Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕаланс активних потужностей асинхронного двигуна можна у€вити таким р≥вн€нн€м

ѕрактичне зан€тт€

¬ивченн€ асинхронних двигун≥в

ћета зан€тт€. ¬ивчити будову та принцип д≥њ асинхронноњ машини. Ќавчитис€ визначати за паспортними даними техн≥чн≥ характеристики, виконувати обчисленн€ основних параметр≥в.

 

—туденти повинн≥ знати:

- принцип д≥њ асинхронноњ машини;

- виникненн€ магн≥тного обертового пол€;

- режими роботи асинхронноњ машини;

- конструкц≥€ ротора;

- механ≥чн≥ характеристики асинхронного двигуна;

- баланс активних потужностей асинхронного двигуна;

- асинхронний л≥н≥йний двигун (Ћјƒ);

- однофазний асинхронний двигун.

—туденти повинн≥ вм≥ти:

- складати електричн≥ схеми;

- виконувати обчисленн€;

- визначати навантаженн€;

- розраховувати та визначати середн≥ та д≥юч≥ значенн€ зм≥нного струму;

- будувати векторн≥ д≥аграми;

- розраховувати баланс активних потужностей асинхронного двигуна.

ќбладнанн€ та матер≥али:

1. ≤нструкц≥€ до практичного зан€тт€.

2. ћатер≥али контрольного блоку до практичного зан€тт€.

3. “еоретичний блок.

Ћ≥тература.

  1. Ѕуд≥щев ћ.—. ≈лектротехн≥ка, електрон≥ка та м≥кропроцесорна техн≥ка. ѕ≥дручник. Ц Ћьв≥в: јф≥ша, 2001. Ц 424 с.
  2. «агальна електротехн≥ка / ¬.ј. ¬артабед€н Ц 4-е вид.В перероб. и доп. Ц  .: ¬ища шк. √оловне вид-воВ 1986. Ц 359с.
  3. ћ≥лих ¬.≤. ≈лектротехн≥ка та електромехан≥ка: Ќавч. пос≥бник. Ц  .:  аравела, 2006. Ц 376 с.
  4. ѕаначевний Ѕ.≤., —вергун ё.‘. «агальна електротехн≥ка: ѕ≥дручник. 2-ге вид. Ц  .:  аравела, 2007. Ц 296 с.

ѕор€док виконанн€ роботи

  1. ¬ивчити теоретичн≥ в≥домост≥.
  2. –озгл€нути будову та принцип д≥њ асинхронних машин.
  3. –озгл€нути режими роботи асинхронноњ машини.
  4. ќгл€нути асинхронну машину та визначити техн≥чн≥ характеристики.
  5. ƒайте в≥дпов≥дь на контрольн≥ запитанн€.

≈лектричн≥ машини

√енератори, що перетворюють механ≥чну енерг≥ю в електричну ≥ двигуни, що перетворюють електричну енерг≥ю в механ≥чну мають загальну назву Ц електричн≥ машини. Ќа в≥дм≥ну в≥д машин, що обертаютьс€, трансформатори у€вл€ють собою статичн≥ електромагн≥тн≥ пристроњ. √оловною характерною рисою, загальною дл€ електричних машин ≥ трансформатор≥в, Ї те, що вони в≥днос€тьс€ до енергоутворюючих пристроњв, що працюють на принцип≥ електромагн≥тноњ взаЇмод≥њ.

јсинхронн≥ машини

« числа р≥зних вид≥в електричних машин (двигун≥в, генератор≥в) найрозповсюджен≥шими Ї асинхронн≥ безколекторн≥ машини, €к≥ найчаст≥ше використовуютьс€ €к двигуни.

јсинхронна машина Ц це машина, при робот≥ €коњ збуджуЇтьс€ обертове магн≥тне поле (магн≥тне поле, що обертаЇтьс€) ≥ змушуЇ обертатись ротор. –отор обертаЇтьс€ асинхронно в≥дносно пол€, тобто з кутовою швидк≥стю, в≥дм≥нною в≥д кутовоњ швидкост≥ пол€.

