Зміст навчальної дисципліни

« Теорія і методологія історії »

Семестр: 9

Модуль І

НАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ. ЕТАПИ І

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ

МЕТОДОЛОГІЇ ІСТОРІЇ

ТЕМА №1. Вступ. Предмет, об’єкти, методи і принципи курсу..

Предмет і завдання нормативного курсу. Джерельна база, основні навчальні посібники і періодичні видання.

Місце і роль методології науки на сучасному етапі суспільного розвитку. Структура наукового дослідження і науково-пізнавального процесу. Види пізнавальної діяльності і типологія знання. Теорія як вища форма наукового знання. Структури і рівні теорій, їх класифікація. Функції наукових теорій. Зв'язок наукових теорій з методами дослідження.

Метод як теоретично обґрунтований засіб пізнавальної діяльності. Структура методу. Роль методу в науковому дослідженні і його значення для перспектив розвитку науки, поглиблення пізнавального процесу.

Методи наукового дослідження як показник рівня розвитку науки. Класифікація наукових методів.

Взаємозв'язок гносеології, епістемології і логіки з методологією наукового пізнання. Формування методології науки в самостійну сферу дослідження.. Предмет і функції методології історії. Структура предмету методології історії.

Вивчення, специфіки об'єкту і предмету історії. Питання класифікації наук. Поняття "історичного".

Вивчення "світу духа", специфіки історичного пізнання. Вивчення форм думки, проблем історичного знання.

Історіографія як джерело формування методології історії Теоретико-методологічні основи історичних концепцій, їх еволюція. Спадковість в розвитку методології історії. Поняття "наукових революцій" (Т.Кун). Дискусії про феномен "кризи" в історіографії і його роль в розвитку методології науки. Типологія історіограф ії. Тенденції розвитку історіографії - від "первісної^-" подійної історії до "філософії"' історії (Г.Гегель).

 

ТЕМА № 2. Основні етапи розвитку історіографії

Генеза історичної науки. Архаїчна міфологія і героїчний епос. Перші спроби міфологічної форми історичної свідомості.

Античне світосприйняття: природа і історія. Всесвіт і людина в ньому, суспільство і індивід. Прагматична історія.

Середньовічна історіографія: від античного прагматизму до середньовічного провіденціалізму. Відродження і розвиток античних традицій. Від провіденціалізму до раціонального бачення минулого.

Історіографія нового часу. Формування наукового підходу до вивчення минулого. Історіографія Просвітительства. Романтизм. Позитивізм.

Марксизм. Релігійно-містична філософія історії. Неокантіансгво. Модернізм.

 

ТЕМА № 3. Сучасні тенденції розвитку методології історії

Синтетичний і культурологічний підходи в історіографії. Рух за аналітичну міждисциплінарну історію. Квантифікація у вивченні історії.

Відродження нарративу в історіографії і методології історії. Постмодернізм.

Співвідношення тенденцій дифенціації і інтеграції наукового знання і їх вплив на предмет історичної науки. Поява нових областей історії. Історія повсякденності, усна історія, мікроісторія, тендерна історія, історія ментальності.

ТЕМА № 4. Особливості об'єкта історичного пізнання

Поняття історичного процесу. Відмінності історичного процесу від еволюції живої і неживої природи. Характеристика історичного процесу:історичний простір і історичний час. Концепції історичного часу представників різних методологічних шкіл і течій.

Структурні рівні історичного процесу: минуле, теперішнє і майбутнє.

Унікальність і повторюваність в історичному процесі, причина обумовленості, закономірність.

Загальне і особливе в історії. Проблема альтернативності в історичному розвитку і історичному пізнанні.

Типологія історичних явищ. Подія, структура, процес. їх взаємодії. Поняття цілісності і її трактування представниками різних методологічних течій.

Єдність суб'єктивного і об'єктивного в історичному процесі. Суб'єктивність і її види. Роль суб'єкту в історичному процесі. Людська поведінка і мотивація поступків.

Модуль 2. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ.

МІСЦЕ ІСТОРІЇ В СИСТЕМІ НАУК

ТЕМА № 5. Місце історії в системі наук

Проблема класифікації наук. Місце історії, в системі наук_: історичної наутуки. Історична свідомість. Історична пам'ять. Об'єкт і предмет історії у трактуванні різних методологічних шкіл і напрямків. Інтегральний характер предмета історії.

Сучасні дискусії про предмет історії і її місце в системі наук. Представники школи "Анналів" про предмет історії. Структуралістська концепція "суспільства як цілісності". Історія ментальності як основа трактування предмету історії на сучасному етапі розвитку історіографії. "Наукова" історія, про предмет, завдання і функції історії. Постмодерністи про історію як частину культури. Співвідношення історії і літератури, протиставлення історії науці і політиці в концепціях постмодерністів.

