Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќб'Їкт та суб'Їкт пол≥тики




¬ основ≥ р≥зноб≥чних ≥нтерес≥в соц≥альних суб'Їкт≥в лежать р≥зн≥ потреби: економ≥чн≥, соц≥альн≥, психолог≥чн≥ тощо. ќстанн≥ породжують прагненн€ реал≥зувати зазначен≥ потреби використанн€м пол≥тичноњ влади.  ожна соц≥альна група намагаЇтьс€ впливати на форми пол≥тичноњ влади, конкретн≥ напр€ми й методи њњ д≥€льност≥, аби останн€ в≥дбивала ≥нтереси саме ц≥Їњ групи. ‘орма впливу може бути або безпосередньою, або через пол≥тичн≥ парт≥њ, сусп≥льн≥ орган≥зац≥њ та рухи.

«≥ сказаного випливаЇ: об'Їктом пол≥тики насамперед Ї влада. ƒо нењ прагнуть пол≥тичн≥ сили, €к≥ в≥дбивають ≥нтереси тих чи ≥нших соц≥альних груп сусп≥льства.

јле €кщо влада Ї самоц≥ллю дл€ певних пол≥тичних суб'Їкт≥в, це може спричинити серйозний конфл≥кт, оск≥льки сусп≥льство не здатне нормально функц≥онувати, коли не враховуютьс€ ≥нтереси ≥нших пол≥тичних суб'Їкт≥в.

¬ окрем≥ пер≥оди ≥стор≥њ боротьба за владу може виходити на перший план, однак п≥сл€ цього обов'€зково настаЇ пер≥од, коли сфера пол≥тики стаЇ набагато ширшою ≥ охоплюЇ процеси функц≥онуванн€ та розвитку влади, впливу на економ≥чн≥, соц≥альн≥, духовн≥ процеси, що в≥дбуваютьс€ в сусп≥льств≥.

“аким чином, констатуЇмо, що об'Їктом пол≥тики в р≥зних сферах сусп≥льства Ї в≥дносини соц≥альних груп ≥з питань, життЇво важливих дл€ зазначених груп ≥ сусп≥льства взагал≥, а також в≥дносини м≥ж ними та державними ≥нституц≥€ми. ” першому випадку йдетьс€ про так≥ пон€тт€, €к власн≥сть, влада, морально-етичн≥ норми, у другому Ч форми й методи реал≥зац≥њ економ≥чноњ, сусп≥льноњ, соц≥альноњ пол≥тики тощо.

—уб'Їктом пол≥тики можуть бути особист≥сть, орган≥зац≥€ або сусп≥льна група, €к≥ здатн≥ творити пол≥тику й ≥н≥ц≥ювати ≥стотн≥ зм≥ни в пол≥тичних в≥дносинах. (ѕ≥д творенн€м пол≥тики розум≥ють пост≥йну й певною м≥рою самост≥йну участь у пол≥тичному житт≥ в≥дпов≥дно до власних ≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в, вплив на повед≥нку та стан ≥нших суб'Їкт≥в.)

«датн≥сть творити пол≥тику характеризують терм≥ном пол≥тична суб'Їктн≥сть, €ка залежить в≥д об'Їктивних можливостей д≥€ти (обмежених структурою пол≥тичних сил ≥ р≥внем розвитку суб'Їкта) ≥ суб'Їктивних можливостей (мотивац≥њ, знань, ум≥нь, посл≥довност≥ д≥й).

—уб'Їкт≥в пол≥тики можна класиф≥кувати за розгл€нутими дал≥ ознаками:

1. ≤нтересом, €кий вони прагнуть реал≥зувати через пол≥тичну владу:

Ц громад€нське сусп≥льство загалом;

Ц соц≥альн≥, етн≥чн≥ та конфес≥йн≥ групи;

Ц окрем≥ особистост≥.

2. —оц≥ально-становою приналежн≥стю:

Ц стани (роб≥тничий, сел€нський тощо);

Ц пол≥тичн≥ л≥дери (ел≥та) стан≥в.

3. —оц≥альне профес≥йною приналежн≥стю:

Ц громад€ни, €к≥ мають пол≥тичн≥ права ≥ не Ї профес≥йними пол≥тиками;

Ц громад€ни, котр≥ тимчасово профес≥йно зд≥йснюють пол≥тичну д≥€льн≥сть €к обран≥ до представницьких, виконавчих або судових орган≥в влади;

Ц громад€ни, €к≥ профес≥йно зд≥йснюють пол≥тичну д≥€льн≥сть (теоретичну чи практичну);

Ц громад€ни, €к≥ працюють у державно-адм≥н≥стративному апарат≥, що репрезентуЇ державу.

