Міністерство освіти і науки України
Чернівецький індустріальний коледж
С. В. Мацейко
Методичні вказівки та завдання для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біологія» для студентів
Відділення загальноосвітніх дисциплін
Чернівці 2011
Навчальне видання
з дисципліни «Біологія» для студентів для студентів відділення загальноосвітніх дисциплін
Методичні вказівки та завдання до виконання лабораторних робіт з «Біології». Мацейко С. В. – Чернівці, 2011,.. с.
Розробила: викладач біології, спеціаліст вищої категорії, старший викладач Чернівецького індустріального коледжу Мацейко С. В.
Рецензент: завідуючий відділенням відділення загальноосвітніх дисциплін Попенюк П.М.
Друкується за рішенням циклової комісії загальноосвітніх та соціальних дисциплін (протокол № від.01.11р.)
Лабораторні і практичні роботи із дисципліни «Загальна біологія» для студентів загальноосвітніх дисциплін.
Матеріали для викладачів біології та студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти до вивчення курсу „Загальна біологія 10-11 клас”.
Посібник складено у відповідності до навчальної програми з дисципліни біологія Київ 2010р.
Передмова
Для успішного засвоєння студенти біологічних знань та кращого розуміння ними їх практичного значення необхідно, щоб студенти не лише засвоювали фактичні дані, а і вміли використовувати свої знання на практиці. Якнайкраще вирішенню цього завдання допомагають лабораторні та практичні роботи, на яких можуть студенти за допомогою дослідів на основі набутих знань вивчати і перевіряти теоретичний матеріал, практично застосовувати набуті знання.
Даний посібник ґрунтується на теоретичному матеріалі підручника „Загальна біологія 10-11 клас” М.Є. Кучеренко і відповідає розділам програми з біології.
У посібнику вміщені інструктивні картки до лабораторних і практичних робіт для 10-11 класу. Матеріали можуть бути використані для підготовки і проведення уроків, занять гуртка, підготовки до біологічних олімпіад,. Посібник може бути корисний для вчителів біології, студентів коледжу відділення загальноосвітніх дисциплін.
Зміст
1. Лабораторна робота №1…………………………………………….…4
2. Практична робота № 1…………………………………………………4
3. Лабораторна робота №2……………………………….……………....4
4. Лабораторна робота №3……………………………………………….5
5. Практична робота №2……………………………………………….....6
6. Практична робота №3……………………………………………….....7
7. Практична робота №4……………………………………………….....7
8. Лабораторна робота №4…………………………………………….....8
9. Практична робота №5……………………………………………….....9
10. Лабораторна робота №5……………………………………………....10
11. Практична робота №6………………………………………………....10
12. Лабораторна робота №6……………………………………………....11
13. Практична робота №7………………………………………………....12
14. Лабораторна робота №7……………………………………………....12
15. Практична робота №8………………………………………………....13
16. Практична робота №9………………………………………………....13
17. Лабораторна робота №8………………………………………………15
18. Лабораторна робота №9………………………………………………15
19. Практична робота №10…………………………………………….….16
20. Практична робота №11…………………………………………….….16
21. Лабораторна робота №10………………………………………….….17
22. Лабораторна робота №11……………………………………….…….17
23. Лабораторна робота №12………………………………………….….18
24. Використана література…………………………………………….…19
Пояснювальна записка
Методичні вказівки та завдання для лабораторних робіт є частиною методичного забезпечення дисципліни «Біологія» для студентів 1 курсу відділення загальноосвітніх дисциплін. Тематика лабораторних робіт відповідає навчальній програмі з дисципліни «Біологія».
Методичні вказівки призначені для покращення організації виконання робіт студентами. Лабораторні роботи сприяють глибшому засвоєнню біологічних понять і законопроектів, розвивають уміння застосовувати набуті практичні навички і знання в конкретних дослідженнях та розрахункових завданнях, розвивають інтерес до вивчення дисципліни і є передумовою самостійного творчого підходу до виконання поставленого перед студентами завдання. Методичний посібник є дидактичним матеріалом до чинних підручників. Створений на допомогу студентам.
Проведення лабораторних занять відбувається в навчальній лабораторії. Студенти знайомляться з лабораторними дослідами, які характеризують біологічні властивості речовин, функції речовин, а пізніше самостійно виконують індивідуальне завдання.
