Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћазерний геодезичний прилад




√еодезичний прилад, випром≥нювачем €кого Ї лазер.

ѕрим≥тка. «а призначенн€м лазерн≥ геодезичн≥ прилади под≥л€ютьс€ на: лазерн≥ теодол≥ти, лазерн≥ н≥вел≥ри, лазерн≥ в≥ддалем≥ри, лазерн≥ в≥зири, лазерн≥ центрири.

 

2.ѕоказники стандартизац≥њ.

 ≥льк≥сн≥ та €к≥сн≥ характеристики обЇкт≥в стандартизац≥њ, висловлен≥ за допомогою умовних одиниць, позначень або пон€ть, називають показником стандарт≥в. ÷е розм≥ри обЇкту, х≥м≥чний склад, ф≥зичн≥ властивост≥, маса, €к≥сть (зокрема, експлуатац≥йн≥ €кост≥), техн≥чний р≥вень, над≥йн≥сть, довгов≥чн≥сть, економ≥чн≥сть, тощо.

–озм≥р обЇкту (в землевпор€дкувнн≥ це наприклад, розм≥р земельноњ д≥л€нки) визначаЇтьс€ такими його характеристиками, €к площа, довжина, ширина, сп≥вв≥дношенн€ стор≥н, периметр ≥ стаЇ обЇктом техн≥чних вимог до проетуванн€ цих складових елемент≥в проекту внутр≥господарського землевпор€дкуванн€ або ≥нших проектних розробок.

“ак, у вимогах до розм≥щенн€ пол≥в ≥ робочих д≥л€нок при њх проектуванн≥ визначаютьс€ рац≥ональне сп≥вв≥дношенн€ стор≥н окремо оброблюваноњ д≥л€нки (пол€), оптимальна довжина гону. ѕри проектуванн≥ л≥сосмуг користуютьс€ типовими розм≥рами (зокрема, шириною) л≥сосмуги.

’≥м≥чний склад ≥ ф≥зичн≥ властивост≥ в основному Ї показниками стандарт≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ’≥м≥чний склад включаЇ так≥ характеристики €к вм≥ст б≥лку, жир≥в, сухих речовин, крохмалу, ам≥нок≥слот, тощо в с≥льськогосподарський продукц≥њ. ‘≥зичн≥ властивост≥ - волог≥сть зерна, його засм≥чен≥сть, щ≥льн≥сть молока, м≥цн≥сть льону, довжина вовни, тощо.

¬ землевпор€дному проектуванн≥ х≥м≥чний склад грунт≥в враховуЇтьс€ при розробц≥ заход≥в по пол≥пшенню уг≥дь. « ним пов€зан≥ нормативн≥ внесенн€ добрив, вапнуванн€ та г≥псуванн€ ірунт≥в.

ћаса використовуЇтьс€ в землевпор€дних проектах наприклад, при розрахунках по формуванню нас≥нневого фонду, зокрема дл€ залуженн€ крутосхил≥в ≥ буферних смуг через такий показник, €к норми вис≥ву нас≥нн€ кг/га.

як≥сть Ц це сукупн≥сть властивостей ≥ характеристик продукц≥њ чи послуг, €к≥ обумовлюють њх придатн≥сть задов≥льн€ти певн≥ потреби у в≥дпов≥дност≥ з призначенн€м.

¬ землевпор€дкуванн≥ п≥д продукц≥Їю ми розум≥Їмо, зокрема ≥ техн≥чну проектну документац≥ю.

ѕроектно-техн≥чна документац≥€, зокрема планово-картограф≥чн≥ матер≥али, повинн≥ в≥дпов≥дати р≥зним за експлуатац≥йними €кост€ми вимогам в залежност≥ в≥д призначенн€.

¬ землевпор€дному проектуванн≥ €к≥сть продукц≥њ Ц це в першу чергу €к≥сть проектних р≥шень, що приймаютьс€.

