Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈колог≥чна безпека ірунт≥в




ѕлоща суш≥ на «емл≥ становить 148 млн км2; 10 % ц≥Їњ площ≥ припадаЇ на льодовики јнтарктиди й √ренланд≥њ. –ешта територ≥њ Ч вичерпн≥ ресурси поверхн≥ «емл≥: 33,1 % ц≥Їњ територ≥њ займають с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд€, 30,1 % Ч л≥си, 36,8 % Ч так зван≥ Ђ≥нш≥ї земл≥ (площ≥, зайн€т≥ населеними пунктами, промисловими п≥дприЇмствами, транс≠портними маг≥страл€ми тощо, а також болота, гори, тундри, пус≠тел≥). „ерез д≥€льн≥сть людини структура земноњ поверхн≥ пост≥йно зм≥нюЇтьс€: зменшуютьс€ площ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ л≥с≥в, розширюютьс€ площ≥ Ђ≥ншихї земель. Ѕерегти зем≠лю Ч це означаЇ розумно, по-хаз€йськи њњ використовувати, щоб слугувала вона довго, багатьом прийдешн≥м покол≥нн€м.

„имал≥ витрати земельних ресурс≥в пов'€зан≥ з промисловим ≥ цив≥льним буд≥вництвом, спорудженн€м в≥йськових об'Їкт≥в (аеродром≥в, баз, пол≥гон≥в, склад≥в тощо), видобуванн€м корис≠них копалин.

—≥льськогосподарськ≥ земл≥ Ч найц≥нн≥ша частина земельних ресурс≥в, оск≥льки вони забезпечують людство продуктами харчу≠ванн€. Ѕ≥льша частина с≥льськогосподарських земель в≥дводитьс€ п≥д р≥ллю, решта Ч п≥д площ≥ багатор≥чних насаджень (плантац≥њ, сади, виноградники, л≥сосмуги), луки й пасовиська. Ќаселенн€ «емл≥, що швидко примножуЇтьс€, вимагаЇ зб≥льшенн€ к≥лькост≥ продукт≥в харчуванн€, основний постачальник €ких Ч орн≥ земл≥. ј можливостей дл€ розширенн€ њхн≥х площ майже не залишило≠с€. Ќавпаки, в багатьох крањнах спостер≥гаЇтьс€ неухильне скоро≠ченн€ орних земель. “ому Їдиний спос≥б задовольнити дедал≥ б≥льш≥ потреби в продуктах харчуванн€ Ч це ≥нтенсиф≥кац≥€ с≥льськогосподарського виробництва, тобто одержанн€ вищого врожаю з тих самих площ. ” св≥т≥ Ї певний досв≥д у ц≥й справ≥.

♦ Ќаприклад, у 50Ч60-т≥ роки в де€ких крањнах јз≥њ й Ћатин≠ськоњ јмерики в≥дбувалас€ так звана Ђзелена революц≥€ї, коли за спри€нн€ спец≥ал≥ст≥в ќќЌ було введено високоврожайн≥ сорти рису, пшениц≥, соњ, ≥нших культур, застосовано нов≥ технолог≥њ вирощуванн€, мел≥орац≥њ ≥ т. д., що дало змогу р≥зко (в 3Ч5 раз≥в ≥ нав≥ть б≥льше) п≥двищити врожайн≥сть основних с≥льськогоспо≠дарських культур. ≤нд≥€, наприклад, не лише забезпечила своЇ населенн€ рисом, але нав≥ть стала експортувати його.

—ьогодн≥ в посушливих районах «емл≥ спостер≥гаЇтьс€ дуже небезпечне €вище дезертизац≥њ, або спустелюванн€. ѕричини його Ч вразлив≥сть природи в цих зонах, надм≥рне використанн€ земель п≥д пасовиська (худоба вињдаЇ й витоптуЇ слабкий трав'€нистий покрив), вирубуванн€ на паливо нечислен≠них дерев ≥ кущ≥в. ” результат≥ р≥зко актив≥зуЇтьс€ деградац≥€ ірунт≥в ≥ територ≥€ спустелюЇтьс€. “ак, за останн≥ 50 рок≥в площа пустел≥ —ахара зб≥льшилас€ на 650 тис. км2. —пец≥ал≥сти ќќЌ п≥драхували, що у св≥т≥ кожноњ хвилини на безпл≥дну пустелю пере≠творюЇтьс€ 44 га земл≥!

