Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕ≥дготовка польових прац≥вник≥в (анкетер≥в, ≥нтервТюер≥в).  онтролюванн€ €кост≥ роботи ≥нтервТюер≥в




ћј“≈–≤јЋ —“”ƒ≈Ќ“јћ

»Ќ—“–” ÷»я ƒЋя јЌ ≈“≈–ј Ц письменный нормативный документ, содержат описание правил проведени€ опроса методом анкетировани€ в конкретной исследовательской ситуации, а также определ€ющий права и об€занности анкетера в данном исследовании. »нструкци€ €вл€етс€ об€зательным индивидуальным справочным пособием дл€ анкете: к к-рому он многократно обращаетс€ в процессе работы, особенно в период начальной адаптации к услови€м опроса. ”читыва€, что в большинстве анкетных опросов работают анкетеры-общественники, совершенно недопустимо ограничиватьс€ проведением только устного инструктажа.

»нструкци€ содержит следующие об€зательные разделы:

а) попул€рное изложение темы целей, задач исследовани€, в к-ром участвует анкетер, а также краткие сведени€ об организации, к-ра€ проводит опрос;

б) указание на важную роль и большое значение добросовестной работы анкетера дл€ обеспечени€ качества рез-тов опроса;

в) перечень об€занностей и прав анкетера (список документов, с к-рыми об€зан работать анкетер, указани€ на необходимость соблюдать инструкцию, отчетность о работе и на ответственность за качество ее исполнени€);

г) описание правил отбора респондентов (если анкетер сам формирует последнюю ступень выборки);

д) правила установлени€ контакта с респондентом и примерный текст вступительной беседы (как представитьс€ респонденту; как рассказать о цели опроса, о правилах отбора респондентов; о времени, необходимом дл€ беседы; об анонимности опроса, если это необходимо);

е) правила обеспечени€ стандартной ситуации опроса (указываетс€ место опроса, его услови€, даетс€ объ€снение техники заполнени€, контрол€ возврата, сбора анкет и т. д.);

ж) правила обеспечени€ психологического комфорта при опросе (указываютс€ темы опроса, стиль поведени€ анкетера, его ответы на вопросы, воспри€тие вопросов респондентом и т. д.);

«) объ€снение техники заполнени€ анкеты и особенностей работы с отдельными вопросами; и) правила св€зи с организаторами исследовани€ в случае возникновени€ конфликтных или не€сных ситуаций в ходе опроса (указываютс€ телефоны и данные о дежурных руководител€х опроса).

ѕ–» Ћјƒ »нструкци€ анкетеру (интервьюеру):

÷ель исследовани€: Ц ¬ы€вление наличи€ св€зи между де€тельностью —ћ» и политическими пристрасти€ми респондентов.

«адачи исследовани€: Ц проведение приемов сбора первичной информации (анкетного опроса, интервью, анализа документов, наблюдени€); обработка информации и анализ с целью подтверждени€ гипотезы.

»нструкци€:

ћесто проведени€ опроса: ¬”«.

—роки проведени€ опроса:

1 этап: 16.10 2006 Ц 21.10.2006 г.

2 этап: 15.10.2007 Ц 20.10.2007 г.

 руг лиц, участвующих в опросе: работники и учащиес€ ¬”«а.

“ип опроса: анонимный.

¬ступительна€ беседа:

- я провожу социологическое исследование, вы€вл€ющее св€зь между де€тельностью —ћ» и партийными предпочтени€ми избирателей в св€зи с предсто€щими в декабре 2007 года выборами в √осударственную ƒуму –оссии. ѕрошу ¬ас прин€ть участие в опросе и ответить на вопросы анкеты. јнкета анонимна€, поэтому прошу ¬ас отвечать на вопросы откровенно.

“ехническое оснащение процедуры опроса: бланк анкеты, ручка, лист бумаги.  аждый участник получает анкету и в течение недели заполн€ет ее, затем передает ее анкетеру.

