Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—кладов≥ лог≥стичного процесу на склад≥

“ема 6. Ћќ√≤—“» ј — Ћјƒ”¬јЌЌя

 

 

6.1. —клади та њх функц≥њ.

6.2.  ласиф≥кац≥€ склад≥в.

6.3. —кладов≥ лог≥стичного процесу на склад≥.

 

—клади та њх функц≥њ

ƒл€ збер≥ганн€ запас≥в призначен≥ в≥дпов≥дн≥ склади. ѕ≥д≠приЇмство несе певн≥ витрати, пов'€зан≥ з утриманн€м склад≥в та зд≥йсненн€м складських операц≥й. ¬они Ї частиною лог≥с-тичних витрат. “ому складськ≥ операц≥њ потр≥бно розгл€дати не ≥зольовано, а €к ≥нтегровану складову лог≥стичного ланцюга. “≥льки такий п≥дх≥д Ї запорукою усп≥шного виконанн€ основних функц≥й складу ≥ дос€гненн€ високого р≥вн€ рента≠бельност≥ виробництва та продажу.

—клади - це буд≥вл≥, споруди та р≥зноман≥тн≥ пристроњ, призначен≥ дл€ прийманн€, розм≥щенн€ ≥ збер≥ганн€ товар≥в, €к≥ над≥йшли на них, п≥дготовки њх до споживанн€ ≥ в≥дпусканн€ споживачу1.

ƒл€ складських операц≥й характерн≥ певн≥ особливост≥ (здеб≥льшого негативн≥)2:

1) на складах не створюЇтьс€ додаткова споживча варт≥сть, тому складськ≥ операц≥њ €к вид д≥€льност≥ не принос€ть корист≥;

2) з плином часу €к≥сть запас≥в пог≥ршуЇтьс€, можлив≥ њх крад≥жки;

3) зд≥йсненн€ складських операц≥й вимагаЇ значних витрат;

4) тривале збер≥ганн€ значноњ к≥лькост≥ запас≥в призводить до упов≥льненн€ об≥говост≥ оборотних кошт≥в.

јле, незважаючи на негативн≥ ви€ви складуванн€, склади виконують ≥ р€д корисних функц≥й, таких €к3:

І перетворенн€ виробничого асортименту в споживчий в≥дпов≥дно до попиту ≥ з метою виконанн€ замовлень кл≥Їнт≥в;

І складуванн€ ≥ збер≥ганн€ продукц≥њ з метою вир≥внюван≠н€ тимчасового, к≥льк≥сного та асортиментного розрив≥в м≥ж виробництвом ≥ споживанн€м продукц≥њ, що даЇ змогу зд≥йснювати безперервне виробництво ≥ постачанн€ на баз≥ створю≠ваних товарних запас≥в, а також у зв'€зку ≥з сезонним спожи≠ванн€м де€ких вид≥в продукц≥њ;

І консол≥дац≥€ ≥ розукрупненн€ вантаж≥в - склад може зд≥йснювати функц≥ю об'Їднанн€ (консол≥дац≥њ) невеликих парт≥й вантаж≥в дл€ дек≥лькох кл≥Їнт≥в, до повного завантаженн€ транспортного засобу, що спри€Ї зменшенню транспортних витрат. ” той же час на склад можуть надходити вантаж≥ в≥д виробник≥в, призначен≥ (к≥льком замовникам, €к≥ пот≥м розд≥л€ютьс€ на б≥льш др≥бн≥ парт≥њ за замовленн€ми ≥ в≥дправл€ютьс€ кожному споживачу;

І наданн€ послуг. ќчевидним аспектом ц≥Їњ функц≥њ Ї наданн€ кл≥Їнтам р≥зних послуг, €к≥ забезпечують ф≥рм≥ високий р≥вень обслуговуванн€ споживач≥в.

