Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток)може бути досягнута і без зростання виробництва.

По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимул до нагромадження їх, породжуючи таке явище як «втеча від грошей», коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад – до простої, або випадкової, форми вартості.

П-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підвищує мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачує:

- зростання виробництва і насичення ринку товарами;

- структурну та конверсійну перебудову економіки;

- обмеження емісії грошей;

- скорочення дефіциту державного бюджету;

- стимулювання нагромаджень та інвестицій;

- проведення обґрунтованої кредитної та податкової політики;

- приватизацію і стимулювання середнього й малого підприємництва;

- збільшення безготівкового обігу;

- широке впровадження електронної системи розрахунку;

- скорочення ставок податків;

- регулювання валютного курсу;

- ослаблення інфляційних очікувань;

- роздержавлення, приватизацію, розвиток підприємництва;

- проведення грошової реформи конфіскаційного типу.

Дефляція – загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, протилежний інфляції.

Індекс споживчих цін, у % до попереднього року. 390,0 2100,0 10256,0 501,0 281,7 139,7 110,1

Індекс споживчих цін, у % до попереднього року. 120,0 119,2 125,8 106,1 99,4 108,2 112,3

У результаті проведення в Україні грошової реформи у вересні 1996 р. тимчасова грошова одиниця купоно-карбованець була змінена новою українською національною валютою – гривнею, яка стала єдиним законним засобом платежу на території України. Введення гривні стало одним із важливих факторів значного зниження рівня інфляції та стабілізації грошового обігу в країні.

Завдання:

1. З’ясуйте суть, внутрішні і зовнішні причини виникнення інфляції.

3. Розкрийте основні типи інфляції.

3. Які соціальні і економічні наслідки інфляції?

4. Дайте перелік антиінфляційних заходів держави.

4. Скласти конспект (тези) або структурно-логічні схеми.