Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћ≥тосфера та њњ загальна характеристика




“ема є 5: Уѕроблема ірунт≥вФ.

Ќавчальн≥ та виховн≥ ц≥л≥:

1. –озкрити пон€тт€ л≥тосфери та њњ складов≥.

2. ¬иховувати у студент≥в почутт€ в≥дпов≥дальност≥ за збереженн€ ірунт≥в та бережливого ставленн€ до використанн€ корисних копалин.

ћетод: лекц≥€

„ас: 2 години (90 хв.)

ћ≥сце: навчальна аудитор≥€.

ѕлан лекц≥њ:

I. ¬ступна частина Ц 5 хв.

≤≤. ќсновна частина - 70 хв.

1. Ћ≥тосфера та њњ загальна характеристика.

2. ≈колог≥чна безпека ірунт≥в.

≤≤≤. «аключна частина Ц 5 хв.

 

Ћ≥тература:

1. Ѕ≥л€вський √. ќснови еколог≥чних знань. -  .: Ћиб≥дь, 1993.

2. Ѕ≥л€вський √. ѕадун ћ. ‘урдуй –.ќснови загальноњ еколог≥њ. -  ., Ћиб≥дь, 1993.

3. «лоб≥н ё.ј. ќснови еколог≥њ. -  .: Ћ≥бра, 1998.

4.  орсак  .¬. ќснови еколог≥њ. Ќавчальний пос≥бник. -  ., ћј”ѕ, 2002.

5. јлен –.  ак спасти «емлю. - ћ.: ћысль, 1983.

6. Ѕиологический энциклопедический словарь. - ћ. —ов. Ёнциклопеди€, 1983.

7. ћельников Ќ.» ѕестициды и окружающа€ среда // јгрохими€. - 1990

8. Ѕиологический энциклопедический словарь. - ћ. —ов. Ёнциклопеди€, 1983.

9. яблоков ј.¬. ”ровни охраны живой природы. - ћ.: Ќаука, 1985.

 

Ћ≤“ќ—‘≈–ј “ј ѓѓ «ј√јЋ№Ќј ’ј–ј “≈–»—“» ј.

Ћ≥тосфера Ч це зовн≥шн€ тверда оболонка «емл≥, що охоплюЇ всю земну кору й частину верхньоњ мант≥њ; вона складаЇтьс€ з осадових, вивержених ≥ метаморф≥ч≠них пор≥д. Ћ≥тосфера, €к елемент глобальноњ екосистеми, виконуЇ важ≠лив≥ функц≥њ:

Х на њњ поверхн≥ живе б≥льш≥сть рослинних ≥ тваринних орган≥зм≥в, у тому числ≥ й людина;

Х верхн€ тонка оболонка л≥тосфери на материках Ч це ірунти, що забезпечують умови житт€ дл€ рослин ≥ Ї основним джерелом отриманн€ продукт≥в харчуванн€ дл€ людей;

Х л≥тосфера Ч це й Ђкомораї корисних копалин Ч енергетичноњ сировини, руд метал≥в, м≥неральних добрив, буд≥вельних матер≥ал≥в тощо.

” л≥тосфер≥ пер≥одично в≥дбувалис€ й в≥дбуваютьс€ гр≥зн≥ про≠цеси Ч виверженн€ вулкан≥в, землетруси, зсуви, сел≥, обвали, ероз≥€ земноњ поверхн≥, €к≥ призвод€ть до небезпечних еко≠лог≥чних ситуац≥й на певних д≥л€нках планети. ≤нод≥ ц≥ процеси спричинюють глобальн≥ еколог≥чн≥ катастрофи.

Ќижн€ межа л≥тосфери неч≥тка й визначаЇтьс€ за р≥зким змен≠шенн€м в'€зкост≥ пор≥д, зб≥льшенн€м њхньоњ щ≥льност≥ та ≥ншими геоф≥зичними характеристиками. “овщина л≥тосфери на конти≠нентах ≥ п≥д океанами р≥зна й становить в≥дпов≥дно 25-200 та 5-100 км. Ќайглибш≥ шахти, пройден≥ людиною, с€гають 3-4 км, а найглибша в св≥т≥ свердловина (пройдена на  ольському п≥востров≥) Ч трохи б≥льше за 12 км. ѕро склад ≥ будову глибших зон л≥тосфери нам в≥домо лише на основ≥ непр€мих метод≥в (сейсмо- та електророзв≥дка, грав≥метр≥€ тощо).