јсинхронна машина винайдена в 1888 р. рос≥йським вченим ƒол≥воЦƒобровольським, але ≥ до нашого часу зберегла вс≥ конструктивн≥ особливост≥, закладен≥ винах≥дником.

јсинхронна машина проста ≥ дешева. «агальний недол≥к Ц в≥дносна складн≥сть ≥ нееконом≥чн≥сть регулюванн€ њх експлуатац≥йних характеристик.

ѕринцип д≥њ асинхронноњ машини

ƒвополюсний п≥дковопод≥бний магн≥т обертаЇтьс€ з пост≥йною швидк≥стю. ћ≥ж полюсами магн≥ту розташований барабан Ц ротор, виконаний з струмоводних стрижн≥в у вигл€д≥ Уб≥л€чого колесаФ. ћагн≥тн≥ л≥н≥њ пол€ при обертанн≥ магн≥ту перетинаючи стрижн≥ ротора, ≥ндукують в них ≈–—, що обумовлюЇ по€ву в стрижн€х струм≥в. ¬ результат≥ взаЇмод≥њ струм≥в в стрижн€х з магн≥тним полем виникаЇ сила, що утворюЇ електромагн≥тний обертаючий момент. ѕ≥д д≥Їю цього моменту ротор починаЇ обертатись в напр€мку обертанн€ магн≥тного пол€. ≤з зб≥льшенн€м швидкост≥ обертанн€ ротору ≥, в≥дпов≥дно, зменшенн€м в≥дносноњ швидкост≥ руху стрижн≥в в магн≥тному пол≥ ≥ндукован≥ в них ≈–— поступово зменшуютьс€, в звТ€зку з цим зменшуютьс€ струми в стрижн€х ротору ≥ в≥дпов≥дно зменшуЇтьс€ обертаючий момент. ѕри певн≥й швидкост≥ обертанн€ ротора (менш≥й за швидк≥сть обертанн€ магн≥тного пол€) настаЇ р≥вновага м≥ж магн≥тним обертаючим моментом ≥ моментом опору (терт€) ≥ дал≥ швидк≥сть обертанн€ ротору при р≥вноваз≥ момент≥в залишаЇтьс€ пост≥йною.

якщо до ротора прикласти зовн≥шн≥й момент опору (навантаженн€) то р≥вновага порушитьс€ Ц момент опору буде б≥льший за обертаючий момент. ¬ результат≥ швидк≥сть обертанн€ ротора почне зменшуватись, швидк≥сть перетинанн€ магн≥тними л≥н≥€ми стрижн≥в зб≥льшуватись, ≥ндукован≥ в стрижн€х ≈–— ≥, в≥дпов≥дно, струми зб≥льшуватись, зб≥льшуЇтьс€ обертаючий момент ≥, к≥нецьЦк≥нцем при де€к≥й нов≥й швидкост≥ обертанн€ ротора знову дос€гнетьс€ р≥вновага момент≥в.

« цього програшу под≥й Ц висновок: кожному значенню моменту опору в≥дпов≥даЇ певна швидк≥сть обертанн€ ротора.

Ўвидк≥сть обертанн€ ротора ≥ магн≥тного пол€ неоднаков≥. —туп≥нь в≥дставанн€ швидкост≥ обертанн€ ротору n в≥д швидкост≥ обертанн€ магн≥тного пол€ n 0 оц≥нюЇтьс€ величиною ковзанн€

зв≥дки

ѕри зм≥н≥ швидкост≥ обертанн€ ротора n = 0 ¸ n 0 ковзанн€ зм≥нюЇтьс€ S = 1¸0.

–озгл€нута модель механ≥зму Ц не Ї двигуном.

¬ асинхронному двигун≥ магн≥тне поле, що обертаЇтьс€ утворюЇтьс€ електричним шл€хом нерухомими обмотками, що живл€тьс€ трифазним струмом.