Ћ≥с Ч надзвичайно важлива складова частина б≥осфери:

1. це один ≥з основних поглинач≥в вуглекислого газу й виробник≥в кисню, постачальник дуже ц≥нних матер≥ал≥в (деревини, сиро≠вини дл€ х≥м≥чноњ промисловост≥, продукт≥в харчуванн€ тощо), поглинач пилових ≥ газових забруднень атмосфери, захисник поверхн≥ «емл≥ в≥д водноњ ероз≥њ та сухов≥њв;

2. це середовище житт€ багатьох зв≥р≥в, птах≥в, комах;

3. л≥с маЇ величезне оздоровче значенн€, оск≥льки де€к≥ дерева Ч б≥ла береза, сосна, €лиц€ та ≥нш≥ Ч продукують особлив≥ речовини Ч ф≥тонциди, €к≥ вбивають хвороботворн≥ м≥кроби й робл€ть пов≥тр€ ц≥лющим;

4. ≥, нарешт≥, л≥с д≥Ї на людину заспок≥йливо, спри€Ї пробуджен≠ню в нењ творчоњ наснаги, добрих, п≥днесених почутт≥в.

¬≥дпов≥дно до норм л≥сового законодавства, прийн€тих б≥ль≠ш≥стю крањн, л≥си под≥л€ютьс€ на три групи:

1) л≥си, що виконують водоохоронн≥ (заборонн≥ смуги по берегах р≥чок, озер ≥ т. д.), захисн≥ (протиероз≥йн≥ л≥си, державн≥ л≥созахисн≥ смуги), сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ та оздоровч≥ (л≥си запов≥дник≥в ≥ нац≥ональних парк≥в) функц≥њ;

2) л≥си захисного та обмежено експлуатац≥йного значенн€ Ч
л≥сов≥ масиви в густонаселених районах ≥ м≥сцевост€х з обмеженими л≥совими ресурсами;

3) л≥си експлуатац≥йн≥ Ч тайга, троп≥чн≥ л≥си.

” л≥сах першоњ та другоњ груп (а саме так≥ Ї на територ≥њ ”крањни) заборон€Їтьс€ загот≥вл€ деревини, тут допускаютьс€ лише так зван≥ сан≥тарн≥ рубки, коли вирубуютьс€ т≥льки хвор≥ й усохл≥ дерева. ј взагал≥ в л≥совод≥в Ї давнЇ добре правило: Ђ«ру≠бав дерево Ч посади два нових!ї

Ђ≤нш≥ї земл≥ под≥л€ютьс€ на дв≥ групи:

1) малопридатн≥ дл€ с≥льського господарства земл≥ Ч пустел≥, гори, тундра, €ри тощо; де€к≥ з них можуть бути освоЇн≥, але з великими матер≥альними й ф≥нансовими затратами;

2) заселен≥ й забудован≥ територ≥њ, тобто так≥, що вже не мож≠на використати €кось ≥накше.

–екультивац≥€ порушених земель. ” результат≥ господарськоњ д≥€льност≥ людини утворюютьс€ порушен≥ земл≥, що втратили свою господарську ц≥нн≥сть, а ≥нод≥ нав≥ть стали джерелом забруднен≠н€ природного середовища. Ќайб≥льше порушують землю в≥дкрит≥ г≥рнич≥ виробки (кар'Їри). ¬  ривор≥зькому рег≥он≥, наприклад, велик≥ площ≥ колись родючоњ земл≥ перетворено зал≥зорудними кар'Їрами на д≥л€нки Ђм≥с€чного ландшафтуї, де не може зберегтис€ жодна рослина чи жити €ка-небудь тварина. «емл≥ порушуютьс€ також в≥двалами пустих пор≥д, шлак≥в, звали≠щами см≥тт€ й побутових в≥дход≥в поблизу великих м≥ст.

