Службовий етикет – сукупність найдоцільніших правил поведінки там, де відбувається професійна діяльність (на виробництві, в будь-якій організації).
Дотримання правил і вимог службового етикету є обов'язковим для всіх, адже це сприяє створенню сприятливого морально-психологічного клімату для людей, під впливом якого формується гарний настрій людини. Гарний настрій впливає наздоров'я людини, на продуктивність її праці. Не випадково великі фірми та корпорації створюють власні Кодекси честі, в яких передбачено норми взаємин та правила службового етикету.
Імідж юриста як представника державної влади.
Кожен юрист створює сам собі імідж.
Є таке прислів'я: "Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму". Вона прямо відноситься до естетичної культури юриста, яке виражається в його зовнішньому вигляді. Зовнішній вигляд слідчого, прокурора, судді робить істотний вплив на ставлення до них громадян.
Знаменитий адвокат А. Ф. Коні радив: "Слід одягатися просто і пристойно. У костюмі не повинно бути нічого химерного і кричущого (різкі кольори, незвичайний фасон). Брудний, неохайний костюм справляє неприємне враження. Це важливо пам'ятати, так як психологічний вплив на присутніх починається до промови, з моменту появи перед публікою "[13].
Нерідко встановити контакт з людиною слідчому не вдається саме внаслідок початкової антипатії, викликаної його зовнішнім виглядом: неохайною одягом або такою, що не відповідає діловим відносинам; неприємними манерами.
При першій зустрічі відбувається оцінка юриста з точки зору сприйняття особливостей його поведінки і зовнішнього вигляду. На основі цієї оцінки юристу може бути дана своєрідна характеристика, як позитивна, так і негативна.
Юрист повинен володіти почуттям прекрасного. Він не може не рахуватися з тим, яке враження він справляє на людей своєю зовнішністю. В одязі він повинен віддати перевагу діловому стилю. У контакті з клієнтами, колегами важливо все: вираз обличчя, підтягнутість, пострижені нігті й волосся, одяг, її стан, вміння вільно почувати себе в ній.
В умовах соціально-неоднорідного суспільства юристу доводиться спілкуватися з людьми, які відрізняються за своїм матеріальним становищем, однак на всіх він повинен виробляти приємне враження, бути втіленням закону і справедливості.
Неможливо розробити перелік рекомендацій, що стосуються, наприклад, одягу, зачіски юриста. Кожен юрист сам створює свій імідж. Головне, щоб він керувався почуттям міри та усвідомленням того, що є представником держави для всіх тих, хто звернувся до нього за юридичною допомогою
Мистецтво спілкування і проблеми формування позитивного іміджу
Юриста.
Щоб досягти успіху у впливі на людей, політику необхідно використовувати такий сильнодіючий стимулятор формування іміджу, як мова. Відомо могутність слова, його владу над людьми, над їхніми долями і настроєм. Одні повідомлення роблять творче вплив на особистість, інші деструктивно впливають на неї.
Про людину можна судити за його мовному поведінці і мовному іміджу. Саме тому створення позитивного мовного іміджу є однією з першочергових завдань фахівця зі зв'язків з громадськістю, що працює в тому числі і над проблемою формування мовного іміджу політичного діяча. У зв'язку з цим представляється важливим вивчити основні прийоми і технології створення мовного іміджу особистості і політика зокрема, які є в арсеналі фахівців зі зв'язків з громадськістю і які довели свою ефективність у світовій практиці.
Проблемою формування позитивного іміджу юриста полягає в неорганізації в цілому.
Організація успішного іміджу чи хорошої корпоративної репутації підприємств особливо важлива при їх реструктуризації, зміні форми власності, конверсії й інших структурних перетвореннях. І тому в західній практиці навіть сформулювалася ціла система консультацій зі створення корпоративного іміджу. Щоб люди купували акції приватизованих державних підприємств в нашій країні, стало необхідним змінювати сформовані думки про підприємства, які раніше вважались негнучкими і забюрократизованими, в які не можна було вкладати гроші. На практиці було доведено, що люди реагують на зовнішній образ, і зміна його «фасаду» зможе позбавити фірму колишньої поганої репутації. Якщо ж підприємство, фірма чи організація не будуть працювати над своїм позитивним іміджем, він однак буде якось складатися в оточуючому середовищі, але вже стихійно і, навіть, інколи на шкоду. Не сформується він і за допомогою другорядних акцій і, навряд, чи можна погодитися з виразом одного українського політика, що футбольні видовища чи бокс дають репутації Україні більше ніж дипломатія.