Ќаступн≥ показники стандарт≥в, так≥ €к техн≥чний р≥вень, над≥йн≥сть ≥ довгов≥чн≥сть безпосередньо повТ€зан≥ з пон€тт€м €кост≥.

“ерм≥н Ђтехн≥чний р≥веньї (q) означаЇ в≥дносну характеристику €кост≥ продукц≥њ, що базуЇтьс€ на сп≥вставленн≥ сукупност≥ значень показник≥в оц≥нюваноњ продукц≥њ (–) з в≥дпов≥дною сукупн≥стю значень базових показник≥в (–б) ≥ висловлюЇтьс€ залежн≥стю

 

ѕо сут≥ техн≥чний р≥вень характеризуЇ техн≥чну досконал≥сть оц≥нюваноњ продукц≥њ. ƒл€ оц≥нки техн≥чного р≥вн€ складених проект≥в, оформленн€ планово-картограф≥чних матер≥ал≥в та ≥ншоњ техн≥чноњ документац≥њ проводитьс€ нормо контроль. …ого мета Ц строге додержанн€ умовних знак≥в, вимог, встановлених в стандартах та ≥нших нормативно-техн≥чних документах, до €кост≥ проектуванн€, оформленн€, комплектност≥ техн≥чноњ документац≥њ. ѕри ви€вленн≥ нормо контролем в≥дхилень в≥д стандарт≥в ≥ норм техн≥чна документац≥€ повертаЇтьс€ ≥з перел≥ком зауважень на доробку.  ресленн€ та техн≥чн≥ документи можуть реЇструватис€, прийматис€ на розмноженн€ ≥ збер≥ганн€ т≥льки п≥сл€ п≥дпису нормо контролера.

Ќад≥йн≥сть Ц властив≥сть обТЇкту виконувати задан≥ функц≥њ, збер≥гаючи своњ експлуатац≥йн≥ показники (продуктивн≥сть, економ≥чн≥сть) у час≥ та у заданих межах, режимах ≥ умовах застосуванн€ техн≥чного обслуговуванн€, збер≥ганн€ ≥ транспортуванн€. ” землевпор€дкуванн≥ над≥йн≥сть планово-картограф≥чних матер≥ал≥в ≥ техн≥чноњ документац≥њ, що збер≥гаЇтьс€, повинна задовольн€ти вимогам сучасност≥, точност≥, в≥дпов≥дност≥ м≥сцеположенн€ ≥ розм≥р≥в контур≥в уг≥дь на план≥, ситуац≥њ на м≥сцевост≥.

ƒовгов≥чн≥сть Ц це властив≥сть обТЇкту (виробу) збер≥гати працездатн≥сть до настанн€ певного граничного стану при встановлен≥й систем≥ техн≥чного обслуговуванн€ ≥ ремонту.

” землевпор€дкуванн≥ показник довгов≥чност≥ реал≥зуЇтьс€ в строках ≥ умовах збер≥ганн€ та використанн€ планово-картограф≥чних матер≥ал≥в.

≈коном≥чн≥сть €к показник стандартизац≥њ Ц багатогранне пон€тт€. ¬оно включаЇ економ≥чну ефективн≥сть в≥д розробки, вт≥ленн€ ≥ застосуванн€ стандарт≥в, а також в≥д експлуатац≥њ та споживанн€ продукц≥њ.

ƒе€к≥ заходи по стандартизац≥њ мають соц≥альний характер ≥ оц≥нюютьс€ специф≥чними методами. “ак, наприклад, стандарти на ун≥ф≥ковану документац≥ю полегшують управл≥нську працю, скорочують обс€ги переписки, дозвол€ють використовувати техн≥чн≥ засоби ≥ вирахувальну техн≥ку. «авд€ки њх введенню спостер≥гаЇтьс€:

- ефективн≥сть в≥д п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥ при оформленн≥ ≥ використанн≥ ун≥ф≥кованих документ≥в;

- економ≥чна ефективн≥сть в≥д здешевленн€ заповненн€ документ≥в п≥сл€ њх стандартизац≥њ та ун≥ф≥кац≥њ;

- економ≥чна ефективн≥сть в≥д зменшенн€ числа помилок ≥ браку в документах.