ћетою створенн€ склад≥в у системах лог≥стики Ї не збере≠женн€ матер≥альних ресурс≥в, а перетворенн€ параметр≥в мате≠р≥альних поток≥в дл€ њх найб≥льш ефективного використанн€.

ѕ≥д параметрами розум≥ють розм≥ри ≥ склад транспортних парт≥й вантаж≥в, тип ≥ спос≥б упакуванн€, к≥льк≥сть найменувань вантаж≥в у транспортних парт≥€х, час прибутт€ ≥ в≥дправ≠ленн€ транспортних парт≥й та ≥н.


 ласиф≥кац≥€ склад≥в

—ьогодн≥ в теор≥њ та практиц≥ вид≥л€ють досить велику к≥льк≥сть вид≥в склад≥в, основн≥ класиф≥кац≥йн≥ ознаки1 €ких наведен≥ в табл.1.

“аблиц€.1.

 ласиф≥кац≥€ склад≥в

 

ќзнака класиф≥кац≥њ ¬ид склад≥в
’арактер виконуваних функц≥й —ортувально-розпод≥льч≥, транзитно-пере≠валочн≥, накопичувальн≥
–озм≥р корисноњ складськоњ площ≥ (складського об'Їму), м≥сткост≥ ћал≥ - до 5 тис. м2 («ќ тис. м3), до 1 тис. т; середн≥ - в≥д 5 до 10 тис. м2 (в≥д «ќ до 60 тис. м3), в≥д 1 до 6 тис. т; велик≥ - понад 10 тис. м2 (понад 60 тис. м3), понад 6 тис. т
–≥вень механ≥зац≥њ вантажопереробки Ќемехан≥зован≥, механ≥зован≥, комплек≠сно-механ≥зован≥, автоматизован≥, автоматичн≥
“ранспортн≥ умови ѕрирейков≥, портов≥, при пристан€х, неприрейков≥ (внутр≥шньом≥ськ≥)
‘орма користуванн€ ≤ндив≥дуального користуванн€, сп≥льно≠го користуванн€, загального користу≠ванн€
‘орма власност≥ ƒержавн≥, колективн≥, приватн≥, сп≥льн≥
ѕоверхова висота прим≥щень Ќизьковисотн≥ (одноповерхов≥), серед≠ньовисотн≥, висотн≥
“емпературний режим ”теплен≥, неутеплен≥, опалюван≥, неопа≠люван≥, склади-холодильники
“ехн≥чна будова, €ка визначаЇ режим збер≥≠ганн€ товар≥в «агальнотоварн≥, спец≥альн≥
¬≥дношенн€ до лог≥стич-них посередник≥в ¬ласн≥ склади п≥дприЇмств, склади ло-г≥стичних посередник≥в (торгових, транс≠портних, експедиторських, вантажопе-реробних ≥ т. ≥н.)
¬≥дношенн€ до базисних сфер лог≥стики —клади постачанн€, склади виробниц≠тва, склади розпод≥лу
¬ид продукц≥њ, €ку збер≥гають —клади сировини, матер≥ал≥в, комплек≠туючих; склади незавершеного вироб≠ництва; склади готовоњ продукц≥њ; склади тари;склади зворотних в≥дход≥в

 

–озгл€немо де€к≥ з класиф≥кац≥йних ознак.

1. ’арактер виконуваних функц≥й:

Ч сортувальнорозпод≥льч≥, €к≥ мають значну частку у складському товарооборот≥. Ќа таких складах зд≥йснюЇтьс€ прийманн€ товар≥в у м≥сцевих та позам≥сцевих постачальник≥в, а також њх сортуванн€, комплектуванн€ парт≥й товар≥в в≥дпов≥дно до замовлень роздр≥бних торговельних орган≥зац≥й.