 ар'Їри, терикони, звалища, кр≥м того, що вони займають велик≥ площ≥ земноњ поверхн≥, становл€ть джерело забрудненн€ атмосфери й г≥дросфери: з них в≥трами розноситьс€ пил, де€к≥ терикони димл€ть, викидаючи в пов≥тр€ оксиди с≥рки; забруднен≥ води з в≥двал≥в потрапл€ють у водоносн≥ горизонти й водотоки. „ерез ≥нтенсивне в≥дкачуванн€ з шахт ≥ кар'Їр≥в п≥дземних вод знижуЇтьс€ њхн≥й р≥вень на прилеглих територ≥€х, ≥нколи ж (поблизу великих кар'Їр≥в) п≥дземн≥ води й зовс≥м щезають.

«г≥дно з чинним законодавством порушен≥ земл≥ мають бути в≥дновлен≥ рекультивац≥Їю. «окрема, рекультивац≥ю кар'Їр≥в повинн≥ зд≥йснювати т≥ г≥рничодобувн≥ п≥дприЇмства, що њх створили.

–екультивашйн≥ роботи виконуютьс€ в два етапи: техн≥чна рекультивац≥€, пот≥м б≥олог≥чна.

” ход≥ техн≥чноњ рекультивац≥њ порушен≥ земл≥ готують дл€ подальшого використанн€: планують њхню поверхню (найглибш≥ частини кар'Їр≥в засипають пустими породами, виположують њхн≥ ст≥нки); зн≥мають, перевоз€ть ≥ складують у бурти родючий ірунт (це робл€ть до початку проходки кар'Їра); будують дороги, г≥дро≠техн≥чн≥ й мел≥оративн≥ споруди. якщо в≥двальн≥ породи м≥ст€ть шк≥длив≥ дл€ рослин речовини (сульф≥ди, сол≥ важких метал≥в тощо), то на них п≥сл€ плануванн€ накладають шар нейтральноњ породи (глини, п≥ску тощо). ѕ≥сл€ плануванн€ в≥двали мають пройти стаб≥л≥зац≥ю (один-два роки), коли п≥д д≥Їю сили ваги й зволоженн€ в≥двальн≥ породи ущ≥льнюютьс€.

Ѕ≥олог≥чна рекультивац≥€ передбачаЇ комплекс роб≥т дл€ пол≥пшенн€ ф≥зичних та агрох≥м≥чних властивостей ірунт≥в на рекультивованих земл€х (вапнуванн€, п≥скуванн€, внесенн€ м≥не≠ральних добрив тощо). «н€тий ран≥ше родючий ірунт, що збе≠р≥гавс€ в буртах, наноситьс€ на поверхню спланованих ≥ стаб≥л≥зованих в≥двал≥в.

–озр≥зн€ють к≥лька вид≥в рекультивац≥њ залежно в≥д того, €к саме передбачаЇтьс€ використовувати порушен≥ земл≥.

—≥льськогосподарська рекультивац≥€ зд≥йснюЇтьс€ в районах розвиненого с≥льського господарства, на великих за площею в≥двалах чи кар'Їрах. ÷е найдорожчий вид рекультивац≥њ, бо до земель, де мають вирощуватис€ с≥льськогосподарськ≥ культури, ставл€тьс€ найвищ≥ вимоги. «окрема, кут нахилу м≥сцевост≥ не може перевищувати 3∞.

Ћ≥согосподарська рекультивац≥€ проводитьс€ там, де Ї мож≠лив≥сть в≥дновити д≥л€нки л≥су з ц≥нними сортами дерев. њњ варт≥сть ≥ вимоги до агрох≥м≥чних характеристик ірунту нижч≥, н≥ж за с≥льськогосподарськоњ рекультивац≥њ.