 

ТЕМА № 6. Історичне пізнання і його особливості

Можливість наукового пізнання минулого. Наукове пізнання як форма соціального відображення. Рстроспективність історичного пізнання. Етапи історичного пізнання. Специфіка реконструкції об'єкту в історичному пізнанні. Сучасні дискусії навколо проблеми історичного пізнання.

Історичне джерело і історичний факт

Онтологічний аспект розгляду історичних джерел як явищ історичної дійсності. Закономірності виникнення і еволюції типів і видів історичних джерел. Суб'єктивно-соціальна і суб'єктивно-індивідуальна природа історичних джерел. Проблема класифікації історичних джерел.

Історичне джерело у світлі вчення про інформації

Поняття соціальної інформації як знання і як результат відображення об'єктивної дійсності. Прагматичний, аксіологічний, семантичний і синтаксичний аспекти розгляду інформації, інформаційного процесу. Співвідношення об'єктивного і суб'єктивного у соціальній інформації. Фіксована і нефіксована інформація і проблеми її достовірності.

Інформаційна невичерпність історичного джерела. Методологічний смисл поняття "виражена" і "прихована" іш|юрмація. Проблема підвищення інформативної віддачі історичних джерел.

Трактування історичного джерела і історичної інформації представниками "наукової" історії. Історична інформація в концепціях постмодерністів. Історичний факт і його інтерпретації в сучасній історіографії.

Марксистська концепція історичного факту в контексті проблеми співвідношення буття і свідомості. Діалектико-матеріалістичний підхід до проблеми історичного факту. Категорії історичних фактів. Факти історичної дійсності, факти історичного джерела, науково-історичні факти, їх характерні риси і відміни. Поняття простого і складного історичного факту. Науково-історичні факти як відображення свідомістю історика історичної реальності. Роль суб'єктивно-індивідуальних і суб'єкгивно-соціальних факторів у формуванні науково-історичних фактів.

Історичний факт у концепціях класичного позитивізму. Протиставлення історичного факту природньо-науковому в суб'єктивно-ідеалістичиих трактуваннях історичного факту.

ТЕМА № 7. Методи історичного дослідження

Загальнонаукові методи і їх місце в істо р ичному дослідженні

Історичний і логічний методи. Історичний простір і час як онтологічна основа історичного і логічного методів в історичному пізнанні. Можливості синхронного і діахронного вивчення історичної реальності, "по горизонталі" і "по вертикалі". Функції логічного методу в історигчному дослідженні. Значення історичного метод)' в пізнанні минулого. Принцип історизму як найважливіший принцип наукового пізнання. Історичний і логічний методи в практиці конкретно-історичних досліджень.

Абстрактне і к о нкретне в процесі науково-історичного пізнання Способи і варіанти абстрагування.

Вимір і опис як спосіб вираження властивостей об'єктів, що вивчаються в процесі історичного пізнання. Класифікація і типологізація в історичних дослідженнях.

Системний підх ід і системний аналіз, значення системності в історичних дослідженнях. Поняття системи, її будова, структура і функц і онування. Рівні ієрархії систем. Координація і субординація. Структурний і функціональніш аналіз систем. Системний підхід у практиці конкретно-історичних досліджень.

Проблеми моделювання в історичному дослідженні. Дискусії в сучасній вітчизняній і зарубіжній історіографії з проблем моделювання в історії. Цілі моделювання, його етапи і типи моделей. Досвід застосування моделювання в історичних дослідженнях.

СОЦІАЛЬНО-НАУКОВІ МЕТОДИ І ЇХ РОЛЬ В ІСТОРИЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ

І сторико-генетичний метод. Гносеологічна суть і логічна природа. Функції історико-генетичного методу в історичному дослідженні. Характерні риси. Описовість, фактографізм і емпіризм. Досвід примінення в конкретно-історичних дослідженнях.

Історико-порівняльний метод. Розуміння історичного розвитку як такого, що повторюється, внутрішньо обумовленого, закономірного процесу. Пізнавальне значення і можливості порівняння як методу наукового пізнання. Аналогія як логічна основа історико-порівняльного методу. Використання історико-порівняльного методу у практиці конкретно-історичного дослідження. Роль історико-порівняльного методу в формуванні історичних концепцій.

Історико-типологічний метод. Взаємозв'язок одиничного, особливого і всесвітнього в історичному процесі як онтологічна основа історико-типологічного методу. Типологізація як метод наукового пізнання і сутнісного аналізу. Досвід застосування історико-типологічного методу в історичних дослідженнях у вітчизняній і зарубіжній історіографії.

Історико-системний метод. Системний метод історичного процесу. Казуальні і функціональні зв'язки в суспільно-історичному процесі. Варіанти детермінованості в суспільних системах. Досвід застосування історико-системного методу в конкретно-історичних дослідженнях.