 

ѕ≥дготовка польових прац≥вник≥в (анкетер≥в, ≥нтервТюер≥в).  онтролюванн€ €кост≥ роботи ≥нтервТюер≥в

 

√оловна роль в орган≥зац≥њ ≥ проведенн≥ опитуванн€ належить ≥нтервТюеру. ¬≥д нього залежить: встановленн€ контакту з респондентом, суворе дотриманн€ точок виб≥рки, забезпеченн€ однаковоњ дл€ вс≥х опитуваних ситуац≥њ, умови проведенн€ (створенн€ спри€тливоњ психолог≥чноњ атмосфери) та х≥д бес≥ди в ц≥лому. Ќезважаючи на труднощ≥, €к≥ можуть виникнути при комплектуванн≥ мереж≥ ≥нтервТюер≥в, ≥снують певн≥ правила або критер≥њ, за €кими њх в≥дбирають. ¬≥дб≥р зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ результат≥в навчанн€ (оц≥нок) та виб≥ркових процедур. ѕ≥дготовка ≥нтервТюер≥в включаЇ в себе чотири основних етапи: п≥дготовчий, польовий етап, стажуванн€ та завершальний контрольний етап. «ауважимо, що назва останнього етапу досить умовна, але вона в≥дображаЇ його зм≥ст.

ѕ≥дготовчий етап. Ѕажаюч≥ попрацювати ≥нтервТюером в≥дгукуютьс€ на оголошенн€ ≥ надсилають своњ за€ви. якщо њх за€ви написан≥ грамотно, њм надсилають анкету ≥ памТ€тку ≥нтервТюера, €ка даЇ загальне у€вленн€ про майбутню роботу. ” випадку, коли людина за даними поверненоњ анкети п≥дходить, њњ викликають на сп≥вбес≥ду, де њњ знайомл€ть з зм≥стом роботи.  р≥м того, ви€вл€ють ставленн€ до нењ, зд≥бн≥сть точно ф≥ксувати в≥дпов≥д≥, та дотримуватис€ ≥нструкц≥њ, њњ розум≥нн€, вм≥нн€ п≥д≥йти до респондент≥в з р≥зним р≥внем культури, осв≥ти тощо. ќсновн≥ випробуванн€ припадають на польовий етап.

ѕольовий етап.  андидатам надсилають дов≥дник ≥нтервТюера ≥ запрошують на попереднЇ навчанн€. Ќа цьому етап≥ перев≥р€Їтьс€ ступ≥нь знайомства з дов≥дником ≥нтервТюера, що, власне, ≥ Ї показником подальших усп≥х≥в.  урс попереднього навчанн€ проводитьс€ чотири рази прот€гом двох з половиною годин у групах, €к≥ складаютьс€ з трьох або чотирьох ос≥б. “ривал≥сть навчанн€ може бути р≥зною. ¬она залежить в≥д типу досл≥дженн€, його предмета, мети та завдань. —лухач≥в знайомл€ть з ус≥ма стад≥€ми досл≥дженн€ та њх проблемами, роллю ≥нтервТюера та вимогами до його повед≥нки, ч використаною у досл≥дженн≥ терм≥нолог≥Їю.  андидати приймають участь у навчальних ≥нтервТю та розробц≥ схеми опитувальник≥в, керуючись при цьому дов≥дником ≥нтервТюера. «а кожне зан€тт€ виставл€ютьс€ оц≥нки, на основ≥ €ких або залишають дл€ подальшого навчанн€, або ж в≥дмовл€ютьс€ в≥д њхньоњ роботи. Ќавчальн≥ ≥нтервТю кандидати провод€ть п≥д кер≥вництвом контролер≥в. ¬ перший день ≥нтервТю проводить польовий контролер, а надал≥ п≥дключаЇтьс€ кандидат ” цей же день контролер обговорюЇ з кандидатом проведен≥ ≥нтервТю. ” подальших випробуванн€х ≥н≥ц≥атива у проведенн≥ навчальних ≥нтервТю належить кандидатам.  онтролер лише спостер≥гаЇ ≥ ви€вл€Ї слабк≥ м≥сц€, а пот≥м готуЇ зв≥т про польове навчанн€ ≥ на його основ≥ приймаЇтьс€ р≥шенн€ в≥дносно того, чи може кандидат працювати ≥нтервТюером.

—тажуванн€. —тажуванн€ кандидат≥в триваЇ два-три м≥с€ц≥ п≥д нагл€дом контролера. Ќа цьому етап≥ вони набувають практичного досв≥ду в робот≥.