4. Ќалежн≥стю до орган≥зованих етноконфес≥йних груп:

Ц етнопол≥тичн≥ об'Їднанн€ та рухи (дом≥нуючих етнос≥в чи нац≥ональних меншин);

Ц конфес≥йно-пол≥тичн≥ об'Їднанн€ та рухи.

5. —тупенем ≥ м≥рою орган≥зованост≥:

Ц державн≥ орган≥зац≥њ та ≥нституц≥њ;

Ц пол≥тичн≥ парт≥њ;

Ц громадсько-пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, об'Їднанн€, рухи;

Ц пол≥тичн≥ блоки, фракц≥њ, угрупованн€.

¬елика сусп≥льна група стаЇ суб'Їктом пол≥тики за умов:

1) м≥цних внутр≥шн≥х зв'€зк≥в ≥ Їдност≥;

2) усв≥домленн€ нею власного становища ≥ сп≥льних ≥нтерес≥в, а в≥дтак в≥дчутт€ самобутност≥, сп≥вдружност≥, ≥дентиф≥кац≥њ з групою, внутр≥шньоњ сол≥дарност≥ ≥ т. ≥н.;

3) орган≥зац≥њ, тобто координац≥њ кер≥вними центрами повед≥нки та д≥й окремих територ≥альних, галузевих угруповань, теч≥й, в≥кових, статевих, профес≥йних та ≥нших категор≥й.

ћарксистська доктрина розгл€дала сусп≥льне значенн€ д≥€льност≥ та сфери впливу ≥ндив≥д≥в ≥ орган≥зац≥њ €к в≥ддзеркаленн€ певного р≥вн€ самосв≥домост≥ й орган≥зованост≥ великих сусп≥льних груп, њхньоњ ≥нтеграц≥њ, зв'€зк≥в конкретних людей ≥ колектив≥в з великою сусп≥льною групою, а також сп≥вв≥дношенн€ сил м≥ж р≥зними групами (станами, верствами, нац≥ональност€ми тощо).

¬ ≥нших концепц≥€х дом≥нуЇ, €к правило, погл€д, що зосереджуЇтьс€ на особистост≥. ќстанн€ вважаЇтьс€ реальним суб'Їктом пол≥тики, а колективн≥ форми д≥€льност≥ та впливу розгл€даютьс€ €к сукупн≥сть або сумарний вектор ≥ндив≥дуальних д≥й.

” формально ≥нституцюнальних концепц≥€х вир≥шальна роль в≥дводитьс€ пол≥тичним орган≥зац≥€м та ≥нститутам Ч державним органам, парт≥€м, об'Їднанн€м, ел≥т≥, кер≥вним групам. —в≥дом≥сть сусп≥льних груп тут розгл€даЇтьс€ €к результат д≥€льност≥ орган≥зац≥й та њх кер≥вник≥в, а маси Ч €к об'Їкт управл≥нн€ соц≥альними ≥нститутами.

ќтже, на цих п≥дставах можна зробити висновки про нер≥вносильн≥сть р≥зних суб'Їкт≥в пол≥тики. «рештою, це зрозум≥ло. Ќадто нер≥внозначними за функц≥€ми, роллю та формами участ≥ в пол≥тичн≥й д≥€льност≥ Ї держави, народи, стани, парт≥њ, рухи, профсп≥лки, пол≥тичн≥ л≥дери та звичайн≥ громад€ни.  р≥м того, потр≥бно враховувати роль суб'Їкт≥в р≥зного р≥вн€ орган≥зац≥йноњ ≥Їрарх≥њ (соц≥альних ≥нститут≥в, великих ≥ малих груп, ≥ндив≥д≥в), р≥зний р≥вень пол≥тичноњ суб'Їктност≥ або впливовост≥ сил, €к≥ д≥ють на одному й тому самому р≥вн≥. «агальнов≥домо, що Ї пров≥дн≥ сусп≥льн≥ групи, б≥льш ≥ менш впливов≥ стани, рухи, парт≥њ, л≥дери ≥ т. ≥н.

 

–≥вн≥ ≥снуванн€ пол≥тики.

¬ пол≥толог≥њ розр≥зн€ють три р≥вн≥ ≥снуванн€ пол≥тики:

ћегар≥вень охоплюЇ св≥товий пол≥тичний процес у вс≥х його взаЇмозвТ€зках ≥ опосередкуванн€х, весь геопол≥тичний прост≥р, м≥ждержавн≥ в≥дносини ≥ м≥жнародну пол≥тичну проблематику. Ќа цьому р≥вн≥ анал≥зуЇтьс€ д≥€льн≥сть м≥жнародних субТЇкт≥в пол≥тики та використовуютьс€ загальноф≥лософськ≥ методолог≥чн≥ п≥дходи.

