Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√рош≥ €к грош≥ ≥ грош≥ €к кап≥тал




–ац≥онал≥стична та еволюц≥йна концепц≥€ походженн€ грошей

ќсновн≥ концепц≥њ походженн€ грошей: --рац≥онал≥стична Ц по€ва грошей повС€зана з тим, що вони ви€вились €к результат угоди м≥ж людьми, з метою зручного обм≥ну товару. –ац≥онал≥стична концепц≥€ виходить з того, що грош≥ виникли €к результат певноњ рац≥ональноњ угоди м≥ж людьми, через необх≥дн≥сть вид≥ленн€ спец≥ального ≥нструмента дл€ обслуговуванн€ сфери товарного об≥гу ≥ п≥двищенн€ ефективност≥ њњ функц≥онуванн€.  онкретна грошова форма виникаЇ тод≥, коли люди усв≥домлюють њњ необх≥дн≥сть ≥ орган≥зац≥йно забезпечують њњ впровадженн€ у господарський оборот. ѕрихильником ц≥Їњ концепц≥њ був јр≥стотель.ѕ≥зн≥ше казали, що грош≥ по€вились €к продукт створений державою; --еволюц≥йна Ц грош≥ зС€вилис€ в результат≥ розвитку сусп≥льства, товарного обм≥ну, виробництва. ¬изнанн€ еволюц≥йноњ концепц≥њ походженн€ грошей не зн≥маЇ питанн€ рол≥ держави у њх функц≥онуванн≥. –оль держави у запровадженн≥ грошей про€вл€Їтьс€ в наступному:а) держава бере на себе зобовТ€занн€ надавати грошам точно визначену форму;

б) встановлюЇ контроль за створенн€м грошей, тобто карбуванн€м, ф≥ксац≥Їю проби металу, вм≥сту металу в грошов≥й одиниц≥;

в) запроваджуЇ контроль за збереженн€м повноц≥нност≥ грошей;

г) визначаЇ варт≥сть (ц≥нн≥сть) грошей ≥ регулюЇ масу грошей в об≥гу;

д) надаЇ неповноц≥нним грошам сили законного плат≥жного засобу та приймаЇ њх, €к платеж≥;

е) проводить систему заход≥в щодо п≥дтриманн€ маси грошей на р≥вн≥ потреби об≥гу за умови збереженн€ сталих ц≥н.

¬одночас держава не може вважатис€ регул€тором функц≥онуванн€ грошей. √рош≥ Ч це продукт ринку. ÷е зумовлено такими факторами:

а) ринок спричин€Ї обТЇктивну потребу в грошах;

б) ринок висуваЇ ст≥йк≥ вимоги до нос≥€ грошових функц≥й. ƒержава маЇ створити такого нос≥€, €кий здатний найповн≥ше задовольн€ти ц≥ вимоги;

в) к≥льк≥сть грошей в об≥гу визначаЇтьс€ обТЇктивними законом≥рност€ми. ƒержава враховуЇ њх в процес≥ регулюванн€ к≥лькост≥ грошей в об≥гу.

‘орми грошей та њх еволюц≥€. –оль держави у створенн≥ грошей

≈волюц≥€ √. под≥л€Їтьс€ на 3 етапи: повноц≥нн≥ √., зм≥шан≥ форми ≥ неповноц≥нн≥ √. ѕовноц≥нн≥ - перш≥ товарн≥ √., спочатку предмети першоњ необх≥дност≥ до предмет≥в розкош≥.‘орми: товарн≥ √. предмет≥в,предмети розкош≥, металев≥ √.(в≥д недорогих метал≥в до благородних), та монети(м≥дн≥, ср≥бн≥, золот≥.) «м≥шан≥ форми: металев≥ повноц≥нн≥ г. ≥ неповноц≥нн≥ √. Ќеповноц≥нн≥ Ц це √., €к≥ не мають власноњ вартост≥.(б≥лонна монета, кваз≥ г., депозити, вклади, бан. «обов.).

«авд€ки своњй сусп≥льн≥й природ≥ ≥ надзвичайно важлив≥й економ≥чн≥й та соц≥альн≥й рол≥ грош≥ ≥ держава ≥снують у т≥сному взаЇмозвТ€зку ≥ взаЇмовплив≥.