Проведення лабораторних робіт носить демонстраційний характер. Студенти знайомляться із змістом лабораторної роботи, беруть участь у її проведенні, спостерігають за ходом процесів та реакцій. Свої спостереження, узагальнення та висновки оформляють за такою схемою:
Допуск до проведення лабораторної роботи:
1. Яких правил техніки безпеки потрібно дотримуватися під час виконання лабораторної роботи?
2. Опишіть своїми словами послідовність дії при виконанні роботи.
3. Опишіть свої спостереження за ходом виконання роботи.
Хід роботи:
Провести досліди та виконати завдання згідно інструкції.
2. Дати відповідь на запитання до дослідів та завдань.
Зробіть висновки.
Виконайте завдання для самостійного опрацювання.
Правильність виконання та оформлення звіту до лабораторної роботи викладач оцінює за дванадцятибальною системою. Рівень засвоєння студентами теоретичних та практичних знань виявляється під час усного захисту роботи.
В кінці кожної роботи приведеної теоретичні запитання та завдання для захисту роботи.
Забороняється:
Ø Класти свої сніданки на лабораторні столи і споживати їжу в кабінеті.
Ø Пробувати хімічні реактиви на смак.
Ø Брати речовини руками.
Ø Виливати чи висипати їдкі реактиви в каналізацію без спеціальної обробки.
Ø Залишати відкритими склянки та банки з реактивами.
Заглядати в посуд, в якому нагріваються реактиви, нахилятися над посудиною, в яку наливається будь-яка рідина (особливо їжа), бо непомітні краплини можуть потрапити в очі.
Ø Виливати та висипати залишки реактивів в склянки та банки, я яких їх взяли.
Ø Міняти корки та піпетки від різних банок та склянок, самостійно зливати та змішувати реактиви.
Ø Залишати не прибраними розсипані або розлиті реактиви.
Правила техніки безпеки
Заходьте до кабінету та лабораторії тільки з дозволу вчителя!
1. Всі дії та переміщення в кабінеті виконуйте спокійно, щоб випадково не перекинути посуд, прилади, склянки та реактиви, що стоять на столах.
2. Підтримуйте чистоту і порядок на своєму робочому місці, збирайте після роботи сміття, мийте посуд.
3. Під час роботи на столі не тримайте нічого зайвого; на ньому можуть бути підручник, довідник, зошит і письмове приладдя.
4. Додержуйтесь правил користування водопроводом, газом і електрикою за принципами:
· Якщо відкрив – закрий,
· Якщо ввімкнув – вимкни,
· Якщо не зможеш цього сам – клич на допомогу.
5. Необхідно знати місце знаходження в кабінеті проти пожежних заходів, аптечки і вміти ними користуватися при нещасних випадках.
6. Будьте максимально обережними при виконанні практичних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
7. Виконуйте тільки досліди, які погоджено з учителем, під його наглядом.
8. Уважно читайте етикетку на посудині з речовиною, яку берете для досліду. Пам’ятайте, що недостатня обізнаність із властивостями речовин, з якими проводиться робота, може сприяти нещасний випадок.
9. Відкриваючи корок, не кладіть його на лабораторний стіл боком, а поставте.
10. Посудину, з якої взяти реактив, одразу закрийте корком і поставте на місце.
11. Реактиви для дослідів беріть тільки в тих кількостях, які зазначені в інструкції або вказані вчителем.
12. Якщо в інструкції не вказано, яку масу чи об’єм речовини треба взяти, то суху речовину беріть в такій кількості, щоб вона вкрила лише дно пробірки, а розчину – не більше 1/6 її об’єму.
13. Наливаючи рідину, беріть посудину з реактивом так, щоб етикетка була повернута так, щоб етикетка була повернута в бік долоні, знімайте краплю з краю шийки посудини, бо рідина стікатиме по склу, псуватиме етикетку, може пошкодити шкіру.
14. Наливайте на насипайте реактиви над столом.
15. Якщо реактив потрапив в очі, на шкіру або одяг, негайно сповістіть викладача, ретельно змийте реактив водою, а потім нейтралізуючою речовиною (кислоту – слабким розчином питної води, а луг – слабким розчином бромної води).
16. Нюхайте всі речовини з обережністю, не нахиляйтесь над посудиною і не вдихайте повними грудьми, а спрямовуйте до себе пару чи газ рухами руки.
17. При нагріванні розчинників у пробірці користуйтесь дерев’яним тримачем. Уважно стежте за тим, щоб отвір пробірки був спрямований у бік від оточуючих, бо рідина внаслідок нагрівання може вихлюпнутися з пробірки.