ћагн≥тне поле, що обертаЇтьс€

—татор асинхронноњ машини у€вл€Ї собою цил≥ндр, з≥браний з листовоњ стал≥ з пазами на внутр≥шн≥й поверхн≥. ¬ д≥аметрально протилежних пазах AЦX, BЦY¸ CЦZ розташован≥ витки котушок з однаковим числом витк≥в.  ут м≥ж площинами котушок складаЇ 120∞. ѕочатки котушок A, B, C приЇднан≥ до мереж≥ трифазного струму частотою f 1, а к≥нц≥ X, Y, Z обТЇднан≥ в загальну нульову точку. ¬ обмотках котушок прот≥кають синусоњдальн≥ струми ј, ¬, , взаЇмно зсунут≥ по фаз≥ на третину пер≥оду.  ожна котушка окремо створюЇ пульсуючий магн≥тний пот≥к, в≥сь €кого сп≥впадаЇ з в≥ссю в≥дпов≥дноњ котушки.

ћожна показати, що три пульсуюч≥ потоки утворюють сп≥льне магн≥тне поле, незм≥нне за величиною ≥, що обертаЇтьс€ з пост≥йною швидк≥стю в≥дносно нерухомих катушок.

“ак на малюнках (а), (б), (в) показан≥ утворенн€ сумарних магн≥тних поток≥в = S j =` j A + ` j B + ` j C дл€ трьох посл≥довних момент≥в часу t 1, t 2, t 3. ¬еличини вектор≥в j A, j B, j C вз€т≥ з граф≥ку зм≥ни магн≥тних ≥ндукц≥й в час≥. ќск≥льки магн≥тний пот≥к пропорц≥йний струму, що його утворюЇ (за законом ќма дл€ магн≥тних к≥л = Iw / R м), то граф≥ки зм≥ни магн≥тних поток≥в зб≥гаютьс€ у в≥дпов≥дному масштаб≥ з граф≥ками зм≥ни струм≥в в фазних обмотках AЦX, BЦY, CЦZ.

—умарне магн≥тне поле обертаЇтьс€ в площин≥ осей катушок з кутовою швидк≥стю w, тобто повний оберт вектор магн≥тноњ ≥ндукц≥њ зд≥йснить за один пер≥од зм≥ни струму в катушц≥. ¬оно посл≥довно сп≥впадаЇ за напр€мком з в≥ссю т≥Їњ з фазних обмоток, струм в €к≥й дос€гаЇ максимального значенн€. “обто магн≥тне поле обертаЇтьс€ в напр€мку посл≥довност≥ фаз трифазноњ системи струм≥в в фазних обмотках.

Ќасл≥док: щоб зм≥нити напр€мок обертанн€ магн≥тного пол€ достатньо зм≥нити пор€док п≥дключенн€ двох (≥з трьох) фазних обмоток.

ќтже трифазна симетрична система струм≥в збуджуЇ магн≥тне поле з одн≥Їю парою полюс≥в, тобто двополюсне магн≥тне поле, що обертаЇтьс€. …ого в≥сь повертаЇтьс€ на 360∞, тобто зд≥йснюЇ один оберт за час одного пер≥оду зм≥ни струму. «в≥дки, частота обертанн€ n 0 двополюсного пол€ дор≥внюЇ за величиною частот≥ f 1 струм≥в в обмотц≥ статора.

«а ≥сторичною традиц≥Їю частоту обертанн€ прийн€то визначати числом оберт≥в n 0 за хвилину n 0 = 60× n 0 = 60× f 1.

¬раховуючи, що n 0 = f 1, кутова швидк≥сть обертанн€ двополюсного пол€ W0 = 2p n 0 = 2p f 1 = w [рад≥ан / сек.].

ќтже, кутова швидк≥сть обертанн€ двополюсного магн≥тного пол€ за величиною дор≥внюЇ кутов≥й частот≥ струм≥в в обмотках статора.

¬ багатополюсн≥й обмотц≥ статора кожн≥й пар≥ полюс≥в пол€, що обертаЇтьс€, в≥дпов≥даЇ тр≥йка котушок дл€ фазних обмоток. «в≥дки, €кщо поле повинно мати р пар полюс≥в, то кожна з фазних обмоток статора повинна бути розд≥лена на р частин. ѕри цьому частота обертанн€ магн≥тного пол€ складаЇ n 1 = 60× f / р.

