Аналіз психологічної готовності до шлюбу сучасної молоді

Дослідження психологічної готовності до початку сімейного життя ми вирішили почати з пілотажного дослідження. В контексті якого ми розробили анкету «Ваше уявлення про шлюб?»

Специфіка даної анкети передбачала виявити зміст уявлень про майбутню сім’ю у молоді. Шляхом анкетного опитування та інтерв’ю (додаток) визначалися уявлення про майбутню сім’ю: можливість і наявність досвіду дошлюбних сексуальних відносин; відношення до вибору шлюбного партнера й очікуваних моделей шлюбно-сімейних відносин, до сфери дитячо-батьківських відносин (планована кількість дітей, стиль сімейного виховання); характер шлюбно-сімейних відносин у батьківській родині респондента і т. і.

Наведемо деякі загальні висновки з отриманих відповідей на анкетні питання та при інтерв’ю молоді (додаток А).

1. Уявлення про шлюб нерозривно зв'язано з представленням про майбутнього партнера. Дуже важливо, щоб чоловік і дружина "підходили" один одному по біологічних, психологічних і моральних факторах, включаючи різні аспекти виховання, соціальні, політичні, культурні і релігійні погляди, або ж щоб партнери терпимо відносилися до особливостей один одного.

2. Переважна більшість юнаків і дівчат вважають, що партнер по шлюбі повинний мати рівний освітній статус і лише 11% дівчат готові до того, що партнер по шлюбу буде більш досвідчений, чим вони самі. Незначне число респондентів-юнаків (7%) думають, що дружина повинна бути більш освічена. Третину випробуваних вважають, що це не має значення, аби була гідна і цікава людина. Приблизно такі ж уявлення існують у молоді щодо рівності партнерів у культурному рівні.

3. Що стосується матеріального статусу, молодь демонструє досить традиційні, стереотипні погляди: чоловіки бачать себе, насамперед, добувачами, відповідальними за матеріальне благополуччя родини, а дівчата - охоронницями домашнього вогнища. Дві третини дівчат вважають, що майбутній партнер по шлюбі повинний бути більш забезпечений, чим вони самі, інші вважають, що по матеріальному статусі вони повинні бути рівні. Думки юнаків по цьому питанню більш диференційовані. Велика частина їх вважає, що матеріальний рівень партнерів не має значення для шлюбно-сімейних відносин або ж він повинний бути рівним. Інша частина чоловічої вибірки вважають, що матеріальний статус жінки повинний бути вище, і лише 11% юнаків готові до матеріального забезпечення своєї родини і вважають, що тільки вони несуть відповідальність за це. Як з'ясувалося, для молодих людей дуже важливий рід занять майбутнього партнера.

4. При відповіді на питання, які риси характеру молодь хотіла б бачити в партнері по шлюбі, було виявлено, що молоді люди цінують такі якості, як доброта, повага, почуття гумору, цілеспрямованість, відповідальність, упевненість, дбайливість, розуміння інших, скромність, привабливість, сексуальність. Менш значимими характеристиками в образі партнерів виявилися відповідальність, почуття обов’язку, цілеспрямованість, урівноваженість, довірливість, відданість і т.д. Таким чином, образ партнера по шлюбі в молоді досить поверховий, і на перший план виступають зовнішні риси, а внутрішній світ відходить на другий план.

5. Більшість молодих людей вважають дошлюбні сексуальні відносини не тільки можливими, але і необхідними, оскільки інтимний контакт має для людини не тільки пряме фізіологічне значення, а вбирає в себе різноманітні особистісні змісти, такі, як одержання почуттєвого задоволення, пізнання, задоволення цікавості, спілкування.

6. При виборі форм шлюбно-сімейних відносин більша половини юнаків і дівчат вибрали зареєстрований шлюб, третина респондентів віддала перевагу незареєстрованному співжиттю (цивільний шлюб) і лише 4,6% зволіли б жити на самоті. Також були зазначені й інші варіанти розвитку відносин з партнером: первісне проживання в цивільному шлюбі з наступною реєстрацією відносин. Ще однією особливістю відповідей респондентів є те, що вибір форми шлюбно-сімейних відносин залежить від життєвих обставин.

