Кліматичне районування території України

 

Рис. 3. Кліматичне районування території України (за Б.П.Алісовим, з доп. М.І.Щербаня)

І-IV – області;

а –в підобласті.

ПОМІРНИЙ КЛІМАТИЧНИЙ ПОЯС. КЛІМАТИЧНІ ОБЛАСТІ ТА ПІДОБЛАСТІ:

І. Атлантико-континентальна -європейська помірно-волога (Z= 450 мм; К=> 0,6), помірно-тепла (температура липня +18-20ºC)

Iа. рівнинна (Z=450-700мм; сер.т-ра липня +18- +20°С; січня - -5 –.-8°C; Сума температур:2400...2800°С);

Іб. Українських Карпат (Z = 700-1600мм: сер. т-ра липня +13 – +18ºC; січня -4 –.-9°С; Сума температур: =2400-1600ºС);

. IвЗакарпатська CZ =600...800мм; сер. т-ра липня +20...21ºC; січня -3 – -5ºС; Сума температур: = 3000...3500ºС).

II Континентальна європейська недостатньо волога (Z=500-300мм; K=0,6-0,3) дуже тепла (сер. т-ра липня +21- +23º С;

січня -1 – -8ºC; Сума температур: = 2800-3400ºC).

III. Область Гірського Криму (Z =600-1300 мм)

IV- Область Південного берегу Кршу (т-ра липня +23 – +24ºС, січня 0 –+4ºС).

На Західній Україні температури дещо нижчі (+18°С – +19ºС), що зв’язано з вищою хмарністю.

Абсолютний максимум температури повітря (+ 42º) відмічався у серпні 2010 р. у Луганській області. Максимальна температура повітря +41,3°С була зафіксована 20 та 21 липня 2007 року на метеостанції Вознесенськ у Миколаївській області. На Полтавщині – Кременчук (+40,1ºС; 07.1945р).

Чергування теллих (1909) і сухих, холодних і вологих літ залежеть від положення полярного фронту. Вологі 1932; 1933; 1973; 1976, 1978, 1980, 1993; холодні – 1912, 1933, 1962, 1979; сухі – 1934, 1946, 1967, 1981, 1986; теплі – 1929, 1936, 1959, 1972 рр.

Тривалість літа становить від 140 днів на морському узбережжі до 120-130 днів в степу і 100-95 днів в північних і західних регіонах. На височинах літо на 10-15 днів більш коротке. На південному березі Криму тривалість літа 160-165 днів; в Полтаві – 124 дні (13.05-14.09)

Осінь. З жовтня вплив Азорського антициклону повністю припиняється і на сході формується Сибірський антициклон. На початку осені щорічно спостерігаються вторгнення ядер азорського антициклону, які приносять тиху, теплу, сонячну погоду („бабине літо”). Зростає повторювальність південних і західних шклонівfki приносять тумани і мряка. При переході температури через +5ºС закінчується вегетаційний період. В зв"язку із збільшен­ням інтенсивності міжширотної циркуляції в листопаді починаєть­ся вторгнення арктитичних масіморози. З циркуляційними процесами, щo посилюються, зв"язане значне коливання температур. Сухі і теплі осені часто чергуються з дождьовими і прохолодними. Найбільш сухий місяць – вересень, найбільш вологий – жовтень. Осінь на Україні довша і тепліша весни (від 60-70 днів на сході, до 100 днів і більше в Карпатах і Кримському південнобережжі; в Полтаві 68 днів). Перехід через 0ºС на північному сході в середині листопада, на побережжі морів – після 11 грудня. В районі Ялти стійка зима буває один раз за 10-20 років. В Полтаві зима починається в середньому з 21листопада,.

 

КЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

 

Згідно схеми загальнонаукового кліматичного районування, розробленої Б.П.Алісовим (1954) територія України цілком роз­ташована в межах помірного кліматичного поясу. Із врахуванням особливостей атмосферної циркуляції в межах поясу автор виді­ляє 2 кліматичні області. Зауточненою схемою кліматичного районування України (М.І.Щєрбань, 1990) виділяються чотири об­ласті (рис. З).

1. Атлантико-континентальна Європейська помірно-волога, помірно-тепла (баланс опадів +100 – + 200 мм) сума активних температур понад +10ºСскладає 2400-2900º). Переважають за­хідні вітри. Включас зону лісостепу, мішаних лісів та Карпати.

2. Атлантико-континентальна Європейська недостатньо воло­га, дуже тепла (баланс опадів -200 – -500мм), сума активних температур понад 10ºС складає 2900 – 3400ºС). Переважають схід­ні вітри. Включає зону степу.

.Додатково ввділяються області: 3. Гірського Криму та 4. Південного берегу Криму з рисами субтропічного клімату.

Існуюють також схеми прикладного кліматичного районування, перш за все агрокліматичного, при якому враховуються інтегральні показники, що впливають на можливості розвитку і продуктивність сільськогосподарських рослин: тривалість вегетаційного періоду (з середньою температурою повітря више +5ºС),періоду активної вегетації (тривалість періоду і сума температур понад +10ºС); тривалості кліматичного літа (понад + 15ºС); коефіцієнт зволоження та деякі інші. На Україні розроблені схеми районування за В.П. Поповим, 1958(за показниками зволоженості, теплозабезпеченості) та за В.П. Дмитренко та ін., 1976 - див. роздаткові матері­али і табл.. 4; ГЕУ, т.І, с. 13; АУПЕР; розробка лабораторного заняття.

Тривалість вегетаційного періоду збільшується із північного сходу на південь і південний захід від 190 до 240 днів (на рівнинах) і 290 днів на ПБК; період активної вегетації – відповідно від 150 до 190 днів. Період з температурою понад +15ºС зростає з півночі і північного-заходу на південь в інтервалі 95-140 днів.

Сума активних температур понад +10°С збільшується на рівнинах в інтервалї 2350-3600ºС, на ПБК до 4200ºС. Ці показники від року дороку змінюються. Тому не кожний рік вдається отримати стійкий врожай теплолюбивих культур (кукурудзи, для якої потрібно 90-150 днів активної вегетації і 2500-2900ºС, винограду – понад 3000º С та ін.)

Тривалість опалювального періоду (холодної частини року, обмеженої датами переходу температури повітря через + 8ºС) змі­нюється ізпівночі (від 5 жовтня до 20 квітня, або 200днів) на південь (від 5 листопада до 10 квітня, або 150 днів). У Полтаві опалювальний період в середньому триває 185днів (з 13 жовтня до 16 квітня).

До інших видів кліматичних ресурсів належать енергетичні ресурси сонячної радіації (найбільші в Криму); енергія вітру (гірські і степові райони, береги водойм), рекреаційні ресурси (береги водойм, гори, лісові масиви).