Результати емпіричного дослідження. Аналіз та інтерпретація

 

Для того, щоб визначитися з критеріями математичної статистики, які будуть використовуватися в ході дослідження, було проведено математичний аналіз за допомогою критерію Колмогорова – Смірнова (див. додаток Б).

За результатами даного аналізу було обрано відповідні критерії математичної статистики, які будуть використані в ході дослідження (див. Додаток В). Таким чином, по Колмогорову–Смірнову було визначено, що всі методки будуть оброблятися за допомогою критерію Спірмена.

Головними показниками було обрано показники «соціально-психологічної адаптації» за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджера, Р. Даймонда. Шкали які мають показник значимості менше 0,05 за критерієм Спірмена (показників з відхиленням від нормального розподілу) свідчать про наявність взаємозв’язків між показниками (див. додаток В).

Виявлені зв’язки занесені та описані у таблицях 2.1. – 2.2.

 

Таблиця 2.1.

Кореляційні зв'язки між показниками «соціально-психологічної адаптації» та індивідуальними копінг-стратегіями

Показники соціально-психологічної адаптації	По критерію Спірмена	Копінг-стратегії
непродуктивні	Продуктивні
Адаптація	Показник значимості	0,003	0,005
Показник критерію	-0,435	0,507
Інтернальність	Показник значимості	0,005	-
Показник критерію	0,617	-
Само сприйняття	Показник значимості	0,003	0,005
Показник критерію	-0,831	0,612
Емоційний комфорт	Показник значимості	0,005	0,032
Показник критерію	-0,396	0,461
Прагнення до домінування	Показник значимості	0,005	0,006
Показник критерію	0,451	-0,343

 

Отже, з таблиці 2.1. видно, що зв’язків з шкалою «визнання інших» та «відносно продуктивними стратегіями» виявлено не було, а за показниками інших шкал були виявлені такі взаємозв’яки:

ü шкала адаптації має прямий кореляційний зв'язок з продуктивними копінг-стратегіями, та обернений з непродуктивними. Це свідчить про те, що чим краще адаптована людина, тим більше вона використовує продуктивні копінг-стратегії і тим менше користується непродуктивними;

ü між шкалою «інтернальність» та непродуктивними копінг-стратегіями також існує зв'язок. Він має прямий характер. Це свідчить про те, що чим більше у респондента розвинута спрямованість у глиб себе, тим частіше такі люди використовують непродуктивні копінг-стратегії;

ü шкала «самосприйняття» має прямі зв’язки з продуктивними копінг-стратегіями та обернені з непродуктивними. Це свідчить про те, що чим більш позитивним є ставлення респондентів до себе, тим частіше вони використовують продуктивні копінг-стратегії і тим менше застосовують непродуктивні;

ü такий самий характер зв’язку, як і в попередньому прикладі, має показник шкали «емоційний комфорт». Це свідчить про те, що чим більше емоційно комфортно відчуває себе респондент, тим менше він використовує непродуктивні копінги і тим більше застосовує продуктивні;

ü за останньою шкалою «прагнення до домінування» був виявлений цікавий зв'язок – чим більші показники прагнення до домінування,тим менше респонденти використовують продуктивні копінг-стратегії і тим більше обирають непродуктивні.

Отже було виявлено багато кореляційних зв’язків між показниками «соціально-психологічної адаптації» та індивідуальними копінг-стратегіями. Можна сказати, що чим більше респонденти обирають продуктивні копінг-стратегії, тим більш досліджувані адаптовані.

Таблиця 2.2.

Кореляційні зв'язки між показниками «соціально-психологічної адаптації» та показниками професійного стресу

Показники соціально-психологічної адаптації	По критерію Спірмена	Показники стресу
Професійний стрес	Стрес	Схильність до стресу
Адаптація	Показник значимості	0,003	0,001	0,005
Показник критерію	-0,654	-0,432	-0,327
Само сприйняття	Показник значимості	0,003	0,005	0,001
Показник критерію	-0,231	-0,481	-0,432
Емоційний комфорт	Показник значимості	0,006	0,001	0,001
Показник критерію	-0,425	-0,347	-0,478

 

Отже, з таблиці 2.2. видно, що існують обернені кореляційні зв’язки між соціально-психологічною адаптацією та рівнем професійного стресу і стресу взагалі:

ü між показником адаптації та показниками стресу існують обернені зв’язки, що свідчать про те, що чим більше адаптація, тим меші показники стресу, професійного стресу та схильності до стресу;

ü між показником самосприйняття та показниками стресу існують обернені зв’язки, що свідчать про те, що чим більш позитивним є само сприйняття особистістю себе, тим менші показники професійного стресу та схильності до стресу вони мають;

ü емоційний комфорт також має кореляції з показниками стресу. Тобто, чим більші показники емоційного комфорту, тим менші показники професійного стресу та схильності до стресу.

