Навчальна екскурсія (від лат. excursio – вилазка) – це форма навчально-виховної роботи, яка дозволяє організувати безпосереднє вивчення історичних явищ і подій у музеях та історичних місцях і може ефективно використовуватися в організації самостійної роботи студентів.
Метою екскурсій є пізнання історії, формування світогляду, виховання патріотизму.
Екскурсії виконують важливі функції наочності, оскільки факти, висновки, узагальнення пов’язані з безпосереднім спостеріганням студентами справжніх історичних об’єктів та експонатів – у цьому специфіка пізнавальної діяльності та емоційного сприйняття навчального матеріалу через екскурсії.
Науково-педагогічні можливості навчальної екскурсії полягають у тому, що вона дозволяє:
● активізувати пізнавальну діяльність,
● удосконалити розвиток мислення та уяви,
● стимулювати зацікавленість молоді історичним минулим свого народу,
● конкретизувати історичні поняття,
● залучити різноманітні джерела історичних знань,
● найкращим чином репродукувати історичні обставини та реконструювати минуле,
● встановити зв’язок між давнім і сучасним життям,
● розширити кругозір,
● підвищити культурний рівень студентів,
● сприяти патріотичному й естетичному вихованню молоді.
Методисти рекомендують дві головних форми екскурсії.
1.Навчальні екскурсії є обов’язковими для студентів, оскільки проводяться замість семінарського або лекційного заняття і присвячені окремій програмній темі з курсу історії, а тому потребують відповідної насиченої музейної експозиції.
2.Позанавчальні екскурсії не входять до академічного навчального часу, є додатковими заняттями і можуть проводитися в невеличких краєзнавчих музеях, музеях навчальних закладів, залах бойової слави, біля історико-культурних пам’ятників, на місцях історичних подій.
Можна виділити наступні етапи самостійної роботи студентів під час екскурсійних занять:
■ попередня бесіда викладача з теми, місця й мети екскурсії, яка передбачає обов’язкове опитування студентів відносно їх поінформованості щодо історії та експозиції музею;
■ надання студентам спеціальних завдань (як індивідуальних, так і колективних), зокрема, самостійно здобути загальну інформацію стосовно екскурсійної теми, знайти й проаналізувати відповідні історичні джерела та уривки з художньої літератури, встановити головні віхи життя й діяльності історичних постатей;
■ самостійна робота студентів під час екскурсії – це конспектування розповіді екскурсовода, формулювання риторичних запитань, виділення істотних сторін побаченого;
■ підсумкова (післяекскурсійна) робота студентів передбачає оглядові доповіді, колективне обговорення на підставі питань чи завдань відповідно до теми екскурсії.
Самостійна робота під час реалізації екскурсійного методу навчання може полягати й у проведенні екскурсій особисто студентами, що потребує серйозної підготовки й особливої допомоги та контролю з боку викладача.
ІІ.8. Самостійна робота студентів в інформаційній
Мережі Internet
Однією з головних задач сучасної вищої освіти є комп’ютеризація, реалізація якої потенційно сприяє підвищенню якості навчання. Мережа електронних засобів комунікації передбачає можливості вільного доступу до різноманітних інформаційних джерел і задоволення зростаючих інформаційних потреб сучасної молоді шляхом залучання усіх ресурсів міжкультурного спілкування. З інноваційними технологіями навчання сьогодні пов’язані реальні перспективи підготовки у вищий школі України конкурентоспроможних фахівців.
Одним з актуальних завдань при вивченні курсу історичних дисциплін є виховання у студентів здатності удосконалювати і розвивати практичні уміння з оволодіння новими інформаційними технологіями і за їх допомогою самостійно здобувати необхідні знання.
Налагодити ефективну самостійну роботу студентів з використанням інноваційних технічних засобів, зокрема дозволяє Internet, який сприяє:
▲ стимулюванню пізнавальної діяльності студентів,
▲ успішному засвоєнню ними програм навчальних дисциплін,
▲ розширенню інформаційного простору,
▲ зміцненню вміння користуватися сучасними інноваційними розробками.
