Вибір форми і видів розрахунків

Форма і вид розрахунків, обрані підприємством, дуже впливають на ефективність використання його фінансових ресурсів, тому що впливають на розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, розмір втрат у результаті збільшення або зниження суми безнадійних боргів, а також на коло ділових партнерів підприємства.

Зокрема: рентабельність підприємства формується під впливом отриманого прибутку (П) і розміру активів (А), що дозволили одержати цей прибуток:

У свою чергу прибуток залежить від виручки (В_реал) і витрат на виробництво (придбання) і реалізацію продукції (S), а активи (А) складаються з імобілізованих активів (А_і), нормованих оборотних коштів (А_н) і ненормованих оборотних коштів, у які крім дебіторської заборгованості (DZ) входять кошти на розрахункових, валютних і інших рахунках, кошти в касі, інші кошти (А_ост-DZ=А_ін). Зниження сум дебіторської заборгованості, коштів на рахунках, у касі й інших ненормованих оборотних коштів в даний час значно перевищують їх припустимі значення і можуть бути скорочені шляхом вибору найбільше раціональних форм і видів розрахунків.

Як приклад приведемо схеми розрахунків для найбільше дорогих операцій: акредитивної форми розрахунків і документарного інкасо.

При використанні експортного непідтвердженого акредитива витрати підприємства складуть:

де S_ена - вартість відкриття експортного непідтвердженого акредитива; А - вартість авізування; З - вартість внесення змін; П_д - вартість перевірки документів по акредитиву; В_д - вартість відправлення документів по акредитиву; S - сума акредитива; П_п - вартість пересилки документів; N - кількість пересилок; В_п - вартість відправлення повідомлень; k - кількість повідомлень. Розміри А, З, П_д, В_п визначені, як відсоток (частка) від суми угоди.

Вартість експортного підтвердженого акредитива може бути виражена формулою:

де S_епа - вартість відкриття експортного підтвердженого акредитива; S_п - вартість підтвердження (відсоток від суми угоди).

У випадку використання імпортного непідтвердженого акредитива витрати підприємства визначаються такою формулою:

де S_іна - вартість відкриття імпортного непідтвердженого акредитива; S_о – вартість оформлення; Z - вартість запитів по акредитивній угоді; j - кількість запитів, що посилаються.

Витрати підприємства при використанні імпортного підтвердженого акредитива розраховуються так:

Зокрема, вартість чистого інкасо може бути виражена такою формулою:

де S_чі - вартість чистого інкасо; T_o - тариф оформлення інкасо; S - сума інкасо; В_ПІ - вартість відправлення повідомлень по інкасо; N - кількість повідомлень; В_ДІ - вартість відправлення документів по інкасо; k - кількість відправлень.

При використанні експортного документарного інкасо витрати клієнта можуть бути визначені по такій формулі:

де S_ед - вартість експортного документарного інкасо; S_з - вартість змін; M – кількість змін.

Імпортне документарне інкасо характеризується такою вартістю:

де S_ід - вартість імпортного документарного інкасо; С_вд - тариф видачі документів (проти / без платежу).

Визначивши суми витрат при використанні різноманітних засобів розрахунків їх варто ранжирувати і зіставити з ризиком угоди, що обслуговується. Такий підхід дозволить оптимізувати витрати на проведення розрахунків.