 

 

 

 

“ема: Ђ¬иди ≥ категор≥њ стандарт≥в. ѕринципи стандартизац≥њї

1.¬иди стандарт≥в.

2.  атегор≥њ стандарт≥в.

3. ѕринципи стандартизац≥њ.

 

1. ¬иди стандарт≥в.

–озвиток науки, техн≥ки, економ≥ки, ≥нших сфер людськоњ д≥€льност≥ в

значн≥й м≥р≥ обумовлюЇтьс€ д≥ючими стандартами. ѓх розмањт≥сть класиф≥кують за р≥зними ознаками.

¬иди стандарт≥в визначають так≥ класиф≥кац≥йн≥ ознаки, €к зм≥ст стандарту, його призначенн€, охопленн€ ним сукупност≥ обТЇкт≥в та показник≥в. «а цими ознаками стандарти под≥л€ють на чотири основн≥ види:

- стандарти на конкретну продукц≥ю;

- стандарти на групи однор≥дноњ продукц≥њ, або стандарти загальних техн≥чних вимог;

- загально техн≥чн≥ стандарти;

- орган≥зац≥йно-методичн≥ стандарти.

 ожний з цих основних вид≥в в свою чергу под≥л€Їтьс€ на п≥двиди. “ак

стандарти на конкретну продукц≥ю под≥л€ють на:

- параметри ≥ розм≥ри вироб≥в;

- типи ≥ типорозм≥ри вироб≥в;

- асортимент продукц≥њ;

- марки, конструкц≥њ вироб≥в;

- методи контролю €кост≥ продукц≥њ;

- прийманн€ маркуванн€ продукц≥њ;

- вимоги до упаковки, транспортуванн€ ≥ збер≥ганн€ продукц≥њ;

- техн≥чн≥ умови.

—тандарт на групи однор≥дноњ продукц≥њ або стандарти загальних техн≥чних вимог под≥л€ють на три п≥двиди €к≥ залежать в≥д р≥вн€ п≥дготовки виробництва ≥ в≥дпов≥дають р≥вню €кост≥ продукц≥њ на техн≥чному р≥вн≥:

1-а ступ≥нь встановлюЇ вимоги, у в≥дпов≥дност≥ з €кими виготовл€Їтьс€ продукц≥€, що була освоЇна ран≥ше ≥ в≥дпов≥даЇ вимогам споживача;

2-а ступ≥нь встановлюЇ вимоги до заново розроблюваноњ або модерн≥зуЇмоњ продукц≥њ, €к≥ в≥дпов≥дають вищому св≥товому р≥внев≥;

3-€ ступ≥нь встановлюЇ найвищий св≥товий р≥вень перспективних вимог, у в≥дпов≥дност≥ з €кими повинна виробл€тис€ продукц≥€ у майбутньому.

«агальнотехн≥чн≥ стандарти под≥л€ють на так≥ п≥двиди:

- науково-техн≥чн≥ терм≥ни ≥ визначенн€;

- умовн≥ позначенн€ (знаки.  оди, м≥тки, символи, найменуванн€);

- номенклатура типових проект≥в (наприклад, типових проект≥в жилих ≥ виробничих прим≥щень);

- номенклатура показник≥в €кост≥ продукц≥њ;

- загальн≥ вимоги до типових технолог≥чних проект≥в;

- загальн≥ вимоги до проектуванн€;

- норми ≥ нормативи;

- методи пов≥рки засоб≥в вим≥рювань;

- методи проектуванн€.