≤з закр≥пленн€м рол≥ грошей за дорогоц≥нними металами втручанн€ держави у створенн€ грошей пом≥тно посилилось. ¬она вз€ла на себе зобовТ€занн€ надавати грошам точно визначену форму (монета), установила контроль за виробництвом грошей (чеканка монет, ф≥ксац≥€ проби металу, контроль вм≥сту дорогоц≥нного металу в монетах), орган≥зувала боротьбу ≥з фальшуванн€м монет тощо.

ўе б≥льшою стала роль держави у функц≥онуванн≥ грошей п≥сл€ демонетизац≥њ золота. ¬она визначаЇ не т≥льки форму грошей, а й њх варт≥сть, регулюючи насамперед масу грошей в оборот≥. «авд€ки зусилл€м держави, передус≥м њњ центрального банку, звичайн≥ клаптики паперу чи прост≥ записи в бухгалтерських книгах банк≥в набули здатност≥ виконувати функц≥њ ≥ роль грошей. ƒержава контролюЇ виробництво, орган≥зовуЇ боротьбу з фальшуванн€м, регулюЇ масу грошей в оборот≥ тощо. √рош≥ Ц продукт ринку. —аме ринок спричин€Ї обТЇктивну потребув грошах ≥ висуваЇ вимоги перед државою щодо грошових функц≥й.

 

—уть грошей

–озмањтт€ формулюванн€ сут≥ грошей св≥дчать про багатогранн≥сть ≥ невизначен≥сть цього економ≥чного засобу загальновизнаного сусп≥льством. Ћише ц€ сусп≥льна визначен≥сть робить грош≥ д≥йсним плат≥жним засобом. √. - це товар товар≥в. √. - це товар, €кий виконуЇ функц≥ю загального екв≥валенту. √.- Їдиний товар, ц≥нн≥сть €кого про€вл€Їтьс€ в той момент, коли ми в≥д нього позбавл€Їмось. √. - це зас≥б сусп≥льного виразу економ≥чноњ ц≥нност≥ благ.«а своњм м≥сцем у товарному виробництв≥ й обм≥н≥ г. Ч це специф≥чний товар, що маЇ властив≥сть обм≥нюватис€ на будь-€кий ≥нший товар, тобто Ї загальним екв≥валентом. як так≥ г. виход€ть в окремих своњх функц≥€х далеко за меж≥ сфери товарного обм≥ну й обслуговують ус≥ сфери економ≥ки, зокрема нагромадженн€ вартост≥, њњ розпод≥л, перерозпод≥л та використанн€, у тому числ≥ на потреби ≥нвестуванн€.ѕ≥дсумовуючи р≥зн≥ визначенн€ сутност≥ грошей (а њх дуже багато) можна вид≥лити так≥ особливост≥:- грошима у широкому зм≥ст≥ можуть бути назван≥ будь-€к≥ знаки ц≥нност≥, що служать дл€ розм≥ну, придбанн€ ≥нших предмет≥в, чи найманн€ людськоњ прац≥;- грош≥ - це сусп≥льний ≥нститут, що зб≥льшуЇ багатство, знижуючи витрати обм≥ну ≥, спри€ючи б≥льш≥й спец≥ал≥зац≥њ в≥дпов≥дно з на€вними пор≥вн€льними перевагами людей;ѕереваги використанн€ грошей, у пор≥вн€нн≥ з натуральним обм≥ном, величезн≥. ¬итрати обм≥ну були б набагато б≥льш≥, а сусп≥льне багатство внасл≥док цього набагато менше, €кби не ≥снувало грошей, що значно полегшують весь цей процес. ¬ економ≥чн≥й систем≥, обмежен≥й натуральним обм≥ном, люд€м приходилос€ затрачати непом≥рну к≥льк≥сть часу на пошук тих, ≥з ким њм було б виг≥дно обм≥нюватис€.- √рош≥ це те, що приймають €к сплату за товари, послуги ≥ борги, отже грош≥ Ц це зас≥б обм≥ну. Ћюди приймають грош≥ в обм≥н на товари ≥ послуги, щоб пот≥м обм≥н€ти грош≥ на т≥ товари ≥ послуги, €к≥ вони хочуть придбати. Ѕез такого засобу обм≥ну люди повинн≥ звертатис€ до бартеру - безпосереднього обм≥ну товар≥в ≥ послуг на ≥нш≥ товари ≥ послуги - дуже неефективного засобу зд≥йсненн€ обм≥ну. ѕри бартер≥ необх≥дно знайти партнера, у €кого Ї те, що вам треба, а в≥н повинний хот≥ти те, що ви пропонуЇте до обм≥ну. ÷е вимагаЇ вишукуванн€ вс≥х потенц≥йних партнер≥в по обм≥ну, здатних задовольнити потреби ≥ побажанн€ один одного в товарах ≥ послугах, а пот≥м дос€гненн€ згоди за умовами обм≥ну. ” такий спос≥б бартер приводить до високих витрат, зв'€заних з пошуком.- √рош≥ служать також розрахунковою одиницею або Ђм≥рою вартост≥ї. –оль грошей €к Ђодиниц≥ вим≥руї дозвол€Ї використовувати встановлен≥ ц≥ни дл€ угод.

