Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√еограф≥чне середовище ≥ його роль в розвитку сусп≥льства




√≈ќ√–ј‘≤„Ќ≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈ ≤ —”—ѕ≤Ћ№—“¬ќ

1. √еограф≥чне середовище ≥ його роль в розвитку сусп≥льства.

2. ¬плив сусп≥льства на географ≥чне середовище.

3. ѕроблема народонаселенн€. ѕриродн≥ ресурси. ќхорона природи.

√еограф≥чне середовище ≥ його роль в розвитку сусп≥льства

ѕон€тт€ Угеограф≥чне середовищеФ було введене у географ≥ю та соц≥альну ф≥лософ≥ю французьким вченим ≈л≥зе –еклю в 70-х роках 19 ст. €к соц≥ально-≥сторична а не природнича категор≥€. « того часу зм≥ст пон€тт€ зм≥нивс€.

” сучасному розум≥нн≥ географ≥чне середовище (за —. олесниковим) Ц це частина географ≥чноњ оболонки з €кою сусп≥льство знаходитьс€ в даний момент в безпосередн≥й взаЇмод≥њ. ћ≥ж географ≥чним середовищем ≥ географ≥чною оболонкою р≥зниц€ умовна. ≤стотна р≥зниц€ м≥ж ними в тому, що географ≥чна оболонка Ц пон€тт€ безв≥дносне, вона ≥снувала задовго до по€ви людини, а географ≥чне середовище пон€тт€ в≥дносне, тобто немислиме без ≥снуванн€ людського сусп≥льства.

≤накше кажучи, географ≥чне середовище Ц це середовище створене матер≥альним виробництвом ≥ ≥снуЇ лише на його основ≥.

як≥ ж природн≥ умови впливають на ≥снуванн€ людини? ѕов≥тр€, вода, сон€чна рад≥ац≥€, г≥рськ≥ породи та м≥нерали, грунти, рослинн≥сть, тваринний св≥т. —укупн≥сть цих природних компонент≥в задовольн€Ї ≥ ф≥з≥олог≥чн≥, ≥ виробнич≥ потреби людини. ѕо в≥дношенню до людства географ≥чна оболонка виступаЇ €к географ≥чне середовище.

¬.—.Ћ€м≥н географ≥чне середовище под≥л€Ї на економ≥ко-географ≥чне ≥ ф≥зико-географ≥чне:

≈коном≥ко-географ≥чне середовище Ц це штучно створен≥ умови ≥снуванн€ на основ≥ матер≥ального виробництва (сади, плантац≥њ, канали, дороги, виведен≥ нов≥ сорти рослин ≥ породи тварин ≥ т.д.). ќсновн≥ компоненти економ≥ко-географ≥чного середовища виступають €к засоби виробництва. ќдначе, це штучне середовище неминуче пост≥йно наступаЇ на природне, поглинаючи його. ÷е призводить до суперечностей, б≥льш того, на думку багатьох сучасних вчених, до боротьби Удвох св≥т≥вФ Ц природного й штучного.

‘≥зико-географ≥чне середовище Ц це сукупн≥сть р≥зних компонент≥в географ≥чноњ оболонки, €ка на певному ≥сторичному етап≥ розвитку сусп≥льства виступаЇ €к матер≥альна умова його ≥снуванн€. ÷е кл≥мат, води, рельЇф, грунти, корисн≥ копалини, рослинн≥сть, без €ких сусп≥льство не може ≥снувати ≥ розвиватись. ¬одночас природне середовище Ї не лише матер≥альними умовами життЇд≥€льност≥ людини ≥ вих≥дним обТЇктом виробництва, а й обТЇктом певного естетичного й морального в≥дношенн€.

¬насл≥док того, що сусп≥льство суттЇво впливаЇ на географ≥чну оболонку, вона може розгл€датись €к географ≥чне середовище людського сусп≥льства

√еограф≥чне середовище Ц середовище природне, њњ елементи, незважаючи на зм≥ни зумовлен≥ д≥€льн≥стю людини, збер≥гають здатн≥сть до саморозвитку в≥дпов≥дно до закон≥в, що ≥снують в географ≥чн≥й оболонц≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д нього елементи економ≥ко-географ≥чного середовища (штучн≥ елементи), без належного догл€ду з боку людини самост≥йно ≥снувати не можуть ≥ з часом руйнуютьс€. ÷≥ елементи не вход€ть до складу географ≥чного середовища. Ќе входить до географ≥чного середовища й людське сусп≥льство. ¬оно живе ≥ розвиваЇтьс€ в певному географ≥чному середовищ≥, знаход€чись з ним у складних взаЇмов≥дносинах.