ќрган≥зац≥йно-методичн≥ стандарти под≥л€ють на так≥ п≥двиди:

- основн≥ (загальн≥) положенн€ по орган≥зац≥њ ≥ проведенню роб≥т (вишукувальних, зн≥мальних топографо-геодезичних, землевпор€дних проектних);

- орган≥зац≥€ розробки ≥ поставки продукц≥њ на виробництво;

- пор€док розробки, затвердженн€ ≥ вт≥ленн€ нормативно-техн≥чних документ≥в;

- метролог≥чне забезпеченн€ €кост≥ продукц≥њ;

- вимоги до побудови, викладу, оформленню ≥ зм≥сту р≥зних вид≥в документац≥њ.

” землевпор€дн≥й практиц≥ та наукових досл≥дженн€х ≥з землевпор€дкуванн€ найчаст≥ше застосовуютьс€ стандарти двох вид≥в.

 

2.  атегор≥њ стандарт≥в.

 атегор≥њ стандарт≥в формуютьс€ за сферою њх д≥њ, за р≥внем в систем≥ управл≥нн€, на €кому вони мають певний юридичний статус. ¬ нац≥ональн≥й стандартизац≥њ розр≥зн€ють так≥ категор≥њ стандарт≥в:

- ƒержавн≥ стандарти;

- √алузев≥ стандарти;

- —тандарти п≥дприЇмства.

ƒержавн≥ стандарти розробл€ютьс€ на так≥ обТЇкти:

- промислова ≥ с≥льськогосподарська сировина, матер≥али, паливо. корисн≥ копалини загального користуванн€;

- машини, обладнанн€, прилади та ≥нш≥ вироби масового ≥ сер≥йного виготовленн€;

- детал≥, вузли, агрегати машин ≥ обладнанн€, технолог≥чне оснащенн€ та ≥нструменти м≥жгалузевого застосуванн€;

- норми ≥ засоби охорони прац≥, техн≥ки безпеки та охорони оточуючого середовища;

- найважлив≥ш≥ види товар≥в народного споживанн€;

- Їдин≥ методи випробувань вс≥х вид≥в продукц≥њ;

- контрольно-вим≥рювальн≥ прилади ≥ апарати, що проход€ть державн≥ випробуванн€;

- загальнотехн≥чн≥ системи стандарт≥в;

- загальн≥ правила ≥ норми дл€ розрахунку ≥ проектуванн€ промислових вироб≥в;

- загальн≥ правила ≥ норми по монтажу ≥ експлуатац≥њ найб≥льш важливих машин ≥ споруд;

- науково-техн≥чн≥ терм≥ни, позначенн€ величин ≥ одиниц≥ вим≥р≥в4

- системи класиф≥кац≥њ та кодуванн€;

- дов≥дков≥ дан≥ про величини ф≥зичних констант, про властивост≥ речовин ≥ матер≥ал≥в.

√алузев≥ стандарти обовТ€зков≥ дл€ вс≥х п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й даноњ

галуз≥, а також тих галузей, де продукц≥ю застосовують або споживають. ¬они затверджуютьс€ ведучими у виробництв≥ в≥дпов≥дного виду продукц≥њ м≥н≥стерствами та в≥домствами. √алузев≥ стандарти встановлюють вимоги до груп однор≥дноњ продукц≥њ галузевого призначенн€ та до конкретноњ продукц≥њ, €ка закр≥плена за даним м≥н≥стерством. ¬они розробл€ютьс€ на продукц≥ю, €ка не Ї обТЇктом державноњ стандартизац≥њ ≥ встановлюють правила, вимоги, терм≥ни ≥ позначенн€, що необх≥дн≥ дл€ упор€дкуванн€ виробничо-техн≥чноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств галуз≥ та дл€ встановленн€ оптимального р≥вн€ €кост≥ продукц≥њ.

ƒодатково до перерахованих категор≥й стандарт≥в на територ≥њ ”крањни використовують стандарти, €к≥ Ї продуктом м≥жнародноњ стандартизац≥њ. ÷е так≥ категор≥њ:

- м≥ждержавн≥ стандарти (наприклад, стандарт Їдина система стандарт≥в у галуз≥ охорони навколишнього середовища та рац≥онального використанн€ ресурс≥в);

- м≥жнародн≥ стандарти (наприклад, стандарт ќвоч≥. Ќоменклатура.)