Переваги законного, юридично зареєстрованого шлюбу велика частина молоді бачить у більшій упевненості, стабільності, надійності, відповідальності один за одного, почутті спокою, сталості, можливості завести дітей.

7. Серед домінуючих мотивів вступу в шлюб респонденти вказали: прагнення виявити свою турботу і любов до близької людини; потреба в розумінні, психологічній підтримці, захисті; бажання мати дітей; традицію брати шлюб; бажання відокремитися від батьківської родини і лише потім - матеріальна вигода, острах самітності, небажання залишитися "старою дівою", прагнення до дорослого життя. Мотив вступу в шлюб у зв'язку з вагітністю в сучасної молоді, можливо, зв'язаний з тим, що молодь надає перевагу вільним відносинам і, як це не сумно, до реєстрації їх підштовхує найчастіше не любов один до одного, не бажання бути разом, а вагітність.

Дані дослідження свідчать про те, що переважна більшість респондентів (86,5%) у майбутньому бачать себе батьками, тільки 4,5% не хочуть мати дітей взагалі і 9% на даний момент про це не задумувалися. Більшість з тих, хто хоче мати дітей, планують мати не менш двох дітей.

8. Думка молоді у питанні про те, хто повинний займатися вихованням дітей, збігаються. 95,5 % опитаних вважають, що вихованням дитини повинні займатися обоє батьків. На наш погляд, така тенденція обумовлена тим, що шлюбні відносини молоді люди представляють як рівномірний розподіл ролей між чоловіками, і сфера виховання дітей не є виключенням.

9. Ознаки благополуччя в сімейних відносинах дівчата бачать у спілкуванні, що приносить радість і духовне задоволення; гармонії між чоловіком і жінкою (духовну і фізичну); у взаємній любові і повазі; продуктивному і погодженому плануванні життя, у відданості один одному. Серед ознак, що характеризують подружнє неблагополуччя, дівчата і юнаки назвали (у порядку убування значимості): неповажне відношення один до одного; психологічне відчуження, відсутність емоційно теплих відносин; незадоволення сексуальних потреб. Такі ознаки, як відсутність взаємодопомоги, фінансові розбіжності і розходження в потребах і інтересах, зайняли субдомінантні позиції.

10. Переважною моделлю сімейних взаємин для більшої частини вибірки повинні бути відносини, при яких функції і ролі в сім’ї перерозподіляються в залежності від обставин, ситуацій. Ці уявлення скоріше відповідають егалітарній моделі відносин. Хоча четвертина респондентів віддала перевагу традиційної моделі, при якій чоловік є главою родини і від нього залежить прийняття життєве важливих рішень для родини.

11. На питання чи є для молоді взірцем сімейне життя їхніх батьків, ми отримали в одружених та неодружених молодих людей такі відповіді: (23) 52,2% - не вважають своїх батьків взірцем; (20) 45,5% - вважають взірцем сімейне життя своїх батьків; (1) 2,3% - відповіли - „важко сказати".

12. В наступному питанні анкети ми хотіли з’ясувати в якому віці найкраще брати шлюб чоловіку та жінці. За думкою опитаних молоді люди вважають що найкраще брати шлюб: (10) 22,7% - вважають шлюб треба брати 22 - 24 роки; (12) 27,2% - вважають немає значення коли брати шлюб; (8) 18,2% - вважають шлюб треба брати 20 - 21 рік; (10) 22,7% - вважають шлюб треба брати 25 - 29 роки; (4) 9,2% - вважають шлюб треба брати 18 - 19 років;

13. Ми також з’ясовували наскільки важливо за думкою опитаних бути готовими до шлюбу, чи потрібна спеціальна підготовка молоді до сімейного життя. Ми отримали від молоді наступні відповіді: (30) 68,1% - вважають що така підготовка потрібна; (10) 22,7% - говорять що важко сказати потрібна чи ні така підготовка; (4) 9,2% - вважають що підготовка до сімейного життя непотрібна.

