванн€м багатор≥чних трав. ” процес≥ використанн€ мел≥орованих солончак≥в вживають заходи, €к≥ запоб≥гають њх вторинному засоленню.

 

—олонц≥

—олонц€ми називають ірунти, €к≥ у вбирному комплекс≥ ≥люв≥ального горизонту (¬) м≥ст€ть багато натр≥ю ≥ магн≥ю. ¬они поширен≥ в субаридних ≥ азидних област€х р≥зних терм≥чних по€с≥в, але найб≥льшу площу вони займають в суббореальному по€с≥. ‘ормуютьс€ на р≥внинних понижених елементах макрорельЇфу таких, €к ѕридн≥провська, —ередньодунайська, ѕрикасп≥йська, «ах≥дно-—иб≥рська низовини.

 ≥льк≥сть опад≥в на цих територ≥€х коливаЇтьс€ в≥д 100 до 550 мм, коеф≥ц≥Їнт зволоженн€ Ч в≥д 0,2 до 0,9. ¬ажливим фактором формуванн€ солонц≥в Ї ≥нтенсивне випаровуванн€ ірунтових вод.

•рунтоутворюючими породами дл€ солонц≥в Ї р≥зноман≥тн≥ пухк≥ др≥бнозернист≥ породи.

‘ормуютьс€ солонц≥ п≥д специф≥чною солонцевою рослинн≥стю, дл€ вид≥в €коњ характерна глибока коренева система (полини, кох≥€, кермек, камфоросма, п≥ретрум та ≥нш≥ види). Ќа солонц€х Ћ≥состепу ≥ —тепу поширена костриц€. Ѕ≥олог≥чна продуктивн≥сть солонц≥в набагато нижча за продуктивн≥сть зональних ірунт≥в. Ќа поверхн≥ солонц≥в багато водоростей (носток ≥ д≥атомов≥). «емле-
рийних тварин дуже мало.

ѕроф≥ль солонцю маЇ таку будову (див. рис. 13.2.):

√оризонт ј Ч гумусний, с≥рого забарвленн€, грудкувато-пилуватий, пухкий. ѕотужн≥сть 3Ч10 см.

√оризонт Ч надсолонцевий, €сно с≥рого забарвленн€, листувато-шаруватоњ нем≥цноњ структури, потужн≥сть 5Ч10 см. „асто горизонти ј ≥ ≈ важко розмежовувати ≥ тод≥ горизонт позначають ≥ндексом ј ≥ називають надсолонцевим. «агальна потужн≥сть його дос€гаЇ 20Ч30 см.

√оризонт ¬па Ч солонцевий, темно-бурого забарвленн€, щ≥льний, з характерною стовпчастою структурою.

√оризонт Bsa Ч п≥дсолонцевий. ѕор≥вн€но з солонцевим маЇ меншу щ≥льн≥сть. ћ≥стить карбонати, г≥пс ≥ водорозчинн≥ сол≥. «агальна потужн≥сть горизонт≥в ¬паBsa 40Ч50 см.

 ласиф≥кац≥€ солонц≥в. «а характером водного режиму ≥ комплексом властивостей, €к≥ повТ€зан≥ з ним (особливост≥ сольового режиму, накопиченн€ гумусу тощо), солонц≥ под≥л€ють на три типи: автоморфн≥, нап≥вг≥дроморфн≥ ≥ г≥дроморфн≥. Ќа п≥дтипи под≥л€ють залежно в≥д розташуванн€ в т≥й чи ≥нш≥й б≥окл≥матичн≥й зон≥ (табл. 13.3.).

 р≥м солонц≥в вид≥л€ють солонцюват≥ ірунти (чорноземи, каштанов≥, с≥ро-бур≥ та ≥н.), €к≥ мають де€к≥ ознаки солонц≥в: лужну реакц≥ю, брилисту структуру, щ≥льний ≥ злитий горизонт ¬, на€вн≥сть ув≥браного натр≥ю (5Ч15% суми ув≥браних кат≥он≥в).

√енезис солонц≥в вивчало багато вчених ( .  . √едройц, ¬. ј.  овда, ќ. Ќ. —околовський, ќ. ћ. ћожейко, Ѕ. ¬. јндрЇЇв та ≥н.). „исленними досл≥дженн€ми було встановлено, що проф≥ль цих ірунт≥в формуЇтьс€ п≥д впливом складноњ комб≥нац≥њ процес≥в, серед €ких варто вид≥лити так≥:

І процес осолонцюванн€ (насиченн€ вбирного комплексу натр≥Їм, надходженн€ соди в ірунтовий розчин, пептизац≥€ колоњд≥в п≥д впливом натр≥ю);

І процес осолод≥нн€ (руйнуванн€ пептизованих м≥нерал≥в ≥ винесенн€ њх вниз по проф≥лю разом з розчиненими орган≥чними речовинами);

І елюв≥ально-глейовий процес в надсолонцевому горизонт≥;

І дерновий процес у верхн≥й частин≥ надсолонцевого горизонту;

І накопиченн€ легкорозчинних солей, г≥псу, карбонат≥в в п≥дсолонцевому горизонт≥;

І оглеЇнн€ нижньоњ частини проф≥лю г≥дроморфних солонц≥в.