ћакрор≥вень характеризуЇ функц≥онуванн€ пол≥тики в нац≥онально-державному та рег≥ональному масштаб≥. ќбТЇктом анал≥зу стають центральна ≥ м≥сцева влада. Ќа цьому р≥вн≥ застосовуютьс€ структурно-функц≥ональний, системний, пор≥вн€льний, комун≥кац≥йний та ≥нш≥ методи досл≥дженн€.

ћ≥крор≥вень охоплюЇ окрем≥ орган≥зац≥њ-парт≥њ, профсп≥лки, корпорац≥њ тощо. ÷е такий р≥вень анал≥зу пол≥тики, що Ї максимально наближеним до м≥сцевого матер≥алу, дозвол€Ї проводити конкретн≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ ≥ процедури: узагальненн€ статистичних даних, анкетуванн€, контент-анал≥з пол≥тичних документ≥в (парт≥йних програм, правових акт≥в тощо).

 

ѕол≥тика ≥ сусп≥льство.

ѕол≥тика т≥сно пов'€зана з р≥зними сферами сусп≥льного житт€:

економ≥кою, мораллю, правом, рел≥г≥Їю, культурою, еколог≥Їю тощо.

¬≥дносини м≥ж пол≥тикою та економ≥кою, €к довод€ть теоретичн≥ розробки зах≥дних та в≥тчизн€них пол≥толог≥в, сл≥д розгл€дати не в розр≥з≥ залежност≥ пол≥тики в≥д економ≥ки (марксистський п≥дх≥д), а з огл€ду на њхню взаЇмозалежн≥сть ≥ взаЇмопов'€зан≥сть.

” т≥сних в≥дносинах перебуваЇ пол≥тика ≥з сусп≥льною мораллю. “раг≥чн≥ стор≥нки в≥тчизн€ноњ ≥стор≥њ XX ст. св≥дчать: €кщо пол≥тика нехтуЇ загальнолюдськими ц≥нност€ми на користь класових, групових, корпоративних ≥нтерес≥в, тод≥ р≥зко деформуЇтьс€ сусп≥льна мораль. «а стал≥нщини, наприклад, нормою вважали доноси, зраду друз≥в ≥ родич≥в, зневажанн€ людськоњ г≥дност≥. ѕоЇднанн€ пол≥тики ≥з загальнолюдською мораллю, характерне дл€ демократичних крањн, дос€гаЇтьс€ консенсусом, компром≥сами, цив≥л≥зованим ставленн€м до опозиц≥њ, запереченн€м фанатичноњ жертовност≥.

¬заЇмозалежн≥сть пол≥тики ≥ права маЇ суперечливу природу. « одного боку, право може бути використаним проти пол≥тичних опонент≥в, стати знар€дд€м антидемократичноњ пол≥тики. « ≥ншого Ч саме право визначаЇ меж≥ й можливост≥ д≥€льност≥ €к опозиц≥њ, так ≥ правл€чих к≥л, забезпечуЇ стаб≥льн≥сть пол≥тичного режиму.

¬заЇмозв'€зок пол≥тики та рел≥г≥њ простежуЇтьс€ в д≥€льност≥ громадських об'Їднань, пол≥тичних парт≥й, програми €ких м≥ст€ть рел≥г≥йн≥ ≥дењ або в≥ровченн€. ќстанн≥м часом зближенн€ пол≥тичних ≥ рел≥г≥йних позиц≥й, особливо в пол≥конфес≥йних сусп≥льствах, до €ких належить ≥ ”крањна, в≥дбуваЇтьс€ довкола ≥дењ екумен≥зму Ч Їднанн€ зусиль ус≥х конфес≥й дл€ дос€гненн€ соц≥альних сусп≥льних ≥ пол≥тичних ц≥лей, спр€мованих на консол≥дац≥ю й забезпеченн€ добробуту сусп≥льства.

Ќев≥д'Їмним спр€муванн€м д≥€льност≥ будь-€коњ держави Ї культурна пол≥тика, покликана задовольн€ти культурн≥ потреби широких мас населенн€, спри€ти культурному прогресу шл€хом ц≥леспр€мованого розвитку науки, осв≥ти, л≥тератури, мистецтва, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

¬ажливого значенн€ в сучасних умовах набуваЇ еколог≥чна пол≥тика Ч система заход≥в, зд≥йснюваних державою з метою збереженн€ довк≥лл€ й захисту природи. ≈колог≥чна пол≥тика ірунтуЇтьс€ на природоохоронному законодавств≥, р≥вень €кого значною м≥рою визначаЇ њњ ефективн≥сть. ¬ажливим напр€мом еколог≥чноњ пол≥тики Ї пошук ≥ впровадженн€ нових природозбер≥гаючих тех≠нолог≥й. ƒл€ ”крањни серйозними проблемами Ї ф≥нансуванн€ природоохоронних заход≥в, в≥дшкодуванн€ запод≥€них громад€нам збитк≥в тощо. ќтже, вс≥ сфери сусп≥льного житт€ не т≥льки активно впливають на пол≥тику, а Ї об'Їктами св≥домого пол≥тичного кер≥вництва й управл≥нн€.

