(вх.№ 572 від 18.05.2015 р.)
Відповідно до заяви громадянина Ольшина Ігоря Володимировича, інваліда війни 3 групи, можна викласти наступне:
1) він як інвалід 3 групи дійсно мав і має право на отримання житла поза чергою для поліпшення житлових умов згідно Конституції України та законів України. Це право у зв’язку з отриманням статусу внутрішньо переміщеної особи держава не відмінила;
2) був факт бездіяльності посадових осіб Ленінської районної ради м. Донецька, наслідком якого стало неотримання пільгового жилого приміщення Ольшиним Ігорем Володимировичем. Згідно вимог п.18 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» для інвалідів війни передбачені пільги у вигляді позачергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами
виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження
місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій
статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня
взяття на квартирний облік, а інваліди І групи з числа учасників
бойових дій на території інших країн - протягом року.
Відповідно до статті 46 Констиутції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з статтею 47 Конституції України громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Частина 3 стаття 7 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» констатує, щогромадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Висновок полягає в тому, що Ольшин Ігор Володимирович має свої законні права на соціальний захист на території України, незалежно від того в якій адміністративно-територіальній одиниці знаходиться. Проблемне питання становить бездіяльність органів місцевого самоврядування в питанні надання житла Ольшину Ігорю Володимировичю.
3) в заяві Ольшина Ігоря Володимировича було вказано, що в листі-відповіді Донецької ОДА від 29.01.2015 було зазначено, що відповідно до програми «Про погодження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів від 9 березня 2011 року №223» розподілом грошей займалися органи місцевої влади.
Цей факт є неправдивим, тому що в листі-відповіді Донецької ОДА від 29.01. 2015 року за зміст програми «Про погодження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів від 9 березня 2011 року №223» не було нічого сказано.
Донецька ОДА від 29.01.2015 року опиралася на постанову КМУ від 09 березня 2011 року №223, Житловий кодекс України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» та постанову КМУ від 09 березня 2011 року №223 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів».
Щодо програми «Про погодження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів від 9 березня 2011 року №223» було вказано лише те, що відповідальним була Державна служба питань інвалідів та ветеранів. Ніяких фактів, які б вказували на повноваження органів місцевої влади щодо розподілу грошей немає.
Але в той же час дійсно в листі-відповіді Донецької ОДА від 29.01. 2015 року є факт того, що розподілом та наданням житла воїнам - інтернаціоналістам здійснювалося органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства. Це прописано в постанові КМУ від 09 березня 2011 року №223 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів», а не в програмі «Про погодження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів від 9 березня 2011 року №223». Має місце нагромадження інформації (пов’язане з не розумінням того, що бюджетна програма і постанова КМУ №223 від 09 березня 2015 року є різними нормативно-правовими актами, як за змістом так і за законодавчою силою.
Ольшин Ігор Володимирович не правильно зрозумів їх зміст у зв’язку з однаковими найменуванням даних НПА. Окреме проблемне питання становить, що розумів Ольшин Ігор Володимирович під поняття органи місцевої влади. Це можуть бути як органи місцевого самоврядування, та і місцеві державні адміністрації.
ТАК, крім цього,окреме тлумачення становить все те ж вищесказана теза про те, що згідно постанови КМУвід 09 березня 2011 року №223 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів» розподілом та наданням житла воїнам-інтернаціоналістам здійснювалося органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.В постанові КМУвід 09 березня 2011 року №223 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів» відповідно до ч.2 головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня - Державна служба з питань інвалідів та ветеранів (відповідальний виконавець бюджетної програми), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації або їх структурні підрозділи. Державна служба з питань інвалідів та ветеранів здійснює розподіл бюджетних коштів за погодженням із головним розпорядником бюджетних коштів між регіонами в розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня пропорційно кількості воїнів-інтернаціоналістів, які перебувають на квартирному обліку для отримання житла. ТОБТО, держава забезпечила житлом воїнів-інтернаціоналістів в повному обсязі згідно даної постанови де-юре. Де-факто економічні проблеми, різні ціни на 1 м2жилої площі у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією в Україні і іншими чинниками могли призвести до невиконання запланованого об’єму закупівель жилої площі. АЛЕ це не є вагомими причинами того, що Ольшин Ігор Володимирович не отримав житла. Він, згідно з заяви, знаходився на квартирному обліку з 1992 року.В ч.8 даної постанови вказано, що житло безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад для його подальшої передачі воїнам-інтернаціоналістам, які перебувають на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до законодавства.Відповідно до статті 43 Житлового кодексу України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, житлові приміщення надаються в порядку черговості.Згідно з статтею 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності, належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.Тобто Донецька ОДА зняла з себе відповідальність. Вся відповідальність за бездіяльність лежить на посадових особах Ленінської районної ради м. Донецька.
Згідно зі статтею 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Для вирішення питання з приводу покращення ваших житлових умов вважаємо за необхідне стати на квартирний облік в виконавчому комітеті органу місцевого самоврядування по місцю реєстрації.
Адже, згідно п.15 Постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року №470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і прописані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей
і непрацездатних батьків.
Згідно ст. 39 ЖКУ громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті…).
Отже, проблемне питання становить оформлення місця реєстрації.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Відповідно до статті 5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. При цьому відмітка про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи не вноситься до її паспортного документа.
Тобто Ольшин Ігор Володимирович лишився можливості отримати відмітку про місце реєстрації. Ці всі документи, які він отримав як вимушений переселенець, не дають підстав встати на квартирний облік
Тому Ольшин Ігор Володимирович повинен зареєструвати своє місце проживання на загальних умовах і встати на квартирний облік.
Після цього, вважаємо за необхідне звернутися до суду.
