Поняття грошового обороту. Суб’єкти та основні ринки грошового обороту

Грошовий оборот – це сукупність платежів, які здійснюються між економічними суб‘єктами в процесі суспільного відтворення; --це процес безперервного руху грошей між суб‘єктами; -- це сукупність грошових потоків за певний період часу, які обслуговують процес суспільного відтворення та зв‘язки з зовнішнім світом. Гр.. оборот— макроек. явище, адже він обслуговує круогоборот усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення, тому його ще називають сукупним грошовим оборотом. Об’єктами грошового обороту є грошові ресурси. Суб’єктами є всі юр. та фіз. особи, які беруть участь у в-ві, розподілі, обміні і споживанні ВВП — це всі під-ва, держ, громад., комерц. установи, банки, населення, що самостійно одержує та витрачає грош. кошти. Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення. Суб’єкти цього процесу постійно одержують грошові доходи від реалізації належних їм ресурсів чи виготовлених ними продуктів, що спричинює відповідні грошові потоки. Водночас потоки руху грошей є не тільки результатом відтворювального процесу, а й важливою передумовою його успішного здійснення. Надмірні затримки в русі грошей неминуче викликають гальмування товарних потоків, погіршення кон’юнктури рин­ків, посилення стагнації виробництва.Грошовий оборот, з одного боку, є потоком доходів, а з іншого боку, є потоком витрат. Щоб економічна система була збалансована необхідно, щоб ці потоки були збалансованими. Внутрішня обумовленість грошового обороту процесом суспільного відтворення визначає його сутнісну єдність і безперервність, які можна назвати конституційними ознаками грошового обороту.

Потоки грошового обороту

Умовні припущення: - в економічній системі панує приватна власність, і всі вир-чі ресурси є власністю сім-х госп-в; - самі фірми перебувають у власності сімей­них господарств; - уряд одержує всі податкові над­ходження тільки від сімейних господарств; - уряд має можливість забезпечити свої непокриті податками витрати позиченням грошей на внутрішньому грошовому ринку.

Маса грошей в обігу повинна бути такою, щоб було достатньо для реалізації ВВП. При збалансованому грошовому обороті потоки витрат = потокам ін’єкцій. Потоки витрат: заощадження(5), оплата імпорту(10), податки уряду(4). Потоки ін’єкцій: держ закупки(9), експорт(11), інвестиції (6).

№10 - імпорт. №4 - Певна частина національного доходу сплачується уряду (податки). №5 - заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок; №6 - кредити, одержані фірмами у фінансових посередників; №7 - фірми інвестують кошти на розширення вир-ва – витрачають їх на закупівлю необхідних матеріальних цінностей; №8 - До послуг грошового ринку звертається також уряд, коли йому недостатньо податкових надходжень для покриття своїх витрат. №12 - Одержана фірмами виручка; №11 - Оплата іноземними покупцями експортних поставок фірм; №13- зі світового ринку на внутрішній грошовий ринок надходить додатковий капітал. №14 - потік відпливу грошового капіталу за кордон; Поповнення обороту додатковою масою грошей шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків (потік 15), або вилучення надлишку грошових коштів шляхом скорочення кредитування (потік 16).

Порядок балансування грошових потоків в окремих суб’єктів та в грошовому обороті в цілому. Балансування грошових потоків означає, що в кожному секторі та кожному ринку сума вхідних потоків має = сумі вихідних. Якщо потоки кожного сектору будуть збалансовані, то і грош. оборот в д-ві буде збалансованим. Збалансування грошового обороту забезп-ся вирівнюванням двох ключових потоків – нац-го доходу та реалізації нац-го продукту. В процесі розподілу і використання національного дохо­ду фрмуються 2 види гр-х потоків-втрат і ін'єкцій. Потоки витрат: заощадження, оплата імпорту, податки уряду. Потоки ін’єкцій: держ закупки, експорт, інвестиції.В обсязі потоків відпливу зменшується використання сімейними господарствами націо­нального доходу на внутрішньому ринку продуктів, що звужує можливості реалізації виробленого національного продукту. В обсязі потоків припливу збільшується надходження грошей на внутрішній ринок, вони неначебто повертаються в основне русло свого руху, що розширює можливості реалізації національного продукту. Якщо обсяги потоків відпливу і припливу грошей бу­дуть урівноважуватися, то потоки національного доходу і реалі­зації національного продукту збалансуються.Проте урівноваженість потоків відпливу і припливу грошей автоматично не забезпечується. Досягається тільки через механізм грошового ринку. Цей механізм виконує дві важ­ливі для урівноваження вказаних потоків функції: 1) трансформує заощ-ня сім-х госп-в у нові ви­ди платоспроможного попиту (фірм та урядових структур); 2) коливання попиту і пропозиції гро­шей зумовлюють відплив зайвих грошей на світовий ринок або при­плив їх зі світового ринку у випадку дефіциту пропозиції грошей.Щоб потоки витрат= ін’єкціям необх.: 1)збалансув. експорту і імпорту. 2) заощ = інвест; 3) податки = держ закуп.