Регулювання питань з ОП у колективному договорі

Колективний договір – це письмова нормативна угода між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом, від імені якого виступає профспілковий комітет чи інший уповноважений трудовим колективом орган. Цією угодою визначаються взаємні зобов’язання сторін у галузі трудових і соціально-економічних відносин.

За правовим значенням колективні договори можуть бути двох видів:

1) колективний договір підприємства, установи, організації;

2) колективний договір структурного підрозділу підприємства в межах його компетенції. Колективний договір буде реальним та діючим, якщо двосторонні зобов’язання опрацьовані якісно, з урахуванням усіх положень чинного законодавства. У більшості організацій медичної галузі інтереси колективу (виконавця) представляє профспілковий комітет, а інтереси адміністрації (роботодавця) – ректори, головні лікарі тощо.Договори містять мінімальні, проте обов’язкові до виконання письмові зобов’язання, що насамперед стосується гарантій, пільг та компенсацій.Складанню колективного договору має передувати підготовча робота, яку слід починати не пізніше ніж за 3 міс до закінчення терміну дії попереднього договору, а саме:

- вивчаються побажання відділень лікарень) щодо нового колективного договору; аналізуються результати атестації робочих місць, дані щодо випадків виробничого травматизму та ін. виробничих негараздів;

- узагальнюються зауваження, приписи та акти перевіро контролюючими органами (СЕС, пожежна інспекція, інспекція з охорони праці тощо)4

- підводяться попередні підсумки виконання договору поточного року;

- проводяться узгодження окремих пунктів та розділів договору;

- визначається орієнтовний розмір коштів, що необхідні для повноцінної реалізації витратних доходів договору.Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону праці" у колективному договорі (угоді) сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів. Структура, зміст колективного договору 1. Загальні положення. Формулюється основна мета договору, визначаються уповноважені особи, що мають підписати договір, встановлюються терміни його дії та коло працівників, на яких поширюється дія договору.2. Загальні обов’язки сторін. 3. Трудовий договір (зміст нижче).4. Зайнятість. передбачається право на інформування про робочі місця, можливі зміни при ліквідації закладу.5. Робочий час і час відпочинку..6. Підвищення кваліфікації, перепідготовка та перенавчання. Наводиться чисельність працівників, що підлягають підвищенню кваліфікації, визначаються додаткові пільги та компенсації для цієї категорії співробітників.7. Охорона праці – один із найвагоміших і фінансово витратних розділів, який передбачає: - право працівників на інформацію про стан умов праці на конкретному робочому місці;- створення нешкідливих і безпечних умов праці;- встановлення термінів проведення атестації робочих місць та визначення заходів щодо усунення негативного впливу конкретних фізичних, хімічних, біологічних та ін. факторів виробничого середовища;- встановлення пільг і компенсацій за несприятливі умови праці (спеціальне харчування, додаткові відпустки, скорочений робочий день. засоби індивідуального захисту тощо);- запровадження громадського контролю за станом охорони праці;- ін. заходи з урахуванням особливостей виробничих умов.8. Оплата праці. 9. Нормування праці Наводиться перелік нормативів та стандартів, які застосовуються (кількість рентгеноскопій, операцій тощо), обумовлюються порядок і термін перевірки та перегляду норм праці за даними атестації робочих місць у разі впровадження нового обладнання.10. Житлово-побутові і соціально-культурні умови. Визначається сума коштів для житлово-побутового будівництва, кількість місць в оздоровчих закладах, наводиться перелік працівників, які потребують покращення житлових умов тощо.11. Додаткові пільги. Установлюється розмір додаткової одноразової допомоги у разі народження дитини, хвороби або смерті працівників, з метою оздоровлення, підтримки пенсіонерів, ветеранів, інвалідів тощо.12. Участь працівників в управлінні підприємством. Указується, що саме профспілковий комітет є уповноваженим органом трудового колективу, визначається чисельне представництво від громадських організацій у складі ради підприємства, наводиться перелік керівних та ін. посад, на призначення яких потрібна згода профспілкового комітету.13. Порядок підготовки, укладання та переляду колективного договору. Визначається конкретний список членів комісії з рівномірним представництвом від адміністрації (роботодавця) та трудового колективу (виконавця), терміни його обговорення у структурних підрозділах та прийняття на загальних зборах.14. Порядок виконання і контроль за реалізацією колективного договору. Визначається список осіб, що мають повноваження контролерів від колективу та адміністрації, а також термін звітування сторін про виконання колективного договору на загальних зборах, яке має відбуватися не менше 2 разів на рік.15. Забезпечення правових гарантій профспілкового комітету і громадських активістів. Підкреслюються права профспілкового комітету у сферах, визначених колективним договором та встановлюється порядок виконання адміністрацією її повноважень щодо окремих форм здійснення контролю за змістом колективного договору.16. Заключні положення. Зазначаються прізвища та посади осіб, що підписують колективний договір, наводяться номер та дата протоколу загальних зборів, на яких схвалено цей документ.

Основна вимога колективного договору полягає в тому, що його умови можуть лише покращувати становище працівника.

Складовою частиною колективного договору є трудовий договір – це індивідуальна угода між окремим виконавцем та роботодавцем.

Згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України " Про затвердження форми трудового договору між працівниками і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівниками і фізичною особою" № 260 від 8 червня 2001р. визначено його єдину форму.

24.Громадський контроль за станом ОП в організації. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.Професійні спілки та уповноважені з питань охорони праці здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. Згідно із Законом "Про охорону праці " у разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників. Професійні спілки також мають право:— на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці; — брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них; — вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь. Представники профспілок та уповноважені з питань охорони праці мають право:— безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів з охорони праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав; — вносити у спеціально заведену для цього книгу обов'язків для розгляду власником (керівником відповідного структурного підрозділу підприємства) пропозиції щодо усунення виявлених порушень нормативних актів з охорони праці, здійснювати контроль за реалізацією цих пропозицій; — вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих; — вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці; — брати участь у перевірках стану безпеки та умов праці, які проводяться посадовими особами органів державного нагляду і громадського контролю за охороною праці, міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, місцевих органів державної виконавчої влади; — бути обраними до складу комісії з питань охорони праці підприємства; — бути представниками трудових колективів з питань охорони праці в районних (міських), міжрайонних (окружних) та товариських судах.Законодавство України (КЗпПУ, Закон про "Професійні спілки" тощо) покладає на профспілки чимало повноважень, що стосуються охорони праці. Представники профспілок беруть участь у вирішенні таких питань:— опрацювання національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; — опрацюванні нормативно-правових актів з охорони праці; — опрацювання роботодавцем комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці; — розслідування нещасних випадків та профзахворювань; — підготовка подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам; — розроблення пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору; — організація соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань; — визначення Кабінетом Міністрів України порядку перегляду і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків; — робота у комісіях із питань охорони праці підприємств, з атестації посадових осіб на знання питань з охорони праці.