Несприятливі погодно-кліматичні процеци і явища

 

Посухи – довготривала нестача вологи при високій температурі повітря, в результаті якої вичерпуються вологозапаси в грунті. Найбільш поширені посухи на південному сході України, їх повторюваність через кожні 2-3роки (а в районі Скадовськ-Перекоп-Сиваш – через рік). Межа посух проводиться по лінії: Кодима-Черкаси-Гребінка-Новгород-Сіверський. Формуються здебільшого в арктичному бідному вологою повітрі в результаті його довготривалого прогрівання в антициклонах. Заходи по боротьбі з посухами: збільшення та більш повне використання вологозапасів у грунті шляхом снігозатримання, лісомеліорації, зрошення, а також посівів в оптимальні строки; виведення посухостійких сортів рослин.

Суховії – гарячі і сухі вітри при температурі повітря понад 25ºС, відносній вологості менш 30%,швидкості понад 5 м/сек. Особливонебезпечні в період цвітіння і визрівання сільськогосподарських культур.

Агрокліматична зона	Середня температура повітря в липні	Кількість днів з температурою понад +15ºС	Сума температур понад +10ºС	Тривалість вегетаційного періоду (дні)	Тривалість безморозного періоду (дні)	Середня кількість атмосферних опадів за рік *	Випаровуваність (мм)	Тривалість снігового покриву (дні)	Радіаційний індекс сухості (за М.І. Григор’євим)	Коефіцієнт зволоженості (за В.П, Поповим)	Коефіцієнт зволоженості (за М.М. Івановим)	Гідротермічний коефіцієнт (за Г.Т. Селяниновим)	Біокліматичний потенціал	Якісна характеристика зони
І Полісся	18-19	90-110		190-210	150-160	564/		60-110	1,2	1,9-2,8	1,2-0,9	1,3-2,0	24,5 (24-26)	Волога, помірно тепла
ІІ Західний лісостеп	18-20	95-120		200-210		650/	500-550	70-80	1,1	1,9-2,8	1,25-1,0	1,9-1,9	25,2 (25-26)	Волога, помірно тепла
ІІІ Центральний і східний лісостеп	19-21	105-125			160-170	515/	600-700	70-100	1,4	1,2-1,9	0,9-0,6	1,0-1,3	16,4 (17-15)	Недостатньо волога, тепла
IV Північний степ	21-22	120-130			170-180	445/	700-850	50-100	1,5	1,0-1,3	0,6-0,5	0,7-1,0	21,3 (25-18)	Посушлива, тепла
V Південний степ	22-23	130-140		220-240	170-220	396**	850-1000	60-20	2,4	0,8-1,2	0,5-0,3	0,5 – 0,7	(15-10)	Дуже посушлива. Помірно жарка з м’якою зимою

 

Примітки: * – в знаменнику – кількість опадів за теплий сезон (квітень-жовтень)

** – Агрокліматична зона південного степу відповідає фізико-географічний зоні південного і сухого степу.

В зоні сухого степу кількість опадів 350 мм; в теплий сезон – 221 мм.

Найбільша вірогідність суховіїв в південно-східних областях (понад 20 днів на рік), що зумовлено напрямком цих вітрів, які виникають по західній і південно-західній периферії антициклонів, розташованих над південно-східним районом Східно-Європейської рівнини.На Полтавщині фіксується близько 3-10 днів з суховіями. Особливо небезпечні інтенсивні суховії (4-7 на пд.сході; 1-2 дні в рік на Полтавщині).

Пилові та чорні бурі виникають як зимою, так і літом, в умовах сухого і розпушеного грунту при вітрах із швидкістю понад 15 м/сек. Сильні бурі спостерігалися в 1966-72рр, 1974, 1984 р. (особливо великої інтенсивності – в січні-березні 1969 р., коли було переміщено мільони тон грунту).

Іншими несприятливими явищами є:

Сильні вітри (понад 15 м/сек), характерні для гір; шквали – різкі пориви вітру (на Полтавщині 1 раз в 5 років); смерчі (на Україні 1 -2 на рік). Максимальна швидкість вітру 50м/с (180км/год) була зареєстрована 24 грудня 1947 року на метеостанції Ай-Петрі у Криму.

