Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ етапи розвитку метролог≥њ




ћетролог≥€ €к наука й область практичноњ д≥€льност≥ виникла в древн≥ часи.  ожна система м≥р в≥др≥зн€лас€ своњми особливост€ми, зв'€заними не т≥льки з епохою, але ≥ з нац≥ональним ментал≥тетом.

Ќайменуванн€ одиниць ≥ њхн≥х розм≥р≥в в≥дпов≥дали можливост≥ зд≥йсненн€ вим≥рювань "п≥дручними" способами, не удаючись до спец≥альних пристроњв. “ак, на –ус≥ основними одиниц€ми довжини були п'€дь ≥ л≥коть. ѕ'€дь означала в≥дстань м≥ж к≥нц€ми великого ≥ вказ≥вного пальц€ дорослоњ людини. ѕ≥зн≥ше, коли з'€вилас€ ≥нша одиниц€ Ц аршин, п'€дь (1/4 аршина) поступово вийшла з уживанн€.

ћ≥ра л≥коть означала в≥дстань в≥д згину л≥кт€ до к≥нц€ середнього пальц€ руки (≥нод≥ - стиснутого кулака або великого пальц€).

ќсобою рос≥йською м≥рою був сажень, що дор≥внював трьом л≥кт€м (близько 152 см) ≥ косий сажень (близько 248 см).

”казом ѕетра 1 рос≥йськ≥ м≥ри довжини були погоджен≥ з англ≥йськими, ≥ це, власне кажучи, Ї перша ступ≥нь гармон≥зац≥њ рос≥йськоњ метролог≥њ з Ївропейською.

ћетрична система м≥р булауведена у ‘ранц≥њ в 1840 р. «начим≥сть њњ прийн€тт€ в –ос≥њ п≥дкреслив ƒ.≤. ћенделЇЇв, пророчивши велику роль загального поширенн€ метричноњ системи €к засобу спри€нн€ "майбутньому бажаному зближенню народ≥в".

« розвитком науки ≥ техн≥ки були потр≥бн≥ нов≥ вим≥ри ≥ нов≥ одиниц≥ вим≥рюванн€, що стимулювало у свою чергу удосконалюванн€ фундаментальноњ ≥ прикладноњ метролог≥њ.

—початку прототип одиниць вим≥рюванн€ шукали в природ≥, досл≥джуючи макрооб'Їкти ≥ њхн≥й рух. “ак, секундою стали вважати €к частину пер≥оду обертанн€ «емл≥ навколо ос≥. ѕоступово пошуки перем≥стилис€ на атомний ≥ внутр≥шньоатомний р≥вень. ” результат≥ уточнювалис€ "стар≥" одиниц≥ (м≥ри) ≥ з'€вилис€ нов≥.

” 1960 р. прийн€та ћ≥жнародна система одиниць —≤ (SI), де метр €к одиниц€ довжини, що дор≥внюЇ 1650763,73 довжини хвил≥ випром≥нюванн€ у вакуум≥ (криптоновий еталон метра). ” 1983 р. було прийн€то нове визначенн€ метра: це довжина шл€ху, що проходить св≥тло у вакуум≥ за 1/299792458 частку секунди. ÷е стало можливим п≥сл€ того, €к швидк≥сть св≥тла у вакуум≥ (299792458 м/с) метрологи прийн€ли €к ф≥зичну константу. ÷≥каво в≥дзначити, що тепер з погл€ду метролог≥чних правил метр залежить в≥д секунди.

” 1988 р. на м≥жнародному р≥вн≥ були прийн€т≥ нов≥ константи в област≥ вим≥р≥в електричних одиниць ≥ величин, а в 1989 р. прийн€та нова ћ≥жнародна практична температурна шкала ћ“Ў-90.

Ќа цих дек≥лькох прикладах видно, що метролог≥€ €к наука динам≥чно розвиваЇтьс€, що, природно, спри€Ї удосконалюванню практики вим≥р≥в у вс≥х ≥нших наукових ≥ прикладних област€х.

як≥стю ≥ точн≥стю вим≥р≥в визначаЇтьс€ можлив≥сть розробки принципово нових прилад≥в, вим≥рювальних пристроњв дл€ будь-€коњ сфери техн≥ки, що св≥дчить на користь випереджальних темп≥в розвитку науки ≥ техн≥ки вим≥р≥в, тобто метролог≥њ.

” розвитку в≥тчизн€ноњ метролог≥њ вид≥л€ють дек≥лька етап≥в:

ѕерший етап (до 1892 р.)охоплюЇ пер≥од в≥д стих≥йного зародженн€ метролог≥чноњ д≥€льност≥ до створенн€ Їдиних еталон≥в. ƒл€ цього пер≥оду характерна централ≥зац≥€ метролог≥чноњ д≥€льност≥, участь вчених у робот≥ м≥жнародних метролог≥чних орган≥зац≥й.