ћ≥ждержавн≥ та м≥жнародн≥ стандарти дають можлив≥сть одержати ≥нформац≥ю про р≥вень проектуванн€, виробництва продукц≥њ. ќсобливост€х експлуатац≥њ р≥зних вироб≥в в найб≥льш розвинутих крањнах ≥ своЇчасно використати њњ при розробц≥ ≥ перегл€д≥ нац≥ональних стандарт≥в.  р≥м того, Ї ≥ноземн≥ стандарти (стандарти ≥нших крањн), €к≥ мають ознайомче, ≥нформативне значенн€ дл€ роб≥т ≥з нац≥ональноњ та м≥жнародноњ стандартизац≥њ.

 

3. ѕринципи стандартизац≥њ.

 омплекс стандарт≥в державноњ системи стандартизац≥њ не може розгл€датись €к €кась абсолютно стаб≥льна догматична сукупн≥сть орган≥зац≥йно-методичних положень ≥ правил. ÷ей комплекс пост≥йно зм≥нюЇтьс€ ≥ поповнюЇтьс€ новими стандартами. ƒ≥ючи стандарти перегл€даютьс€, вдосконалюютьс€ ≥ поповнюютьс€. ¬иконанн€ цих роб≥т базуЇтьс€ на таких основних принципах:

- обовТ€зков≥сть дотриманн€ стандарт≥в;

- перспективн≥сть роб≥т ≥з стандартизац≥њ (конкурентноздатн≥сть продукц≥њ, випереджаюч≥ стандарти);

- динам≥чн≥сть нац≥ональноњ стандартизац≥њ;

- оптимальн≥сть (ефективн≥сть стандарт≥в);

- комплектн≥сть стандартизац≥њ;

- системн≥сть у проведенн≥ роб≥т.

ќбовТ€зков≥сть додержанн€ стандарт≥в у наш≥й крањн≥ встановлена декретом  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро державний нагл€д за додержанн€м стандарт≥в, норм ≥ правил та в≥дпов≥дальн≥сть за њх порушенн€ї.

ѕерспективн≥сть роб≥т ≥з стандартизац≥њ забезпечуЇтьс€ по перше, вт≥ленн€м стандарт≥в на конкретно здатну продукц≥ю ≥ по друге, розвитком випереджаючоњ стандартизац≥њ.  онкурентноздатн≥сть продукц≥њ, њњ асортимент, номенклатура, техн≥чний р≥вень визначаютьс€ анал≥зом ≥ врахуванн€м ринкових зм≥н конТюктури (сп≥вв≥дношенн€ попиту ≥ пропозиц≥њ0 продукц≥њ.

ƒинам≥чн≥сть нац≥ональноњ стандартизац≥њ пол€гаЇ у пер≥одичному перегл€д≥ та анал≥з≥ д≥ючих нормативно-техн≥чних документ≥в з метою визначенн€ в≥дпов≥дност≥ њх науково-техн≥чного р≥вн€ сучасним дос€гненн€м.

ќптимальн≥сть (ефективн≥сть стандарт≥в) передбачаЇ розробку та прийн€тт€ таких норм, правил ≥ вимог, €к≥ при застосуванн≥ њх в народному господарств≥ забезпечують оптимальн≥ з точки зору економ≥ки затрати засоб≥в та ресурс≥в.

ѕринцип оптим≥зац≥њ може реал≥зуватись р≥зними шл€хами:

1. ћетодом пр€мого прогнозуванн€ за допомогою екстрапол€ц≥њ;

2. ѕошуком оптимальних параметр≥в обТЇкт≥в стандартизац≥њ;

3. –озробкою економ≥ко-математичних моделей (≈ћћ) з розвТ€занн€м

њх на електронно-обчислювальних машинах Ц ≈ќћ), зокрема на компТютерах.

