Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒжерела накопиченн€ солей в ірунтах




“ема 13. ≈колог≥чн≥ функц≥њ ірунт≥в, зумовлен≥ њх х≥м≥чним складом

ѕлан

 

1. ‘ормуванн€ х≥м≥чного складу ірунту.

1.1. √еох≥м≥€ ірунтоутворенн€.

1.2. ƒжерела накопиченн€ солей в ірунтах.

1.3.  арбонатн≥сть ірунт≥в €к еколог≥чний фактор.

2. •рунт €к джерело поживних елемент≥в дл€ живих орган≥зм≥в.

3. •рунт €к депо елемент≥в живленн€, енерг≥њ ≥ вологи.

4. •рунт €к стимул€тор та ≥нг≥б≥тор б≥ох≥м≥чних процес≥в.

5. «асолен≥ ірунти: формуванн€, морфолог≥€, агроеколог≥чна характеристика.

5.1. —олончаки.

5.2. —олонц≥.

5.3. —олод≥.

 

 

‘ормуванн€ х≥м≥чного складу ірунту

√еох≥м≥€ ірунтоутворенн€

√еох≥м≥€ ірунтоутворенн€ вивчаЇ м≥грац≥ю ≥ трансформац≥ю х≥м≥чних сполук €к по вертикал≥ в межах ірунтового проф≥лю, так ≥ по горизонтал≥ в межах ірунтового покриву даноњ м≥сцевост≥. –уш≥йною силою геох≥м≥чних процес≥в Ї взаЇмод≥€ малого б≥олог≥чного ≥ великого геолог≥чного колооб≥гу речовин. ‘акторами м≥грац≥њ х≥м≥чних сполук ірунту Ї: життЇд≥€льн≥сть орган≥зм≥в, рух водних розчин≥в ≥ пов≥тр€них мас. ’≥м≥чн≥ сполуки ірунт≥в ≥ ірунтоутворюючих пор≥д мають р≥зну м≥грац≥йну здатн≥сть. ÷е зумовлюЇ р≥зну швидк≥сть њх перем≥щенн€ ≥, €к насл≥док, поступову диференц≥ац≥ю, перерозпод≥л њх у простор≥.

ћ≥грац≥йна здатн≥сть х≥м≥чних сполук ≥ х≥м≥чних елемент≥в залежить в≥д ступен€ њх дисперсност≥ ≥ розчинност≥. —еред р≥зних фракц≥й механ≥чних елемент≥в глинист≥ частки найшвидше перем≥щуютьс€ водними потоками на велику в≥дстань ≥ беруть участь у формуванн≥ глинистих алюв≥альних ≥ делюв≥альних в≥дклад≥в. ћ≥грац≥йна здатн≥сть розчинених у вод≥ речовин набагато б≥льша м≥грац≥йноњ здатност≥ глинистих суспенз≥й.

 р≥м того, на швидк≥сть м≥грац≥њ х≥м≥чних елемент≥в впливаЇ реакц≥€ середовища. ¬ кислому середовищ≥ (рЌ-6 ≥ менше) зростаЇ м≥грац≥йна здатн≥сть багатьох х≥м≥чних елемент≥в (Fe, Mn, Al, Ca та ≥н.). Ћише де€к≥ сполуки краще розчин€ютьс€ в лужному середовищ≥ (сполуки кремнезему).

ќтже, рухом≥сть р≥зних елемент≥в неоднакова. ’≥м≥чн≥ елементи ірунт≥в ≥ ірунтоутворюючих пор≥д за њх геох≥м≥чною рухом≥стю (м≥грац≥йною здатн≥стю) Ѕ.Ѕ. ѕолинов (1947) под≥лив на пТ€ть груп:

І енерг≥йно винос€тьс€: —≤, ¬r, J, S 10n

І легко винос€тьс€: —а, Na, K, Mg 1n

І рухом≥: –, Mn 0,1n

І малорухом≥: Fe, Al, Ti 0,01n

І ≥нертн≥: SiO2 (кварц.) 0

 

 ористуючись даними р€дами рухомост≥ х≥м≥чних елемент≥в, можна передбачити, що сполуки елемент≥в ≤ ≥ ≤≤ груп легко винос€тьс€ з ірунту ≥ накопичуютьс€ в ≥люв≥альному горизонт≥. ќтже. процентний вм≥ст њх в р≥зних горизонтах ірунтового проф≥лю неоднаковий.

ўоб оц≥нити вплив великого геолог≥чного колооб≥гу речовин в перерозпод≥л≥ х≥м≥чних елемент≥в по проф≥лю ірунту, ќ.≤. ѕерельман (1955) вв≥в пон€тт€ коеф≥ц≥Їнта водноњ м≥грац≥њ (коеф≥ц≥Їнт м≥грац≥йноњ здатност≥) Ц в≥дношенн€ середнього вм≥сту цього елемента в р≥чков≥й вод≥ до середнього його вм≥сту в л≥тосфер≥. √рупи елемент≥в за коеф≥ц≥Їнтом м≥грац≥йноњ здатност≥ под≥бн≥ до р€д≥в Ѕ.Ѕ. ѕолинова. „им менша ц€ величина, тим менше виноситьс€ х≥м≥чного елемента ≥ тим б≥льше його залишаЇтьс€ у ірунт≥.