¬одогосподарська рекультивац≥€ стосуЇтьс€ здеб≥льшого тих кар'Їр≥в, €к≥ п≥сл€ в≥дпрацюванн€ заповнюютьс€ ірунтовими й дощовими водами. “ак≥ штучн≥ озера впор€дковуютьс€, в них запускаЇтьс€ риба, њхн≥ береги озеленюютьс€ тощо.

–екреац≥йна (в≥д лат.Ч в≥дновленн€ сил, в≥дпочинок) рекультивац≥€ виконуЇтьс€ неподал≥к м≥ст ≥ великих населених пункт≥в з метою створенн€ зон в≥дпочинку. «деб≥льшого вона поЇднуЇтьс€ з водогосподарською й л≥согосподарською рекульти≠вац≥Їю (озера в кар'Їрах упор€дковують, на њхн≥х берегах споруд≠жують пл€ж≥, бази в≥дпочинку, висаджують дерева, кущ≥ й т. д.).

—ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чна рекультивац≥€ зд≥йснюЇтьс€ дл€ консер≠вац≥њ порушених земель, припиненн€ шк≥дливоњ д≥њ кар'Їр≥в, в≥двал≥в на природне середовище (скаж≥мо, аби звалище не забруднювало пов≥тр€ й п≥дземн≥ води), €кщо з €кихось причин використанн€ порушених земель вважаЇтьс€ недоц≥льним.

Ѕуд≥вельна рекультивац≥€ Ч це п≥дготовка порушених земель п≥д спорудженн€ житлових будинк≥в, спортивних майданчик≥в, промислових п≥дприЇмств, склад≥в ≥ т. д.  ар'Їри при цьому заси≠паютьс€ в≥двальними породами, њхн≥ ст≥нки виположуютьс€, п≥двод€тьс€ дороги, теплотраси, виконуютьс€ мел≥оративн≥ робо≠ти (дренаж тощо).

ќхорона земних надр. Ќадра «емл≥ використовуютьс€ люди≠ною з р≥зною метою, зокрема дл€:

Х видобуванн€ корисних копалин;

Х збер≥ганн€ р≥дких ≥ газопод≥бних корисних копалин у природних ≥ штучних сховищах;

Х буд≥вництва р≥зних споруд, сховищ ≥ нав≥ть ц≥лих завод≥в;

Х прокладанн€ транспортних комун≥кац≥й (метро, трубопроводи);

Ј похованн€ токсичних промислових ≥ ст≥чних вод.

√оловний напр€м використанн€ надр Ч це, звичайно, видобу≠ванн€ м≥неральноњ сировини.

—еред численних вид≥в д≥€льност≥ людини Ї два, що мають особливе значенн€, оск≥льки в≥д них залежить саме ≥снуванн€ сусп≥льства: це прац€ с≥льського труд≥вника, фермера, котрий виробл€Ї продукти харчуванн€, та прац€ г≥рника, шахтар€, €кий видобуваЇ з надр «емл≥ енергетичну й м≥неральну сировину, без чого неможливе функц≥онуванн€ вс≥х ≥нших галузей господарст≠ва. ѕри цьому, €кщо зб≥льшенн€ виробництва продукт≥в харчу≠ванн€ пр€мо пропорц≥йне зростанню чисельност≥ населенн€, то п≥двищенн€ енергоЇмност≥ й матер≥алом≥сткост≥ сучасного вироб≠ництва набагато випереджаЇ його. як св≥дчать статистичн≥ дан≥, при зб≥льшенн≥ населенн€ в 4,5 рази потреба в енерг≥њ зростаЇ у 12 раз≥в, а матер≥ал≥в, що видобуваютьс€ з надр «емл≥, Ч в 9 раз≥в.