–ежими роботи асинхронноњ машини

–ежим роботи трифазноњ асинхронноњ машини визначаЇтьс€ режимом електроЦмагн≥тноњ взаЇмод≥њ струм≥в в обмотках статора ≥ ротора. ¬ залежност≥ в≥д значенн€ ковзанн€ трифазна асинхронна машина може працювати в одному з трьох режим≥в двигуна, генератора ≥ електромагн≥тного гальма.

¬ режим≥ двигуна (0 < S < 1) трифазна асинхронна машина Ї перетворювачем електричноњ енерг≥њ в механ≥чну. –отор двигуна повинен обертатись асинхронно пов≥льн≥ше пол€, з такою частотою обертанн€, при €к≥й струми в обмотц≥ ротора утворюють обертаючий момент, що вр≥вноважуЇ гальмуючий момент в≥д терт€ ≥ навантаженн€ на валу.

¬ режим≥ генератора S < 0 Ц швидк≥сть обертанн€ ротора б≥льша за швидк≥сть обертанн€ пол€.

¬ режим≥ електромагн≥тного гальма напр€мки обертанн€ ротора ≥ магн≥тного пол€ протилежн≥.

 онструкц≥€ ротора

јсинхронн≥ машини в основному в≥др≥зн€ютьс€ будовою ротора.

¬ б≥льшост≥ двигун≥в використовуЇтьс€ короткозамкнутий ротор. ÷ей ротор дешевший ≥, що суттЇво, обслуговуванн€ двигуна з таким ротором прост≥ше.  онструкц≥€ Ц Уб≥л€че колесоФ Ц була вже розгл€нута.

ќбмотки фазного ротора або ротора з контактними к≥льц€ми виконуютьс€ з ≥зольованого проводу. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в обмотка трифазна з тим же числом котушок, що ≥ обмотка статора. “ри фазн≥ обмотки ротора зТЇднан≥ на самому ротор≥ Ђз≥ркоюї, а в≥льн≥ њх к≥нц≥ приЇднан≥ до трьох контактних к≥лець, укр≥плених на валу ≥ електрично ≥зольованих в≥д нього. „ерез к≥льц€ ≥ струмозТЇмн≥ щ≥тки обмотки ротора замикаютьс€ на трифазний реостат.

ќбмотка статора включаЇтьс€ безпосередньо в трифазну мережу. ¬ключенн€ реостату в коло ротора даЇ можлив≥сть суттЇво покращити пусков≥ умови дл€ двигуна Ц зменшити пусковий струм ≥ зб≥льшити початковий (пусковий) обертаючий момент.  р≥м того, за допомогою реостату, включеного в коло ротора, можна плавно регулювати швидк≥сть двигуна.

”мовн≥ позначенн€ асинхронних машин з короткозамкнутим (а) ≥ фазним (б) роторами на принципових та електричних схемах.

ћехан≥чн≥ характеристики асинхронного двигуна

« принципу роботи двигуна стаЇ очевидно, обертаючий момент двигуна ћ при незм≥нн≥й швидкост≥ обертанн€ магн≥тного пол€ ц≥лком залежить т≥льки в≥д ковзанн€ S, або в≥д швидкост≥ обертанн€ ротора n,оск≥льки . «адаючи р≥зн≥ значенн€ S в межах 0 ¸ 1 можна побудувати граф≥к залежност≥ обертаючого моменту ћ в≥д S або ћ в≥д n. «алежн≥сть ћ (S) ≥ ћ (n) мають назву механ≥чн≥ характеристики асинхронного двигуна.

Ќа характеристиц≥ можна в≥дм≥тити:

Ј максимальний або критичний момент ћ к;

Ј пусковий момент ћ пуск (при пуску двигуна, тобто при S = 1 або n = 0);

Ј ном≥нальний момент ћ н, що в≥дпов≥даЇ ном≥нальному режиму роботи двигуна (йому в≥дпов≥даЇ ном≥нальна частота обертанн€ ротора n ном, що вказуЇтьс€ в паспорт≥ двигуна).