ќхорона ірунт≥в. •рунти Ч органо-м≥неральний продукт багатор≥чноњ сп≥льноњ д≥€льност≥ живих орган≥зм≥в, води, пов≥тр€, сон€чного тепла й св≥тла. ÷е природн≥ утворенн€, €к≥ характери≠зуютьс€ родюч≥стю Ч здатн≥стю забезпечувати рослини речовина≠ми, необх≥дними дл€ њхньоњ життЇд≥€льност≥.

Ќайродюч≥ш≥ й найпотужн≥ш≥ ірунти Ч чорноземи Ч форму≠валис€ прот€гом багатьох тис€чол≥ть у зонах лучних степ≥в, де був спри€тливий кл≥мат (тепле л≥то, к≥льк≥сть опад≥в - 500Ч 600 мм/р≥к), оптимальн≥ умови дл€ розвитку багатоњ трав'€нистоњ рослинност≥. Ќайб≥льш≥ в св≥т≥ запаси чорнозем≥в зосереджен≥ на територ≥њ ”крањни. ѕро њхню ц≥нн≥сть св≥дчить хоча б такий факт: у роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни н≥мецьк≥ окупанти вивозили украњн≠ський чорнозем зал≥зничними ешелонами до Ќ≥меччини. —ьо≠годн≥, на жаль, запаси та €к≥сть цього неоц≥ненного природного ресурсу в наш≥й держав≥ ≥стотно знизилис€, що по€снюЇтьс€ варварською, непродуманою њх експлуатац≥Їю, ероз≥Їю, засоленн€м, в≥дчуженн€м земель п≥д кар'Їри та промислов≥ споруди тощо.

ƒуже важливим компонентом ірунту Ї гумус {перегн≥й) Ч орган≥чна речовина, що утворилас€ з решток в≥дмерлих рослин п≥д впливом д≥€льност≥ м≥кроорган≥зм≥в, €к≥ переробл€ють њх, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, сполуками азоту та ≥ншими речовинами. •рунтоутворенн€ Ч важлива части≠на б≥олог≥чного кругооб≥гу речовин та енерг≥њ. •рунт забезпечуЇ рослини кал≥Їм ≥ вуглецем, азотом ≥ фосфором тощо. –одюч≥сть ірунту залежить в≥д к≥лькост≥ цих речовин у гумус≥, гумусу в ірунт≥ й товщини шару ірунту. Ќайкращ≥ чорноземи м≥ст€ть до 9 % гумусу.

•рунти становл€ть величезну ц≥нн≥сть не лише тому, що це основне джерело отриманн€ продукт≥в харчуванн€; кр≥м того:

Х вони беруть активну участь в очищенн≥ природних ≥ ст≥чних вод, €к≥ ф≥льтруютьс€ кр≥зь них;

Х ірунтово-рослинний покрив планети Ч це регул€тор водного балансу суш≥, оск≥льки в≥н поглинаЇ, втримуЇ й перерозпод≥л€Ї велику к≥льк≥сть атмосферноњ вологи;

Х це й ун≥версальний б≥олог≥чний фактор, ≥ нейтрал≥затор багатьох вид≥в антропогенних забруднень.

“ому користуватис€ ірунтом, землею сл≥д розумно й бережно. ¬ гонитв≥ за врожаЇм ірунти розорюютьс€ дедал≥ глибше й част≥ше, в них у неймов≥рних к≥лькост€х внос€тьс€ м≥неральн≥ добрива й пестициди. ¬ результат≥ на величезних площах степо≠воњ ≥ посушливоњ зон ірунти втратили здатн≥сть убирати й пропу≠скати воду, њхн€ структура деградувала, вони перенасичен≥ шк≥дливими х≥м≥чними сполуками. ѕовсюдно родюч≥сть ірунт≥в катастроф≥чно зменшуЇтьс€.

«а останн≥ 35Ч40 рок≥в зм≥ст гумусу в ірунтах ”крањни змен≠шивс€ на 0,3Ч0,4 %. «а розрахунками ”крањнськоњ академ≥њ аграр≠них наук, щор≥чн≥ втрати гумусу становл€ть в≥д 0,6 до 1 т/га. ÷е насл≥док використанн€ недосконалих технолог≥чних схем у с≥ль≠ському господарств≥ та ≥стотного зменшенн€ внесенн€ орган≥чних добрив, що пов'€зане ≥з занепадом тваринництва.