Ќа сортувально-розпод≥льчих складах, €к правило, зосереджуютьс€ поточн≥ товарн≥ запаси, €к≥ збер≥гаютьс€ в≥дносно недовгий час. “ому функц≥€ збер≥ганн€ товар≥в дл€ цих склад≥в не Ї характерною;

Ч транзитно-перевалочн≥ склади в основному призначен≥ дл€ переправленн€ товар≥в ≥з район≥в виробництва до пункт≥в споживанн€ р≥зними видами транспорту. ÷≥ склади виконують роль перевалочних пункт≥в, забезпечуючи вивантаженн€ това≠р≥в, що прибули на одному з вид≥в транспорту, прийманн€ њх за масою та к≥льк≥стю м≥сць, сортуванн€ зг≥дно з м≥сцем призначенн€ та навантаженн€ на ≥нший вид транспорту;

Ч накопичувальн≥ склади ≥снують дл€ сезонного та трива≠лого збер≥ганн€ товар≥в. ќск≥льки вони забезпечують накопи≠ченн€ та в≥дносно тривале збер≥ганн€ товар≥в, великого зна≠ченн€ набуваЇ також контроль за €к≥стю збер≥ганн€ товар≥в. Ќакопичувальн≥ склади зосереджен≥ здеб≥льшого в оптов≥й ланц≥. –азом з основними функц≥€ми накопиченн€ та збер≥ган≠н€ товар≥в ц≥ склади виконують допом≥жн≥ технолог≥чн≥ опера≠ц≥њ, пов'€зан≥ з прийманн€м та в≥дпуском товар≥в оптовим по≠купц€м (перепакуванн€, сортуванн€ тощо).

2. –≥вень механ≥зац≥њ вантажопереробки:

Ч немехан≥зован≥ Ч це склади з ручною вантажопереробкою;

Ч механ≥зован≥ Ч це склади, що мають д≥льниц≥ з локально механ≥зованими технолог≥чними операц≥€ми за умов ручного комплектуванн€ продукц≥њ;

Ч комплексно-механ≥зован≥ склади Ч це склади з механ≥зо≠ваною вантажопереробкою, що в≥дбуваЇтьс€ прот€гом усього технолог≥чного циклу;

Ч автоматизован≥ склади Ч це комплексно-механ≥зован≥ склади чи њх д≥льниц≥, що мають автоматизовану систему по≠шуку та розм≥щенн€ вантаж≥в (ј—ѕ–¬), програмно-керований працетехн≥чний чи автооперативний комплекс (ѕ ѕј ), експлуатований у максимальному режим≥, чи комплекс устатку≠ванн€ з локальними системами автоматизованого управл≥нн€, оснащений електронною автоматикою;

Ч автоматичн≥ склади, €к≥ Ї програмно-керованими автоматизованими складами, що експлуатуютьс€ в автоматизован≥й систем≥ управл≥нн€ технолог≥чним процесом (ј—”“ѕ) за допомогою ≈ќћ без безпосередньоњ участ≥ людини, тобто склади-автомати з технолог≥Їю, що не потребуЇ участ≥ людини.

3. ѕоверхова висота прим≥щень:

Ч одноповерхов≥ (низьковисотн≥) склади (њх робоча висота с€гаЇ 7,2 м);

Ч середньовисотн≥ (њх висота становить в≥д 7,2 до 12,6 м);

Ч висотн≥ (њх висота Ч понад 12,6 м).

4. “ехн≥чна будова, €ка визначаЇ режим збер≥ганн€ товар≥в:

Ч загальнотоварн≥ склади призначен≥ дл€ збер≥ганн€ й складськоњ обробки товар≥в, €к≥ не потребують дотриманн€ спец≥альних умов збер≥ганн€;

Ч спец≥альн≥ склади призначен≥ дл€ збер≥ганн€ товар≥в, ф≥зико-х≥м≥чн≥ особливост≥ €ких потребують створенн€ спец≥альних конструкц≥й буд≥вель чи технолог≥чних пристроњв.

