Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—утн≥сть та р≥зновиди пол≥тики




ѕол≥тика €к сусп≥льне €вище

 

 

¬иконала:

√одлевська –.ј.

 “ќ 4 курс (зочн.)

 


ѕЋјЌ

1. —утн≥сть та р≥зновиди пол≥тики.

2. —труктура ≥ функц≥њ пол≥тики.

3. ќб'Їкт та суб'Їкт пол≥тики.

4. –≥вн≥ ≥снуванн€ пол≥тики.

5. ѕол≥тика ≥ сусп≥льство.


—утн≥сть та р≥зновиди пол≥тики.

ќб'Їктом досл≥дженн€ пол≥толог≥њ Ї пол≥тика Ч €вище надзвичайно складне. «а демократизац≥њ, гуман≥зац≥њ та ≥ндив≥дуал≥зац≥њ сусп≥льного житт€ основним завданн€м пол≥тики маЇ стати п≥двищенн€ њњ ефективност≥ й в≥дпов≥дальност≥.

ѕоходженн€ пон€тт€ Ђпол≥тикаї здеб≥льшого пов'€зують ≥з назвою однойменноњ прац≥ давньогрецького мислител€ јристотел€, в €к≥й в≥н розгл€дав основи орган≥зац≥њ та д≥€льност≥ держави, пол≥тичноњ влади.

як в≥дносно самост≥йна сфера сусп≥льного житт€, пол≥тика виникла водночас ≥з соц≥альною, етн≥чною та рел≥г≥йною диференц≥ац≥Їю сусп≥льства. ѕокликали њњ до житт€ ускладненн€ механ≥зм≥в матер≥ального виробництва, культурний прогрес, зростанн€ соц≥альноњ моб≥льност≥ сусп≥льства. ¬насл≥док цих об'Їктивних процес≥в виокремилис€ групи людей з п≥двищеною конфл≥ктн≥стю, непри≠миренн≥стю. ѕостала нагальна потреба в соц≥альн≥й сил≥, здатн≥й забезпечити реал≥зац≥ю особистих, групових, сусп≥льних ≥нтерес≥в, регулюванн€ в≥дносин м≥ж людьми дл€ збереженн€ ц≥л≥сност≥ сусп≥льства. “ому пол≥тика за€вила про себе €к мистецтво сусп≥льного ≥снуванн€, необх≥дний чинник збереженн€ ц≥л≥сност≥ диференц≥йованого сусп≥льства.

¬исл≥в ”.„ерч≥л€: УЌав≥ть тод≥, коли ми не ц≥кавимос€ пол≥тикою, пол≥тика ц≥кавитьс€ намиФ.

ƒуже поширеною на «аход≥ Ї думка про те, що пол≥тика, держава та ур€д Ц це механ≥зм за допомогою €кого в≥льн≥ громад€ни прагнуть задовольнити власн≥ ц≥л≥ та ≥нтереси.

Ђѕол≥тикаї Ї одним з найб≥льш неоднозначних терм≥н≥в. ÷е ви€вл€Їтьс€ насамперед у повс€кденному житт≥, коли пол≥тикою називають будь-€ку ц≥леспр€мовану д≥€льн≥сть: мистецтво управл≥нн€ сусп≥льством, громадську активн≥сть, сферу задоволенн€ амб≥ц≥йних ≥ користолюбних прагнень людей тощо.

”загал≥ ≥снують два основн≥ п≥дходи до тлумаченн€ терм≥на "пол≥тика": з одного боку, це зан€тт€ малодостойне й цин≥чне, з ≥ншого Ц високоморальне й творче, притаманне "справжн≥м аристократам духу", €к говорили древн≥.

—учасн≥ традиц≥њ вживанн€ терм≥на "пол≥тика" започаткован≥ античним (давньогрецьким) розум≥нн€м пол≥тики €к вельми благородноњ справи Ц мистецтва державного управл≥нн€, покликаного об'Їднати сусп≥льство навколо вищоњ його мети.

Ќеоднозначн≥сть побутових у€влень про пол≥тику пов'€зана з≥ складн≥стю й багатогранн≥стю њњ ви€в≥в. —аме тому побутують р≥зн≥ науков≥ тлумаченн€, в €ких пол≥тика постаЇ €к:

Ц одна з≥ сфер життЇд≥€льност≥ сусп≥льства;

Ц сфера ви€вленн€ ≥нтерес≥в соц≥альних груп, њх з≥ткненн€ ≥ протиборства;

Ц спос≥б певноњ субординац≥њ цих ≥нтерес≥в, п≥дпор€дкуванн€ њх найвищому началу, б≥льш значущому ≥ обовТ€зковому;

Ц рух соц≥альних груп, сп≥льнот, €к≥ прагнуть зд≥йснити своњ ≥нтереси через загальний ≥нтерес, що набуваЇ примусовоњ форми дл€ решти сусп≥льства;

Ц чинник становленн€ людини €к в≥льноњ, ун≥кальноњ ≥ неповторноњ.

