Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблема народонаселенн€. ѕриродн≥ ресурси. ќхорона природи




ѕроцес взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи багато в чому залежить в≥д чисельност≥ населенн€. ƒо початку новоњ ери населенн€ «емл≥ становило приблизно 250 млн. чол., в 1900 р. Ц 1630 млн.чол. ѕочинаючи з XVI ст., темпи приросту населенн€ пом≥тно зросли, особливо з другоњ половини XVIII ст., коли в багатьох крањнах ™вропи в≥дбулась промислова революц≥€. Ќа к≥нець XX ст. населенн€ «емл≥ перевищуЇ 6 млрд. чол. ўор≥чно населенн€ св≥ту зб≥льшуЇтьс€ приблизно на 80 млн. чол. јле це зб≥льшенн€ нер≥вном≥рне. “ак, крањни, що розвиваютьс€, дають до 3/4 приросту населенн€. ѕроте, в останн≥ дес€тир≥чч€ темпи приросту починають спадати.

ƒювиньо ѕ., “анг ћ. (1973) вважають, що зб≥льшенн€ населенн€ «емл≥ ставить б≥осферу в критичне положенн€. Ѕо поЇднанн€ низькоњ смертност≥ з високою народжуван≥стю не може тривати безк≥нечно, в €кийсь момент ц≥ показники повинн≥ зр≥вноважитись. ≤ чисельн≥сть населенн€ повинна збалансуватись з к≥льк≥стю засоб≥в до ≥снуванн€, що його отримуЇ людство з оточуючого середовища. ¬ де€ких крањнах регулюють чисельн≥сть с≥м'њ декретним пор€дком.

” р€д≥ крањн, що розвиваютьс€, дос€гненн€ медицини спри€ли зниженню смертност≥ ≥ зросту чисельност≥ населенн€, але внасл≥док, насамперед, соц≥альних причин та в≥дставанн€ в розвитку с≥льськогосподарського виробництва харчовий рац≥он у цих крањнах зменшивс€ ≥ харчуванн€ стало неповноц≥нним. „и не приречене людство внасл≥док росту чисельност≥ на голод, €кий супроводжуЇтьс€ соц≥альними потр€с≥нн€ми, в≥йнами? „и правий був “.ћальтус? “.–.ћальтус у своњй прац≥ "ƒосв≥д про закон народонаселенн€" (Ћондон, 1798) твердив, що попул€ц≥њ людей н≥чим не в≥др≥зн€ютьс€ в≥д попул€ц≥й рослин ≥ тварин, чисельн≥сть €ких здатна рости з фантастичною швидк≥стю, €кщо њм не протид≥ють так≥ фактори €к погане харчуванн€, голод ≥ хвороби. „исельн≥сть попул€ц≥й маЇ тенденц≥ю зб≥льшуватись у геометричн≥й прогрес≥њ, а ресурси харчуванн€ Ц зростають т≥льки в арифметичн≥й прогрес≥њ. ќтже, €кщо людина добров≥льно не обмежить народжуван≥сть, то про ц≥ обмеженн€ потурбуЇтьс€ зовн≥шнЇ природне ≥ соц≥альне середовище, ввергнувши людей в стих≥ю голоду ≥ в≥йн.

Ѕ≥ологи зг≥дн≥ з першою частиною тези ћальтуса про надзвичайну здатн≥сть до розмноженн€ вс≥х живих ≥стот. ƒруга частина тези сп≥рна, бо необх≥дно враховувати ≥ соц≥альн≥ фактори.

” наш час погл€ди ћальтуса розд≥л€ють його ≥дейн≥ посл≥довники, так зван≥ неомальтуз≥анц≥. “ак, наприклад, один ≥з них ≈льр≥х вважаЇ, що катастроф≥чний зр≥ст смертност≥ спов≥льнить або припинить р≥ст чисельност≥ народонаселенн€. ћальтус ≥ його посл≥довники нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж зростом чисельност≥ населенн€ ≥ харчових ресурс≥в по€снювали б≥олог≥чними факторами. ј насправд≥ на перше м≥сце в даному питанн≥ виступаЇ фактор соц≥альний. Ќаприклад, на початку 30-х рок≥в у —Ўј щоб п≥дтримати ц≥ни на с≥льськогосподарськ≥ продукти було переорано м≥льйони га пос≥в≥в, знищено 6 млн. тварин ≥ њх м'€со перероблено на добрива. «апаси пшениц≥ на складах перевищували потребу крањни в 3,5 рази тощо. ≤ в той же час м≥льйони людей голодували (€к у —Ўј так ≥ за њх межами). ¬.«ор≥н у книз≥ "ѕротиворечива€ јмерика" пише, що в даний час приблизно 0,5 млрд. чолов≥к живуть на гран≥ голодноњ смерт≥, а 80 тис. чолов≥к щодн€ вмираЇ з голоду.

