Джерела вивчення та історіографія іст. укр.
Вивчення історії грунтується на істор. джерелах,дослідженнями яких займається наукова дисципліна-джерелознавство. Під істор. джерелами розуміють всі памятки минулого.
Загальновизнаною є класифікація істор.джерел за типами і видами.Розрізняють 5 основних типів істор.джерел:1)речові(предмети побуту,монети,споруди). 2)етнографічні(особливості культ.,побуту,звичаїв). 3)лінгвістичні(назви рік,племен,народів,країв)
За видами класифікують тільки писемні джерела. Вид писемних джерел---джерела,які характер. однаковість своєї форми.Пис.джер. поділяють на актові матеріаи(офіц. документи) та оповідні памятки(літописно та літерат. твори).Історіографія -дисципліна,що вивчає історію історичної науки.Це наука про те,як виникла і розвивалась історична думка.Цікавість до свого минулого зародилася в Україні давно,фактично на початку державності,про що свідчать літописи.Перші руські літописи є велетенською істор. епопею. Події в ній розпочин. з"сотворіння світу" і закінчується 18 ст. Пізніше поширюються хроніки.У18 ст. виходять твори,в яких історія Гетьманщини повязується з історією Київської Русі.
Середина 19 ст. представлена працями.Закревського "Опісаніє Кієва". Друга половина ст. увійшла в історію під впливом В.Б.Антоновича.
Наукова періодизація і характер. етапів укр. історії.
Періодизація - встановлення хронологічно-послідовних етапів у суспільному розвитку людства.
Виділяють основні етапи укр. історії: 1)Укр. державність в часи Київської Русі. 2)Визвольна війна Хмельницького і продовження формування державносьі України. 3)Укр. державність в період 1917-20р.р. 4)Радянська державність. 5)Незалежність Укр. сьогодні.
1)Київська Русь була тим фундаментом,з якого і розпочалося ведення укр. державності. Виникнення Давньоруської держави з центром у Києві було закономірним результатом соціально-економ. та політ. розвитку східних словян.Мабуть уже в цей час виникають певні елементи націонал. свідомості,почуття патріотизму.
2)Після розпаду Київської Русі тривалий час Укрю народ не мав власної держави.Необхідність створення укр. державності виявилися на початку націонал.- визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.
Формування укр. держаи здійснювалось в обстановці бойових дій,що обумвлювало її форму.Створення укр. держави вперше одержало правове закріплення у Зборівському =(1649р.) а потім і у Білоцерківському(1651р.)договорах,які Б.Хмельницький уклав із Річчю Посполитою.
Іноземні держави визнали вільну україну за рівноправного субєкта міжнародних відносин і охоче вступали з нею у договірні відносини.
3)Боротьба за Україну наприкінці 1917-20рр відбувалась в умовах запеклої громад. війни. Уцій боротьбі можна виділити кілька етапів: а) націонал. революцію очолювалаЦентральна Рада.Влистопаді 1917р. було проголошено Укр. Народну Республіку; б)управління Гетьмаещини.Було утворено у 1918р. Західну Укр. Народну Республіку(ЗУНР); в)відновлення УНР і обєднання її з ЗУНР.
На жаль,процнс націонал. відродження був перерваний радянськими збройними силами,встановленням радянської влади.
4) Не можна з історії укр. державності викидати і радянський період. В1917р. в Україні було встановлено більшовицьку владу,створено Українську радянську державу.
5) На рубежі 80-90 рр. 20ст. відбувся процес руйнування тоталітарної більшовицької системи.Вперше за 70 років були проведені демократ. вибори в органи держ. влади.Намітився перехід до ринкових економ. відносин.Реальним змістом наповнився сувернітет України,що призвело до проголошення у серпні 1991р. незалежності України. "Українська Радянська Соціалістична Республіка"була змінена на назву - "Україна" Україну визнали понад 130 країн.
Початок людського суспільства та його еволюція
Перші люди вперше зявилися на території укр. близько 1млн. років тому в добу палеоліту(найдавніша доба камяного віку). Це були архантропи. В подальшому виникли такі типи людини як:пікантроп і синатроп. Виникло первісне людське стадо як перша соціальна організація людей. Характер господарства первісних людей був привласнюючий(люди нічого не виробляли,а лише споживали все готове).
В середньому палеоліті фізичним типом людини був неандерталець - безпосередній предок сучасної людини.
В пізньому палеоліті відбув. розвиток родового ладу. На зміну людського суспільства приходить матріархальна община. Жінка стоїть н а чолі сімї,роду і суспільства.
Приблизно 40 тис. років тому зявилась людина розумна. Цю людину назвали кроманьйонцем. В епоху пізнього палеоліту проявляються основні особливості расового поділу людства - расогенез(раси - євронеоїдна,негроїдна,монголоїдна).
Мезеоліт - середній камяний вік,коли ще існує привласнюючий спосіб ведення господ. Були винайдені лук і стріли,почалося приручення тварин,зокрема собак. У людей цієї пори домінувала єдина потреба - вижити. Людина навч.виготовляти знаряддя праці і зброю,корист. вогнем, нав. розмовляти і рахувати,будувати житла. Виникли сімя,рід і племя.
Неоліт - період,коли відбулась неолітична революція. Завершився період від привласнюючого до виробляючого ведення господ. Зявилась трипілбсбка культ.
В епоху міді- бронзи відбувається розклад первіснообщиного ладу. Відкриття міді й бронзи призвело до міжплемінної торгівлі. Вцей період закінчився 1 поділ праці - відокремлення твариництва від землеробства.
Початок доби заліза - ознаменувався 2 поділом праці - відокремлення ремісництва від землеробства,а також появою держави. У цю добу люди почали виготовляти зброю із заліза,зростала продуктивність праці. Створювались військові дружини. Люди переходили від товарообміну до торгівлі.
В історії людського суспільства можна виділити 3 епохи його соціального розвитку:
а) епоха первісного людського стада;
б) епоха родової общини;
в) епоха первісної сусідської общини.
Трипільська культура
Упродовж 4-3 ст. до н. е. розвивалась трипільська культ. Вона походить від назви с. Трипілля на Київщині. Трипільська культ. проіснувала на наших землях майже півтори тисячі років - від 4 тисячоліття до н.е. до середини 3 тисячоліття до н. е. Основу господ. життя цієї культ. становило перелогове рільництво(використ. землю доти,поки не вичерпувалась їхгя родючість). Трипільці сіяли ячмінь,просо,пшеницю,вирощували садово - огородні культури. Землю обробляли деревяною мотикою з камяним наконечником. Також розводили велику рогату худобу,кіз,овець,свиней;виготовляли глиняний посуд,який розмальовували візерунками. Трипільська людність жила сімями,що обєднувалися в громади,а пізніше - племена. Спершу поселення трипільців були невеликими(50-60 осіб). Будинки розташовувались колом,із загоном для худоби в центрі. Згодом трипільці почали споруджувати велетенські селища - протоміста(до 10 тис. жителів).