Ц система певних сусп≥льних в≥дносин, взаЇмод≥€ клас≥в, нац≥й, держав м≥ж собою ≥ з владою;

Ц сукупн≥сть д≥й, заход≥в, установ, за допомогою €ких узгоджуютьс€ ≥нтереси р≥зних верств населенн€;

Ц прагненн€ здобутт€ ≥ використанн€ державноњ влади, ц≥леспр€мованого впливу на нењ;

Ц участь у справах держави, у визначенн≥ форм, завдань, зм≥сту њњ д≥€льност≥;

Ц нам≥ри, мета ≥ способи д≥й правл€чоњ ел≥ти та њњ оточенн€;

Ц про€ви хитрощ≥в, обережност≥, таЇмничост≥, ухил€нь, обачност≥.

–озгл€даючи пол≥тику €к сферу людськоњ д≥€льност≥, можна тлумачити њњ трьома способами:

1. ѕол≥тика €к д≥€льн≥сть на етичних засадах.

÷€ традиц≥€ започаткована јр≥стотелем, €кий вважав, що кожна сп≥льнота створюЇтьс€ з певною метою. ќзначена мета повинна перевищувати вс≥ ≥ндив≥дуальн≥ блага окремих людей. ÷≥Їю метою Ї справедлив≥сть або найвище благо дл€ вс≥х. ¬иход€чи з такого розум≥нн€ дом≥нантною рисою пол≥тики маЇ бути мудр≥сть, €ка пол€гаЇ в ум≥нн≥ вибирати засоби дл€ реал≥зац≥њ моральноњ мети.

2. ѕол≥тика €к зас≥б дос€гненн€ егоњстичних ц≥лей.

’арактеризуЇтьс€ €к цин≥чне розум≥нн€ пол≥тики, €ке про€вл€Їтьс€ в наступному: "мистецтво можливого", "п≥сл€ нас хоч потоп", виправданн€ збройноњ боротьби за "життЇвий прост≥р" та ≥н. ѕроте, таке розум≥нн€ пол≥тики, де мета виправдовуЇ будь-€к≥ засоби, не належить до визначальних традиц≥й зах≥дноњ пол≥тичноњ культури, €ку започаткували ще за час≥в античност≥.

3. ÷≥нн≥сно-нейтральне розум≥нн€ пол≥тики.

ѕро€вл€Їтьс€ в рац≥ональному, анал≥тичному тлумаченн≥ пол≥тики €к сфери д≥€льност≥, €ка регулюЇтьс€ правовими, соц≥альними та психолог≥чними нормами, €к≥ р≥зн€тьс€ в залежност≥ в≥д того чи ≥ншого сусп≥льства.

ѕерел≥чен≥ вар≥анти ≥нтерпретац≥њ пол≥тики не вичерпують багатоман≥тност≥ њњ визначень, а лише в≥дображають найважлив≥ш≥ з них. ”загальнюючи вищезазначен≥ ≥постас≥ пол≥тики, можна запропонувати њњ наступне визначенн€.

ѕол≥тика Ч одна з найважлив≥ших сфер життЇд≥€льност≥ сусп≥льства, взаЇмин р≥зних соц≥альних груп та ≥ндив≥д≥в щодо утриманн€ й реал≥зац≥њ влади задл€ зд≥йсненн€ своњх сусп≥льно значущих ≥нтерес≥в ≥ потреб, виробленн€ обов'€зкових дл€ всього сусп≥льства р≥шень.

‘ункц≥онуванн€ пол≥тики розмежовують за р≥зними критер≥€ми:

1. «а сферами сусп≥льного житт€:

- економ≥чна;

- соц≥альна;

- культурна;

- нац≥ональна;

- в≥йськова тощо.

2. «а ор≥Їнтац≥Їю:

- внутр≥шн€;

- зовн≥шн€.

3. «а масштабами:

- м≥жнародна,

- св≥това,

- локальна,

- рег≥ональна.

4. «а нос≥€ми й суб'Їктами:

- пол≥тика держави;

- парт≥њ;

- руху;

- особи.

5. «а терм≥ном д≥њ:

- короткострокова;

- середньострокова;

- довгострокова.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 616 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2440 - | 2023 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.