 

 

√рош≥ €к грош≥ ≥ грош≥ €к кап≥тал

«астосуванн€ грошей дл€ обслуговуванн€ процес≥в нагромадженн€ вартост≥ та њњ продуктивного використанн€ (≥нвестуванн€) ≥стотно зм≥нило њх сусп≥льне призначенн€. « простого засобу об≥гу, що обслуговував обм≥н товар≥в, вони перетворилис€ в нос≥€ самозростаючоњ вартост≥, тобто у форму кап≥талу. ¬они стали широко обслуговувати нагромадженн€ вартост≥, використанн€ њњ дл€ ф≥нансуванн€ розвитку виробництва, формуванн€ на ц≥й основ≥ маси позичкового кап≥талу та його руху. «абезпеченн€ самозростанн€ вартост≥ стало пр≥оритетною ц≥ллю руху грошей у процес≥ в≥дтворенн€, €ка ≥стотно впливаЇ на ≥нтереси економ≥чних субТЇкт≥в, на њх взаЇмов≥дносини. ѕри застосуванн≥ у сфер≥ ≥нвестуванн€ грош≥ стають нос≥Їм кап≥талу, у звТ€зку з чим виникаЇ необх≥дн≥сть розр≥зн€ти грош≥ €к грош≥ ≥ грош≥ €к кап≥тал. √рош≥ €к грош≥ використовуютьс€ переважно дл€ реал≥зац≥њ на€вноњ споживноњ вартост≥, тобто њх ц≥льове призначенн€ обмежуЇтьс€ посередництвом в обм≥н≥. √рош≥ €к кап≥тал використовуютьс€ дл€ забезпеченн€ зростанн€ на€вноњ вартост≥. ƒл€ цього виготовлену варт≥сть потр≥бно реал≥зувати, нагромадити та використати так, щоб њњ не т≥льки зберегти, а й зб≥льшити. ÷е можливо лише за умови, що грош≥ використовуютьс€ дл€ формуванн€ промислового чи торговельного кап≥талу або €к позичковий кап≥тал. ¬ ус≥х цих випадках ц≥льове призначенн€ грошей значно розширюЇтьс€, розвиваютьс€ њх нов≥ функц≥ональн≥ форми, зокрема зас≥б нагромадженн€ ≥ зас≥б платежу, ≥стотно зростаЇ роль грошей в економ≥чному житт≥ сусп≥льства. ‘ункц≥онуючи €к кап≥тал, грош≥ продовжують виконувати своњ традиц≥йн≥ функц≥њ м≥ри вартост≥ ≥ засобу об≥гу, €к≥ разом конституюють €вище грошей. “ому в≥дм≥нност≥ м≥ж грошима €к грошима ≥ грошима €к кап≥талом досить умовн≥ ≥ визначаютьс€ переважно призначенн€м грошей при њх використанн≥ економ≥чними субТЇктами. √рош≥ Ї власне грошима насамперед при њх витрачанн≥ на особисте споживанн€, оск≥льки забезпечують куп≥влю товар≥в та послуг. √рош≥ стають кап≥талом переважно при њх нагромадженн≥, збер≥ганн≥ та продажу на грошовому ринку, оск≥льки це даЇ власнику грошей додатковий дох≥д у вигл€д≥ процента. ѕри обслуговуванн≥ виробничого споживанн€ грош≥ одночасно Ї власне грошима ≥ кап≥талом, оск≥льки спри€ють реал≥зац≥њ товару та одержанню прибутку. Ќайвиразн≥ше грош≥ €к кап≥тал ви€вл€ють себе в межах кругообороту кап≥талу окремого п≥дприЇмства. Ќа€вна у нього сума грошей (на банк≥вських рахунках, у касах) Ї одночасно частиною оборотного кап≥талу п≥дприЇмства ≥ масою л≥кв≥дност≥, що забезпечуЇ його поточну платоспроможн≥сть. «б≥льшенн€ ц≥Їњ суми одночасно зб≥льшуЇ оборотний кап≥тал п≥дприЇмства, тобто масу на€вних ресурс≥в, його л≥кв≥дн≥сть, робить п≥дприЇмство економ≥чно могутн≥шим. ” межах вс≥Їњ економ≥ки на€вна сума грошей характеризуЇ лише масу њњ л≥кв≥дност≥ ≥ не Ї частиною обс€гу реального кап≥талу. «ростанн€ ц≥Їњ суми зумовлюЇ лише пол≥пшенн€ л≥кв≥дност≥ економ≥ки, зростанн€ р≥вн€ њњ монетизац≥њ, проте обс€г реального кап≥талу в≥д цього не зб≥льшуЇтьс€. якщо зростанн€ загальноњ маси грошей буде надм≥рним, це призведе лише до њх знец≥ненн€.