«а даними ќќЌ, сьогодн≥ з надр «емл≥ щор≥чно видобуваЇтьс€ близько 20 млрд т корисних копалин. ѕри цьому разом ≥з корис≠ними копалинами з надр на поверхню п≥дн≥маЇтьс€ ще б≥льше пустих пор≥д (за оц≥нками, 150 млрд т щороку). ¬сього ж, €к вва≠жають учен≥, за всю ≥стор≥ю людства, починаючи в≥д бронзового в≥ку, було виплавлено 16 млрд. т р≥зних метал≥в, у тому числ≥ впродовж останн≥х 45 рок≥в Ч 11 млрд. т.

* ¬≥д середини XVI до середини XX ст. споживанн€ людством зал≥за зрос≠ло в 5 тис. раз≥в, ≥ темпи його видобуванн€ подвоюютьс€ кожн≥ 10 рок≥в.

Х ѕрир≥ст видобутку урану: 1980 р. Ч 40Ч50 тис. т; 1985 р. Ч 85Ч100 тис. т; 2000 р. Ч 800 тис. т.

«а сучасноњ технолог≥њ видобуванн€ й переробки корисних копалин лише 1Ч5 % речовини, що добуваЇтьс€ з надр, викори≠стовуЇтьс€ у вигл€д≥ продукц≥њ, вс€ решта йде у в≥двали й в≥дходи.

Ќа ск≥льки ж рок≥в людству вистачить земних запас≥в корисних копалин ≥ €к≥ вони, ц≥ запаси? «а даними науки геох≥м≥њ, у верхн≥й дес€тик≥лометров≥й товщ≥ л≥тосфери 99 % њњ маси становл€ть 12 х≥м≥чних елемент≥в: ќ, Si, Al, Fе, —а, Na,  , ћg, Ќ, “≥, — ≥ —≤. –ешта елемент≥в м≥ст€тьс€ в дуже невеликих к≥лькост€х. “им ча≠сом людство використовуЇ вс≥ елементи таблиц≥ ћенделЇЇва, але в р≥зних к≥лькост€х. «а останн≥ дес€тил≥тт€ величезного значенн€ дл€ економ≥ки вс≥х крањн набули нафта, газ, алюм≥н≥й, титан, хром, н≥кель, кобальт, уран, манган, свинець та олово. ћ≥жна≠родн≥ експерти вважають, що за таких темп≥в споживанн€, €к≥ характерн≥ зараз дл€ найрозвинен≥шоњ крањни св≥ту Ч —Ўј, розв≥дан≥ запаси цих корисних копалин на материках будуть вичерпан≥ за к≥лька дес€тил≥ть (де€ких Ч за одне-два стол≥тт€).

# «а даними ќќЌ, ресурси 18 економ≥чно найважлив≥ших м≥нерал≥в опинилис€ на меж≥ ц≥лковитого вичерпанн€, нав≥ть за умови введенн€ рецикл≥чност≥ й в≥дновленн€. —еред них Ч золото, ср≥бло, ртуть, свинець, с≥рка, олово, цинк, вольфрам.

ўоправда, сл≥д ураховувати й додатков≥ фактори.

Х Ќе вс≥ ще родовища корисних копалин в≥дкрито й уз€то на обл≥к. ќсобливо це стосуЇтьс€ шар≥в л≥тосфери глибше за 3-4 км, вивчених дуже погано.  р≥м того, величезн≥ запаси м≥нерал≥в м≥стить —в≥товий океан. “ут Ї родовища нафти й газу, зал≥зоманганов≥ й фосфоритов≥ конкрец≥њ, розсипн≥ родовища золота, платини, алмаз≥в, р≥дк≥сних метал≥в тощо. —ьогодн≥ ц≥ багатства використовуютьс€ дуже мало.

Х ” зв'€зку з вичерпанн€м багатьох родовищ у де€ких випадках стаЇ економ≥чно виг≥дним переробл€ти так зван≥ некондиц≥йн≥ руди Ч з низьким ум≥стом корисних компонент≥в, €к≥ ран≥ше йшли у в≥двали.