ўодо походженн€ солонц≥в вчен≥ висунули к≥лька теор≥й, але жодна з них не Ї ун≥версальною. «агальним дл€ вс≥х теор≥й Ї визнанн€ пров≥дноњ рол≥ ≥ону натр≥ю в розвитку солонцевих ознак.

ƒоведено, що солонц≥ в природних умовах утворюютьс€ р≥зними шл€хами:

І розсоленн€м солончак≥в, засолених нейтральними сол€ми;

І завд€ки д≥њ на ірунт розчин≥в, €к≥ м≥ст€ть соду;

І в результат≥ б≥огенного накопиченн€ натр≥Ївих солей, в тому числ≥ ≥ соди, а також внасл≥док п≥дн€тт€ солей по кап≥л€рах у верхн≥ горизонти з глибини зал€ганн€ засолених пор≥д;

І накопиченн€м в ірунтах г≥дроф≥льних колоњд≥в, €к≥ зумовлюють формуванн€ солонцевих властивостей. ”творенн€ г≥дроф≥льних колоњд≥в зумовлено гальм≥рол≥зом Ч руйнуванн€м натр≥Ївих м≥нерал≥в сольовими розчинами.

“аблиц€ 13.3.  ласиф≥кац≥€ солонц≥в

 

 

“ипи ѕ≥дтипи
јвтоморфн≥ (ірунтов≥ води глибше 6 м)     Ќап≥вг≥дроморфн≥ (ірунтов≥ води на глибин≥ 3Ч6 м)     √≥дроморфн≥ (ірунто- в≥ води на глибин≥ 1Ч3 м)   „орноземн≥  аштанов≥ Ќап≥впустинн≥ Ћучно-чорноземн≥ Ћучно-каштанов≥ Ќап≥вг≥дроморфн≥ мерзлотн≥     „орноземно-лучн≥  аштаново-лучн≥ Ћучн≥ мерзлотн≥ Ћучно-болотн≥  

 

’арактерними властивост€ми солонц≥в Ї ч≥тка диференц≥ац≥€ проф≥лю на генетичн≥ горизонти, р≥зкий перерозпод≥л по проф≥лю тонкодисперсноњ маси, висока щ≥льн≥сть солонцевого горизонту, високий вм≥ст водорозчинних солей ≥ ув≥браного натр≥ю (15Ч60% суми ув≥браних кат≥он≥в), лужна реакц≥€ ірунтового розчину. —олонц≥ мають поган≥ водно-ф≥зичн≥ ≥ ф≥зико-механ≥чн≥ властивост≥.
¬ сухому стан≥ вони камТ€н≥ють ≥ розтр≥скуютьс€, при зволоженн≥ дуже набухають, стають вТ€зкими ≥ липкими. ¬ такому стан≥ вони мають низьку водопроникн≥сть. «авд€ки високому вм≥сту г≥дроф≥льних колоњд≥в солонц≥ утримують значну к≥льк≥сть води, недоступноњ дл€ рослин.

—олонц≥ у землеробств≥ можна використовувати лише п≥сл€ докор≥нного пол≥пшенн€ њх родючост≥. ќсновним мел≥оративним заходом на солонц€х Ї г≥псуванн€ з метою зам≥щенн€ натр≥ю на кальц≥й. ƒл€ цього в ірунт внос€ть кальц≥Їв≥ сол≥: г≥пс, фосфог≥пс, хлорид кальц≥ю та ≥н. √≥псуванн€ провод€ть, €к правило, у поЇднанн≥ з промиванн€м ірунту пр≥сною водою.

ѕри на€вност≥ в п≥дсолонцевому горизонт≥ карбонат≥в кальц≥ю ≥ г≥псу провод€ть мел≥оративну глибоку оранку спец≥альним плугом, €кий перем≥щуЇ г≥псовий горизонт ближче до поверхн≥ ірунту ≥ перем≥шуЇ його з масою солонцевого горизонту (самог≥псуванн€ солонц≥в). ћел≥орован≥ солонц≥ потребують високих доз орган≥чних ≥ м≥неральних добрив.

