Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема. јнал≥з пристосувань орган≥зм≥в до умов середовища




ѕрактична робота є 9.

ћета: ознайомитись з пристосуванн€ми орган≥зм≥в до умов зовн≥шнього середовища, зТ€сувати механ≥зм утворенн€ пристосувань, зробивши висновок про те, що пристосуванн€ - результат д≥њ природного добору. «Т€сувати х≥д формуванн€ адаптац≥й, розгл€нути њх класиф≥кац≥ю. ¬изначити, в чому пол€гаЇ в≥дносн≥сть та обмежен≥сть адаптац≥й.

“еоретична частина.

Ѕ≥льш≥сть сучасних вчених визначають адаптац≥ю €к нев≥дТЇмну властив≥сть житт€. јдаптац≥њ можна вважати еволюц≥йними пристосуванн€ми орган≥зму до середовища його ≥снуванн€, що пост≥йно виникають, зм≥нюютьс€ ≥ зникають. ” вузькому значенн≥ адаптац≥€ Ц це спец≥альн≥ властивост≥, €к≥ зумовлюють виживанн€ та усп≥шн≥сть розмноженн€ орган≥зм≥в у певних умовах ≥снуванн€.

Ѕ≥олог≥ческа€ адаптац≥€ (в≥д лат.adaptatio - пристосуванн€) - розвиток будь-€коњ ознаки, €кий спри€Ї виживанню виду ≥ його розмноженню. јдаптац≥њ можуть бути морфолог≥чними, ф≥з≥олог≥чними або повед≥нковими.
ћорфолог≥чн≥ адаптац≥њ включають зм≥ни форми або будови орган≥зму. ѕриклад такоњ адаптац≥њ - твердий панцир черепах, що забезпечуЇ захист в≥д хижих тварин.
ћалюнок 1. „ерепахи.

 

‘≥з≥олог≥чн≥ адаптац≥њ пов'€зан≥ з х≥м≥чними процесами в орган≥зм≥. “ак, запах кв≥тки може служити дл€ залученн€ комах ≥ тим самим спри€ти запиленню рослини.
ѕовед≥нкова адаптац≥€ пов'€зана з певним аспектом життЇд≥€льност≥ тварини. “иповий приклад - зимовий сон у ведмед€.
 ласиф≥кац≥€ адаптац≥й враховуЇ њх походженн€ (перед адаптивн≥, комб≥нативн≥ та постадаптивн≥), еволюц≥йний масштаб (спец≥ал≥зован≥ та загальн≥), характер вини-каючих зм≥н тощо. ƒл€ виникненн€ адаптац≥њ необх≥дна на€вн≥сть елементарного еволюц≥йного матер≥алу Ц спадковоњ м≥нливост≥ та елементарних еволюц≥йних фактор≥в. ѕристосуванн€ в ц≥лому виникаЇ не в≥дразу у готовому вигл€д≥, а поступово формуЇтьс€ в процес≥ еволюц≥њ п≥д д≥Їю природного добору. Ўл€хом природного добору виникають ≥ удосконалюютьс€ пристосуванн€. ¬они €вл€ютьс€ результатом добору випадкових спадкових зм≥н, €к≥ п≥двищують життЇздатн≥сть орган≥зму в конкретних умовах. ѕристосуванн€ не абсолютн≥. ¬они ц≥леспр€мован≥ т≥льки при звичайних обставинах: вони допомагають вижити в тих умовах, у €ких вони утворенi природним добором. якщо середовище зм≥нюЇтьс€,ви€вл€ютьс€ не потр≥бними або нав≥ть шк≥дливими.≈волюц≥йн≥ зм≥ни - утворенн€ нових попул€ц≥й ≥ вид≥в, виникненн€ або зникненн€ орган≥в, ускладненн€ орган≥зац≥њ - обумовлен≥ адаптац≥Їю. ÷≥леспр€мован≥сть живоњ природи -результат ≥сторичного розвитку вид≥в в певних умовах, тому вона завжди в≥дносна. ѕристосованн≥сть орган≥зм≥в €вл€Їтьс€ результатом д≥њ еволюц≥њ в даних умовах ≥снуванн€.