¬арт≥сть грошей

як же формуЇтьс€ варт≥сть кредитних грошей, €к≥ не мають внутр≥шньоњ субстанц≥ональноњ вартост≥? ѓњ формуванн€ ≥ функц≥онуванн€ в≥дбуваЇтьс€ п≥д впливом тих же фактор≥в, €к≥ в умовах золотомонетного стандарту спричинювали в≥дхиленн€ ном≥нальноњ вартост≥ золотих грошей в≥д реальноњ. ” м≥ру зам≥щенн€ в об≥гу золота його знаками цей розрив посилювавс€ ≥ нав≥ть розм≥нн≥ на золото грош≥ все б≥льше виступали в њх ном≥нальн≥й, а не реальн≥й вартост≥. « припиненн€м розм≥ну банкнот на золото грош≥ залишилис€ в об≥гу т≥льки в своњй ном≥нальн≥й вартост≥. ѕо сут≥ вона стала ≥ррац≥ональною величиною, €ка визначаЇтьс€ не вт≥леною в грошовому товар≥ сусп≥льною працею, а тим середовищем, у €кому грош≥ функц≥онують.

ћаса грошових знак≥в, що вступаЇ у сферу обм≥ну в кожному наступному цикл≥ в≥дтворенн€, ¾ величезне випадкова. ¬она зумовлена насамперед сукупною м≥новою варт≥стю товар≥в, €к≥ реал≥зован≥ в попередньому цикл≥ ≥ вийшли в сферу споживанн€. √рошов≥ знаки, залишаючись в об≥гу, продовжують представл€ти цю сукупну товарну варт≥сть, будучи њњ в≥дбитком. ÷е ви€вл€Їтьс€ в тому, що кожний власник грошей, вступаючи з ними в черговий цикл обм≥ну, розгл€даЇ њх €к конкретну реальну варт≥сть ≥ готовий платити за потр≥бний товар не будь-€ку њх суму, а лише ту, €ка забезпечить йому привласненн€ екв≥валентноњ вартост≥.

якщо в черговому цикл≥ обм≥ну ви€витьс€ товар≥в менше, н≥ж було в попередньому, або в об≥гу ви€витьс€ зайва маса грошових знак≥в при т≥й же мас≥ товар≥в, то м≥ж грошовою ≥ товарною масами складаЇтьс€ нове сп≥вв≥дношенн€, в €кому попит перевищуватиме пропозиц≥ю. ѕокупц≥ будуть готов≥ платити, а продавц≥ вимагати б≥льшу суму грошей, н≥ж у попередньому цикл≥. √рошова маса знец≥нитьс€ пор≥вн€но з товарною, ≥ ц≥ни на товари зростатимуть. —кладетьс€ новий, знижений р≥вень м≥новоњ вартост≥ грошей, з €кою вони перейдуть у наступний цикл в≥дтворенн€. якщо в обм≥н над≥йде б≥льша маса товар≥в або частина грошей €кимось чином буде вилучена з об≥гу, то товарна пропозиц≥€ перевищить попит, не вс≥ товари можуть бути реал≥зован≥ ≥ продавц≥ змушен≥ будуть знижувати ц≥ни. ” грошей сформуЇтьс€ нова (п≥двищена) м≥нова варт≥сть, з €кою вони вв≥йдуть у наступний цикл обм≥ну.