5. «алежно в≥д транспортних умов:

Ч прирейков≥ (розташован≥ б≥л€ маг≥стральних зал≥зничних шл€х≥в або мають п≥д'њзн≥ шл€хи);

Ч склади при пристан€х (розташован≥ на р≥чкових приста≠н€х, €к≥ мають причали), портов≥ (розташован≥ у морських портах);

Ч неприрейков≥ (внутр≥шньом≥ськ≥) (безпосередньо не пов'€зан≥ з транспортними шл€хами).

6. «алежно в≥д температурного режиму чи утепленост≥ закрит≥ склади под≥л€ютьс€ на:

Ч неутеплен≥ (неопалюван≥) склади використовують в основному дл€ збер≥ганн€ товар≥в у скл€н≥й, м'€к≥й чи ≥нш≥й тар≥. ÷≥ склади будують без горищного покритт€, утепленоњ п≥длоги та дверних тамбур≥в;

Ч утеплен≥ (опалюван≥) склади мають горище чи з'Їднан≥ з утепленим дахом, а також мають дверн≥ тамбури, утеплен≥ п≥д≠логи. Ќа таких складах створюютьс€ умови дл€ захисту товар≥в в≥д зовн≥шньотемпературних перепад≥в та вологост≥ пов≥тр€;

Ч склади-холодильники обладнан≥ пристро€ми дл€ п≥дтри≠манн€ м≥нусового р≥вн€ температури у камерах збер≥ганн€ швидкопсувних товар≥в.

7. «алежно в≥д форми використанн€:

Ч склад ≥ндив≥дуального користуванн€, €кий Ї власн≥стю одн≥Їњ торговельноњ орган≥зац≥њ чи п≥дприЇмства, €к≥ викорис≠товують його площу дл€ обладнанн€ на власний розсуд, однак в≥н може бут й орендованим прим≥щенн€м;

Ч склади сп≥льного користуванн€, серед них вид≥л€ють два види: кооперативн≥ та об'Їднан≥.

 ооперативн≥ склади належать торговельним орган≥зац≥€м, €к≥ об'Їднали кап≥тал дл€ буд≥вництва великого складського комплексу й користуютьс€ ним сп≥льно.

«бер≥ганн€ запас≥в маЇ забезпечувати захист в≥д механ≥чних ушкоджень, забрудненн€, зм≥ни ф≥зико-х≥м≥чних властивос≠тей, шк≥дливого впливу один на одного. ¬се це потребуЇ в≥дпо≠в≥дних умов та техн≥ки збереженн€.

ѕ≥д умовами збер≥ганн€ матер≥ал≥в розум≥ють зовн≥шнЇ се≠редовище (температура, волог≥сть та осв≥тленн€).

ѕ≥д техн≥кою збер≥ганн€ Ч пор€док ≥ способи розм≥щенн€ матер≥ал≥в на склад≥.

ƒуже важливе значенн€ в орган≥зац≥њ складських процес≥в маЇ розм≥щенн€ та збереженн€ матер≥альних ресурс≥в.

ѕри розм≥щенн≥ матер≥ал≥в ураховують њх: розм≥ри, сор≠ти, м≥сц€ збер≥ганн€, р≥вном≥рн≥сть оберненост≥ кожного виду матер≥алу.

„≥ткий пор€док розм≥щенн€ даЇ можлив≥сть швидко знахо≠дити необх≥дн≥ матер≥али при в≥дпуску њх споживачам або в≥ль≠не м≥сце дл€ розм≥щенн€ знову отриманих парт≥й.

–озр≥зн€ють дек≥лька способ≥в розм≥щенн€ матер≥ал≥в у складському прим≥щенн≥.