· сильні хуртовини (сніг з сильним вітром) – найчастіші в пд.-сх. і пн.-сх. районах (понад 5 днів на рік);

· сильні тумани (з видимістю до 100 м.),які більш характерні для холодного півріччя. Найчастіше (до 80 днів) бувають в гірських районах; часті на височинах; найрідше – на низовинах і степу.

· Сильнаожеледь (діаметром понад 20 мм)спостерігається при адвентаціїтеплого вологого повітря на охолоджену поверхню і тому частіше буває в пд. і пд.-сх. районах.

Грози (сильний дощ) – понад 50 мм опадів на протязі 12годин і менше, розвиваються на холодних фронтах, або при пд.-зх. циклонах влітку. Найчастіші в Криму (більш 6); наПолтавщині 2-3. Рекордна разова кількість опадів (256 мм) зареєстрована 09.08.1973 р. в Криму, та смт. Підгайці – 282 мм (13.07.1957 р.). Добова кількість опадів у 278мм була зафіксована Карадазькою обсерваторією (АР Крим) 2 вересня 1991 року.

· Сильний град (діаметром понад 20 мм) виникає при інтенсивній конвекції на холодних фронтах. Спостерігається 4-6 днів в горах, менше – на височинах. На Полтавщині – в червні 1972 р. зафіксовані окремі градини діаметром до 118 мм;

· Заморозки – зниження температури повітря біля поверхні грун­ту до 0ºС і нижче в вегетаційний період (переважно при антициклонах вранці). На Полтавщині 20-24 дні з заморозками;

· Сильна жара (для Полісся і західного лісостепу – понад +30°С; іншої території – понад +35ºС). Таких днів фіксується максимум 5 на рік (на Полтавщині – 1 день на рік, в Полтаві – 1 раз на 2-3 роки); На пн.сході України спостерігається один раз на 3-4 роки.

В окремі роки число днів із стихійними метеорологічними явищами було особливо великим (наприклад, 1969, 1972 та ін.).

 

ЗМІНИ КЛІМАТУ

 

Зміни клімату відбуваються згідно закону ритмічності в географічній оболонці. Відомі 100-тисячолітні ритми (льодовикові епохи). Міжльодовиковья триває вже 10-12 тис. років..За цей чac відзначались кліматичні епохи більш теплі і вологі ніж сучасні (5-8тис. років тому); більш холодні і сухі (3-5 тис. років тому). Відповідно змінювались межі природних зон.

Історичний "малий льодовиковий період" існував в середньовіччі (XII-ХІХ ст). За літописними джерелами І.Є.Бучинський (1963) встановив, що найбільш значні коливання клімату відбувались у XIV ст. Вони викликали збільшення кількості посух, гроз і бурь, суворих і сніжних зим і як наслідок – голодних років. Несприятливі кліматичні умови існували в другій половині XVII-XVIII ст.

У XX – на початку ХХІ століття зміни клімату пов’язані iз зростанням впливу людини на діяльну поверхню і склад атмосфери. За статистичними даними, в останні десятиріччя на всій території України спостерігається деяке збільшення кількості атмосферним опадів і підвищення середньорічноі температури повітря. Але вони не виходять за рамки природних ритмів коливання клімату. Більш значні зміни мікроклімату антропогенних ландшафтів.

На території України в останні десятиріччя сталися зміни багатьох метеорологічних величин, які істотно вплинули на гідрологічний режим і стан річок. Середньорічна температура повітря підвищилася на 0,7–0,9 °С за 100 років, що більше, ніж для усієї земної кулі. Найзначнішим (приблизно на 2 °С за 100 років) є підвищення температури у перші місяці року. Найстрімкішим є підвищення температури повітря в останні 20–30 років. Улітку зміни порівняно невеликі. Існує тенденція до вирівнювання температури повітря протягом року і нівелювання температурних відмінностей між окремими регіонами. Відмінності між літом і зимою, а також між північною і південною частинами України стають меншими. Упродовж останніх десятиріч проявляться тенденція до зниження висоти снігового покриву, збільшення вологості повітря, зменшення швидкості вітру та випаровування з водної поверхні.