Структура дипломної роботи носить стандартизований характер і повинна містити:
титульний аркуш, завдання, анотації, зміст, вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел (літературу), додатки.
Титульний аркуш дипломної роботи (додаток В) містить: найменування вищого навчального закладу та випускаючої кафедри; тему роботи; дані про автора роботи; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім‘я, по батькові керівника та консультантів; місто, рік.
Завдання до дипломної роботи розміщується безпосередньо після титульного аркуша. Завдання видається перед початком переддипломної практики на типовому бланку (додаток Д).
Анотація до роботи на трьох мовах (українською, російською та англійською) – 12 шрифт (див. Приклад цього документу в додатку Е).
Зміст подають після завдання до дипломної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів і підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Приклад оформлення змісту наведено в додатку Ж.
У вступі розкривають сутність та стан наукового питання, його значущість, актуальність його розробки, формулюються мета і завдання роботи, об’єкт і предмет, обрані методи дослідження та їх практичне значення. Рекомендований обсяг вступу – 3 - 5 сторінок. Викладаючи вступ, необхідно дотримуватись такої послідовності:
Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Стосовно дипломної роботи поняття „актуальність” має одну особливість. Як зазначалося вище, дипломна робота є кваліфікаційною працею, і те, як її автор демонструє вміння обрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з точки зору своєчасності та значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість. При висвітленні актуальності потрібно висвітлити головне – сутність проблеми, з чого й випливає актуальність теми. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвинутої форми. Таким чином, проблема в науці – це суперечлива ситуація, яка вимагає свого вирішення. Для з’ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита (розкрита лише частково, або не в тому аспекті), і тому вимагає подальшого розроблення.
Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Метою дипломної роботи може бути, наприклад, розробка і наукове обґрунтування методичних основ відносно підходів до управління (організації, обліку, аналізу) конкретним видом операцій. Завдання формулюються у формі переліку (вивчити…, описати…, визначити..., дослідити..., з’ясувати сутність..., показати..., узагальнити..., встановити…, виявити…, довести..., впровадити..., вивести залежність…, встановити взаємозв’язок..., проаналізувати…, розробити..., дати рекомендації та ін.). Формулювати завдання необхідно якомога ретельніше, оскільки опис їхнього вирішення становить зміст підрозділів дипломної роботи.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Наприклад, при виконанні теми, пов’язаної з дослідженням ресурсного потенціалу банку, об’єктом може бути діяльність вітчизняних банків на ринку залучення та розміщення банківських ресурсів; предметом – ресурсний потенціал вітчизняних банків.
Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перерахувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.
Практичне значення одержаних результатів. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи, визначається можлива галузь їх впровадження та їх вплив на проблему, яка при цьому вирішується. Зазначається, що наукові результати дипломної роботи знайшли практичне застосування у діяльності окремих банківських установ, що підтверджується відповідними довідками. Також указуються напрямки застосування розроблених методичних рекомендацій у практичну діяльність банків.
Основна частина дипломної роботи складається з розділів та підрозділів. У розділах основної частини детально розглядаються методика і техніка дослідження і узагальнюються результати. Дипломна робота складається з трьох розділів: теоретичного, експериментального (аналітично-дослідницького) та проектного. Наприкінці кожного з розділів основної частини автором подаються коментарі, які повинні містити: коротку суть результату; формулювання новизни (за результатами досліджень); обґрунтування достовірності результату; практичну цінність отриманого результату.
Перший розділ дипломної роботи носить теоретичний характер. У ньому обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, виконується її макроекономічний аналіз, дається огляд літературних джерел, нових розробок.
У першому розділі висвітлюються основні теоретичні положення досліджуваної теми на основі вивчення сучасної наукової літератури. Особлива увага приділяється дискусійним проблемним питанням: різні точки зору необхідно критично проаналізувати, і на основі цього сформулювати і аргументувати свою думку. У цьому розділі є обов’язковими посилання на використану літературу (обов’язковим є посилання на сучасну наукову літературу, а також наукові публікації викладачів ХНЕУ в журналах «Економіка розвитку», «Управління розвитком», «БізнесІнформ», «Проблеми економіки»).