1. —ортовий (номенклатурний) пор€док розм≥щенн€ мате≠р≥альних ресурс≥в на м≥сц€х збер≥ганн€. ѕри такому розм≥щен≠н≥ кожному найменуванню сорту, розм≥ру товару в≥дводитьс€ певне м≥сце. ѕотр≥бно, щоб кожне м≥сце збереженн€ було забезпечене параметрами: марка, сорт, розм≥р. Ќа складах ≥з ве≠ликим асортиментом матер≥ал≥в м≥сц€ збереженн€ марк≥рують за номерами або л≥терами. ≤ндекси, €кими позначен≥ м≥сц€ збе≠р≥ганн€, присвоюють розм≥щеним на цих м≥сц€х матер≥алам, вказуючи њх у картках складського обл≥ку. «а ознаками вироб≠ничого виготовленн€ або споживанн€ розм≥щують зг≥дно з пар≠т≥йн≥стю ≥ комплектн≥стю.

2. ѕарт≥йний пор€док розм≥щенн€. ¬антаж≥ збер≥гаютьс€ окремо парт≥€ми, що постачаютьс€, з окремим оформленн€м кожноњ парт≥њ, €ка складаЇтьс€ з матер≥ал≥в ≥з ≥ндив≥дуальни≠ми в≥дм≥нност€ми €кост≥ (метали р≥зних плавок, цемент р≥зних марок та ≥н.).

3.  омплектний спос≥б розм≥щенн€. «апаси збер≥гаютьс€ в одному м≥сц≥ або в сум≥жних осередках вантаж≥в р≥зних найме≠нувань, розм≥р≥в, сорт≥в, що складають комплект одночасно споживаних у виробництв≥ матер≥ал≥в.

«а характером заповненн€ складського об'Їму розр≥зн€≠ють:

Ч п≥длоговий (штабельний);

Ч п≥дв≥сний (стелажний);

Ч комб≥нований спос≥б збер≥ганн€.

¬иб≥р способу розм≥щенн€ вантаж≥в зд≥йснюЇтьс€ з ура≠хуванн€м таких фактор≥в:

Ч ф≥зико-х≥м≥чних параметр≥в;

Ч ступен€ масовост≥ вантаж≥в ≥ механ≥зованоњ њх обробки;

Ч вимог до техн≥ки безпеки.

Ўтабельне збер≥ганн€ зд≥йснюЇтьс€, коли потр≥бно збер≥га≠ти затарен≥ або штучн≥ товари. ѕри цьому формують штабель з урахуванн€м тиску, €кий створюють верхн≥ матер≥али. ÷ей спос≥б оптимальний при збер≥ганн≥ вантаж≥в великих к≥лькос≠тей ≥ невеликоњ номенклатури.

ѕереваги штабельного збер≥ганн€: 1) максимальне вико≠ристанн€ площ та об'Їм≥в; 2) спрощенн€ обл≥ку матер≥ал≥в та контроль за њх рухом.

Ќедол≥ки штабельного збер≥ганн€: 1) спос≥б може викорис≠товуватись т≥льки при обмеженн≥ номенклатури вантаж≥в; 2) незручн≥сть вийманн€ запас≥в з≥ штабел€; 3) неможлив≥сть автоматизац≥њ складських роб≥т.

—телажне збер≥ганн€ Ч найб≥льш часто використовуваний спос≥б дл€ багатономенклатурних вантаж≥в.

ѕеревага стелажного збер≥ганн€: забезпечуЇ механ≥зац≥ю та автоматизац≥ю складських процес≥в.

Ќедол≥ки стелажного збер≥ганн€: 1) недостатнЇ викорис≠танн€ складських площ ≥ складу; 2) потреба у стелажах та в б≥льш складному п≥дйомно-транспортному обладнанн≥.

 омб≥нований спос≥б збер≥ганн€ використовуЇтьс€ дл€ усу≠ненн€ недол≥к≥в двох вищезгаданих способ≥в. Ќа одному склад≥ може бути використано ≥ штабельне стелажне збер≥ганн€ за≠лежно в≥д виду запас≥в, њх габарит≥в та к≥лькост≥.