ѕроцес перерозпод≥лу х≥м≥чних елемент≥в по проф≥лю ірунту зд≥йснюють також вищ≥ рослини. ¬они засвоюють х≥м≥чн≥ елементи з нижн≥х горизонт≥в ірунту ≥ ірунтоутворюючоњ породи ≥ транспортують њх в надземн≥ органи. ѕ≥сл€ в≥дмиранн€ рослин ≥ розкладанн€ орган≥чних решток винесен≥ з глибини х≥м≥чн≥ елементи акумулюютьс€ у верхньому горизонт≥ ірунту. ўоб оц≥нити вплив б≥олог≥чного колооб≥гу на перерозпод≥л х≥м≥чних елемент≥в, користуютьс€ коеф≥ц≥Їнтом концентрац≥њ х≥м≥чних елемент≥в наземною рослинн≥стю. ƒана величина виражаЇтьс€ в≥дношенн€м вм≥сту х≥м≥чного елемента в сух≥й мас≥ рослин до вм≥сту даного елемента в л≥тосфер≥. „им б≥льша дана величина, тим б≥льше вищ≥ рослини акумулюють даний елемент в гумусовому горизонт≥ ірунту. ƒо таких елемент≥в належать вуглець, азот, фосфор, с≥рка, хлор, бром, йод.

“аким чином, х≥м≥чний склад ірунту в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д х≥м≥чного складу л≥тосфери. ¬ ірунт≥ м≥ститьс€ б≥льше елемент≥в, €к≥ ≥нтенсивно накопичуютьс€ рослинн≥стю ≥ €к≥ мають низьку м≥грац≥йну здатн≥сть. –€д х≥м≥чних елемент≥в м≥ститьс€ в ірунт≥ в менш≥й к≥лькост≥, н≥ж в л≥тосфер≥, в звТ€зку з њх високою м≥грац≥йною здатн≥стю.

 

ƒжерела накопиченн€ солей в ірунтах

‘ормуванн€ засолених ірунт≥в в≥дбуваЇтьс€ при утворенн≥ в≥льних солей в ландшафт≥ ≥ накопиченн≥ њх в ірунтах. ќсновна маса солей утворюЇтьс€ при вив≥трюванн≥ г≥рських пор≥д. —еред них переважають хлориди, сульфати, н≥трати, сил≥кати ≥ карбонати. « поверхневими ≥ ірунтовими водами вони м≥грують в океани або у безст≥чн≥ област≥ материк≥в. «а п≥драхунками ¬.ј.  овди (1946) в —в≥товий океан щороку надходить близько 3 млрд т, а у безст≥чн≥ област≥ континент≥в близько 1 млрд т солей.

≤ншим джерелом засоленн€ ірунт≥в Ї соленосн≥ г≥рськ≥ породи, зокрема морськ≥ осадов≥ породи, €к≥ виход€ть на поверхню суш≥ внасл≥док тектон≥чних €вищ.

¬улкан≥чн≥ гази ≥ поп≥л, термальн≥ джерела винос€ть на поверхню прилеглоњ територ≥њ значну к≥льк≥сть солей.

” багатьох районах земноњ кул≥ важливим джерелом засоленн€ ірунт≥в Ї еолове перенесенн€ солей з мор€ на сушу (≥мпульверизац≥€). ¬≥тер переносить на сушу морськ≥ бризки, атмосферн≥ опади ≥ сух≥ сол≥ з берег≥в солоних водойм (лагуни, озера).

ќдним з джерел накопиченн€ солей в ірунт≥ Ї м≥нерал≥зован≥ ірунтов≥ води, €к≥ ≥нтенсивно випаровуютьс€ в умовах посушливого кл≥мату.

–ослини посушливих рег≥он≥в розвивають глибоку ≥ потужну кореневу систему. ¬ процес≥ життЇд≥€льност≥ вони перерозпод≥л€ють сол≥ з великоњ глибини до поверхн≥ ірунту. ѕроте це джерело в≥д≥граЇ другор€дну роль у засоленн≥ ірунт≥в.

«асоленн€ ірунт≥в в≥дбуваЇтьс€ при недосконал≥й систем≥ зрошенн€. «рошуван≥ води ≥ п≥дн€тт€ ірунтових вод при в≥дсутност≥ належного дренажу Ц один з небезпечних джерел накопиченн€ солей в ірунтах.

Ќа накопиченн€ солей в ірунтах значною м≥рою впливаЇ рельЇф. «асолен≥ ірунти приурочен≥, €к правило, до р≥зного роду депрес≥й, де ірунтов≥ води п≥дход€ть близько до поверхн≥. ќдн≥Їю з таких депрес≥й Ї ѕридн≥провська низовина. «асолен≥ ірунти формуютьс€ також на алюв≥альних р≥внинах великих р≥чок (¬олги, ƒону, ƒн≥пра, ≤ртиша, јмударТњ та ≥н.), на приморських алюв≥альних р≥внинах та стародавн≥х терасах.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 559 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2220 - | 1982 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.