 

5.3. —олод≥

—олод≥ також поширен≥ у вс≥х географ≥чних по€сах «емл≥ в умовах пом≥рно посушливого ≥ сухого кл≥мату. ¬они трапл€ютьс€ на територ≥њ ѕридн≥провськоњ, ѕричорноморськоњ, “амбовськоњ, «ах≥дно-—иб≥рськоњ, ѕрикасп≥йськоњ низовин, на р≥внинах ѕ≥вн≥чноњ јмерики, јвстрал≥њ, в басейнах р. ѕарана, ”ругвай
(ѕ≥вденна јмерика), «амбез≥ (јфрика) та в ≥нших рег≥онах.

‘ормуютьс€ солод≥ виключно на мезо- ≥ м≥кропониженн€х рельЇфу, наприклад, поди п≥вдн€ ”крањни, п≥д г≥дроф≥тними рослинними угрупованн€ми: заболочен≥ луки, р≥знотравно-злаков≥ луки, осиков≥ або березов≥ гањ на западинах тощо.

ќтже, солод≥ Ч це г≥дроморфн≥ або нап≥вг≥дроморфн≥ ірунти. ¬они мають р≥зко диференц≥йований проф≥ль, в €кому вид≥л€ють так≥ горизонти (див. рис. 13.2.):

√оризонт ќ Ч л≥сова п≥дстилка або дернина.

√оризонт ј Ч гумусний, буруватого забарвленн€, пронизаний корен€ми трав, часто оторфований. ѕотужн≥сть 3Ч10 см.

√оризонт Eg Ч елюв≥альний, осолод≥лий, б≥л€стий, борошнистий з шарувато-лускуватою структурою. „асто м≥стить зал≥зомарганцев≥ конкрец≥њ та ≥ржаво-охрист≥ пл€ми. ѕотужн≥сть 10Ч20 см.

√оризонт Bt,g Ч вимиванн€, темно-бурого забарвленн€, стовпчато-призмопод≥бноњ структури, з присипкою SiO2 на гран€х структурних агрегат≥в, щ≥льний, вТ€зкий. ѕотужн≥сть 50 см ≥ б≥льше.

Ќижче зал€гають горизонти ¬са, g; Bsa, g, €к≥ утворюють поступовий перех≥д до ірунтоутворюючоњ породи.

«а ступенем г≥дроморфност≥ солод≥ под≥л€ють на три п≥дтипи: солод≥ лучно-степов≥ (ірунтов≥ води на глибин≥ 6Ч7 м), лучн≥ (води на глибин≥ 1,5Ч3 м) ≥ лучно-болотн≥ (води на глибин≥ 1Ч1,5 м).

Ќа думку  .  . √едройца (1912), солод≥ Ї продуктом розсоленн€ ≥ вилуговуванн€ солонц≥в, ≥накше, солод≥ утворюютьс€ з солонц≥в в результат≥ зам≥щенн€ обм≥нного Na+ на Ќ+. ѕри цьому руйнуютьс€ м≥нерали ірунтового вбирного комплексу. ќксиди, €к≥ при цьому утворюютьс€, винос€тьс€ в нижн≥ горизонти. ¬иноситьс€ також частина орган≥чних речовин. ÷≥ процеси зумовлюють руйнуванн€ солонцевого горизонту, €кий перетворюЇтьс€ на осолод≥лий.

” горизонт≥ ј солод≥ м≥ст€ть 3Ч7% гумусу, в осолод≥лому Ч до 1%. ¬бирний комплекс насичений —а2+, Mg2+ ≥ Na+. ¬ горизонтах ј ≥ Eg часто Ї водень ≥ алюм≥н≥й, €к≥ зумовлюють кислу реакц≥ю. √оризонт вмиванн€ маЇ нейтральну або слабко лужну реакц≥ю. ¬исока щ≥льн≥сть цього горизонту робить його водонепроникним. Ќа ньому часто виникаЇ верховодка, €ка перезволожуЇ верхню частину проф≥лю. ѕор≥вн€но з солонц€ми солод≥ м≥ст€ть значно менше водорозчинних солей (до 0,3%).

—олод≥ Ч низькородюч≥ ірунти. ÷е зумовлено низьким вм≥cтом поживних елемент≥в, кислою реакц≥Їю верхн≥х горизонт≥в, неспри€тливими водно-ф≥зичними властивост€ми. Ќеобх≥дними заходами п≥двищенн€ њх родючост≥ Ї глибоке розпушуванн€, внесенн€ високих доз орган≥чних ≥ м≥неральних добрив, вапнуванн€.

‘ормуванн€ солодей на замкнених пониженн€х обмежуЇ њх використанн€ у землеробств≥. “ривалий час вони перебувають у перезволоженому стан≥, що не даЇ змоги своЇчасно проводити польов≥ роботи. «деб≥льшого солод≥ використовують €к с≥ножат≥ ≥ пасовища.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 857 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2166 - | 2087 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.068 с.