18. При нагріванні рідин стежте, щоб не нагрівалися стінки посудини над рідиною (особливо коли її мало), бо при попаданні на перегріте скло крапель рідини посудина може тріснути.
19. Щоб уникнути перегрівання та розтріскування пробірки, ніколи не нагрівайте її лише знизу, а рівномірно прогрівайте її всю.
20. Будьте особливо обережні при роботі з нагрівальним приладами, при виникненні помилок негайно сповістіть учителя.
21. Гарячі предмети ставте на керамічну плитку або спеціальну підставку.
22. Відпрацьовані реактиви після їх нейтралізації залийте у раковину, а цінні реактиви – у спеціальні посудини.
23. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце, виключіть воду, електронагрівальні прилади і обов’язково ретельно вимийте руки.
Лабораторна робота №1
Тема: Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей
Мета: навчитися визначати органічні речовини, досліджувати їхні властивості.
Обладнання і матеріали: штатив з пробірками, вода, спирт, аркуш паперу, розчин крохмалю, бульби картоплі, плоди соняшника, рослинна олія, розчин крохмалю, розчин йоду, підручник.
Органічні речовини – це основні хімічні речовини живих організмів. Вони утворюються завдяки здатності атомів вуглецю з’єднуватись між собою ковалентними зв’язками в ланцюги та приєднувати атоми кисню, водню та азоту. Основні класи органічних сполук живих організмів – білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи та ліпіди.
Вуглеводи – це сполуки, переважна більшість яких складається з вуглецю, водню та кисню. Серед вуглеводів розрізняють моносахариди, олігосахариди та полісахариди. Прикладом полісахаридів є крохмаль.
Хід роботи
Завдання І. Виявлення крохмалю та його властивостей.
Нанесіть краплю спиртового розчину йоду на зріз картоплини. Опишіть явище, яке спостерігаєте.
________________________________________________________________
Додайте до розчину крохмалю розчин йоду. Опишіть видимі зміни.
________________________________________________________________
Нагрійте цей розчин, а потім охолодіть. Опишіть видимі зміни.
________________________________________________________________
Завдання ІІ. Виявлення жиру та його властивостей.
Розітріть на аркуші паперу кілька насінин соняшника. Опишіть ваші спостереження._________________________
Налийте у дві пробірки по 0,2 мл рослинної олії. В першу пробірку додайте 2-3 мл води, в другу – 2-3 мл спирту. Опишіть свої спостереження.______________________________
У висновку дайте відповіді на запитання:
а) які властивості органічних речовин ви виявили в ході лабораторної роботи?
б) як можна виявити наявність крохмалю та олії в рослинах?
Висновок: ______________________________________________________________________________________________ Техніка безпеки:
Фізіологічна дія реактивів, що використовуються:
1. Кислоти і луги викликають опіки шкіри, руйнують тканини одежі;
2. При попаданні шлунок хімічні речовини можуть викликати отруєння організму;
Заходи безпеки:
1.Будьте максимально обережними при виконанні практичних
робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Не пробувати нічого на смак.
3. Працювати в халатах.
4. Після роботи обов'язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №2
Тема: Вивчення властивостей ферментів.
Мета: Провести досліди і спостереження за розщепленням пероксиду водню ферментом каталізу в рослинних клітинах.
Обладнання і матеріали: Пробірки, варена та сира картоплі, розчин пероксиду водню, підручник.
Теоретичні відомості
Ферменти – біокаталізатори білкової природи, що прискорюють біохімічні реакції. Ферменти становлять собою прості (однокомпонентні) чи складні (двокомпонентні) білки. Складні білки, на відміну від простих містять небілкову частину, яка може бути представлена органічними речовинами (наприклад, похідними вітамінів), катіонами або аніонами.
Каталітичну активність ферменту зумовлює не вся його молекула, а лише її невелика ділянка – активний центр. Особливістю дії ферментів є те, що їхня активність проявляється лише за певних умов: температури, тиску, рН середовища. Ферменти мають певне розташування як у межах окремої клітини, так і організму в цілому. Деякі ферменти беруть участь в активному транспорті речовин через мембрани.
Хід роботи
Завдання №1. До однієї пробірки покладіть шматочок сирої картоплі, а до другої – вареної. У кожну пробірку внесіть по 6-7 крапель пероксиду водню і поспостерігайте за змінами у пробірках.
Завдання №2. Які функції виконують ферменти? _________________________________________________________
_________________________________________________________
Висновок: У висновку поясніть явище, яке спостерігали.
