Інфляція може набувати різноманітних форм.
Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується.
Прихована інфляція – це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги.
Повзуча інфляція – інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають незначною мірою, але неухильно (до 10% на рік).
Помірна інфляція (3 – 5 на рік) у розвинутих країнах заходу не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму.
Галопуюча інфляція – інфляція, коли ціни зростають швидко – на 20 – 100% щорічно.
Гіперінфляція – інфляція, коли ціни зростають астрономічно – на 1 – 2% щодня або 500 % і більше на рік.
Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу у країні.
Збалансована інфляція – інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно і одночасно на більшість товарів і послуг.
Незбалансована інфляція – інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.
Очікувана інфляція – зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період часу. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду.
Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників – на сировину та засоби виробництва.
Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту.
Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад, узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зростання попиту.
Інфляція пропозиції – зростання цін підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції.
Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, олігополітична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави і т. ін. Вона може також виникнути в результаті зміни структури пропозиції на ринку.
Стагфляція – це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.
Коментар до п. 3. Соціально-економічні наслідки інфляції.
Інфляція – це тяжка хвороба економіки з глибокими соціально-е6кономічними наслідками.