При цьому можна практикувати наступні форми самостійної роботи з інформаційними технологіями:
1. Пошук інформації в мережі – користування базами даних, інформаційно-пошуковими та інформаційно-довідковими системами, автоматизованими бібліотечними системами, електронними журналами тощо;
2. Організацію діалогу в мережі – використання електронної пошти (за її допомогою можна, наприклад, влаштовувати віртуальні дискусії), користування графічними редакторами синхронних і відстрокованих телеконференцій та ін.;
3. Створення тематичних web-сторінок – використання html- редакторів і графічних редакторів.
Але найбільш оптимальним сьогодні вважають такий вид організації самостійної роботи студентів, як web-квест – розроблений у 1995 р. у державному університеті Сан-Дієго дослідниками Б. Доджем і Т. Марчем вид дослідницької діяльності, для виконання якої студенти здійснюють самостійний пошук інформації в мережі за вказаними адресами з метою найкращого розподілу навчального часу, здобуття фактичних даних, розвитку критичного мислення, здібностей до аналізу, синтезу, оцінки отриманих знань.
По-суті, web-квест є своєрідною web-сторінкою і повинен складатися з таких елементів:
● вступ, де зазначаються терміни проведення певної самостійної роботи і задається вихідна ситуація;
● завдання різного ступеня складності для самостійного виконання;
● посилання на ресурси мережі, які надають можливість знайти і „скачати” необхідний матеріал: електронні адреси, тематичні чати, книги або методичні посібники, що знаходяться в бібліотеках;
● поетапний опис процесу виконання певного завдання з поясненням принципів переробки інформації, допоміжними питаннями, що натякають на правільні рішення, причинно-наслідковими таблицями, схемами, діаграмами;
● висновки, які містять орієнтовні результати виконання завдання, шляхи подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і ті галузі, де можливо застосувати отримані результати і навички.
Приклад web- квесту.
Тема: ”Місце, роль і перспективи України у Співдружності Незалежних Держав (СНД)”.
Учасники web-квесту (9 студентів): „Президент України”, „Президент Росії”, „міністри іноземних справ обох держав”, „лідери парламентських фракцій Верховної Ради”.
Мета: довести соціально-економічну і політичну доцільність або недоцільність членства України в СНД.
Головні дії учасників: а) віртуальні переговори і листуванняміж „представниками верховної влади” України й Росії щодо обраної проблеми, б) обговорення її на „засіданні Верховної Ради” і висловлювання позицій „керівниками” парламентських фракцій стосовно членства нашої держави в СНД з використанням найбільш переконливої аргументації, яка потенційно притаманна певній фракції, в) улаштування міжфракційних дебатів.Робота студентів повинна базуватися на самостійно здобутих історичних даних, а також на допоміжній науковій інформації з економіки, політології, соціології, географії, міжнародного права тощо.
Висновки: встановлення позитивних і негативних результатів членства України в СНД, полярних точок зору щодо проблеми та причин цих розбіжностей, окреслення шляхів досягнення компромісу між Україною і Росією та запобігання міжнародної напруги в майбутньому, доведення зацікавленості України та держав СНД у зміцненні різнобічних зв’язків у будь-якому форматі співробітництва.
Взагалі, форми web-квесту можуть бути дуже різними. Найпопулярнішими є:
♦ самостійне створення студентами бази даних за певною навчально-науковою проблемою,
♦ написання інтерактивної історії окремої історичної події,
♦ створення документа, в якому аналізується складне наукове питання,
♦ інтерв’ю on-line з віртуальним персонажем – історичною постаттю, політичним або науковим діячем (запитання і відповіді студент розробляє самостійно),
♦ створення своєрідного мікросвіту, в якому студенти можуть пересуватися за допомогою гіперпосилань, моделюючи фізичний простір.
Регулярне практичне застосування всіх видів самостійної роботи з використанням новітніх інформаційних технологій не тільки підвищить інтелектуальний рівень студентів, а й збагатить їх професійні навички, допоможе в майбутньому краще адаптуватися до вимог сучасного ринку праці.
