Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальн≥ в≥домост≥ про пр-ц≥ю √ауса- рюгера. ѕереваги та недол≥ки




÷€ проекц≥€ в≥дноситьс€ до виду поперечно-цил≥ндричних проекц≥й ≥ њњ суть була запропонована визначеним н≥мец. математиком √аусом у 1830р. —уть ц≥Їњ проекц≥њ пол€гаЇ в тому, що плоске зображенн€ отримують не на всю зем. поверхню одночасно,а окремими частинами, що отримали назву зон. Ќайб≥льше поширенн€ в геодез. практиц≥ отримала 6º - зони утворен≥ мерид≥альними, що провод€тьс€ через кожн≥ 6º по довгот≥. “аким чином, вс€ зем. поверхн€ покриваЇтьс€ 60 зонами. ƒл€ конкретизац≥њ зображень зем. поверхн≥ встановлюють нумерац≥ю зон, €ка починаЇтьс€ в≥д √р≥нв≥цького мерид≥ана ≥ зростаЇ на сх≥д. ѕроектуванн€ провод€ть по окремо вз€тих зонах задаючись такими умовами:

1. проекц≥€ повинна створювати под≥бне зображенн€ частин зем. поверхн≥;

2. в проекцц≥њ необх≥дно отримати л≥н≥ю вздовж €коњ були б в≥дсутн≥ л≥н≥йн≥ спотворенн€, а сама величина л≥н≥йних спотворень не повинна бути €к завгодно великого;

3. оск≥льки проекц≥€ передбачаЇ створене плоского зображенн€, то бажано, щоб в границ€х зони утворились 2 взаЇмно перпендикул€рних л≥н≥њ, €к≥ можна прийн€ти на площин≥ за коорд. ос≥.
ƒл€ створенн€ зображенн€ цил≥ндр. проекц≥њ використовують поверхню допом≥жного цил≥ндра д≥аметром €кого дор≥внюЇ д≥аметру «емл≥ ≥ в≥сь €кого розм≥щена в площин≥ зем. екватора, тобто Ї перпендикул€рн≥ до ос≥ обертанн€ «емл≥. ƒл€ отриманн€ плоского зображенн€ використовують проектуванн€ окремими зонами на поверхн≥ цил≥ндра. ѕеред початком такого проектуванн€ у зон≥, що п≥дл€гаЇ проектуванню повн≥стю сп≥впав з поверхнею цил≥ндра. ѕ≥сл€ цього цил≥ндр розр≥зають по тв≥рних ≥ розгортають на площин≥. ¬ плоскому зображен≥ зони осьовий мерид≥ан в≥добразитьс€ вертик. пр€мою ≥ його довжина буде в≥дображена на площин≥ без спотворень. ≈кватор в границ€х зони в≥добразитьс€ гориз. пр€мою перпендикул€рно до осьового мерид≥ана. “акими чином в результат≥ такого проектуванн€ в границ€х окремо вз€тоњ зони отримують дв≥ взаЇмних перпендикул€рних л≥н≥њ, що можуть бути прийн€т≥ за ос≥ плоскоњ декартовоњ системи коорд. ÷≥ пр€мок. коорд. утворюють так звану зональну систему коорд. в проекц≥њ √ауса- рюгера, в €к≥й за в≥сь ’ приймають зобр. осьового мерид≥ана з додатн≥м напр€мком на ѕ≥вн≥ч, за в≥сь ” приймають значенн€ екватора з додатн≥м напр€мком на —х≥д. ѕочатком такоњ системи коорд. Ї перетин цих 2 л≥н≥й в границ≥ зони.ќск≥льки довжина осьового мерид≥ана зони передатьс€ без спотворень, то це означаЇ, що масштаб довжин по осьовому мерид≥ан≥ дор≥внюЇ 1, а л≥н≥йн≥ спотворенн€ по осьовому мерид≥ан≥ в≥дсутн≥. ¬еличина л≥н≥йних спотворень зростаЇ з в≥ддаленн€м в≥д осьового мерид≥ана, але не можна бути завгодно великою,оск≥льки ограничена розм≥рами зони.¬≥домо,що метод центр. проектуванн€ збер≥гаЇ р≥вн≥сть кут≥в ≥ тим самим створюЇ под≥бн≥ зображенн€ елемент≥в м≥сцевост≥, тому в проекц≥њ √аусса- рюгера в≥дсутн≥ кутов≥ спотворенн€ ≥ на плоскому зображенн≥ отримують под≥бн≥ зображенн€ контур≥в м≥сцевост≥.

«авд€ки своњм властивост€м проекц≥€ √аусса- рюгера широко застосовуЇтьс€ в геодез. практиц≥ дл€ побудови вс≥х крупномасштабних топогр. карт. ƒо переваг ц≥Їњ проекц≥њ в≥днос€тьс€:

1. вона огран≥чуЇ величину л≥н≥йних спотворень розм≥рами зони;

2. проекц≥€ дозвол€Ї створювати под≥бне зображенн€ елемент≥в м≥сцевост≥ на площинн≥;

3. границ€ кожноњ зони утворюЇтьс€ сво€ зональна система коорд., €ка дозвол€Ї застосовувати дл€ визначенн€ положенн€ точок в границ€х зони плоск≥ пр€мок. коорд. ’ ≥ ”;

4. теор≥€ проекц≥њ дозвол€Ї встановлювати функц. зв€зки м≥ж геодез. коорд. B ≥ L на ел≥псоњд≥ ≥ плоскими пр€мок. коорд. точок.

Ќедол≥ки:

-крайн≥ мерид. зони Ї кривими л≥н≥€ми, а не пр€мим.

-системи коорд. зональн≥ двох чи б≥льше сум≥жних зон не паралельн≥ м≥ж собою.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1050 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

1460 - | 1261 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.