14. У наступному завдані ми хочемо вияснити у якій формі за думкою опитаних має відбуватися підготовка молоді до шлюбу. Одружені та неодружені молоді люди відповіли що: А) (10) 22,7% - вважають, що для підготовки треба проводити спеціальні уроки: заняття в школах, ПТУ, середніх та вищих навчальних закладах; Б) (8) 18,2% - вважають, що треба проводити спеціальні заняття у шлюбно-сімейних консультаціях; В) (8) 18,2% - що необхідно проводити спеціальні лекції для тих, хто бере шлюб, у ЗАГСах; Г) (10) 22,7% - вважають необхідно проводити індивідуальні консультації для тих, хто бере шлюб, у ЗАГСах; Д) (4) 9,2% - вважають що для підготовки треба випуск спеціальної літератури; Е) (2) 4,6% - вважають що треба транслювати теле-, радіопередачі; Ж) (2) 4,6% - вважають що треба проводити індивідуальні консультації в платних поліклініках;

15. У наступному завдані ми поставили питання інтимних стосунків перед шлюбом. Це важливе питання, тому що початок статевого життя нерідко пов’язано з деякими труднощами. Молоді люди під час першого статевого акту можуть зіткнутися з непередбаченими обставинами, що в подальшому житі може завадити інтимності з партнером. Але в нашому суспільстві молодь веде інтимні стосунки перед шлюбом, що нерідко приводить до незапланованої вагітності. Щоб дізнатися думку опитаних ми поставили питання: як ви ставитесь до інтимних стосунків перед шлюбом? На що опитані відповіли. Молоді люди вважають: (26) 59% - є допустимі інтимні стосунки до шлюбу; (6) 14% - є недопустимі інтимні стосунки до шлюбу; (12) 27% - важко сказати.

16. Наступне питання є продовженням попереднього, ми запитали як на думку опитаних впливає на сімейне життя дошлюбний сексуальний досвід? На що опитані відповіли. Молоді люди вважають: (30) 68% - вважають що позитивно впливає дошлюбний сексуальний досвід; (14) 32% - вважають що негативно впливає дошлюбний сексуальний досвід.

17. Наприкінці ми задали питання, чи вважають опитані що готові (були) вступити в шлюб? На що опитані відповіли, молоді люди вважають: (22) 50% - Так я повністю готовий (а); (8) 18% - Я сумніваюсь, але вважаю все буде гаразд(б); (12) 32% - Я не готовий був (була) вступити в шлюб(в).

18. Останнє питаннями задали молодим людям, щоб з’ясувати чи дійсно молодь беручи шлюб вважає що може збудувати добрий шлюб. На що отримали відповіли від одружених та неодружених молодих людей: (26) 59% - Так ми зможемо побудувати благополучний шлюб; (18) 41% - Ні ми не зможемо побудувати благополучний шлюб.

На підставі проведених досліджень нами були зроблені наступні висновки. Родина представляє для молоді важливу життєву цінність. Уявлення молоді про родину варіативні й у більшому ступені пов’язанні з соціально-побутовими уявленнями, з цінностями які домінують у суспільстві, а не з психологічними особливостями особистості.

При теоретичному аналізі літератури ми зрозуміли, що важливим компонентом психологічної готовності до шлюбу є мотивація. Цей показник дозволяє визначити провідні мотиви у виборі шлюбного партнера як життєвої цінності, на яку впливають сформовані ціннісні орієнтації молоді.

Засадним для розкриття окресленої проблеми є поняття «мотив» та розкриття сутності шлюбних мотивів. У психологічній науці ХХ ст. поняття «мотив» тісно пов’язане з поняттям «потреби» [13]. Мотив – це спонукання до діяльності, які пов’язані із задоволенням потреб суб’єкта [75]. Потреба особистості у створенні сім’ї формується під впливом соціальних та психологічних факторів. З одного боку, ця потреба є результатом взаємодії особистості з соціумом –– через засвоєння цінностей, зразків поведінки батьків, засвоєння культури в цілому –– і залежить від індивідуального досвіду людини. З іншого боку, вона виникає під впливом внутрішніх потенцій особистості, через процес самовтілення, самореалізації [3]. Стійкі емоційні стосунки сприяють задоволенню потреби у самопізнанні і пізнанні іншої людини, виступають важливим моментом у соціальному самовираженні [16]. Саме сім’я забезпечує людині повніший психолого-фізіологічний комфорт, виконує функції «емоційного захисту». У сім’ї людина відчуває свою потрібність і цінність, унікальність і неповторність.