–амад ‘. (1981) вважаЇ, щоб людство могло вижити необх≥дний нульовий прир≥ст населенн€.

Ѕ≥льш≥сть учених вважаЇ, що географ≥чна оболонка може прогодувати значно б≥льшу к≥льк≥сть людей, н≥ж њх Ї в даний час.

ѕроблема народонаселенн€ т≥сно пов'€зана з проблемою природних ресурс≥в (продовольчих, сировинних, енергетичних, водних та ≥н.), њх рац≥ональним використанн€м та охороною.

ѕродовольч≥ ресурси.

–есурси харчуванн€ складаютьс€ з продукт≥в землеробства, тваринництва ≥ морського промислу. ” св≥т≥ спостер≥гаЇтьс€ ≥стотний деф≥цит продовольства ≥ продовольчий баланс пог≥ршуЇтьс€. јле нав≥ть на€вн≥ ресурси розпод≥л€ютьс€ вкрай нер≥вном≥рно. —итуац≥€ в крањнах, що розвиваютьс€ буде драматичною, €кщо не вдастьс€ добитис€ демограф≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ шл€хом контролю за народжуван≥стю (–амад ‘., 1981).

≤з неспри€тливих природних процес≥в, що будуть гальмувати зб≥льшенн€ продуктивност≥ б≥осфери, насамперед вид≥л€Їтьс€ ероз≥€ грунт≥в. «а свою ≥стор≥ю людство знищило очевидно не менше земель, н≥ж њх ≥снуЇ тепер. ƒе€к≥ пустинн≥ простори Ѕлизького —ходу були ран≥ше родючими ≥ л≥систими. Ќаприклад, —≥р≥€ постачала ™гипет л≥сом. ѕустин€ “ар, що займаЇ площу 150 тис. км2 на початку н.е. була покрита непрох≥дними джунгл€ми.

ўороку к≥льк≥сть продукц≥њ одержаноњ людиною в≥д б≥осфери, зменшуЇтьс€ через шк≥дник≥в, що поражають рослини, так ≥ тварин. ¬важають, що шк≥дники знищують за р≥к до 33 млн. т хл≥бних злак≥в ≥ рису, чого достатньо, щоб прогодувати прот€гом року 150 млн. чолов≥к. √рибки та бактер≥њ при збереженн≥ продовольчих запас≥в викликають њх запл≥сн€в≥нн€ та загниванн€. «ерно псують гризуни, довгоносики, мучн≥ черви та ≥н., що знищують до 10% продовольства п≥д час збер≥ганн€. ÷им зерном могло б прохарчуватись 300 млн. чол. прот€гом року.

як≥ ж перспективи одержати б≥льшу к≥льк≥сть продукт≥в харчуванн€? Ќайб≥льш реальн≥ шл€хи Ц боротьба з ероз≥Їю ≥ виснаженн€м грунт≥в та рац≥ональним використанн€м води. –еальне ≥ розширенн€ пос≥вних площ. ¬важають, що 10% п≥дзолистих ≥ 20% латеритних грунт≥в можна використати, €кщо вносити значну к≥льк≥сть добрив ≥ провести р≥зн≥ агротехн≥чн≥ заходи. ћожна зб≥льшити площу с≥льськогосподарських уг≥дь за рахунок зрошенн€ на 8,5 млн. км2, а також за рахунок прибережних масив≥в. ѕ≥двищити продуктивн≥сть б≥осфери можна також за рахунок агрокультурних метод≥в освоЇнн€ пустинь (зб≥льшити продуктивн≥сть пасовищ, зрошенн€ п≥дб≥р культур рослин та ≥н.), селекц≥њ, покращенн€ сорт≥в та ≥н.

¬елик≥ площ≥ земель зайн€т≥ п≥д кофе, какао, ароматичними рослинами.

—в≥товий океан у перерахунку на калор≥њ може забезпечити лише 5% св≥тових потреб. “ак, щор≥чний вилов риби становить близько 60 млн. т ≥ навр€д чи зможе перевищувати 100 млн. т.

—ировинн≥ ресурси.

—юди вход€ть б≥осферн≥ ресурси та м≥неральн≥ ресурси земноњ кори. Ѕ≥осфера забезпечуЇ людство сировиною дл€ текстильноњ та взуттЇвоњ промисловост≥. Ќа першому м≥сц≥ стоњть бавовна. “екстильне волокно дають льон, джут, конопл€. јле њх питома вага в пос≥вах значно менша н≥ж бавовни. ¬елика рогата худоба, в≥вц≥, кози дають майже всю продукц≥ю шк≥р. « техн≥чних культур на першому м≥сц≥ стоњть оливкова пальма (даЇ ол≥ю).