—кладов≥ лог≥стичного процесу на склад≥

ѕор€док виконанн€ складських операц≥й регламентують технолог≥чн≥ карти та технолог≥чн≥ граф≥ки.

“ехнолог≥чна карта складських процес≥в - форма документац≥њ, €ка в≥дображаЇ детальну пооперац≥йну розробку складського технолог≥чного процесу з вказ≥вкою техн≥чних засоб≥в, витрат часу на його виконанн€. “ехнолог≥чн≥ карти складають на весь етап переробки продукц≥њ на склад≥ або на окрем≥ його етапи.

“ехнолог≥чн≥ граф≥ки, складських процес≥в передбачають виконанн€складських операц≥й у час≥ (прот€гом зм≥ни, доби).

Ћог≥стичний процес на склад≥ Ї сукупн≥стю таких етап≥в1:

Ч постачанн€ запас≥в;

Ч контролю за постачанн€ми;

Ч розвантаженн€ ≥ прийманн€ вантаж≥в;

Ч внутр≥шньоскладського транспортуванн€ ≥ перевалки ван≠таж≥в;

Ч складуванн€ ≥ збер≥ганн€ вантаж≥в;

Ч комплектац≥њ замовлень кл≥Їнт≥в та в≥двантаженн€;

Ч транспортуванн€ й експедиц≥њ замовлень;

Ч збору ≥ доставки порожн≥х товаронос≥њв;

Ч контролю за виконанн€м замовлень;

Ч ≥нформац≥йного обслуговуванн€ складу;

Ч забезпеченн€ обслуговуванн€ кл≥Їнт≥в (наданн€ послуг). —хема лог≥стичного процесу на склад≥ показана на схем≥. 1. ƒокладно розгл€немо де€к≥ лог≥стичн≥ операц≥њ.

 

Ћог≥стичний процес на склад≥

1. ѕостачанн€ запас≥в

2.  онтроль за постачанн€ми

3. –озвантаженн€ ≥ прийманн€ вантаж≥в

4. ¬нутр≥шньоскладське транспортуванн€ ≥ перевалка вантаж≥в

5. —кладуванн€ ≥ збер≥ганн€ вантаж≥в

6.  омплектац≥€ замовлень кл≥Їнт≥в та в≥двантаженн€

7. “ранспортуванн€ й експедиц≥€ замовлень

8. «б≥р ≥ доставка порожн≥х товаронос≥њв

9.  онтроль за виконанн€м замовлень

10. ≤нформац≥йне обслуговуванн€ складу

11. «абезпеченн€ обслуговуванн€ кл≥Їнт≥в (наданн€ послуг)

—хема 1. —кладов≥ лог≥стичного процесу на склад≥

 

–озвантаженн€ ≥ прийманн€ вантаж≥в. ÷≥ операц≥њ зд≥йсню≠ютьс€ в≥дпов≥дно до умов постачанн€, зазначених у договор≥ та вимагаЇ спец≥ального обладнанн€ та вантажно-розвантажу≠вального устаткуванн€.

ѕроведен≥ на цьому етап≥ операц≥њ включають: розванта≠женн€ транспортних засоб≥в, контроль документальноњ та ф≥≠зичноњ в≥дпов≥дност≥ замовлень постачанн€, документальне оформленн€ прибулого вантажу через ≥нформац≥йну систему, формуванн€ складськоњ вантажноњ одиниц≥.

¬нутр≥шньоскладське транспортуванн€ передбачаЇ перем≥щенн€ вантажу м≥ж р≥зними зонами складу. “ранспортуванн€ всередин≥ складу маЇ зд≥йснюватис€ за м≥н≥мальноњ тривалост≥ його у час≥ та простор≥ наскр≥зними "пр€моточними" маршрутами.  ≥льк≥сть перевалок з одного виду обладнанн€ на ≥нше також мусить бути м≥н≥мальною.