«авершальний етап. “им, хто пройшов стажуванн€, надсилають тест з ≥нструкц≥€ми та пропонують в≥дпов≥сти на дек≥лька питань, спр€мованих на перев≥рку знанн€ зм≥сту дов≥дника. ¬≥дпов≥д≥ на вс≥ ц≥ питанн€ необх≥дно над≥слати у письмов≥й форм≥. ќсновне завданн€ навчанн€ на цьому етап≥ Ц гарантувати повторне читанн€ дов≥дника п≥сл€ проведенн€ польовоњ роботи. „итанн€ дов≥дника на ц≥й стад≥њ вважаЇтьс€ б≥льш продуктивним, н≥ж на стад≥њ навчанн€. ѕ≥сл€ проходженн€ тесту у центр≥ соц≥альних досл≥джень в≥д стажер≥в вимагаЇтьс€ провести три ≥нтервТю за певною схемою. ¬с≥ ≥нтервТю оц≥нюютьс€ за пТ€тибальною системою. якщо з ус≥х проведених ≥нтервТю лише одне маЇ високу оц≥нку, тобто 5, кандидат в≥драховуЇтьс€. якщо в≥н маЇ дв≥ оц≥нки 5, в≥дправл€Їтьс€ на додаткову роботу. Ћише той кандидат, €кий отримав вс≥ пТ€т≥рки, приступаЇ до роботи.

«астосовують наступн≥ методи контролюванн€ роботи ≥нтервТюер≥в:

- Уѕ≥дсадна качкаФ. «а адресою, що входить до списку, знаходитьс€ спец≥ально п≥дготовлена особа. ” процес≥ ≥нтервТю вона контролюЇ €к≥сть роботи, створюЇ штучн≥ труднощ≥ та ф≥ксуЇ шл€хи њх подоланн€. ѕ≥сл€ проведенн€ такого ≥нтервТю складаЇтьс€ в≥дпов≥дний зв≥т, у €кому оц≥нюЇтьс€ €к≥сть п≥дготовки прац≥вника.

- ≤нформац≥йн≥ лист≥вки. «а адресами, €к≥ вказано у щоденнику ≥нтервТюера, висилаютьс€ спец≥альн≥ листи з вкладеними лист≥вками. –еспондента прос€ть надати певну ≥нформац≥ю: чи в≥дбувалос€ ≥нтервТю, коли саме, ск≥льки часу це зайн€ло, €ким головним темам було присв€чено ≥нтервТю та т.≥н. ѕ≥сл€ заповненн€ лист≥вку прос€ть в≥д≥слати за вказаною адресою.

- ѕовторне опитуванн€. ѕроводитьс€ повторне опитуванн€ та з≥ставл€ютьс€ отриман≥ дан≥.

 

“ема 15. ѕлануванн€ польового етапу роботи

 

ѕлануванн€ польового етапу роботи Ї складовою частиною робочого плану досл≥дженн€, в €кому ф≥ксуютьс€ строки та види д≥€льност≥ п≥д час збиранн€ первинноњ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ та њњ п≥дготовки до введенн€ в компТютер. як правило, на польовий етап досл≥дженн€ в≥дводитьс€ 20-30% часу в≥д загального на реал≥зац≥ю проекту. ¬≥н орган≥чно повТ€заний з розробкою методики досл≥дженн€, п≥лотажем ≥нструменту, п≥дбором та п≥дготовкою виконавц≥в.

“аким чином, головними видами роб≥т на цьому етап≥ Ї масове збиранн€ ≥нформац≥њ на обТЇкт≥ досл≥дженн€ та њњ п≥дготовка до введенн€ в ѕ≈ќћ (кодуванн€). √оловними методичними вимогами до орган≥зац≥њ роб≥т на цьому етап≥ Ї ч≥тке виконанн€ ≥нструкц≥й та контроль за €к≥стю ≥нформац≥њ, що отримуЇтьс€.

 онтроль €кост≥ забезпечуЇтьс€ виб≥рковими перев≥рками вс≥х виконавц≥в польових роб≥т Ц анкетер≥в, ≥нтервТюер≥в, спостер≥гач≥в, кодувальник≥в. «азвичай перев≥р€Їтьс€ 10% вс≥х анкет, бланк≥в ≥нтервТю, карток спостереженн€, кодувальних аркуш≥в у кожного виконавц€.

ѕеред тим, €к починати кодуванн€ та обробку даних весь масив перев≥р€Їтьс€ з точки зору можливих в≥дхилень виб≥рки в≥д розрахованих параметр≥в. ” випадку, коли це необх≥дно, проводитьс€ ремонт виб≥рки.

 одуванн€ в≥дпов≥дей на в≥дкрит≥ та нап≥взакрит≥ запитанн€ анкети в≥дбуваЇтьс€ виход€чи з наступних вимог (за ≈.Ќоель):

1. √рупи в≥дпов≥дей на в≥дкрит≥ запитанн€ повинн≥ лог≥чно в≥дноситись до одного р≥вн€. якщо вар≥анти в≥дпов≥дей передбачають можлив≥сть кодуванн€ на р≥зних лог≥чних р≥вн€х, то класиф≥кувати в≥дпов≥д≥ потр≥бно дек≥лька раз≥в (у в≥дпов≥дност≥ з к≥льк≥стю р≥вн≥в). “обто з одного в≥дкритого питанн€ у анкет≥ можна отримати два Ц три та б≥льше при њњ обробц≥.