“аб. 12. 1 - –I«ЌќћјЌI““я јƒјѕ“ј÷I…

 

є п/п ‘орми адаптацiй ’арактеристика ѕриклади
  «ахисне забарвленн€ та форма - ÷е забарвленн€, €ке вiдповiдаЇ загальному типу довкiлл€. - ÷е форма подiбна до навколишнього середовища - “емнiше та свiтлiше забарвленн€ зайцiв. -  омахи-паличники, схожi на сухi сучечки
  явище демонстрацii «абарвленн€ i поведiнка тварин робить iх дуже помiтними на тлi довкiлл€ ѕогрозливi пози в кобри, плащеносноњ €щiрки, забарвленн€ отруйних комах (коло-радський жук, сонечко)
  ѕопереджу-вальне забарвленн€ яскраве забарвленн€, що сигналiзуЇ вороговi про небезпечнiсть контактiв iз цим органiзмом «абарвленн€ жалючих комах (оси, бджоли)
  ѕогрозливi забарвленн€ та поведiнка ÷е спосiб вiдл€кувати ворогiв €скравим забарвленн€м та поведiнкою ƒемонстрацi€ зубiв ссавц€ми
  ѕриваблюючi забарвленн€ та поведiнка «абезпечують зустрiч тваринам рiзних статей або збiр у зграњ дл€ полюванн€ —татевий диморфiзм у павичiв
  ћiмiкрi€ бейтсiвська ÷е здатнiсть до наслiдуванн€ забарв-ленн€ чи форми захищених органiзмiв погано захищеними. ¬она дос€гаетьс€, €кщо чисельнiсть незахищених органiз- мiв значно менша за чисельнiсть захищених Ќесправжнi метелики пiстр€ки нагадують отруйних дл€ птахiв справжнiх пiстр€кiв
  ћiмiкрi€ мюллерiвська  iлька захищених видiв нагадують один одного за забарвленн€м i формою «абарвленн€ отруй Ц них комах - сонечка, клопа-солдатика Е
  –iзна iнтенсив-нiсть розмноженн€ ќрганiзми з нетривалими перiодами житт€, €к правило, здатнi швидко розмно-жуватис€. ќрганiзми з тривалими перiо-дами житт€, €к правило, характеризують-с€ повiльними темпами розмноженн€; та, €к правило,турбуютьс€ про нащадкiв  омахи, мишоподiбнi гризуни; риба трiскаЕ —савцi, бiльшiсть птахiв,Е

’≥д роботи:

I. «авданн€.

1. ѕ≥дготувати м≥сце роботи. ќзнайомитись з ≥нструкц≥Їю.

2. ¬иконати практичну роботу.

3. ќформити зв≥т. ¬≥дпов≥сти на питанн€.

II. ≤нструктивна картка.

1. –озгл€нути малюнки, знайти приклади м≥м≥кр≥њ √. Ѕейтса та

‘.ћюллера. «аписати приклади.  орол≥вськ≥ зм≥њ та отруйн≥ коралов≥ аспиди в р≥вн≥й м≥р≥ насл≥дують багаточисленним зм≥€м родини вужових Ч еритролампрусам.

ћетелик -

монарх

(отруйний)

 

 

клоп-солдатик

 

сонечко

—тр≥чковик

(токсини в≥дсутн≥)

 

 

2. «аповнити таблицю 12.2 Ц јдаптац≥њ.

ѕредставник —ередовище ≥снуванн€ —пос≥б пересуванн€ ∆ивленн€ ≤нш≥ адаптивн≥ пристосуванн€
         
         
         
         

1. листовидна 2.  ур≥пка 3. ¬огн€на саламандра 4. обра 5 Ц 7 - власн≥ приклади 3. √ус≥нь одного з вид≥в метелик≥в живе на листках двох кольор≥в Ц зеленого та с≥рого. Ќа зелених зустр≥чаютьс€ переважно зелен≥ особини, а на с≥рих Ц с≥р≥. «апропонуйте можлив≥ по€сненн€ цього €вища та досл≥ди щодо його перев≥рки. 4. «аповн≥ть таблицю 12.3 Ц ѕристосуванн€ орган≥зм≥в до навколишнього середовища

ѕриклад живих орган≥зм≥в ѕристосувальне значенн€ јдаптивн≥ ознаки “ип адаптац≥њ
€щ≥рка круглоголовка      
богомол ди€вольський      
«а€ць-б≥л€к      
опосум      
«ебра      
–оза      
ћорська голка      
 амбала      
 оник-тр€пичник      
ѕаличник      

 

€щ≥рка круглоголовка

хамелеон

Ѕогомол схожий на кв≥тку орх≥дењ

 оник-тр€пичник

камбала

паличник

опосум (стан оц≥пен≥нн€).

 

5. ¬исновок.

≤≤≤. ƒайте в≥дпов≥д≥ на питанн€.

1) ƒайте визначенн€ терм≥ну Ц б≥олог≥чна адаптац≥€.
2) ” чому пол€гаЇ суть м≥м≥кр≥њ? як≥ види м≥м≥кр≥њ ви знаЇте

3) ўо €вл€Ї собою - певед≥нкова адаптац≥€?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 7247 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2197 - | 2052 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.