—кладуванн€ ≥ збер≥ганн€ включаЇ: закладанн€ вантажу та збер≥ганн€, забезпеченн€ в≥дпов≥дних дл€ цього умов, контроль за на€вн≥стю запас≥в на склад≥, зд≥йснюваний через ≥нформац≥йну систему. ќсновний принцип рац≥онального складуванн€ - ефективне використанн€ обс€гу зони збер≥ганн€. ƒл€ цього сл≥д: зд≥йснити оптимальний виб≥р системи складуванн€ складського устаткуванн€. ќбладнанн€ дл€ збер≥ганн€ маЇ в≥дпов≥дати специф≥чним особливост€м вантажу ≥ забезпечува≠ти максимальне використанн€ висоти ≥ площ≥ складу. ѕри цьому прост≥р п≥д робоч≥ проходи маЇ бути м≥н≥мальним, але з урахуванн€м д≥ючих норм. ƒл€ упор€дкованого збер≥ганн€ вантажу та економного його розташуванн€ використовують систему адресного збер≥ганн€ за принципом жорсткого (ф≥ксованого) або в≥льного (вантаж розташовуЇтьс€ в будь-€кому в≥льному м≥сц≥) вибору м≥сц€ складуванн€.

 омплектац≥€ замовлень ≥ в≥двантаженн€. ѕроцес комплектац≥њ зводитьс€ до п≥дготовки товару в≥дпов≥дно до замовлень споживач≥в.  омплектац≥€ в≥двантаженн€ замовлень включають:

Ч отриманн€ замовленн€ кл≥Їнта;

Ч в≥дб≥р товару кожного найменуванн€ зг≥дно ≥з замовлен≠н€м кл≥Їнта;

Ч комплектац≥ю в≥д≥браного товару дл€ конкретного кл≥Їн≠та в≥дпов≥дно до його замовленн€;

Ч п≥дготовку товару до в≥дправленн€ (укладанн€ в тару, на товаронос≥й);

Ч документальне оформленн€ п≥дготовленого замовленн€ ≥ контроль за п≥дготовкою замовленн€;

Ч об'Їднанн€ замовлень кл≥Їнт≥в у парт≥ю в≥дправленн€ й оформленн€ транспортних накладних;

Ч в≥двантаженн€ вантаж≥в у транспортний зас≥б.

“ранспортуванн€ й експедиц≥€ замовлень можуть зд≥йснюватис€ €к складом, так ≥ самим замовником. «д≥йсненн€ замовлень замовником виправдовуЇ себе лише тод≥, коли замовленн€ робл€ть парт≥€ми, р≥вними м≥сткост≥ транспортного засобу, ≥ при цьому запаси споживача не зб≥льшуютьс€. Ќайб≥льш по≠ширена й економ≥чно виправдана централ≥зована доставка за≠мовлень складом. ” цьому випадку завд€ки об'Їднанню ванта≠ж≥в ≥ оптимальних маршрут≥в доставки дос€гаЇтьс€ значне скороченн€ транспортних витрат ≥ з'€вл€Їтьс€ реальна мож≠лив≥сть зд≥йснювати постачанн€ др≥бними ≥ част≥шими парт≥€≠ми, що призводить до скороченн€ зайвих запас≥в у споживача.

«б≥р ≥ доставка порожн≥х товаронос≥њв Ї достатньо вагомою статтею лог≥стичних витрат. “оваронос≥њ (п≥ддони, контейнери, тара-устаткуванн€) п≥д час внутр≥шньом≥ських перевезень найчаст≥ше бувають багатооб≥говими, а тому вимагають по≠верненн€ в≥дправнику. ≈фективний обм≥н товаронос≥њв можливий лише в тих випадках, коли достов≥рно в≥дома њх оптимальна к≥льк≥сть ≥ ч≥тко виконуЇтьс€ граф≥к њх обм≥ну з≥ споживачами.

