Форма і вид розрахунків, обрані підприємством, дуже впливають на ефективність використання його фінансових ресурсів, тому що впливають на розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, розмір втрат у результаті збільшення або зниження суми безнадійних боргів, а також на коло ділових партнерів підприємства.
Зокрема: рентабельність підприємства формується під впливом отриманого прибутку (П) і розміру активів (А), що дозволили одержати цей прибуток:
У свою чергу прибуток залежить від виручки (Вреал) і витрат на виробництво (придбання) і реалізацію продукції (S), а активи (А) складаються з імобілізованих активів (Аі), нормованих оборотних коштів (Ан) і ненормованих оборотних коштів, у які крім дебіторської заборгованості (DZ) входять кошти на розрахункових, валютних і інших рахунках, кошти в касі, інші кошти (Аост-DZ=Аін). Зниження сум дебіторської заборгованості, коштів на рахунках, у касі й інших ненормованих оборотних коштів в даний час значно перевищують їх припустимі значення і можуть бути скорочені шляхом вибору найбільше раціональних форм і видів розрахунків.
Як приклад приведемо схеми розрахунків для найбільше дорогих операцій: акредитивної форми розрахунків і документарного інкасо.
При використанні експортного непідтвердженого акредитива витрати підприємства складуть:
де Sена - вартість відкриття експортного непідтвердженого акредитива; А - вартість авізування; З - вартість внесення змін; Пд - вартість перевірки документів по акредитиву; Вд - вартість відправлення документів по акредитиву; S - сума акредитива; Пп - вартість пересилки документів; N - кількість пересилок; Вп - вартість відправлення повідомлень; k - кількість повідомлень. Розміри А, З, Пд, Вп визначені, як відсоток (частка) від суми угоди.
Вартість експортного підтвердженого акредитива може бути виражена формулою:
де Sепа - вартість відкриття експортного підтвердженого акредитива; Sп - вартість підтвердження (відсоток від суми угоди).
У випадку використання імпортного непідтвердженого акредитива витрати підприємства визначаються такою формулою:
де Sіна - вартість відкриття імпортного непідтвердженого акредитива; Sо – вартість оформлення; Z - вартість запитів по акредитивній угоді; j - кількість запитів, що посилаються.
Витрати підприємства при використанні імпортного підтвердженого акредитива розраховуються так:
Зокрема, вартість чистого інкасо може бути виражена такою формулою:
де Sчі - вартість чистого інкасо; To - тариф оформлення інкасо; S - сума інкасо; ВПІ - вартість відправлення повідомлень по інкасо; N - кількість повідомлень; ВДІ - вартість відправлення документів по інкасо; k - кількість відправлень.
При використанні експортного документарного інкасо витрати клієнта можуть бути визначені по такій формулі:
де Sед - вартість експортного документарного інкасо; Sз - вартість змін; M – кількість змін.
Імпортне документарне інкасо характеризується такою вартістю:
де Sід - вартість імпортного документарного інкасо; Свд - тариф видачі документів (проти / без платежу).
Визначивши суми витрат при використанні різноманітних засобів розрахунків їх варто ранжирувати і зіставити з ризиком угоди, що обслуговується. Такий підхід дозволить оптимізувати витрати на проведення розрахунків.