# “ак, до ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в  ривор≥зькому зал≥зорудному район≥ зал≥зо добувалос€ з руд, що м≥стили не менше н≥ж 50 % цього елемента, б≥дн≥ш≥ руди йшли у в≥двали. ѕ≥сл€ в≥йни кондиц≥йними стали вважатис€ руди з ум≥стом 46 % зал≥за. “ому стало економ≥чно виг≥дним переробл€ти в≥двали, €ких тут нагромадилас€ величезна к≥льк≥сть.

# ≤нший приклад. ” —Ўј Ї велик≥ запаси б≥тум≥нозних п≥сковик≥в, з €ких можна добувати нафту. јле за нин≥шн≥х ц≥н на нафту на м≥жнародному ринку добуванн€ њњ з п≥сковик≥в економ≥чно нерентабельне. ЂЌафтова кризаї, що вибухнула в 70-т≥ роки XX ст., змусила вчених —Ўј впритул заходитис€ розробл€ти технолог≥ю добуванн€ палива з б≥тум≥нозних п≥сковик≥в. Ѕуло вкладено велик≥ кошти в науков≥ досл≥дженн€, в результат≥ чого соб≥варт≥сть нафти, що добуваЇтьс€ таким способом, удалос€ знизити в к≥лька раз≥в. Ќафта з≥ звичайних родовищ дедал≥ дорожчаЇ, й у раз≥ зб≥льшенн€ њњ соб≥вартост≥ вдвоЇ, пор≥вн€но з ц≥нами 1990 р., стане економ≥чно виг≥дно добувати њњ з п≥сковик≥в.

¬елик≥ можливост≥ економ≥њ та рац≥онального використанн€ ресурс≥в криють у соб≥ й родовища, €к≥ розробл€ютьс€ сьогодн≥ у св≥т≥. …детьс€ передус≥м про зниженн€ к≥льк≥сних ≥ €к≥сних втрат корисних копалин п≥д час њх видобуванн€.  ≥льк≥сн≥ втрати зумов≠лен≥ тим, що частина руди чи вуг≥лл€ залишаЇтьс€ п≥д землею Ч в д≥л€нках м≥ж блоками й м≥ж шахтами, в так званих охоронних ц≥ликах (стовпах породи, не вилученоњ в процес≥ розробки дл€ запоб≥ганн€ обвалам покр≥вл≥). як≥сн≥ втрати спричинюютьс€ тим, що п≥д час видобуванн€ корисноњ копалини частина руди зм≥шуЇтьс€ з пустими породами, в результат≥ чого вм≥ст металу в руд≥ ви€вл€Їтьс€ нижчим, зростаЇ зольн≥сть вуг≥лл€ тощо.

” раз≥ видобуванн€ корисних копалин в≥дкритим способом (кар'Їрами) втрати значно менш≥ (10Ч12 %), н≥ж при п≥дземно≠му, шахтному способ≥ (30Ч40 %). ќднак не кожне родовище можна розробл€ти в≥дкритим способом, а кр≥м того, при цьому виникають ≥нш≥ порушенн€ природного середовища. „ималу еко≠ном≥ю ресурс≥в даЇ застосуванн€ нов≥тн≥х технолог≥й видобуванн€ корисних копалин: свердловинного г≥дродобуванн€ й вилуговуван≠н€, п≥дземного виплавл€нн€ с≥рки, газиф≥кац≥њ вуг≥лл€ в надрах та ≥н. ƒуже перспективними вважаютьс€ м≥кроб≥олог≥чн≥ методи добуванн€ корисних копалин: виведено так≥ штами бактер≥й, €к≥, розкладаючи сульф≥ди та ≥нш≥ сполуки метал≥в ≥з дуже б≥дних руд, перевод€ть њх у розчинну у вод≥ форму, зв≥дки вони п≥сл€ цього можуть бути вилучен≥ економ≥чно виг≥дним способом (так тепер добувають Zn, ћn, јu, ¬≥, U, Li ≥ Gе).

