Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ про операц≥йн≥ системи




—еред ус≥х системних програм, з €кими необх≥дно мати справу користувачам компТютер≥в, особливе м≥сце займають операц≥йн≥ системи (ќ—).

ќперац≥йна система забезпечуЇ управл≥нн€ вс≥ма апаратними компонентами компТютера, запускаЇ програми, забезпечуЇ захист даних, виконуЇ р≥зноман≥тн≥ серв≥сн≥ функц≥њ по запитах користувача та програм. Ѕудь-€ка програма користуЇтьс€ послугами операц≥йноњ системи, а тому може працювати т≥льки п≥д керуванн€м т≥Їњ операц≥йноњ системи, €ка забезпечуЇ дл€ нењ ц≥ функц≥њ.

Microsoft Disk Operating System (MS DOS) Ч створювалас€ прот€гом дек≥лькох рок≥в ≥ призначалас€ дл€ роботи з IBM-сум≥сними компТютерами.

—кладовими MS DOS Ї:

базова система введенн€-виведенн€ (BIOS), що знаходитьс€ в пост≥йн≥й памТ€т≥ й виконуЇ найпрост≥ш≥ послуги з процесами введенн€.

завантажник ќ— Ч невелика програма, €ка виконуЇ функц≥њ пошуку на диску (дискет≥) та зчитуванн€ в оперативну памТ€ть модул≥в операц≥йноњ системи.

ƒисков≥ файли IO.SYS i. ‘айл IO.SYS Ч Ї доповненн€м до BIOS, а файл MSDOS.SYS Ч реал≥зуЇ основн≥ послуги дл€ роботи у середовищ≥ DOS.

 омандний процесор DOS Ч обробл€Ї так зван≥ внутр≥шн≥ команди, €к≥ можуть викликатис€ ≥ виконуватис€ будь-коли, €кщо ќ— усп≥шно завантажена. ÷е команди дл€ роботи з файлами (COPY, DEL, DIR, REN, TYPE тощо), папками (каталогами) Ч MD, RD, CD.

«овн≥шн≥ команди MS DOS Ч це команди, €к≥ виконуютьс€ за допомогою завантажувальних файл≥в-програм, використовуютьс€ ≥ дл€ роботи з файлами (UNDELETE, PRINT тощо), дисками (FORMAT, DISKCOPY, SYS тощо), каталогами (DELTREE) ≥
т. ≥н.

ƒрайвери пристроњв Ч програми, €к≥ доповнюють систему введенн€-виведенн€ даних ≥ забезпечують роботу з нестандартними перифер≥йними пристро€ми. ƒрайвери Ї важливим класом системних програм.

÷е спец≥ально розроблен≥ програми, €к≥ розширюють можливост≥ операц≥йноњ системи, наприклад, дозвол€ють њй працювати з тими або ≥ншими зовн≥шн≥ми пристро€ми, навчаючи њњ робот≥ з новим протоколом (правилами) обм≥ну даних ≥ т. ≥н. Ѕ≥льш≥сть операц≥йних систем м≥стить багато драйвер≥в у комплект≥ свого постачанн€, ≥ програма установки операц≥йноњ системи встановлюЇ т≥ драйвери, €к≥ необх≥дн≥ дл€ п≥дтримки пристроњв ≥ функц≥й, вказаних користувачем. ƒрайвери дл€ р≥зних операц≥йних систем дуже часто постачаютьс€ разом ≥з новими пристро€ми або контролерами.

“аким чином, виб≥р операц≥йноњ системи дуже важливий, тому що визначаЇ, з €кими програмами може працювати на власному компТютер≥ користувач. ¬≥д вибору операц≥йноњ системи також залежить працездатн≥сть роботи користувача.

 

 

ќдн≥Їю з найважлив≥ших функц≥й ќ— Ї орган≥зац≥€ файловоњ системи. ‘айл Ч це м≥сце пост≥йного збер≥ганн€ ≥нформац≥њ: програм, даних дл€ њх роботи, текст≥в, малюнк≥в тощо. ‘айли реал≥зуютьс€ €к д≥л€нки зовн≥шньоњ памТ€т≥ на магн≥тних нос≥€х (дисках) або CD-дисках.  ожен файл маЇ ун≥кальне ≥мТ€ та розширенн€, €к≥ розд≥лен≥ крапкою. ” середовищ≥ MS DOS використовуЇтьс€ принцип 8+3 Ч максимум в≥с≥м символ≥в дл€ ≥мен≥ файла ≥ три символи дл€ розширенн€, при цьому не можна використовувати символ пром≥жку ≥ спец≥альн≥ символи (#, <, >, =, Ц +, % ≥ т. ≥н.). ƒл€ роботи з дек≥лькома файлами нараз використовують символи групових операц≥й (ЂWild Cardї) Ч Ђз≥рочкаї (*) ≥ знак запитанн€ (?). «≥рочка зам≥нюЇ будь-€ку к≥льк≥сть допустимих символ≥в, а знак запитанн€ т≥льки один будь-€кий символ в ≥мен≥ або розширенн≥ файла.

«а розширенн€м можна визначити тип файла, що використовуЇтьс€. ƒе€к≥ з розширень задаютьс€ системою, а де€к≥ Ч користувачем.