В сучасній психологічній науці виділяють три види шлюбної мотивації: мотивація на конкретний тип шлюбу, мотивація на конкретну людину і мотивація на сам факт шлюбу.

У першому випадку, при мотивації на конкретний тип шлюбу, людина орієнтується на такого партнера, який відповідає її уявленню про престижний варіант шлюбних стосунків. Прикладом цього може слугувати розповсюджена у наш час орієнтація на шлюб з іноземцем чи іноземкою.

У другому випадку, мотивація на конкретну людину визначається сприйняттям партнера як конкретної реальної людини, з усіма її недоліками і слабостями. Шлюб, у даному випадку, являє собою свідомий вибір з установками на прийняття партнера і відповідальністю за свої почуття.

І, на кінець, при мотивації на сам факт шлюбу рушійною силою є намір вступити у шлюб. При цьому партнер є лише засобом для досягнення мети, його особливості не відіграють ніякої ролі [2, 15, 17, 18].

Прийняття рішення про укладення шлюбу визначається всією сукупністю шлюбних мотивів, але один з них стає провідним. Таким мотивом багато дослідників вважають кохання [6, 11, 14, 20].

І саме з метою дослідження мотивів вступу до шлюбу ми розробили анкету «Мотивація вступу у шлюб сучасної молоді», де звернули увагу на такий мотив, як кохання і на його цінність (додаток Б).

Аналіз результатів експериментальної групи 1 показав, що провідним мотивом вступу у шлюб є кохання – 37,5 %. Наступним вагомим спонуканням укладення шлюбу є народження дітей – 29,5 %. Кохання та бажання народити і виховувати дітей з великим відривом випереджають такі мотиви як уникнення самотності (8,5 %), приклад друзів (8,5 %), необхідність узаконити стосунки (8,5 %) та отримання можливості покращення свого матеріального становища (8,5 %). Мотиви вступу у шлюб екперементальної групи 1 проілюстровано діаграмою (рис. 2.1).

Аналіз результатів експериментальної групи 2 показав, що провідним мотивом вступу у шлюб є кохання – 50 %. Наступним вагомим спонуканням укладення шлюбу є народження дітей – 30 %. Кохання та бажання народити і виховувати дітей також з великим відривом випереджають такі мотиви як необхідність узаконити стосунки (10%), приклад друзів (5%), та отримання можливості покращення свого матеріального становища (5%). А мотив уникнення самотності взагалі відсутній у цій групі. Мотиви вступу у шлюб екперементальної групи 2 проілюстровано діаграмою (рис. 2.2).

Презентативними для розуміння мотивів вступу у шлюб є відповіді опитуваних на питання «У чому основна цінність шлюбу?». Студенти експер.гр.1 у першу чергу цінність шлюбу вбачають у наявності кохання (42%). Зокрема цінують шлюб тому, що він дає відчуття потрібності рідним людям (17%). Таке саме значення має матеріальна забезпеченість (17%). Значно менше значення мають сексуальне життя (8%), можливість виховувати дітей (8%) та стабільність (8%). Співвідношення відповідей відображено на діаграмі (рис. 2.3).

 

В експериментальній групі 2 цінність шлюбу вбачається у насамперед у наявності кохання – так відповіли 50% опитаних (рис. 4). Важливими, на думку опитуваних, є також відчуття, що комусь потрібен (25 %) та можливість виховувати дітей (15 %). Менше значення надається матеріальній забезпеченості (5 %), статевому життю (5 %), а матеріальній і емоційній стабільності переваги не надав жоден респондент.

Загалом, дана анкета дала змогу виявити основні мотиви вступу у шлюб сучасної молоді (табл. 2.1).