Принципи виконання зобов’язання

1. Принцип економічності виконання, який передбачає, що зобов’язання повинно виконуватись самим економічним для кредитора способом.

2. Принцип ділової співпраці та взаємодопомоги учасників, згідно якого, кожна із сторін повинна всіляко сприяти іншій стороні у виконанні нею зобов’язань.

3. Принцип реального виконання, сутність якого полягає в тому, що стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі.

4. Принцип належного виконання зобов’язання - встановлює, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином у відповідності з умовами зобов’язання, вимогами закону, акту планування, а при відсутності цих умов і вимог - у відповідності інших вимог, що звичайно ставляться.

Орієнтир визначення загальних умов належного виконання зобов’язань встановлюють ст. 526-545 ЦК, аналіз яких дозволяє зробити висновок, що зобов’язання мають виконуватися:

1) щодо належного предмета зобов’язання;

2) належними сторонами;

3) у належний строк;

4) у належному місці;

5) належним способом (з належним оформленням).

1) Належними предметом зобов’язання – є відповідні товари, роботи чи послуги, вимоги до якості, асортименту, комплектації тощо погоджені суб’єктами даного зобовязання

2) Належними сторонами. Належними сторонами є ті сторони які мають юридичні права (компетенцію) на вчинення відповідних дій, що складають об’єкт зобов’язального правовідношення. Сторони у зобов’язанні мають право вимагати доказів того, що зобов’язання виконується належним боржником (чи його представником), а виконання приймається належним кредитором.

2) У належний строк виконання зобов’язання.

Строк виконання – це момент чи проміжок часу, коли має бути вчинена дія, що складає об’єкт зобов’язального правовідношення, тобто це визначення у зобов’язальний період, на протязі якого, воно підлягає виконанню. Належне виконання може здійснюватися у будь-який момент в межах періоду.

Згідно ст. 252 ЦК., строк може бути визначеним роками, місяцями, тижднями, днями або годинами.

Термін виконання зобов’язання – це вказівка на конкретну дату із настанням якої, пов’язано виконання зобов’язання.

Зобов’язання підлягає виконанню у такі строки (терміни):

- якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) - у цей строк (термін);

- якщо термін визначений вказівкою на подію, яка неминуче настане – з настанням цієї події;

- якщо строк не вказаний чи визначений моментом пред’явлення вимог – боржнику надається пільговий семиденний строк для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору чи закон.

У належному місці.

Місце виконання зобов’язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов’язання не встановлено у договорі, виконання проводиться:

- зобов’язання про передання у власність або користування земельних ділянок, будинків, або іншого нерухомого майна підлягають виконанню за їх місцем знаходження;

- зобов’язання про передання товару (майна), що виникають на підставі договору перевезення, виконуються за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

- зобов’язання про передання товару (майна),що виникають на підставі інших правочинів - за місцем виготовлення або зберігання товару, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов’язання;

- за грошовим зобов’язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитор є юридична особа - за її місцем знаходження на момент виникнення зобов’язання. Якщо кредитор на момент виникнення зобов’язання змінив місце проживання (місце знаходження) і сповістив про це боржника, зобов’язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходження) кредитора і віднесенням на кредитора всіх витрат, пов’язаних із зміною місця виконання;

- за іншими зобов’язаннями – за місцем проживання боржника.

4)Зобов’язання має виконуватися належним способом та з належним оформленням.

Ця вимога означає, що зобов’язання має виконуватися боржником шляхом вчинення дій, що складають зміст зобов’язання.

Зобов’язання може виконуватися:

1) у формі однократного акту;

2) у формі кількох відокремлених у часі дій.

3) виконання зобов’язання внесенням боргу у депозит нотаріуса. Це викання здійснюється у таких випадках:

а) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;

б) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання;

в)відсутність представника недієздатного кредитора.

 

 

Поняття договірного права

Господарське договірне право це підгалузь господарського права — система правових норм, що регулюють договірні відносини (договірні зобовязання).

Предметом господарського договірного права є договірні відносини тобто відносини що виникають під час укладання, зміни та припинення господарських договорів.