 омплексн≥сть стандартизац≥њ забезпечуЇтьс€ тим, що одночасно стандартизуютьс€ не т≥льки готов≥ вироби, але ≥ сировина та матер≥али, з €ких вони виготовл€ютьс€, а також технолог≥чн≥ процеси, методи п≥дготовки ≥ орган≥зац≥њ виробництва.

—истемн≥сть стандартизац≥њ безпосередньо повТ€зана з пон€тт€м комплексност≥, оск≥льки системний п≥дх≥д до обТЇкту стандартизац≥њ передбачаЇ ви€вленн€ вс≥Їњ сукупност≥ техн≥чних, соц≥альних та економ≥чних процес≥в ≥ знаходженн€ функц≥ональних звТ€зк≥в м≥ж ними. ÷е даЇ можлив≥сть ефективно управл€ти згаданими процесами ≥ вс≥м комплексом в ц≥лому.

—истема Ц це упор€дкована множина елемент≥в. ѕовТ€заних певними сп≥вв≥дношенн€ми дл€ зд≥йсненн€ загальноњ функц≥њ. ѕрикладом системи служать складов≥ системи та елементи проекту внутр≥господарського землеустрою. “аким чином, принцип системност≥ зд≥йснюЇтьс€ шл€хом врахуванн€ максимальноњ к≥лькост≥ фактор≥в, що впливають на дос€гненн€ к≥нцевого результату при проведенн≥ роб≥т ≥з стандартизац≥њ.

 

“ема: Ђћетодичн≥ основи, пор€док розробки, затвердженн€ ≥ вт≥ленн€ стандарт≥вї

1. ћетодичн≥ основи стандартизац≥њ.

2. ѕор€док розробки, затвердженн€ ≥ вт≥ленн€ стандарт≥в.

 

 

1. ћетодичн≥ основи стандартизац≥њ.

ѕри розробц≥ нормативно-техн≥чних документ≥в (стандарт≥в, техн≥чних умов, нормативних кер≥вних документ≥в) використовуютьс€ наступн≥ методи стандартизац≥њ: симпл≥ф≥кац≥€, ун≥ф≥кац≥€, тип≥зац≥€, агрегатуванн€, класиф≥кац≥€.

—импл≥ф≥кац≥€ (просте обмеженн€) Ц р≥зновид або метод стандартизац≥њ, €кий пол€гаЇ у рац≥ональному обмеженн≥ номенклатури обТЇкт≥в (тип≥в, вид≥в, розм≥р≥в, процес≥в) шл€хом простого скороченн€ њх р≥зновид≥в до техн≥чно ≥ економ≥чно необх≥дноњ к≥лькост≥.

”н≥ф≥кац≥€ Ц р≥зновид або метод стандартизац≥њ, €кий пол€гаЇ у встановленн≥ оптимальноњ к≥лькост≥ обТЇкт≥в однакового функц≥онального призначенн€ шл€хом створенн€ нових або вдосконаленн€ ≥снуючих обТЇкт≥в ≥з взаЇмозам≥нюваних ун≥ф≥кованих елемент≥в.«г≥дно м≥жнародн≥й стандартизац≥њ, ун≥ф≥кац≥€ Ц це форма стандартизац≥њ, €ка пол€гаЇ в тому, що два або дек≥лька документ≥в (обТЇкт≥в стандартизац≥њ) обТЇднуютьс€ в один таким чином, щоб одержан≥ обТЇкти були взаЇмозам≥нюваними при використанн≥. ”н≥ф≥кац≥€ землевпор€дноњ документац≥њ, зокрема зв≥тно-обл≥ковоњ, дозвол€Ї запроваджувати њњ в автоматизован≥ системи управл≥нн€ (ј—”), досл≥джувати склад земель, њх культуртехн≥чний стан на м≥сцевому ≥ рег≥ональному р≥вн€х, анал≥зувати та прогнозувати використанн€ земельних ресурс≥в.