«а основу платформи дл€ формуванн€ вантажноњ одиниц≥ використовують стандартн≥ п≥ддони розм≥ром 1 200 800 ≥ 12 001 000мм. Ѕудь-€кий вантаж, упакований у стандартну тару, можна рац≥онально укласти на цих п≥ддонах. ÷е дос€га≠Їтьс€ ун≥ф≥кац≥Їю розм≥р≥в транспортноњ тари.

” лог≥стиц≥ використовуЇтьс€ багата матер≥ально-техн≥чна база. ƒл€ того, щоб вона була сп≥вм≥рною, використовують де≠€ку умовну одиницю площ≥, так званий базовий модуль. ÷ей модуль Ї пр€мокутником з≥ сторонами 600x400 мм, €кий маЇ вм≥щуватис€ кратну к≥льк≥сть раз≥в на вантажн≥й платформ≥ транспортного засобу, робоч≥й поверхн≥ складського устаткуванн€ ≥ т. ≥н.

Ќа п≥дстав≥ базового модул€ розроблено Їдину систему ун≥≠ф≥кованих розм≥р≥в транспортноњ тари. ѕринцип створенн€ ц≥Їњ системи пол€гаЇ в тому, що площу п≥ддона розд≥л€ють на с≥тку кратних йому розм≥р≥в, €к≥ визначають зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ розм≥ри транспортноњ тари.

≤нформац≥йне обслуговуванн€ складу передбачаЇ управл≥нн€ ≥нформац≥йними потоками ≥ пов'€зуЇ функц≥онуванн€ вс≥х служб складу. «алежно в≥д техн≥чного забезпеченн€ управл≥н≠н€ ≥нформац≥йними потоками може бути €к самост≥йною сис≠темою (на механ≥зованих складах), так ≥ складовою п≥дсис≠темою загальноњ автоматизованоњ системи управл≥нн€ матер≥альними та ≥нформац≥йними потоками (на автоматизованих складах). ≤нформац≥йне обслуговуванн€ охоплюЇ: обробку вх≥дноњ документац≥њ, пропозиц≥њ щодо замовлень постачаль≠ник≥в, оформленн€ замовлень постачальник≥в, управл≥нн€ прийомом ≥ в≥дправленн€м, контролюванн€ на€вност≥ на скла≠д≥, прийом замовлень споживач≥в, оформленн€ документац≥њ в≥дправленн€, оптимальний виб≥р парт≥й в≥двантаженн€ ≥ мар≠шрут≥в доставки, обробку рахунк≥в кл≥Їнт≥в, обм≥н ≥нформа≠ц≥Їю з персоналом ус≥х р≥вн≥в, р≥зну статистичну ≥нформац≥ю.

«абезпеченн€ обслуговуванн€ кл≥Їнт≥в (наданн€ послуг). —клад може забезпечувати так≥ види послуг:

І перев≥рку €кост≥ товар≥в, €к≥ постачаютьс€;

І сортуванн€ товар≥в;

І марк≥руванн€ товар≥в;

І розфасуванн€ товар≥в;

І пакуванн€ товар≥в;

І зм≥ну замовленн€;

І експедиторськ≥ послуги;

І зд≥йсненн€ розвантаженн€ та завантаженн€ транспорт≠них засоб≥в товарами;

І ≥нформуванн€ власник≥в про стан вантажу, що збер≥га≠Їтьс€;

І укладанн€ договор≥в ≥з транспортними агентствами та ≥н≠шими посередниками в операц≥€х ф≥зичного розпод≥лу;

І наданн€ складських площ в оренду;

І будь-€к≥ ≥нш≥ операц≥њ з приведенн€ готовоњ продукц≥њ до товарного вигл€ду.

 

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
 | ¬иды международных правонарушений
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 695 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

1437 - | 1325 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.054 с.