Огляд літературних джерел – найвища форма узагальнення інформації. Він систематизує зміст багатьох документів за основними напрямками їх використання. При цьому повинна даватися аргументована оцінка використаних відомостей. Загальна методика складання огляду включає: з’ясування стану питання, ознайомлення з темою та з’ясування її меж, складання попереднього плану огляду, відбір найбільш цінного матеріалу, аналіз джерел, їх оцінка та співставлення, групування зведень, їх узагальнення, висновки та рекомендації на основі даного огляду. Огляд повинен повно та систематизовано відображувати стан предмета дослідження. Положення, що містяться в ньому, повинні дозволяти об’єктивно оцінювати науково-прикладну значущість досліджуваної проблеми, правильно вибирати шляхи та засоби досягнення мети, поставленої в роботі.
В огляді літератури автор окреслює основні етапи розвитку наукової думки за поставленою проблемою. Стисло, критично висвітливши роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, які залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми.
У першому розділі надається фінансово-економічна характеристика об’єкта дослідження, розкриваються стан і перспективи його розвитку. Якщо ж проблема притаманна всій банківській системі, то здійснюється аналіз макро- чи мікроекономічних показників, або розглядається стан розвитку певної проблеми порівняно зі станом грошово-кредитних систем розвинутих країн.
При складанні характеристики об’єкта дослідження потрібно навести такі дані: його повне найменування, форму власності, призначення, підпорядкованість, коротку історичну довідку, організаційну структуру, склад основних підрозділів та виконавців, їх функції. Далі на основі форм звітності зібрати дані за основними показниками діяльності об’єкта дослідження за 3 - 5 попередні періоди. Зібрані дані треба оформити у вигляді таблиць, діаграм, графіків.
Типовими помилками, що допускаються студентами в теоретичному розділі роботи є:
подання теоретичної інформації без її подальшого критичного аналізу;
підрозділ складається здебільшого з витягу із законодавчого акту;
подання в розділі довідкової і загальновідомої інформації;
подання інформації винятково в текстовій формі без підкріплення її порівняльними таблицями і наочними рисунками.
У другому розділі дипломної роботи повинен бути обґрунтований вибір напрямку досліджень, наведені методи вирішення завдань і їх порівняльні оцінки, розроблена загальна методика проведення дослідження.
Важливою складовою аналітично-дослідницького розділу дипломної роботи є аналіз організації вирішення досліджуваних проблем у банках з метою виявлення позитивних сторін та існуючих недоліків. Критеріями такої оцінки є рівень науково-теоретичного розвитку, методологічна база, позитивний досвід різних сфер банківського середовища в нашій та зарубіжних країнах.
При виконанні аналітично-дослідницького розділу студент повинен використати практичні матеріали, зібрані у процесі підготовки до написання дипломної роботи. Важливим при здійсненні аналізу є виконання необхідних розрахунків (у динаміці за 3 - 5 років). Вони повинні бути вірогідними, достатніми та виконуватися відповідно до чинних методик.
Дослідницька складова розділу є обов’язковою для всіх дипломних робіт. При дослідженні використовуються методи спостереження, компаративного (порівняльного) аналізу, моделювання, теорії ймовірності, математичної статистики, методи соціальних досліджень (опитування, анкетування) та ін.
Як результати дослідження можуть виступати емпіричні, графічні та інші залежності, проекти нормативних актів, моделі, схеми та структури, фінансово-економічні рішення, розроблені методики тощо.
Результати дослідження мають бути використані в проектному розділі для обґрунтування конкретних пропозицій та рекомендацій.
Студент повинен продемонструвати вміння самостійно проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи та інші методи наукового пізнання, надавати науково-аналітичну характеристику новим явищам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень у галузі банківської справи.
Типовими помилками, що допускаються студентами в аналітичному розділі роботи, є:
проведення аналітичних дій без обґрунтування необхідності їхнього проведення;
відсутність чітких висновків після побудованих таблиць, графіків, рисунків;
відсутність структурно-логічного зв’язку між аналітичними діями;
робота присвячена більшою мірою оцінно-аналітичним процедурам, а ключове слово у назві роботи (управління, аналіз, планування тощо) залишились поза увагою автора.
Третій розділ – найбільш важлива частина дипломної роботи.
У цьому розділі на базі теоретичного узагальнення і аналізу обраної як предмет дослідження проблеми обґрунтовуються нові підходи до її вирішення, теоретичні, нормативні, методичні та практичні пропозиції.