“ип≥зац≥€ Ц р≥зновид або метод стандартизац≥њ, €кий пол€гаЇ у встановленн≥ типових обТЇкт≥в дл€ певноњ сукупност≥, €к≥ приймаютьс€ за основу (базу) при створенн≥ ≥нших обТЇкт≥в, близьких за функц≥ональним призначенн€м.

јгрегатуванн€ Ц метод стандартизац≥њ, запозичений ≥з конструюванн€. ¬≥н пол€гаЇ у створенн≥ вироб≥в шл€хом компоновки њх ≥з обмеженоњ к≥лькост≥ стандартних ≥ ун≥ф≥кованих елемент≥в р≥зного функц≥онального призначенн€, що багаторазово використовуЇтьс€.

 ласиф≥кац≥€ Ц р≥зновид або метод стандартизац≥њ, €кий передбачаЇ упор€дкований розпод≥л множини обТЇкт≥в на групи за певними класиф≥кац≥йними ознаками.

¬ землевпор€дкуванн≥ використовуЇтьс€ класиф≥кац≥€ земельних ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь при складанн≥ експл≥кац≥й.

 

2. ѕор€док розробки, затвердженн€ ≥ вт≥ленн€ стандарт≥в.

ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки ставить перед вс≥ма галуз€ми народного господарства завданн€ п≥двищити вимоги до розробки ≥ додержанн€ стандарт≥в на продукц≥ю та послуги, привести њх у в≥дпов≥дн≥сть до св≥тового р≥вн€. ÷е вимагаЇ координац≥њ роб≥т ≥з стандартизац≥њ, забезпеченн€ орган≥зац≥йно-методичноњ Їдност≥ при розробц≥ стандарт≥в та залученн€ до ц≥Їњ роботи зац≥кавлених орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств.

—тандарти розробл€ютьс€ науково-досл≥дними ≥нститутами, проектно-конструкторськими орган≥зац≥€ми, центральними лаборатор≥€ми ≥ ведучими п≥дприЇмствами.

ƒержстандартом ”крањни встановлено наступн≥ чотири стад≥њ розробки стандарту:

1) ќрган≥зац≥€ розробки стандарту, складанн€ ≥ затвердженн€ техн≥чного завданн€ на розробку стандарту;

2) –озробка проекту стандарту в перш≥й редакц≥њ та розсиланн€ його на в≥дгуки;

3) ќпрацюванн€ в≥дгук≥в, розробка проекту стандарту в к≥нцев≥й редакц≥њ ≥ поданн€ його на затвердженн€;

4) «атвердженн€, державна реЇстрац≥€ ≥ виданн€ стандарту.

Ќа перш≥й стад≥њ розробки стандарту призначаютьс€ кер≥вники ≥ в≥дпов≥дальн≥ виконавц≥ по окремих темах стандарту, визначаютьс€ строки виконанн€ роб≥т. ƒал≥ проводитьс€ зб≥р ≥ вивченн€ матер≥ал≥в по дан≥й тем≥ Ц про обТЇкт, що стандартизуЇтьс€ (≥снуючих стандарт≥в, патент≥в, каталог≥в, ≥ншоњ техн≥чноњ документац≥њ), - та њх анал≥з з точки зору сучасних дос€гнень науки, техн≥ки ≥ передового досв≥ду та перспектив у майбутньому. —кладаЇтьс€ техн≥чне завданн€ на розробку стандарта, в зм≥ст €кого вход€ть:

- п≥дстав дл€ розробки стандарта;

- мета ≥ задач≥ розробки;

- характеристика обТЇкту стандартизац≥њ (тип, €к≥сн≥ та техн≥ко-економ≥чн≥ показники);

- основн≥ розд≥ли стандарту ≥ попередн≥й перел≥к вимог, €к≥ ним встановлюютьс€;

- зв'€зок проекта стандарту з ≥ншими стандартами;

- джерела, €к≥ необх≥дно використати при розробц≥ стандарту;

- основн≥ етапи роб≥т по створенню стандарту та строки њх виконанн€;

- орган≥зац≥њ Ц виконавц≥ роб≥т ≥ орган≥зац≥њ, €ким проект стандарту повинен бути направлений на в≥дгуки та узгодженн€.