ўоб двигун почав обертатись п≥д навантаженн€м, необх≥дно, щоб його пусковий момент був б≥льшим за гальмуючий пусковий момент механ≥зму, на €кий працюЇ двигун. ƒвигун розган€Їтьс€ у в≥дпов≥дност≥ з механ≥чною характеристикою: розг≥н починаЇтьс€ з точки с, пот≥м проходитьс€ точка б ≥ двигун опин€Їтьс€ в сталому режим≥, тобто обертаЇтьс€ з частотою n на д≥л€нц≥ а Ц б в точц≥, що в≥дпов≥даЇ умов≥ ћ = ћ г (де ћ г Ц гальмуючий момент). ќтже, д≥л€нка б Ц с в≥дпов≥даЇ розгону, а д≥л€нка а Ц б Ц робочому режиму, на €к≥й при зм≥н≥ обертаючого моменту ћ в≥д 0 до ћ к частота обертанн€ двигуна зм≥нюЇтьс€ мало.

—т≥йка робота двигуна, тобто робота при nї const, можлива т≥льки на д≥л€нц≥ а Ц б. як це було показано ран≥ше, Ц €к би не зм≥нювавс€ гальмуючий момент, в межах д≥л€нки а Ц б двигун може так зм≥нити обертаючий момент, що умова його ст≥йкоњ роботи завжди збер≥гаЇтьс€. ¬ цьому пол€гаЇ властив≥сть внутр≥шнього саморегулюванн€ асинхронного двигуна.

 оли гальмуючий момент стаЇ р≥вним максимальному (критичному), обертаючий момент почне зменшуватись ≥ р≥вн≥сть ћ = ћ г стаЇ неможливою.

ѕо значенню в≥дношенн€ ћ к / ћ ном = g можнасудитипро перевантажувальну здатн≥сть двигуна. ¬ асинхронних двигунах g = 1,7 ¸ 2,5.

ƒвигуну з фазним ротором в≥дпов≥даЇ родина механ≥чних характеристик.

«вичайно робота двигуна в≥дпов≥даЇ залежност≥ з R p = 0. ÷€ характеристика аналог≥чна характеристиц≥ двигуна з короткозамкнутим ротором ≥ маЇ назву природн€.

якщо трифазний реостат в кол≥ ротора вивести на максимальний оп≥р, то можна зб≥льшити пусковий момент, а пот≥м, зменшуючи оп≥р реостату до нул€, вивести двигун в найб≥льш спри€тливий режим.

ћехан≥чн≥ характеристики, що отриман≥ при введен≥ реостату в коло фазного ротора, називаЇтьс€ реостатними.

ќбертаючий момент ≥ ковзанн€, що в≥дпов≥дають робот≥ двигуна при повному навантаженн≥, називаютьс€ ном≥нальним моментом ћ нном≥нальним ковзанн€м S н.

Ѕаланс активних потужностей асинхронного двигуна

Ѕаланс активних потужностей асинхронного двигуна можна у€вити таким р≥вн€нн€м

е = D + D м + D + мех = D + D м + D + D мех + .

“ут:

І е = 3 U 1 × I 1×cos j 1 Ц потужн≥сть, що споживаЇтьс€ двигуном з мереж≥;

І D = 3 I 12 R 1 Ц електричн≥ втрати в обмотц≥ статора (втрати в м≥д≥);

І D м Ц магн≥тн≥ втрати в стал≥ статора;

ћагн≥тн≥ втрати в ротор≥ пропорц≥йн≥ частот≥ f 2, дуже мал≥ ≥ ними нехтують.

І D = 3 I 22 R 2 Ц електричн≥ втрати в обмотц≥ ротора (втрати в м≥д≥);

І мех Ц повна механ≥чна потужн≥сть, що розвиваЇтьс€ двигуном;

І D мех Ц механ≥чн≥ втрати в двигун≥;

І Ц корисна потужн≥сть на валу двигуна.