ƒеревина. ≤з вс≥х екосистем найпродуктивн≥шими Ї л≥си, €к≥ зараз займають 25-30 % поверхн≥ суш≥ ≥ в €к≥ включають б≥льше 80% вс≥Їњ ф≥томаси «емл≥. Ќа жаль ще близько половини св≥товоњ продукц≥њ деревини використовуЇтьс€ на паливо. ќдин га зр≥лого л≥су може продукувати в≥д 3 до 5 т волокна, що дор≥внюЇ р≥чн≥й продукц≥њ 5 га бавовни. ќдна т деревини при г≥дрол≥зац≥њ даЇ в≥д 550 до 650 кг цукру, €кий частково можна перетворити на деревний спирт (220-240 л), або використати дл€ культивуванн€ др≥ждж≥в, багатих б≥лками ≥ в≥там≥нами ¬ (30 Ц 50 кг).

ћ≥неральн≥ ресурси.

ўороку з надр земл≥ людство видобуваЇ величезн≥ маси корисних копалин: рудних ≥ нерудних ≥ темпи видобутку зростають. —тр≥мк≥ темпи споживанн€ зумовлюють швидке виснаженн€ б≥льшост≥ вид≥в корисних копалин. –озвинен≥ крањни уже не можуть забезпечувати себе м≥неральною сировиною ≥ викопним паливом, вони все б≥льше залежать в≥д крањн, що розвиваютьс€, де запаси теж не безмежн≥ ≥ почнуть зменшуватись, €к т≥льки ц≥ крањни почнуть використовувати своњ багатства.

¬одн≥ ресурси.

«апас≥в пр≥сноњ води на «емл≥ достатньо, але вони розташован≥ нер≥вном≥рно. Ћ≥д јнтарктиди, √ренланд≥њ та ≥н. м≥стить величезну к≥льк≥сть води, але њњ неможливо використати. «а останн≥ дес€тир≥чч€ в р≥зних рег≥онах «емл≥ запаси грунтових ≥ п≥дземних вод зменшуютьс€: в≥дбуваЇтьс€ або пониженн€ њхнього р≥вн€ або виснаженн€. ≤снуЇ к≥лька причин цього €вища: 1) внасл≥док прогресивного зникненн€ рослинност≥ ≥ наступноњ ероз≥њ поверхневий ст≥к зростаЇ ≥ вода поступаЇ безпосередньо в р≥ки, не живл€чи п≥дземн≥ водоносн≥ горизонти; 2) ”рбан≥зац≥€ (поверхн€ все б≥льше покриваЇтьс€ бетоном ≥ вс€ к≥льк≥сть вологи, що випадаЇ, ст≥каЇ в р≥ки); 3) велика к≥льк≥сть води йде на побутов≥ ≥ промислов≥ потреби, що зб≥льшуЇ заб≥р води та њњ ст≥к у водойми ≥ р≥ки, велику к≥льк≥сть води потребуЇ зрошенн€. “епер у м≥стах виникла проблема з водопостачанн€м.

≈нергетичн≥ ресурси.

÷е насамперед паливн≥ ресурси, електроенерг≥€, атомна енерг≥€. ўе з середини XIX стол≥тт€ основним джерелом енерг≥њ стаЇ викопне паливо. ¬важають, що запас≥в м≥нерального палива вистачить на 75-100 рок≥в. “епер уже починають використовувати нов≥ джерела енерг≥њ, особливо €дерного розпаду ≥ синтезу. Ѕ≥л€ 70% виробленоњ енерг≥њ розс≥юЇтьс€ в атмосферу.  р≥м того, споживач≥ енерг≥њ недовикористовують 10-15%. «а п≥драхунками ћ.≈рмолаЇва, енерг≥€, що розс≥юЇтьс€ таким чином в географ≥чн≥й оболонц≥ зумовлюватиме њњ перегр≥в. ѕриблизно за 300 рок≥в њњ к≥льк≥сть зр≥вн€Їтьс€ з к≥льк≥стю сон€чного тепла, €ке поступаЇ на поверхню «емл≥ (ћ.ћ.≈рмолаЇв, 1967).

ѕередбачаЇтьс€, що в 20050 р. населенн€ «емл≥ витрачатиме за один р≥к ст≥льки ж енерг≥њ, ск≥льки воно витрачало за всю попередню ≥стор≥ю людства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 417 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2042 - | 1854 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.