Техніка безпеки:
Фізіологічна дія реактивів, що використовуються:
Кислоти і луги викликають опіки шкіри, руйнують тканини одежі;
Солі натрію, заліза, калію можуть отруювати організм;
Заходи безпеки:
1.Будьте максимально обережними при виконанні практичних
робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Не пробувати нічого на смак.
3. Працювати в халатах.
4. Після роботи обов'язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №3
Тема: Порівняльна характеристика клітин прокаріот та еукаріот.
Мета: Ознайомитися з будовою клітин прокаріот і еукаріот, порівняти їх будову і властивості.
Обладнання і матеріали: Підручник, рисунки будови клітин прокаріот і еукаріот та мікрофотографії бактерій.
Теоретичні відомості
За особливостями будови клітин усі організми поділяють на два над царства – Прокаріоти і Еукаріоти.
Еукаріоти ( рослини,гриби, тварини) є одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні форми. Їхні клітини мають одне чи кілька сформованих ядер, різноманітні органели, включення, а цитоплазма поділена клітинними мембранами на функціональні комірки (компартменти).
Прокаріотичні організми (бактерії, ціанобактерії) – це одноклітинні чи колоніальні форми, клітини яких не мають ядра та більшості органел, притаманних клітинам еукаріот (мітохондрій, пластид, вакуолей, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі).
Хід роботи:
1.Рогляньте будову бактеріальної клітини на рисунках та мікрофотографіях. Підпишіть елементи будови бактерії на рисунку відповідними цифрами (капсула, клітинна стінка, цитоплазма, нуклеоїд, джгутик, плазміда).
2.Розгляньте мікропрепарат «Епідерма цибулі " під мікроскопом. Знайдіть клітиннну стінку, ядро, цитоплазму. Замалюйте 3-4 клітини. Позначте наведені компоненти в клітинах.
3.Зробимо порівняльний аналіз будови клітин прокаріот та еукаріот.
Результати запишемо в таблицю:
Ознаки | Прокаріоти | Еукаріоти | |
Рослини | Тварини | ||
Клітинна мембрана Ядро Спадковий матеріал Цитоплазма Ендоплазматична сітка Рибосоми Клітинний центр Мітохондрії Комплекс Гольджі Лізосоми Вакуолі Пластиди Органели руху |
4. На які групи діляться клітини за рівнем організації?_________________________________________________________
5. Які особливості будови клітин прокаріот?_________________________________________________________
6. Які особливості процесів життєдіяльності еукаріот і прокаріот?_______________________________________________________________
7. Замалюйте одну-дві клітини. На малюнку позначте: клітинну стінку, цитоплазму, ядро.
8. У висновку вкажіть:
а) ознаки еукаріотичної клітини у рослин;
б) ознаки прокаріот, проаналізувавши будову бактерій.
Техніка безпеки:
Фізіологічна дія реактивів, що використовуються:
Кислоти і луги викликають опіки шкіри, руйнують тканини одежі;
Солі натрію, заліза, калію можуть отруювати організм;
Заходи безпеки:
1.Будьте максимально обережними при виконанні практичних
робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Не пробувати нічого на смак.
3. Працювати в халатах.
4. Після роботи обов'язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №4.
Тема: Мікроскопічна і ультрамікроскопічна будова ядра.
Мета: Розглянути будову ядра на прикладі рослинних і тваринних клітин.
Обладнання: Таблиці „Будова рослинної і тваринної клітини”, мікрофотографії ядра клітин.
Теоретична частина:
Ядро було відкрите в 1833 р. ботаніком Робертом Брауном.Ядро (лат. nucleus, грец. сaryon) – клітинна органела, знайдена у більшості клітин еукаріот. Ядро має дві первинні функції: збереження та передача спадкової інформації та керування хімічними реакціями в межах цитоплазми. Ядро є вмістилищем генетичного матеріалу.
Ядро оточено подвійною мембраною. Крізь внутрішню і зовнішню мембрани на деяких інтервалах проходять ядерні пори. Ядерна відокремлюючи хімічні реакції, що мають місце в цитоплазмі, від реакцій, що відбуваються в межах ядра.