 орисна механ≥чна потужн≥сть двигуна менша за потужн≥сть мех на величину механ≥чних втрат в двигун≥: = мех Ц D мех.

¬еличина –е м = –е Ц D– Ц D–м у€вл€Ї собою електромагн≥тну потужн≥сть двигуна, що передаЇтьс€ в≥д статора до ротору через обертове магн≥тне поле.

¬ заводському паспорт≥, на щитку двигуна ≥ в каталогах вказуЇтьс€ не споживана з мережи електрична потужн≥сть е, а корисна механ≥чна потужн≥сть н на валу двигуна при ном≥нальному режим≥ роботи.

јсинхронний л≥н≥йний двигун (Ћјƒ)

Ћ≥н≥йний електродвигун винайшов в 1902 р. англ≥йський ≥нженер “рамбета. ¬ Ћјƒ електроенерг≥€ перетворюЇтьс€ безпосередньо в механ≥чну енерг≥ю пр€мол≥н≥йного перем≥щенн€ робочого органу машин ≥ механ≥зм≥в. ¬ цих агрегатах в≥дсутн€ гром≥здка пром≥жна механ≥чна ланка, що перетворюЇ обертовий рух в поступовий.  р≥м того, ц≥ двигуни бесконтактн≥, тобто без механ≥чних звТ€зк≥в м≥ж статором ≥ вторинним елементом двигуна.

Ћјƒ використовуютьс€ в крнвейЇрних л≥н≥€х, в виконавчих елементах автоматики, у високошвидк≥сному надземному електротранспорт≥ (швидк≥сть понад 400Ц500 км/год.) в тому числ≥ поњзд≥в монорейкових естакадних шл€х≥в на пов≥тр€н≥й подушц≥ або магн≥тн≥й п≥дв≥сц≥. (ќдин з випробувальних пол≥гон≥в вагон≥в таких поњзд≥в був розташований на берез≥  ињвського водосховища.

Ћјƒ маЇ так≥ ж конструктивн≥ елементи €к ≥ звичайний асинхронний двигун, але дещо видозм≥нен≥. ѕоперечний перетин внутр≥шньоњ поверхн≥ статора такого двигуна Ц пр€мол≥н≥йний, а не круговий. “акий статор можна у€вити, €кщо подумки розр≥зати статор звичайного асинхронного двигуна по рад≥усу ≥ розгорнути на площин≥. ¬ пазах такого статора розм≥щуЇтьс€ трифазна обмотка. ¬торинний елемент Ц також Ђпласкаї конструкц≥€ (у€вно отримана з розгорнутого ротора асинхронного двигуна).

ѕри п≥дключенн≥ обмотки статора до мереж≥ трифазноњ напруги трифазна система струм≥в утворюЇ магн≥тний пот≥к, €кий рухаЇтьс€ вздовж статора. ÷ей магн≥тний пот≥к, що рухаЇтьс€, ≥ндукуЇ в обмотц≥ вторинного елемента ≈–—, п≥д д≥Їю €коњ в н≥й виникаЇ струм. ¬заЇмод≥€ струму з магн≥тним потоком, що рухаЇтьс€, утворюЇ силу, €ка спр€мована в б≥к руху магн≥тного потоку ≥ д≥Ї на вторинний елемент. ѕ≥д д≥Їю ц≥Їњ сили вторинний елемент почне перем≥щуватись в сторону розповсюдженн€ магн≥тного потоку з де€ким в≥дставанн€м (ковзанн€м) в≥д нього.

ќднофазний асинхронний двигун

Ќа статор≥ однофазного асинхронного двигуна розташована одна обмотка. –отор двигуна маЇ короткозамкнуту обмотку. ѕрот≥каючий по обмотц≥ статора зм≥нний струм утворюЇ пульсуючий магн≥тний пот≥к, що зм≥нюЇ св≥й напр€мок з частотою напруги мереж≥. Ќапр€мок цього потоку пост≥йний в час≥ ≥ його значенн€ в час≥ зм≥нюЇтьс€ за синусоњдальним законом.