Х ¬ажливий напр€м економ≥њ м≥неральноњ сировини Ч викорис≠танн€ вторинних ресурс≥в. Ќауков≥ розрахунки св≥дчать, що повторно можна використовувати майже 70 % основних метал≥в. —ьогодн≥ ж промислов≥сть економ≥чно розвинених крањн вико≠ристовуЇ в кращому раз≥ лише 30Ч40 % м≥д≥, зал≥за та ≥нших метал≥в, решта безповоротно втрачаЇтьс€, нагромаджуЇтьс€ у зва≠лищах, розс≥юЇтьс€, забруднюючи б≥осферу. —л≥д урахувати, що дл€ добуванн€ сировини ≥з вторинних ресурс≥в потр≥бно набагато менше затрат, у тому числ≥ й енергетичних, н≥ж дл€ видобуванн€ т≥Їњ ж сировини з первинних руд. Ќаприклад, у раз≥ добуванн€ скла переплавл€нн€м битих скл€них вироб≥в, пл€шок тощо витрати електроенерг≥њ вчетверо менш≥, н≥ж при добуванн≥ його з п≥ску, поташу та ≥н. ѕереробка вторинних ресурс≥в даЇ прибуток. ♦ “ак, американськ≥ п≥дприЇмства переробл€ють стар≥ пласти≠ков≥ пл€шки в≥д напоњв у все що завгодно Ч в≥д стовпчик≥в дл€ огорож до теплих прокладок у зимов≥ куртки. ♦ √ори спрацьова≠них автомоб≥льних шин перетворюютьс€ на паси дл€ вентил€≠тор≥в, на автодетал≥ й нав≥ть на нов≥ шини. ♦ јлюм≥н≥й, добутий з≥ старих банок в≥д пива, ви€вл€Їтьс€ вдвоЇ дешевшим в≥д алюм≥н≥ю, €кий виплавл€Їтьс€ з боксит≥в. ♦ Ѕлизько 70 %, що виход€ть у —Ўј, друкуютьс€ на папер≥, виготовленому з≥ старих газет.

Х ƒедал≥ ширше в господарств≥ починають використовуватис€ зам≥нники деф≥цитних ресурс≥в. ♦ “ак, у машинобудуванн≥ 1 т пол≥мерних матер≥ал≥в може зам≥нити 3 т деф≥цитноњ бронзи. ♦ ѕол≥мерами зам≥нюють свинець, м≥дь, олово та ≥нш≥ гостро≠деф≥цитн≥ метали. ♦ ¬ажк≥ багатотонн≥ опори дл€ верстат≥в-велетн≥в, €к≥ ран≥ше виготовл€лис€ з чавуну, сьогодн≥ з усп≥хом зам≥нюють бетонними. ♦ «астосуванн€ нових конструкц≥йних матер≥ал≥в Ч композит≥в Ч дало змогу конструкторам найб≥льшо≠го в св≥т≥ украњнського л≥така Ђћр≥€ї знизити його масу на 3 т, а це забезпечуЇ за пер≥од експлуатац≥њ кожноњ такоњ машини економ≥ю 18 тис. т (!) деф≥цитного ав≥ац≥йного палива.