¬плив географ≥чного середовища на житт€ ≥ розвиток сусп≥льства називаЇтьс€ географ≥чним фактором. —ередовище розвитку людського сусп≥льства не можна назвати чисто природним. Ѕо люди активно формують середовище (€к б≥олог≥чно так ≥ шл€хом виробництва). ќтже, сусп≥льство необх≥дно розгл€дати €к б≥осоц≥альну, а не т≥льки соц≥альну категор≥ю.

ƒо сусп≥льства в≥дноситьс€ все те, що залучено до процесу виробництва, тобто люди з певними знанн€ми ≥ трудовими навиками, знар€дд€ виробництва, умови прац≥ ≥ житт€ (≥нфраструктура), предмети прац≥, продукти прац≥. Ћюди помимо њх соц≥ального значенн€ виступають €к б≥олог≥чн≥ споживач≥ величезних мас живоњ ≥ неживоњ речовини земноњ кори, г≥дросфери ≥ атмосфери ≥ €к постачальники —ќ2 та ≥нших в≥дход≥в њх орган≥зм≥в, що повертаютьс€ в природу.

ћ≥ж природою ≥ сусп≥льством ≥снуЇ д≥алектична Їдн≥сть. Ћюдина в природ≥ займаЇ дво€ке положенн€: будучи частиною природи: в силу своЇњ соц≥альноњ орган≥зованост≥ ≥ трудовоњ д≥€льност≥ протистоњть решт≥ природи. –озвиваючись всередин≥ географ≥чноњ оболонки, сус≠п≥льство утворило особливу сферу св≥домого перетворенн€ природи, €ку ¬.≤.¬ернадський назвав ноосферою. ѕ≥д €кою в≥н розум≥в сферу взаЇмод≥њ сусп≥льства й природи, в межах €коњ розумна людська д≥€льн≥сть стаЇ головним, визначальним чинником, тобто це сфера, перебудована колективним розумом. Ћюдство, озброЇне науковою думкою, вважав вчений, маЇ стати вир≥шальною силою, €ка надал≥ визначатиме еволюц≥ю нашоњ планети. ¬насл≥док сусп≥льного впливу на природу неминуче зм≥нюЇтьс€ ≥ саме сусп≥льство. ÷е Їдиний процес. «м≥нюючи людину, природа зм≥нюЇтьс€ ≥ сама.

Ћюдина у своњй природно-б≥олог≥чн≥й €кост≥ - це не просто УчастинаФ природи, а њњ орган≥чний елемент, що перебуваЇ у взаЇмод≥њ з ≥ншими елементами й частинами, що становл€ть суперечливу Їдн≥сть.

ќсновою взаЇмод≥њ м≥ж сусп≥льством ≥ природою (¬.—.Ћ€м≥н, 1978) Ї процес матер≥ального виробництва, його внутр≥шн≥ законом≥рност≥. ѕроцес взаЇмод≥њ природи ≥ сусп≥льства включаЇ в себе ≥ природу, ≥ сусп≥льство, ≥ людське мисленн€ в њх взаЇмовпливах.

¬.ќ.јнуч≥н (1982) в≥дм≥чаЇ, що вплив сусп≥льства на природу, €к ≥ вплив природи на сусп≥льство р≥зн≥ сторони Їдиного процесу, що зд≥йснюЇтьс€ сусп≥льством через виробництво.

ќбм≥н речовиною ≥ енерг≥Їю м≥ж природою та сусп≥льством розвиваЇтьс€ внасл≥док виникненн€ протир≥ч. ќсновними Ї протир≥чч€ м≥ж безмежними можливост€ми виробництва ≥ обмежен≥стю природних ресурс≥в географ≥чноњ оболонки, њњ здатн≥стю самоочищенн€ ≥ самозахисту.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 700 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2296 - | 1965 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.