ѕульсуючий магн≥тний пот≥к можна у€вити €к результат складанн€ двох р≥вних за величиною поток≥в, що обертаютьс€ з однаковою частотою, але в протилежних напр€мках. ƒл€ кожного моменту часу векторна сума поток≥в, що обертаютьс€, дор≥внюЇ пульсуючому магн≥тному потоку.

nI = nII = n1 Ц оберти магн≥тних поток≥в; n2 Ц оберти ротора.

ѕри нерухомому ротор≥ ц≥ потоки ( ≤≤) утворюють обертаюч≥ моменти, напр€мки €ких, €к вже нам в≥домо, сп≥впадають з напр€мком обертанн€ магн≥тних поток≥в. “обто потоки ≤≤ утворюють р≥вн≥, але протилежн≥ за напр€мком обертаюч≥ моменти, в результат≥ чого ротор не може зрушити з м≥сц€. якщо ротор обертати зовн≥шн≥м зусилл€м в напр€мку обертанн€ потоку , то пот≥к буде пр€мим, а пот≥к ≤≤ зворотним до ротора. ѕри цьому ковзанн€ ротора по в≥дношенню до поток≥в ≤≤ стаЇ р≥зним.  овзанн€ по в≥дношенню до пр€мого потоку S I = (n I Ц n 2) / n I = (n1 Ц n 2) / n 1, а ковзанн€ по в≥дношенню до зворотного потоку S I≤ = (n I≤ + n 2) / n I≤ = (n 1 + n 2) / n 1 = [ n 1 + n 1(1 Ц S I)] / n 1 = 2 Ц S I.

ѕри пуску двигуна S = 1 ≥ S ≤≤ = 1. якщо S = 0, то S ≤≤ = 2, а €кщо S = 2, то S ≤≤ = 0.

 
 

«а залежност€ми ћ (S I) i M II(S II) можна побудувати сумарний обертаючий момент M (S)

« ц≥Їњ залежност≥ можна побачити, що при S = S ≤≤ = 1 обертаючий момент ћ = 0. ѕри зменшенн≥ ковзанн€ S двигун розвиваЇ обертаючий момент, направлений в сторону обертанн€ потоку 1; при зменшенн≥ ковзанн€ S ≤≤ (S ≤≤ < 1) Ц в сторону обертанн€ потоку ≤≤: отже, €кщо €кось привести ротор до обертанн€, то виникаЇ момент ћ > 0, €кий буде п≥дтримувати це обертанн€.

ƒл€ утворенн€ початкового обертаючого моменту (дл€ пуску двигуна) використовують спец≥альну пускову обмотку (ѕќ), розташовану на статор≥ п≥д кутом 90∞ до робочоњ. ѕосл≥довно з пусковою обмоткою включений конденсатор , завд€ки €кому струм в ц≥й обмотц≥ випереджуЇ за фазою напругу в мереж≥ на де€кий кут.

¬икористанн€ пусковоњ обмотки забезпечуЇ виконанн€ двох необх≥дних умов отриманн€ магн≥тного потоку, що обертаЇтьс€ (зсув обмоток статора в простор≥ ≥ зсув струм≥в в обмотках на де€кий кут). ѕ≥сл€ розгону пускова обмотка в≥дключаЇтьс€.

 

 онтрольн≥ запитанн€

1. ѕринцип д≥њ асинхронноњ машини.

2. ѕо€сн≥ть принцип виникненн€ магн≥тного обертового пол€ та значенн€ його у робот≥ асинхронноњ машини.

3. –ежими роботи асинхронноњ машини.

4.  онструкц≥€ ротора

5. ћехан≥чн≥ характеристики асинхронного двигуна.

6. Ѕаланс активних потужностей асинхронного двигуна.

7. јсинхронний л≥н≥йний двигун (Ћјƒ).

8. ѕо€сн≥ть будову та принцип д≥њ однофазного асинхронного двигуна.

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
 | ѕ≥дготовка польових прац≥вник≥в (анкетер≥в, ≥нтервТюер≥в).  онтролюванн€ €кост≥ роботи ≥нтервТюер≥в
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 731 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2071 - | 1808 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.065 с.