У третьому розділі розробляються рекомендації з підвищення ефективності здійснення окремих видів банківських операцій та послуг у межах досліджуваної проблеми: активізація розвитку банківської справи в Україні, запобігання фінансової та платіжної кризи, оптимізація грошового обігу, раціоналізація управління активно-пасивними операціями, розширення напрямків інвестиційної діяльності, лібералізація валютного та фондового ринків, зміцнення фінансової стійкості, підвищення прибутковості банківських операцій, застосування нових видів послуг, використання дієвих методів аналізу та оцінки банківської діяльності.
Обов’язковою умовою якісного виконання проектного розділу є застосування сучасної комп’ютерної техніки, економіко-математичних методів та моделей, результатів наукових досліджень. (Наприклад, використання CASE-засобу в програмному продукті BPwin за стандартом: IDEF0 – опис процесів методики. Особливостями стандарту IDEF0 є те, що він дозволяє подати алгоритм аналізу у вигляді діаграми, наглядно представити процес удосконалення об’єкту дослідження. Реалізація цього стандарту щодо удосконалення депозитної політики банку в додатку К).
Рекомендації та пропозиції повинні мати наукову мотивацію та випливати з аналізу фактичного матеріалу, тобто з аналітичного розділу.
Зміст третього розділу найбільш повно розкриває здатність студента до самостійної роботи, виявляє його вміння використовувати теоретичні знання в конкретних умовах практичної діяльності.
Типовими помилками, що допускаються студентами в оптимізаційному розділі роботи, є:
рекомендації більшою мірою присвячено проблемам оптимізації предмета дослідження у загальному плані і не порушуються питання практичного його застосування до банку, що досліджується;
інформація у третьому розділі дублює інформацію першого чи другого розділу;
відсутні чіткі висновки за результатами проведених досліджень: на чому воно ґрунтувалося, як відбувалося і що дало (які резерви поліпшення діяльності підприємства було ідентифіковано у попередніх розділах);
відсутній структурно-логічний зв’язок між аналізом, проведеним у другому розділі і напрямками пошуку резервів оптимізації, які повинні бути викладені у третьому розділі.
Усі розділи роботи повинні бути пов'язані між собою, тому особливу увагу потрібно звертати на логічні «переходи» від одного розділу до іншого й в середині розділу – від питання до питання.
Другий і третій розділи дипломної роботи повинні бути широко проілюстровані відповідними схемами, графіками, таблицями. Кількість ілюстрацій не обмежена, але їх повинно бути не менше восьми-десяти.
У четвертому розділі роботи викладаються питання організації охорони праці, консультації за якими здійснює відповідна кафедра.
Висновки дипломної роботи виконують роль закінчення, обумовленого логікою проведення дослідження у формі синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез – послідовне, логічне викладення отриманих підсумкових результатів та їх співвідношення з загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. У висновках стисло узагальнюється виконане дослідження: визначається не тільки його наукова новизна і теоретична значущість, які випливають з кінцевих результатів, а й практична цінність.
Перелік використаних джерел. У цьому розділі в алфавітному порядку наводяться використані законодавчі, нормативні акти, літературні джерела з досліджуваної проблеми.
Рекомендована загальна кількість позицій у переліку використаної літератури має бути не менше, ніж 80 джерел.
Опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Перелік використаної літератури та додатки не входять у загальний обсяг дипломної роботи.
До переліку джерел не включаються праці, на які немає посилання у тексті дипломної роботи і вони фактично не були використані.
У списку літератури обов’язково повинні бути посилання на зарубіжну літературу, а також переважна кількість сучасної наукової літератури (статті, монографії), в тому числі науковців ХНЕУ.
До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломної роботи: використані у роботі дані про діяльність об’єкта дослідження за останні 3 – 5 років; проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи; ілюстрації допоміжного характеру.
Додатки повинні обов’язково містити:
1) Комплект ілюстративного матеріалу, що використовується при захисті.
2) Копії опублікованих студентом тез доповідей на конференціях, наукових статей за весь період навчання (окремий титульний лист додатку).
3) Копії опублікованих студентом статей за темою дипломної роботи (окремий титульний лист додатку).
4) Копії сертифікатів, які отримав студент додатково протягом періоду навчання в Університеті, що підтверджують сформовані у нього певні професійні компетентності (окремий додаток).