“ак, розширенн€:

TXT Ч означаЇ текстовий файл;

COM Ч командний файл;

EXE Ч завантажувальний файл;

SYS Ч системний файл;

DOC Ч файл документа;

PAS Ч файл, що м≥стить програму, написану мовою Pascal;

PIC Ч файл малюнка;

DLL Ч файл б≥бл≥отеки,

XLS Ч файл-таблицю Microsoft Excel;

MDB Ч файл бази даних Microsoft Access;

DBF Ч файл бази даних Visual FoxPro тощо.

Ќаприклад, файл PROBA.TXT Ч файл з ≥менем PROBA ≥ розширенн€м TXT; файли PROBA.* Ч це ус≥ файли з ≥менами PROBA ≥ будь-€кими розширенн€ми; файли PR?BA.TXT Ч це текстов≥ файли з ≥менами, де перш≥ два символи в ≥мен≥ файла PR, а два останн≥ Ч BA, трет≥й символ може бути будь-€ким. ≤мена файл≥в реЇструютьс€ у зм≥ст≥ файл≥в Ч каталоз≥, €кий, у свою чергу, може м≥стити п≥дпор€дкован≥ каталоги, що також можуть м≥стити ≥ файли, ≥ п≥дпор€дкован≥ каталоги. “ак орган≥зуЇтьс€
≥Їрарх≥чна файлова система. Ўл€х до файла Ч це ланцюжок,
що складаЇтьс€ з ≥мен≥ диска й ≥мен каталог≥в ≥ п≥дкаталог≥в, розд≥лених символом \. Ўл€х до файла ≥накше називаЇтьс€ мар-
шрутом
. ћаршрут ≥ ≥мТ€ файла(≥в) наз≥ваЇтьс€ специф≥кац≥Їю файла(≥в).

Ќаприклад, —:\ABC\TEXTY\MESSAGE\PROBA.TXT Ч це шл€х, €кий показуЇ, що файл PROBA.TXT м≥ститьс€ в каталоз≥ MESSAGE, €кий п≥дпор€дкований каталогу TEXTY, €кий, у свою чергу, п≥дпор€дкований каталогу ABC, що розташований на диску —:\. ≤мена диск≥в Ч це головн≥ каталоги (Root Directories), €к≥ створюютьс€ системою, ≥ њх не можна знищити або перейменувати, проте вс≥ п≥дпор€дкован≥ каталоги створюютьс€ користувачем, ≥ њх можна перегл€дати, перейменовувати, перем≥щувати, видал€ти так само, €к ≥ файли.

”с≥ п≥дпор€дкован≥ каталоги р≥зн€тьс€ за р≥вн€ми: каталог 1-го р≥вн€ п≥дпор€дкований головному каталогу, каталог 2-го р≥вн€ Ч п≥дпор€дкований каталогу 1-го р≥вн€ ≥ т. д.  ≥льк≥сть каталог≥в, що створюЇ користувач дл€ зручноњ орган≥зац≥њ доступу до файл≥в, практично необмежена Ч все залежить в≥д обс€гу диска, в €кому ц≥ каталоги створюютьс€, сл≥д просто памТ€тати, що при створенн≥ каталогу (порожнього) витрачаЇтьс€ приблизно 1  байт памТ€т≥ на диску.

” середовищ≥ MS DOS робота не дуже зручна: користувач змушений працювати у командному режим≥, тобто вводити
команди й отримувати в≥дпов≥д≥ системи, при цьому б≥льш≥сть команд в≥н маЇ знати напамТ€ть або пост≥йно користуватис€ дов≥дниками. “ому дуже попул€рними Ї програми-оболонки. ¬они забезпечують зручний спос≥б сп≥лкуванн€ з компТютером ≥ Ї резидентними, тобто пост≥йно перебувають в оперативн≥й памТ€т≥ компТютера ≥ мають зручний ≥нтерфейс дл€ користувача. Ќайб≥ль≠шим усп≥хом користуЇтьс€ програма-оболонка Norton Comman≠der компан≥њ Piter Norton. ”с≥ команди по робот≥ з файлами, дисками та каталогами подано в зручн≥й форм≥, ≥ користувачев≥ треба т≥льки вибрати в≥дпов≥дну й указати параметри дл€ роботи.

Ќа сучасних компТютерах типу IBM PC найчаст≥ше використовуютьс€ так≥ операц≥йн≥ системи:

UNIX та OS/2;

Windows 98 та Windows 2000 ф≥рми Microsoft;

Windows NT Server та Windows NT Workstation ф≥рми Micro≠soft;

NetWare верс≥њ 5.1 ф≥рми Novell.

Ќа в≥дм≥ну в≥д MS DOS операц≥йна система Microsoft Win≠dows п≥дтримуЇ довг≥ ≥мена файл≥в (принцип 255 + 255) ≥ допускаЇ у запису ≥мен≥ та розширенн≥ файл≥в символи пром≥жк≥в.  аталоги у середовищ≥ Microsoft Windows називають папками.  р≥м того, русиф≥кован≥ верс≥њ операц≥йноњ системи Microsoft Windows дозвол€ють надавати ≥мена файлам та папкам за допомогою кирилиц≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 616 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1970 - | 1939 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.