 

Серед інших показників соціально-психологічної адаптації кореляційних зв’язків виявлено не було.

Отже, можна сказати, що існують кореляційні зв’язки між показниками професійного стресу та соціально-психологічної адаптації, крім того ці зв’язки свідчать про те, що чим більші показники професійного стресу та стресу взагалі, тим менші показники адаптації мають респонденти.

Усі індивідуальні результати було сформовано у спеціальні таблиці та проаналізовано (див. додаток А).

Результати за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса, Р. Даймонда) занесені до табл.. 2.2.1. та 2.2.2.

Таблиця 2.2.1.

Узагальнені показники працівників колекторної компанії за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса, Р. Даймонда)

№	Параметри	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
Кількість осіб
	Адаптація
	Визнання інших
	Інтернальність
	Самосприйняття
	Емоційна комфортність
	Прагнення до домінування

 

Отже, з таблиці видно, що за показником «адаптація» більшість працівників колекторної компанії мають високий показник – 48,8%.

 

 

Таблиця 2.2.2.

Узагальнені показники респондентів, що не мають вад за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса, Р. Даймонда),%

№	Параметри	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
%
	Адаптація	48,8	28,8	22,2
	Визнання інших	37,7	35,5	26,6
	Інтернальність	26,6		53,3
	Самосприйняття	24,4	57,7	17,7
	Емоційна комфортність	22,2		17,7
	Прагнення до домінування		42,2	37,7

 

За показником «визнання інших» - респонденти розподілилися майже рівно за показниками високого та середнього рівнів – 37,7% та 35,5%.

За шкалою інтернальність, тобто направленість на внутрішній локус контролю – більшість респондентів мають низький показник – 53,3%, тобто більше прислухаються до зовнішніх обставин ніж до власного внутрішнього світу.

За шкалою «самосприйняття» більшість респондентів мають середні показники – 57,7%. Це свідчить про те, що не всі респонденти сприймають себе як належне.

Майже такі самі показники респонденти за показником «емоційна комфортність» - 60%.

За шкалою «прагнення до домінування» у більшості респондентів переважають середні та низькі показники – 42,2% та 37,7%.

Відсоткове співвідношення зображене на рис. 2.2.1.

Рис. 2.2.1.Узагальнені показники респондентів за рівнями за показниками методики діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса, Р. Даймонда)

 

Отже, з рис. 2.2.1. видно, що працівники колекторної компанії на ряду з високими показниками за шкалами адаптації, та визнання інших, мають низькі показники за шкалою інтернальність та середні за шкалами самосприйнття, емоційний комфорт та прагнення до домінування. Показники методики визначення індивідуальних копінг-стратегій Е. Хайма занесені до таблиць 2.2.3. та 2.2.4

Таблиця 2.2.3.

Узагальнені показники працівників колекторної компанії за методикою визначення індивідуальних копінг-стратегій Е. Хайма

№	Параметри	Когнітивні копінг-стратегії	Емоційні копінг-стратегії	Поведінкові копінг-стратегії
Кількість осіб
	Продуктивні
	Відносно продуктивні
	Непродуктивні

 

Отже, з таблиць видно, що найбільше серед когнітивних копінг-стратегій респонденти використовують відносно продуктивні - 37,7%.

Таблиця 2.2.4.

Узагальнені показники працівників колекторної компанії за методикою визначення індивідуальних копінг-стратегій Е. Хайма,%

№	Параметри	Когнітивні копінг-стратегії	Емоційні копінг-стратегії	Поведінкові копінг-стратегії
%
	Продуктивні	28,8	22,2	37,7
	Відносно продуктивні	37,7	51,1	22,2
	Непродуктивні	33,3	26,6

 

Відносно продуктивні стратегії – це стратегії які допомагають у певних ситуаціях, наприклад не в дуже значимих або при великому стресі.

Серед емоційних копінг-стратегій, також найбільше використовуються відносно продуктивні стратегії – 51,1 %.

Серед поведінкових копінг-стратегій показники респондентів розподілилися майже порівну між продуктивними копінгами та непродуктивними – 37,7% та 40%.

Непродуктивні стратегії не усувають стресовий стан, навпаки, сприяють його посилення.

Продуктивні - допомагають швидко і успішно впоратися зі стресом.

Процентне співвідношення зображене на рис. 2.2.2.

Рис. 2.2.2. Узагальнені показники респондентів за рівнями за показниками методики визначення індивідуальних копінг-стратегій Е. Хайма, %