Вміст ядра називається ядерним соком (каріоплазмою, нуклеоплазмою). Нуклеоплазма – гелеподібна рідина (подібна у цьому відношенні до цитоплазми), в якій розчинені багато речовин. В нуклеоплазмі міститься 1-2 ядерця й особлива речовина – хроматин (гр. chroma – колір, забарвлення). Ця речовина добре фарбується ядерними барвниками. Хроматин в еукаріотів складається з ДНК та білків(гістонів). В інтерфазному ядрі хроматин (інтерфаза хромосома) перебуває у вигляді дрібної дифузної зернистості (еухроматин) або тонких ниток і щільних зерен різного розміру (гетеро хроматин).У гетерохроматині ДНК більш компактно упакована. Області ДНК, які знаходяться у формі гетерохроматину, містять гени, які не зчитуються клітино. На даній стадії розвитку. Співвідношення еухроматину та гетерохроматину залежать від активності процесів у клітині. Чим інтенсивніше відбуваються різноманітні процеси синтезу в клітині, тим більше в них еухроматину, і навпаки.
Ядерце – щільна структура в ядрі, де збираються елементи рибосом. Ядерця містять велику кількість РНК і білка. Вони є місцем синтезу рибосомальної і транспортної РНК, ядерних білків та рибосом. Під час мітозу ядерця зникають, а потім формуються знову.
Хід роботи:
Дослід 1.
Роздивіться схему будови ядра, яку зроблено на основі вивчення його ультраструктури.
Схема будови ядра:
1 – поверхневий апарат ядра;
2 – нуклеоплазма;
3 – хроматин;
4 – ядерце;
5 – біляядерцевий хроматин;
2.Розгляньне електронну мікрофотографію ядра. Зробіть позначки, порівнюючи електронограму ядра зі схемою.
1. Розглянемо ядра в клітинах рослин та тварин. Звернемо увагу на їх розміри, форму, розміщення у клітині.
2. Розглянемо мікрофотографії ядра клітини, знайдемо основні складові частини ядра.
3. Замалюємо схему ультрамікроскопічної будови ядра, зробимо позначення.
4. Зробимо висновок про особливості будови ядер різних клітин, значення ядра в клітині.
Висновок: __________________________________________________
Техніка безпеки:
Фізіологічна дія реактивів, що використовуються:
Кислоти і луги викликають опіки шкіри, руйнують тканини одежі;
Солі натрію, заліза, калію можуть отруювати організм;
Заходи безпеки:
1.Будьте максимально обережними при виконанні практичних
робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Не пробувати нічого на смак.
3. Працювати в халатах.
4. Після роботи обов'язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №5
Тема: Мітотичний поділ клітини. Будова хромосом.
Мета: ознайомитися із зовнішньою будовою хромосоми, навчитися розпізнавати фази мітозу.
Обладнання і матеріали: рисунки та електронні мікрофотографії хромосом, мікрофотографії та рисунки клітин на різних фазах мітозу, таблиця, підручник.
Хід роботи: 1. Розгляньте мікрофотографію та рисунок клітин на різних фазах мітозу. Підпишіть інтерфазу, профазу, метафазу, анафазу та телофазу.
2. Розгляньте будову хромосоми на рисунках та мікрофотографіях. Підпишіть елементи будови хромосоми на рисунку відповідними цифрами.
Будова хромосоми
Схема будови хромосоми в пізній профазі — метафазі мітозу:
3. У висновку вкажіть особливості будови хромосоми, назвіть ознаки за якими ви розпізнавали фазу мітотичного поділу_________________________
__________________________________________________________________
Заходи безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №6
Тема: Будова тканин тваринного організму і будова тканин рослинного організму.
Мета: розширити знання про тваринні і рослинні тканини, з’ясувати особливості будови сполучної, м’язової, нервової, епітеліальної тканин, а також особливості будови утворювальної, основної, провідної, покривної, механічної тканин залежно від їхніх функцій.
Обладнання і матеріали: мікроскоп, таблиці, підручник.
Теоретичні відомості
Тканина – група подібних за будовою клітин, структурно і функціонально пов’язаних між собою. Тканини виникають у більшості багатоклітинних тварин і вищих рослин, нижчі рослини та гриби тканин не мають. Але у тварин і рослин є певні відмінності у формуванні й структурі тканин. Головна відмінність між тканинами тварин і рослин полягає в тому, що тканини у тварин складаються не лише з клітин, але й містять міжклітинну речовину та інші структури, які є продуктами їхньої життєдіяльності.
Тканини тваринних організмів, їхню будову, функції, процеси розвитку вивчає наука гістологія, а рослинних – анатомія рослин.
Хід роботи: 1. Заповніть таблицю (тканини тваринного організму).
Тканини | Приклади | Будова тканини | Функції |
1. Епітеліальна | |||
2. Сполучна: а) щільна б) пухка в) рідка | |||
3. М’язова: а) посмугована скелетна б) гладенька в) посмугована серцева | |||
4. Нервова |
2. Заповніть таблицю (тканини рослинного організму).