«а сучасних умов сусп≥льно-пол≥тичного розвитку, коли людство винайшло потужн≥ демократичн≥ регул€тори пол≥тичних в≥дносин ≥ пол≥тичноњ д≥€льност≥, пол≥тика покликана бути засобом регулюванн€ економ≥чних, соц≥альних ≥ духовних в≥дносин, ор≥Їнтувати розвиток сусп≥льства на м≥н≥мальну конфл≥ктн≥сть й максимальну життЇздатн≥сть сусп≥льних процес≥в.

—учасною пол≥тичною наукою та вс≥Їю громадсько-пол≥тичною думкою сформовано ч≥тк≥ засади демократичноњ пол≥тики:

І оптимальне поЇднанн€ класового й загальнолюдського, ун≥версального й нац≥онального;

І гуман≥стична спр€мован≥сть, подоланн€ технократизму, насильства, злочинност≥;

І демократизм ≥ моральн≥сть у зд≥йсненн≥ пол≥тики;

І громад€нськ≥сть ≥ патр≥отизм.

ѕ≥д час виробленн€ та реал≥зац≥њ пол≥тики важливо враховувати так≥ основн≥ чинники:

І конкретно ≥сторичн≥ умови розвитку соц≥уму, геопол≥тичн≥ умови й географ≥чне розташуванн€ держави;

І р≥вень участ≥ чи в≥дчуженн€ населенн€ щодо влади й державно-сусп≥льних справ;

І спр€мован≥сть нац≥ональноњ ментальност≥, р≥вень розвитку пол≥тичноњ та правовоњ св≥домост≥;

І етнонац≥ональний ≥ демограф≥чний чинники сусп≥льного розвитку;

І в≥дпов≥дн≥сть пол≥тичних ≥деал≥в ≥ завдань ≥сторичн≥й традиц≥њ, пол≥тичним ц≥нност€м певного сусп≥льства, а також принципам гуман≥зму й соц≥альноњ справедливост≥;

І реальна м≥жнародна ситуац≥€ ≥ ставленн€ до держави св≥товоњ громадськост≥.

ѕерех≥д до чесноњ та гуманноњ пол≥тики Ї складним ≥ тривалим процесом, т≥сно пов'€заним ≥з кор≥нними зм≥нами у св≥домост≥ мас. ќсобливо це стосуЇтьс€ тих крањн, €к≥ перебувають на стад≥њ переходу в≥д тотал≥таризму до демократ≥њ, в≥д закритих до в≥дкритих сусп≥льств.


Ћ≥тература:

1. Ѕебик ¬. M. Ѕазов≥ засади пол≥толог≥њ: ≥стор≥€, теор≥€, методолог≥€, практика: [ћонограф≥€]. Ц  ., 2000.

2. Ѕ≥лоус ј. ѕол≥тико-правов≥ системи: св≥т ≥ ”крањна. Ц  .,1997.

3. Ѕодуен ∆. ¬ступ до пол≥толог≥њ. Ц  ., 1995.

4. Ѕрегеда ј. ё. ѕол≥толог≥€: Ќавч.-метод, пос≥бник дл€ самост. вивч. дисц. Ц  ., 1999.

5. Ѕазар ≤. M. ѕол≥тична етнолог≥€ €к наука: ≥стор≥€, теор≥€, методолог≥€, праксеолог≥€.-  ., 1994.

6. √аЇвський Ѕ. ”крањнська пол≥толог≥€. Ц  ., 1995.

7. √аЇвський Ѕ. ‘≥лософ≥€ пол≥тики. Ц  ., 1993.

8. √альчинський ј.  ≥нець тотал≥тарного соц≥ал≥зму, а що дал≥? Ц  ., 1996.

9. √елей —., –утар —. ќснови пол≥толог≥њ. -Ћьв≥в, 1996.

10. √елей —.ƒ., –утар —.ћ. ќснови пол≥толог≥њ. Ќавч. пос≥бник. Ц  ., 1999.

11. ѕ≥рен M.I. ≈тнопол≥тика. Ц  ., 1997.

12. ѕотульницький ¬. ≤стор≥€ украњнськоњ пол≥толог≥њ. Ц  ., 1992.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 522 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2298 - | 2009 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.