2. Ќеобх≥дно проводити ч≥тке розмежуванн€ м≥ж категор≥€ми.  атегор≥њ одного лог≥чного р≥вн€ повинн≥ бути ч≥тко розр≥знен≥, щоб при сортуванн≥ в≥дпов≥дей не виникло непорозум≥нь у в≥днесенн≥ в≥дпов≥дей до т≥Їњ чи ≥ншоњ категор≥њ.

3. Ќе можна ор≥Їнтуватись на буквальну форму висловлювань респондент≥в. Ќеобх≥дно памТ€тати, що р≥зн≥ слова можуть означати одне й теж, а дуже схож≥ слова можуть мати р≥зне значенн€.

4. ƒл€ кожноњ в≥дпов≥д≥ повинна бути в≥дпов≥дна категор≥€. ¬≥дпов≥д≥ респондент≥в повинн≥ €к можливо повн≥ше бути в≥дбитими у категор≥€х кодуванн€. якщо б≥льше 5% в≥дпов≥дей попадаЇ у графу У≥ншеФ, то це показуЇ недосконал≥сть схеми кодуванн€, тому вона повинна бути перегл€нута.

5. ƒе€кими в≥дпов≥д€ми можна знехтувати. Ќе завжди треба намагатись включити в кодуванн€ вс≥ в≥дпов≥д≥. ѕо-перше, в детальному кодуванн≥ немаЇ потреби, €кщо мета досл≥дженн€ не вимагаЇ повного врахуванн€ вс≥х обставин, а треба лише виокремити частоту та взаЇмозалежност≥ м≥ж певними типами в≥дпов≥дей. ѕо-друге, не треба кодувати Уц≥кав≥ в≥дпов≥д≥Ф, €кщо вони не в≥днос€тьс€ до предмету опитуванн€.

6. Ќеобх≥дно розробл€ти однозначн≥ категор≥њ. ƒл€ перев≥рки однозначност≥ категор≥й кодуванн€ зазвичай орган≥зують паралельне кодуванн€ виб≥рки у 100 Ц 200 в≥дпов≥дей дек≥лькома учасниками групи обробки незалежно один в≥д одного. ƒл€ цього беруть новий матер≥ал: не т≥ в≥дпов≥д≥, на п≥дірунт≥ €ких була розроблена схема кодуванн€. ѕот≥м пор≥внюють, наск≥льки сп≥впадають результати розпод≥лу в≥дпов≥дей за однаковими групами.

7.  атегор≥њ кодуванн€ визначаютьс€ метою досл≥дженн€ з врахуванн€м конкретного з≥браного матер≥алу. Ќе можна створювати категор≥њ кодуванн€ не продивившись перед тим 100 Ц 200 в≥дпов≥дей. ≤накше ≥снуЇ ризик, що де€к≥ з категор≥й не будуть працювати, тому що не знайдетьс€ в≥дпов≥дей, €к≥ будуть њм в≥дпов≥дати, а ≥нш≥ значим≥ в≥дпов≥д≥ не будуть оброблен≥.

 одуванн€ к≥льк≥сних даних (зароб≥тна плата, витрати та т.п.) маЇ свою специф≥ку. “ут класиф≥кац≥€ складаЇтьс€ виход€чи з ц≥лей досл≥дженн€ п≥сл€ ≥ндив≥дуальних розрахунк≥в на мал≥й виб≥рц≥. Ќаприклад, шкала витрат на €к≥-небудь товари може бути:

1 Ц менше 50 грн.

2 Ц в≥д 50 до 99 грн.

3 Ц в≥д 100 до 149 грн. ≥ т.д

јле дл€ розрахунку середн≥х значень так≥ категор≥њ мають р€д недол≥к≥в, бо д≥йсне середнЇ значенн€ в кожн≥й груп≥, €к правило, знаходитьс€ не точно посередин≥. якщо потр≥бно визначити середн≥ значенн€ дл€ р≥зних груп необх≥дно кодувати дан≥ за б≥нарною системою:

1 Ц 1 грн.

2 Ц 2 грн.

3 Ц 4 грн.

4 Ц 8 грн.

5 Ц 16 грн.

6 Ц 32 грн.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 724 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2297 - | 2006 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.