ƒругий етап Ц ћенделЇЇвський. ¬≥н охоплюЇ пром≥жок часу 1892-1917р.р. ” цей пер≥од у –ос≥њ, а також в ”крањн≥ впроваджуЇтьс€ метрична система м≥р. « 1892 р. ƒепо зразкових м≥р ≥ ваг очолюЇ ƒ.≤. ћенделЇЇв, €кий приклав немало зусиль дл€ впровадженн€ метричноњ системи м≥р. ” 1903 р. ƒепо перетворено у √оловну палату м≥р ≥ ваг, €ка стала одн≥Їю ≥з перших у св≥т≥ науково-досл≥дних установ метролог≥чного проф≥лю.

“рет≥й етап розвитку метролог≥њ охоплюЇ пер≥од 1918-1945 рр. ≥ називаЇтьс€ нормативним етапом. ” цей пер≥од створюЇтьс€ норматив≠но-техн≥чна документац≥€ р≥зного р≥вн€ з метролог≥њ; вс€ ≥нформац≥€ зосереджуЇтьс€ у √оловн≥й палат≥ м≥р ≥ ваг; зд≥йснюЇтьс€ комплекс заход≥в щодо створенн€ державноњ метролог≥чноњ служби. ѕочинаЇтьс€ впровадженн€ ћ≥жнародноњ метричноњ системи м≥р. ¬провадженн€ метричноњ системи м≥р було пов'€зано з проведенн€м метричноњ реформи, €ка зд≥йснювалас€ прот€гом 9 рок≥в.

„етвертий етап розвитку метролог≥њ охоплюЇ пер≥од з 1945 р. по 1980р. ÷ей п≥сл€воЇнний етап характеризуЇтьс€ ≥нтенсивним розвитком метролог≥чноњ д≥€льност≥. « 1963 р. ћ≥жнародна система одиниць ф≥зичних величин почала впроваджуватис€ €к обов'€зкова в ус≥х галуз€х науки, техн≥ки та в народному господарств≥. ” 1967 р. в≥дбуваЇтьс€ зародженн€ квал≥метр≥њ. ¬≥дм≥нною особлив≥стю четвертого етапу Ї повсюдне впровадженн€ стандартизац≥њ €к головноњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми забезпеченн€ Їдност≥ вим≥рюванн€ в крањн≥.

Ќа п'€тому етап≥ розвитку метролог≥њ, €кий охоплюЇ 1980-1991 рр. прид≥л€Їтьс€ значна увага проблемам вим≥рюванн€ €кост≥ продукц≥њ. ” цей пер≥од розвиваЇтьс€ квал≥метр≥€ €к розд≥л метролог≥њ.  вал≥метр≥€ вивчаЇ питанн€, пов'€зан≥ з вим≥рюванн€м €кост≥ продукц≥њ. ћетролог≥чн≥ методи починають впроваджувати ≥ використовувати при управл≥нн≥ €к≥стю продукц≥њ, вим≥рюванн≥ неф≥зичних величин.

Ўостим етапом розвитку метролог≥њ в незалежн≥й ”крањн≥ Ї розвиток метролог≥њ з 1992 р. ¬≥н пов'€заний з≥ створенн€м нац≥ональноњ метролог≥чноњ системи, еталонноњ та вим≥рювальноњ бази. «д≥йснюЇтьс€ удосконаленн€ квал≥метр≥њ, зароджуЇтьс€ ≥ впроваджуЇтьс€ система в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ (сертиф≥кац≥њ). ћетролог≥чна наука спр€мована на удосконаленн€ стандартизац≥њ й управл≥нн€ €к≥стю продукц≥њ в ”крањн≥.

–азом з розвитком фундаментальноњ ≥ практичноњ метролог≥њ в≥дбувалос€ становленн€ законодавчоњ метролог≥њ.

«аконодавча метролог≥€ - це розд≥л метролог≥њ, що включаЇ комплекси взаЇмозалежних ≥ взаЇмообумовлених загальних правил, а також ≥нш≥ питанн€, що потребують регламентац≥њ ≥ контролю з боку держави, €к≥ спр€мован≥ на забезпеченн€ Їдност≥ вим≥рюванн€ ≥ однаковост≥ засоб≥в вим≥рюванн€.

«аконодавча метролог≥€ Ї засобом державного регулюванн€ метролог≥чноњ д≥€льност≥ за допомогою закон≥в ≥ законодавчих положень, що ввод€тьс€ в практику через ƒержавну метролог≥чну службу, метролог≥чн≥ служби державних орган≥в управл≥нн€ ≥ юридичних ос≥б.

ћетролог≥чн≥ правила ≥ норми законодавчоњ метролог≥њ гармон≥зован≥ з рекомендац≥€ми ≥ документами в≥дпов≥дних м≥жнародних орган≥зац≥й. “им самим законодавча метролог≥€ спри€Ї розвитков≥ м≥жнародних економ≥чних ≥ торговельних зв'€зк≥в ≥ допомагаЇ взаЇморозум≥нню в м≥жнародному метролог≥чному сп≥вроб≥тництв≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 979 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1455 - | 1300 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.