¬загал≥ у св≥т≥ спостер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ до зменшенн€ обс€г≥в використанн€ природних ресурс≥в. ћеталург≥йн≥ г≥ганти типу тих, що дос≥ д≥ють в ”крањн≥, поглинаючи м≥льйони тонн руди, коксу й випускаючи м≥льйони тонн низько€к≥сного чавуну ≥ стал≥, Ї вчорашн≥м днем промисловост≥. ≈коном≥ка найрозвинен≥ших крањн св≥ту дедал≥ б≥льше базуЇтьс€ на малотоннажному вироб≠ництв≥, а основними галуз€ми стають складне сучасне машинобу≠дуванн€, електрон≥ка, обчислювальна техн≥ка. “ому одним ≥з го≠ловних завдань, що постають перед нашою молодою державою, Ї докор≥нна перебудова структури промисловост≥, а саме Ч змен≠шенн€ частки важкоњ ≥ндустр≥њ й в≥йськово-промислового ком≠плексу та зб≥льшенн€ частки виробництва наукоЇмкоњ продукц≥њ й товар≥в народного споживанн€. ÷е ≥стотно знизить енергоЇмн≥сть ≥ матер≥алом≥стк≥сть виробництва, послабить залежн≥сть ”крањни в≥д зовн≥шн≥х поставок ресурс≥в, передус≥м паливно-енергетич≠них, ≥, нарешт≥, пол≥пшить еколог≥чну обстановку в крањн≥ (в≥до≠мо, €к забруднюють природу стар≥ промислов≥ г≥ганти).

«меншенн€ обс€г≥в видобутку м≥неральних ресурс≥в ≥з надр «емл≥ дос€гаЇтьс€ також њх комплексним використанн€м. ѕрактично вс≥ родовища твердих корисних копалин комплексн≥, тобто, кр≥м основного компонента, м≥ст€ть ц≥лу низку супутн≥х. “ак, пол≥метал≥чн≥ руди, кр≥м основних метал≥в (Cu, Pb i Ni), м≥ст€ть ≥ще Au, Aq, W, Fe, Se та багато ≥нших. ≤нод≥ супутн≥ корисн≥ компоненти ви€вл€ютьс€ ц≥нн≥шими за основн≥.

Ѕ≥льш≥сть зал≥зних руд також Ї багатокомпонентними. ÷е стосуЇтьс€, наприклад, зал≥зних руд нашого  ривор≥жж€, €к≥, кр≥м Fе, м≥ст€ть також V, —и, —о, Ni, Gе, –, S, ¬. Ќе вс≥ ц≥ компоненти сьогодн≥ вилучаютьс€ з кривор≥зьких руд, хоча спец≥альн≥ технолог≥њ у св≥т≥ напрацьован≥.

«начно порушують земну поверхню г≥рнич≥ розробки Ч шах≠ти, кар'Їри, свердловини. ѕ≥дземн≥ розробки спричинюють утво≠ренн€ порожнин ≥ тр≥щин у г≥рських породах, прос≥данн€ ірунту, обвали та зсуви пор≥д, осушенн€ водоносних горизонт≥в. ≤з г≥рських пор≥д вид≥л€ютьс€ шк≥длив≥ гази (метан, с≥рководень), трапл€ютьс€ раптов≥ прориви п≥дземних вод, €вища так званого Ђг≥рського ударуї й т. д. ѕроходка кар'Їр≥в супроводжуЇтьс€ великими штучними пониженн€ми рельЇфу, по кра€х кар'Їр≥в розвиваютьс€ зсуви та обвали, в районах кар'Їр≥в ≥ шахт ≥стотно знижуЇтьс€ р≥вень п≥дземних вод. Ќавколо родовищ, €к≥ розроб≠л€ютьс€, утворюютьс€ в≥двали пустих пор≥д, терикони, що займа≠ють велик≥ площ≥ родючих земель. ѕоверхнев≥ водотоки забруд≠нюютьс€ м≥нерал≥зованими водами, €к≥ в≥дкачуютьс€ ≥з шахтних горизонт≥в.

¬≥дом≥ способи €кщо не запоб≥ганн€ цим еколог≥чним пору≠шенн€м, то принаймн≥ пом'€кшенн€ њхн≥х негативних насл≥дк≥в. √оловним напр€мом тут маЇ стати €кнайширше впровадженн€ малов≥дходних або (в ≥деал≥) безв≥дходних технолог≥й. —уть њх пол€гаЇ в тому, що з надр «емл≥ сл≥д брати €комога менше, а з того, що вз€то, вилучати €комога б≥льше корисних компонент≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 402 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2271 - | 2016 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.031 с.