1. Найдавнішим на території України було грецьке поселення на острові Березань, засноване в VII ст. до н.е.
2. Тіра (на місці сучасного Білгорода-Дністровського).
3. Ольвія (біля села Парутиного, на правому березі Бузького лиману).
4. Керкінітида (на місці сучасної Євпаторії).
5. Херсонес (на території сучасного Севастополя).
6. Феодосія яке зберегло свою назву і сьогодні.
7. Пантікапей (на місці сучасної Керчі). Міста, засновані на узбережжі Керченської протоки, в V столітті до н.е. ввійшли до складу Боспорського царства, яке утворилось 480 р. до н.е.
У грецьких містах була висока культура і цивілізація – самоврядування, школи, театри, стадіони, водопроводи, каналізація.
Виникнувши як колонії грецьких міст-метрополій, античні міста скоро стали самостійними рабовласницькими містам-державами. Ольвія, Тіра, Херсонес і деякі інші впродовж свого існування були самоврядними містами – полісами.
З початком ІІІ ст. н.е. у зв’язку з кризою рабовласницького ладу почався занепад усіх античних міст, а навала гунів у ІV столітті призвела до загибелі їх. Проте деякі грецькі міста продовжили своє існування, зокрема Херсонес (Корсунь в руських літописах), остаточно було зруйновано у 1399р., а Білгород- ДністровськийЮНЕСКО віднесло до 10 найдавніших міст світу (з безперервним існуванням).
Давні слов´яни на території України. Венеди. Анти. Склавини.
Галамага Віталія II АЛ (9), 2010 р., Гапонюк Галина, 2бл9 2013р
Венеди- найдавніша назва слов'ян під якою вони згадуються в античних джерелах. Перші письмові згадки про слов´ян залишили римські та візантійські вчені Пліній Старший, Тацит, Птоломей і Прокопій Кесарійський.
Територія, яку населяли венеди охоплювала простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра.
Венеди жили родовим ладом, який був на стадії розкладу. Венеди займалися землеробством, скотарством, а також мисливством, рибальством, збиральництвом. Високого рівня венеди досягли у видобуванні і обробці металу, гончарстві та інших галузях виробництва.
У ІV ст. на венедів з Півночі напали германські племена готів і наче ножем навпіл розділили слов´янську територію. Внаслідок цього вторгнення венеди поділились на антів (на сході) і склавинів (на заході).
Анти. Вони були високими, світловолосими, дужими Основною галуззю господарства у антів було орне хліборобство із застосуванням залізного плуга, а також — осіле тваринництво і промисли (мисливство, рибальство, збиральництво). Анти перебували на стадії розкладу первіснообщинного ладу і формування класових відносин. У них панувало індивідуальне землекористування та зв'язане з ним приватне господарство. Починало виникати і приватне землеволодіння. Довгий час дослідники вважали, що анти є першими українцями, але нині доведено, що не лише анти, а й склавини брали участь у формуванні українського етносу.
Склавини—назва західних слов'янських племен, розселених на північ від Дунаю.
Територія, яку займали склавини, включає в себе Чехію, Моравію, Словаччину, Угорщину, Румунію, більшу частину Молдови, правобережну лісостепову частину України та українське Полісся, частину Сербії (Воєводину), можливо, частини Хорватії, Словенії та Австрії.
Союзи антів і склавинів розпались на початку VІІ ст. після військової поразки від аварів.
Давні слов’яни були язичниками. Вони вірили у багатьох богів: Дажбога – (бога Сонця), Перуна – (бога Грому), Велеса – бога родючості. Богам приносили жертви на капищах у тому числі і людські.
У кінці VІ століття анти зазнали поразки у війні з кочівниками аварами і їхній союз розпався.
Утворення держави Київська Русь. Перші князі Олег, Ігор та Ольга.
Давидюк Іван 2бл9, 2013р
Київська Русь – середньовічна держава на території Східної Європи з центром в Києві. Утворення держави Київська Русь літописна традиція пов'язує з іменем князя Олега. З літописів відомо, що у 882 р. Олег силою підкорив Київ, вбивши київських князів Аскольда та Діра і тим самим об’єднавши північні та південні землі Русі. Заволодівши Києвом, він намагається поширити свою владу на сусідні племена.
Щоб закріпитись у Києві і домогтись міжнародного визнання, він здійснив походи на Константинополь (907 - 911) і уклав вигідні торгівельні угоди про безмитну торгівлю руських купців у Візантії.
Після смерті Олега київський престол перейшов до Ігоря (912-945). Як і його попередники, він утверджував свою владу, здійснюючи походи на сусідні племена, Візантію, хозар. Але його успіхи були мінімальними.
Після двох невдалих походів проти Візантії (941-944) змушений був укласти з нею не таку вигідну як при Олегові угоду. Аби виплатити борги своєму найманому війську підняв розмір податків, за що й був розіп’ятий між деревами під час повстання древлян.
Ставши на престол по смерті свого чоловіка Ольга (945-964) показала себе гнучким і розумним політиком. Помстившись древлянам (Ольга наказує спалити їхнє місто Іскоростень) Вона провела реформи, спрямовані на запобігання таких конфліктів у майбутньому. Княгиня Ольга упорядкувала систему збирання данини (створювались спеціальні укріплені пункти „погости”, в яких представники княгині приймали данину за визначеними розмірами – «уроками»). Вона заклала основи для створення державного апарату.
На відмінку від своїх попередників, княгиня Ольга зовнішньополітичні проблеми намагалась вирішувати мирними засобами. Так, у 957 р. вперше в історії Київської Русі відбувся офіційний візит глави держави – княгині Ольги – до столиці Візантійської імперії Константинополя. Княгиня охрестилась сама і спробувала охрестити Русь. Проте язичники перемогли усунувши її від влади і возвели на престол її сина Святослава, який відомий як князь-воїн, який усе життя провів у військових походах.