ѕотр≥бн≥ терм≥нов≥ заходи дл€ в≥дтворенн€ структури й родю≠чост≥ ірунт≥в Ч њх нейтрал≥зац≥€, розсоленн€, збагаченн€ гумусом тощо. як наголошуЇтьс€ в одн≥й з останн≥х допов≥дей ќќЌ, подальше ≥снуванн€ нашоњ цив≥л≥зац≥њ поставлене п≥д загрозу через широкомасштабну загибель родючих земель, що зростаЇ.

Ќин≥ охорона й рац≥ональне використанн€ земельних ресурс≥в Ч одна з найактуальн≥ших проблем.

¬еликих збитк≥в с≥льському господарству завдаЇ ероз≥€ грунт≥в. ÷ьому негативному €вищу спри€Ї активне утворенн€ €р≥в у результат≥ д≥€льност≥ людини Ч вирубуванн€ л≥с≥в на схилах, зни≠щенн€ трав'€ного й чагарникового покрив≥в, неправильного ро≠зорюванн€ земл≥ тощо. —причинюють ероз≥ю й пилов≥ бур≥, коли в умовах посухи в≥три видувають м≥льйони тонн ірунт≥в, в одних м≥сц€х знос€чи сантиметри й нав≥ть дес€тки сантиметр≥в верх≠нього родючого шару й перетворюючи багат≥ уг≥дд€ на безпл≥дну пустелю, а в ≥нших Ч засипаючи пол€, сади, луки, дороги й буд≥вл≥ шаром пилу та п≥ску ≥нколи завтовшки 2Ч3 м. ¬≥трова й водна ероз≥њ ц≥лком знищують фунти або ≥стотно зменшу≠ють вм≥ст у них азоту, фосфору, кал≥ю, м≥кроелемент≥в Ч усього того, в≥д чого залежить родюч≥сть. јктив≥зують ероз≥ю ірунт≥в част≥ оранки, культивац≥њ, боронуванн€, ущ≥льненн€, трамбу≠ванн€ колесами й гусениц€ми важкоњ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки.

ƒо основних заход≥в задл€ в≥дновленн€ ірунт≥в на оголених д≥л€нках належать насадженн€ л≥созахисних смуг, еколог≥чно об≠ірунтоване зрошенн€ земель, запровадженн€ с≥возм≥н, пер≥одич≠на консервац≥€ уг≥дь (коли земл€ Ђв≥дпочиваЇї).

ќдне з найб≥льших лих п≥сл€ ероз≥њ ірунт≥в Ч њх засоленн€, основна причина €кого пол€гаЇ в неправильному зрошенн≥. ѕро≠т€гом останн≥х дес€тил≥ть тис€ч≥ гектар≥в посушливих земель у степових районах, пустел€х ≥ нап≥впустел€х, де проводилось ≥нтенсивне зрошенн€ й спочатку значно п≥двищувалас€ врожай≠н≥сть, згодом стали непридатними дл€ використанн€ через Ђб≥лу отрутуї (так м≥сцев≥ жител≥ називають с≥ль), €кою забиваютьс€ вс≥ пори ірунту та його поверхн€ в результат≥ випаровуванн€ зрошу≠вальних вод. –ан≥ше, до масового зрошенн€, на великих терито≠р≥€х росли дик≥ трави, чагарники, а на розумно зрошуваних земл€х пост≥йно була високою врожайн≥сть пол≥в ≥ сад≥в. ј тепер через перезволожен≥сть, надлишок води в ірунтах та њхню засо≠лен≥сть гинуть дерева, пол€, сади, виноградники, плантац≥њ бавов≠нику. ¬ сус≥дн≥х ≥з пол€ми селищах вода заливаЇ льохи, €к≥сть питноњ води ≥стотно пог≥ршилась, особливо навколо канал≥в, що спостер≥гаЇтьс€ в —ередн≥й јз≥њ вздовж  аракумського каналу, й у нас на п≥вдн≥ ”крањни, поблизу ѕ≥вн≥чно- римського,  ахов≠ського та  раснознам'€нського канал≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 794 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1986 - | 1891 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.032 с.