Ќа друг≥й стад≥њ у в≥дпов≥дност≥ ≥з техн≥чним завданн€м розробл€Їтьс€ проект стандарту в перш≥й редакц≥њ. якщо при розробц≥ проекту стандарту ви€вл€Їтьс€ необх≥дн≥сть зм≥ни, доповненн€ або в≥дм≥ни д≥ючих стандарт≥в, то орган≥зац≥€, що розробл€Ї стандарт, одночасно з розробкою проекта стандарту готуЇ обірунтован≥ пропозиц≥њ з цього питанн€. ѕропозиц≥њ направл€ютьс€ орган≥зац≥€м, що затвердили ц≥ стандарти ≥ орган≥зац≥€м, за €кими ц≥ стандарти закр≥плен≥. Ќа час затвердженн€ розроблюваного стандарту орган≥зац≥€, що розробл€Ї стандарт, повинна одержати висновок по проектах зм≥н або в≥дм≥ни.

Ќа трет≥й стад≥њ розробки стандарту обробл€ютьс€ в≥дгуки на проект. ¬≥дгук €вл€Ї собою документ, що м≥стить зауваженн€ ≥ пропозиц≥њ щодо розгл€нутого проекта стандарту. ¬≥н виготовл€Їтьс€ у двох прим≥рниках ≥ в≥дсилаЇтьс€ орган≥зац≥њ, €ка розробл€Ї стандарт. ¬она складаЇ зведенн€ в≥дгук≥в ≥ повинна привести своњ обірунтован≥ висновки. ” випадку, коли зауважень немаЇ або вони не суттЇв≥, складаЇтьс€ к≥нцева редакц≥€ проекта стандарту.

ѕроводитьс€ науково-техн≥чна експертиза розробленого проекта стандарту, п≥д час €коњ перев≥р€ють мету ≥ задач≥ розробки, характеристику тип≥в, вид≥в та марок стандартизованоњ продукц≥њ, а також фактичний р≥вень €кост≥.  р≥м того, пор≥внюютьс€ техн≥ко-економ≥чн≥ показники з кращими закордонними ≥ в≥тчизн€ними зразками аналог≥чноњ продукц≥њ.

Ќа затвердженн€ проект стандарта подаЇтьс€ у трьох прим≥рниках. ƒо кожного прим≥рника додаЇтьс€ така документац≥€: по€снювальна записка, зведенн€ в≥дгук≥в на проект стандарта, коп≥€ техн≥чного завданн€, проект плана заход≥в по вт≥ленню та ≥нш≥ матер≥али.

якщо поданий проект стандарта в≥дпов≥даЇ встановленим вимогам, його передають на затвердженн€. Ќе прийн€т≥ до затвердженн€ проекти стандарт≥в повертаютьс€ з конкретними вказ≥вками на доробку.

Ќа четверт≥й стад≥њ проекти стандарт≥в розгл€дають на спец≥альн≥й нарад≥ з участю представник≥в основних зац≥кавлених орган≥зац≥й. Ќа ц≥й нарад≥ представник орган≥зац≥њ, що розробл€Ї стандарт, викладаЇ суть проекта стандарту, мету розробки ≥ проводить анал≥з показник≥в.

ѕ≥сл€ затвердженн€ стандарт реЇструЇтьс€, йому надаЇтьс€ реЇстрац≥йний номер ≥ р≥к. ƒал≥ зд≥йснюЇтьс€ виданн€ стандарту, публ≥кац≥€ ≥нформац≥њ про нього ≥ розповсюдженн€ стандарту.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 775 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1570 - | 1508 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.058 с.