Тканини | Місце знаходження | Будова тканини | Функції |
1. Утворювальна | |||
2. Покривні | |||
3. Провідні: а) ксилема; б) флоема | |||
4. Механічні | |||
5. Основні: а) фотосинтезуюча паренхіма; б) запасаюча паренхіма |
3. У висновку вкажіть:
а) Які тканини належать до тваринних?
б) Основну відмінність між тканинами рослин і тварин.
в) Які тканини належать до рослинних?
Заходи безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №7
Тема: Форми розмноження організмів.
Мета: Закріпити знання по темі «Розмноження організмів»
Обладнання і матеріали: мікроскоп, розчин дріжджів, підручник.
Теоретичні відомості
Розмноження – це збільшення кількості особин будь-якого виду організмів тим чи іншим способом. Розрізняють три типи розмноження – статеве, нестатеве та вегетативне.
Статеверозмноження відбувається за допомогою спеціалізованих статевих клітин. Чоловічі статеві клітини мають сперматозоїди, а жіночі – яйцеклітини. Нестатеверозмноження здійснюється окремими нестатевими клітинами. Вегетативнерозмноження рослин здійснюється різними способами:
- вегетативними органами та їх частинами (коренем та пагоном – квіткові рослини, грибницею – гриби, сланню – лишайники, таломом – водорості;
- брункуванням (кишковопорожнинні, голкошкірі);
- фрагментацією (деякі черви, кишковопорожнинні)
Хід роботи
Примітка: При роботі з мікроскопом об’єкт або скупчення об’єктів треба спочатку знаходити при малому збільшенні.
1. Піпеткою або скляною паличкою нанесіть на предметне скельце краплю розчину дріжджів. Закрийте краплю накривним скельцем.
2. При збільшенні (150-300х) роздивіться препарат і замалюйте кілька клітин, які брунькуються та позначте на малюнку відповідними цифрами:
1 – клітина не брунькується;
2 – клітина брунькується;
3 – брунька
3. Розгляньте готовий мікропрепарат «Цвіль мукор» при збільшенні (150-200х). Знайдіть ниткоподібні гіфи, круглі коробочки зі спорами – спорангії та окремі спори, які висипались. Побачене замалюйте і позначте на малюнку відповідними цифрами.
1 – гіфи мукору
2 – спорангії з спорами
3 – спори
4. У висновку вкажіть риси відмінності статевого та нестатевого розмноження.
Питання до захисту:
1. Що таке розмноження?
2. Які ви знаєте типи розмноження?
3. Якими способами здійснюється вегетативне розмноження?
4. Що таке статеве та нестатеве розмноження? За допомогою яких клітин відбувається?
Заходи безпеки:
7. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
8. Працювати в халатах.
9. Не пробувати нічого на смак.
10. Після роботи обов’язково помити руки.
11. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
12. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №8
Тема: Види мутацій. Комбінативна та мутаційна мінливість. Спостереження нормальних та мутаційних форм дрозофіл, їх порівняння.
Мета: ознайомитися із видами мутацій, порівняти будову нормальних та мутаційних форм дрозофіл.
Обладнання і матеріали: рисунки та електронні мікрофотографії нормальних та мутаційних форм дрозофіл, підручник.
Хід роботи
І. Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.
1. Розглянути самця та самки, атлас нормальних форм дрозофіл. Звернути увагу на забарвлення мух, наявність і розміри крил.
2. Розглянути мікрофотографії нормальних та мутаційних форм дрозофіл. Звернути увагу на забарвлення комах, наявність, форму і розміри крил.
3. Порівняти фенотипи нормальних і мутантних форм дрозофіл.
4. Розгляньте наведені мутації мух, вкажіть види мутацій.
.
А – нормальна форма мух дрозофіл;
Б – мутаційна форма.
Завдання:
1. Описати чим відрізняється самка мухи дрозофіли від самця.
Приклад: брюшко у самки крупніше і закінчується яйцекладкою. Полосок на тільці більше і вони вужчі. У самця на передніх лапках є гребіжки для приваблювання самки,…
2. Описати мутаційні форми мух дрозофіл.
Приклад: а) мутація мух з жовтим тілом: корисна мутація, яка дозволяє імітувати забарвлення оси і захистити себе від поїдання птахами. Це зміна спадкова, мутаційна, генна.
б) мутація безкрила форма – летальна, генна, яка призводить до смерті.