Юридична відповідальність є одним із примусових засобів, що застосовуються від імені держави. Особливістю відповідальності як примусового засобу впливу є те, що вона застосовується від імені держави, державними органами, має правовий характер, здійснюється у визначених законом формах та на законних підставах.
Однак юридична відповідальність не є єдиним засобом державного примусу. Це зумовлюється різноманітними цілями держави у процесі здійснення правового регулювання.
Окрім юридичної відповідальності, засобами примусового впливу є міри захисту суб'єктивних прав, заходи запобігання, примусові заходи виховного характеру, заходи медичного характеру.
Засоби захисту суб'єктивних прав застосовуються у передбачених законом випадках з метою поновлення порушеного права та захисту суб'єктивних прав без притягнення порушника до відповідальності. Саме такий характер мають примусове вилучення майна з чужого незаконного володіння, примусове стягнення аліментів на утримання дітей та ін. Особливістю цих засобів є те, що вони закріплені не санкціями норм права, а диспозиціями.
До примусових засобів належать заходи запобігання, що застосовуються для запобігання чи припинення правопорушень. Відсутність правопорушення зумовлює і відсутність покарання. До таких засобів належить затримання, обшук, вилучення речей та документів. Вони мають правовий характер, здійснюються за наявності певних підстав, а також у межах соціального процесу.
Примусові засоби виховного характеру застосовуються до неповнолітніх дітей чи недієздатних осіб за вчинення ними суспільно небезпечних діянь. Вони не несуть елементів кари, оскільки спрямовані на перевиховання осіб, які ще не можуть повністю усвідомлювати своєї поведінки чи не розуміють шкідливих результатів власної діяльності.
Засоби медичного характеру полягають у примусовому лікуванні правопорушників в умовах, що забезпечують їх суспільну безпеку. Це стосується осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності.
Оскільки в юридичній літературі юридична відповідальність та державний примус або ж ототожнюються, або ж протиставляються, то важливого наукового та практичного значення має визначення їх співвідношення та взаємодії. Співвідношення цих категорій засновується на наявності спільних і особливих рис.
Спільні риси:
1. Всі засоби примусового впливу здійснюються спеціальними державними органами.
2. Вони мають правовий характер, оскільки здійснюються в рамках права.
3. Застосовуються на правовій основі у межах закріпленого нормативного процесу.
4. Переслідують певну мету.
5. Мають примусовий характер, тобто здійснюються поза волею правопорушника.
6. Спрямовані на охорону та відновлення порушених прав чи суспільних інтересів.
7. Підставою їх застосування є правопорушення.
Відмінні риси:
| Юридична відповідальність | Інші засоби державного примусу |
| Передбачається санкцією правової норми | Передбачається диспозицією норми права |
| Застосовується з метою перевиховання та покарання | Застосовується з метою відновлення порушеного права |
| Застосовується у випадку вчинення правопорушення | Застосовується і для попередження чи припинення правопорушення |
| Пов'язана з новим додатковим обов'язком — нести відповідальність | Не передбачає додаткового обов'язку |
| Примус має основне значення, оскільки через нього реалізується відповідальність | Примус має допоміжне значення |
| Передбачає необхідність встановлення вини суб'єкта та доведення його протиправної поведінки | Встановлення вини та наявності протиправної поведінки не є обов'язковим |
Таким чином, юридична відповідальність є самостійним різновидом державно-примусових заходів, однак потрібно пам'ятати, що наявністю лише названої відповідальності державний примус не вичерпується.