“аким чином, м≥нову варт≥сть грошов≥ знаки одержують у самому об≥гу ≥ завд€ки своЇму функц≥онуванню п≥дтримують њњ на певному р≥вн≥, €кий визначаЇтьс€ станом економ≥ки взагал≥ ≥ конТюнктури ринку зокрема. “ут доречно нагадати, що  .ћаркс, хоч ≥ був прихильником представницькоњ концепц≥њ вартост≥ нерозм≥нних грошових знак≥в, допускав можлив≥сть формуванн€ њх м≥новоњ вартост≥ безпосередньо в об≥гу, вказуючи, що золото обертаЇтьс€ тому, що маЇ ц≥нн≥сть, паперов≥ грош≥ мають ц≥нн≥сть тому, що обертаютьс€. така можлив≥сть згодом одержала широке визначенн€, ≥ на њњ основ≥ сформувавс€ ц≥лий напр€м у вченн≥ про грош≥, €кий одержав назву функц≥ональноњ теор≥њ вартост≥ грошей.

 ласичн≥ функц≥њ грошей

‘ункц≥€ грошей €к м≥ри вартост≥. Ц г. виражають варт≥сть товар≥в, шл€хом наданн€ њм к≥льк≥сного виразу у вигл€д≥ ц≥ни. « початком централ≥зованого карбуванн€ монет державами виник масштаб ц≥н. ¬ умовах об≥гу справжн≥х грошей масштаб ц≥н €к вагова к≥льк≥сть грошового металу, прийн€того за грошову одиницю

був складовою функц≥њ м≥ри вартост≥ ≥ доповнював њњ призначенн€ виражати варт≥сть товар≥в. ¬ сучасних умовах механ≥зм д≥њ масштабу ц≥н €к ≥нструменту вим≥ру грошовоњ ц≥ни д≥Ї не окремо в≥д визначенн€ вартост≥, а одночасно з ним, €к один процес, оск≥льки екв≥валентна варт≥сть товару уже виражена в грошових одиниц€х. “ому роль масштабу ц≥н н≥би поглинута м≥рою вартост≥. –≥вень ц≥н на товари зумовлюЇ ≥ масштаб ц≥н дл€ нових товар≥в а не навпаки, €к це було за золотого стандарту.‘ункц≥њ м≥ри вартост≥: грош≥ використовуютьс€ не т≥льки дл€ визначенн€ товар≥в, а також дл€ визначенн€ показник≥в на макро та м≥кро р≥вн≥. ‘ункц≥ю м≥ри вартост≥ грош≥ виконують ≥деально, тобто при визначенн≥ ц≥ни товар≥в чи наданн≥ к≥льк≥сного виразу економ≥чним процесам на€вн≥сть грошей необовС€зкова. ‘ункц≥€ грошей €к засобу об≥гу. ¬иконуючи функц≥ю засобу об≥гу грош≥ виступають посередником в обм≥н≥ товар≥в, €к≥ в≥дбуваютьс€ за схемою “Ѓ√Ѓ“С. «авд€ки тому, що цю формулу можна под≥лити на дв≥ частини, то грошовий об≥г паперових грошей маЇ переваги в пор≥вн€нн≥ з бартерним обм≥ном, €кий €вл€Їтьс€ альтернативою грошам. ¬ажливою ознакою грошей €к засобу об≥гу Ї те, що вони €вл€ють собою реальне вт≥ленн€ м≥новоњ вартост≥: продавець в≥ддаЇ св≥й товар покупцев≥ ≥ взам≥н одержуЇ грош≥. √рош≥ €к зас≥б об≥гу забезпечують переб≥г товар≥в в≥д виробника до споживача, п≥сл€ чого товари виход€ть з≥ сфери об≥гу. ѕроте сам≥ грош≥ залишаютьс€ в об≥гу, переход€чи в≥д одного субТЇкта до ≥ншого. ‘ункц≥€ грошей €к засобу платежу. Ц грош≥ обслуговують погашенн€ боргових зобовТ€зань €к≥ виникають м≥ж ф≥зичними ≥ юридичними особами. ќсновою дл€ д≥њ ц≥Їњ функц≥њ €вл€Їтьс€ куп≥вл€-продаж товар≥в та наданн€ послуг з в≥дстрочкою платежу. √рош≥ перебувають весь час в об≥гу €к ≥ в функц≥њ Узасоби об≥гуФ. як зас≥б платежу грош≥ мають ширшу сферу використанн€. ¬они використовуютьс€ не т≥льки дл€ обслуговуванн€ товарооб≥гу, а також ≥ дл€ погашенн€ ≥нших боргових зобовС€зань (сплата податк≥в, комунальн≥ платеж≥).‘-€ «ѕ забезпечуЇ ширш≥ можливост≥ дл€ п≥дприЇмств, н≥ж ф-€ засобу об≥гу, оск≥льки зн≥маЇ з нього обмеженн€, €к≥ створюЇ суто екв≥валентний обм≥н у раз≥ негайноњ оплати товар≥в (“-√), розширюЇ маневрен≥сть коштами, даЇ можлив≥сть зд≥йснити платеж≥ шл€хом зал≥ку зустр≥чних зобовТ€зань, що спри€Ї економ≥њ грошових кошт≥в та прискоренню об≥гу кап≥талу тощо. ¬одночас в ц≥й ф-њ м≥ститьс€ загроза неплатежу. ‘ункц≥€ грошей €к засобу нагромадженн€ вартост≥. Ц це функц≥€ в €к≥й грош≥ обслуговують нагромадженн€ вартост≥ в њњ загальн≥й абстрактн≥й форм≥ в процес≥ розширеного в≥дтворенн€. —тало можливим коли товаровиробник зм≥г частину виручки в≥дкладати на майбутнЇ. —початку була одна ц≥ль - зберегти варт≥сть, тобто вт≥лити в брусках дорогого металу, щоб зберегти на випадок соц≥альних потр€с≥нь. ” так≥й форм≥ абстрактне багатство називалос€ скарбом. « розвитком тов. виробництва ≥ грошових в≥дносин ур≥зноман≥тнювалис€ ц≥л≥ нагромадженн€ скарбу. «ам≥сть ховати стало модно демонструвати - естетична форма багатства, вт≥лена в прикрасах, створенн€ резерву плат≥жних засоб≥в надало багатству в≥дтворювального характеру ≥ зор≥Їнтувало на заб. зростанн€ прибутку. “оваровиробники стали нагром. ƒл€ розширенн€ виробництва й одержанн€ додаткового прибутку. « розвитком зм≥нювалис€ ≥ форми, в≥д золота, ср≥бла до паперових, депоз, електрон. ѕроте державн≥ запаси золота оф≥ц≥йно включаютьс€ до золотовалютних резерв≥в крањни ≥ слугують резервом св≥тових грошей. ‘ункц≥€ св≥тових грошей. Ц це функц≥€, в €к≥й грош≥ обслуговують рух вартост≥ в м≥жнародному економ≥чному оборот≥ ≥ забезпечують реал≥зац≥ю взаЇмов≥дносин м≥ж крањнами. ¬ид≥ленн€ функц≥њ св≥тових грошей зумовлене особливост€ми руху вартост≥ на св≥товому ринку, €к≥ визначаютьс€ под≥лом цього ринку державними кордонами. «авд€ки цьому под≥лу виникаЇ специф≥чний субТЇкт Ц держава. √рош≥ на св≥товому ринку виконують функц≥њ загального плат≥жного засобу, загального куп≥вельного засобу, засобу перенесенн€ багатства з одн≥Їњ крањни в ≥ншу. —в≥тов≥ грош≥ функц≥онують ≥ €к м≥ра вартост≥ та рахунков≥ одиниц≥, оск≥льки нац≥ональн≥ ц≥ни жодноњ крањни на можуть повн≥стю задовольнити потреби св≥тового ринку ≥ на ньому формуЇтьс€ сво€ система ц≥н.—в≥тов≥ грош≥ забезпечують рух вартост≥ в м≥жнародному оборот≥. ‘ункц≥€ св≥тових грошей поЇднуЇ в соб≥ вс≥ ≥нш≥ функц≥њ грошей, але д≥њ њх в≥дбуваютьс€ на м≥жнародному р≥вн≥. –оль св≥тових грошей виконують не вс≥ нац≥ональн≥ грош≥. ¬ рол≥ св≥тових грошей виступають нац≥ональн≥ грош≥ могутн≥х крањн св≥ту (япон≥€, Ќ≥меччина, јнгл≥€, ‘ранц≥€, —Ўј).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 812 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1447 - | 1123 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.