Концепції історичного пояснення і розуміння.

Види історичних пояснень. Мотиваційні і казуальні моделі пояснення.Спроби побудови інтегральних пояснювальних моделей. Пояснювальні моделі в концепціях "тотальної" історії.

Формаційний і цивілізаційний підходи. Формаційний підхід у працях К.Маркса, Ф.Енгельса, В.І.Леніна. Формаційний підхід у сучасній зарубіжній історіографії. Концепції цивілізаційного підходу в працях М.Я.Данилевського, О.Шленглера, А.Дж.Тойнбі. Сучасний досвід примінення цивілізаційного підходу у вітчизняній і зарубіжній історіографії.

Концепції "розуміння" історії. Постмодернізм про розуміння і пояснення історії.

 

ТЕМА № 8. Типи і рівні історичного знання.

Емпіричне і теоретичне знання. Поняття з'явлення і сутності як основа одержання двох типів історичного знання. Джерельне і позаджерельне знання.

Особливості емпіричного рівня історичного пізнання. Логічні основи емпіричного знання. Реконструкція історичної реальності через опис. Науковий опис і ідеографізм. Форми історичного опису.

Пояснення як засіб пізнання на теоретичному рівні і як логічна процедура. Види історичних пояснень.

Гіпотеза поняття, теорії як форма вираження знань. Ідея як основне ядро теоретичного знання. Наукова теорія - завершена форма теоретичного, знання. Системність, загальність і логічна несуперечливість – властивості наукової теорії. Дискусії навколо теоретичної історії.

 

ТЕМА № 9. Роль поняття і категорій в історичному дослідженні.

Поняття як форма висловлення наукових знань. Взаємозв'язки між обсягом і змістом понять. Класифікація понять.

Категорії і їх роль у науці. Типи і рівні категорій. Функції і значення категорій як узагальненого знання і засобу виникнення нового знання. Зміна змісту понять, категоріального апарату в процесі розвитку ісгоричної науки. Проблема пошуку загальної наукової мови в історичному співтоваристві. Сучасні дискусії про основні поняття соціальної (економічної, політичної і культурної) історії.

Міждисциплінарний характер історичного знання. Роль історизму в інтерпретації понять і категорій.

Роль інтуїції і уяви в процесі нормування, історичного знання Психологічні і логічні механізми формування інтуїтивного знання. Інтуїтивне і логічне у творчості історика. Гіпотетичний характер інтуїтивного знання.

 

ТЕМА № 10. Проблема істинності історичного знання.

Критерії істинності. Дискусії про критерії істинності історичного знання. Емпірична верифікація гіпотез. Фальсифікація як перевірка істинності історичного знання через доказ його неправильності. Практика історичного процесу як критерій істинності знання.

Проблема цінності і оцінки в історії. Об'єктивна цінність і суб'єктивна оцінка історичного знання.

Плани лекцій

Семестр: 9

 

№№ п/п	НАЗВА ТЕМИ	Обсяг у годинах по формах навчання	Література (підручник розділ, параграф, номери задач і вправ)
денна	заоч.
Лекц.	Сем.	Лекц.	Сем.
	Перший змістовий модуль НАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ. ЕТАПИ І ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЇ ІСТОРІЇ
1.	Вступ. Предмет, об’єкти, методи і прин- ципи курсу.					Зашкільняк Л. Вступ до методології історії. – Л.: ЛОНМІО, 1996. – (Далі: [1]). – Вступ.
2.	Типологія історичних явищ: подія, структура, процес.			0,5		[1]. - Розд.1,2.
3.	Структурні рівні історичного процесу: минуле, сучасне, майбутнє.					Там само.
4.	Єдність суб’єктивного і об’єктивного в історичному процесі.			0,5		Могильницкий Б.Г. История исторической мысли XX века: Курс лекций. Выпуск I: Кризис историзма. – Томск: Изд-во Том. Ун-та, 2001.
5.	Онтологічний аспект розгляду історичного джерела.			0,5		[1]. - Розд.4. [2]. - Розд.3.
6.	Джерельне і позаджерельне знання.					Там само.
7.	Критерії істинності історичного знання.					[1]. - Розд.5, 8. [2]. - Розд.4.
8.	Емпіричне і теоретичне знання.					[1]. - Розд.8. [2]. - Розд.4.
	Другий змістовий модуль ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ. МІСЦЕ ІСТОРІЇ В СИСТЕМІ НАУК
9.	Абстрактне і конкретне в процесі науково-історичного пізнання.			0,5		[1]. - Розд.14. [2]. - Розд.5-6,9.
10.	Інтуїція і уява та їхня роль у формуванні історичного знання					[1]. - Там само. [2]. - Розд.9.
11.	Науковий опис та ідеографізм.			0,5		[1]. - Розд.14. [2]. - Розд.7-8,12,21.
12.	Пояснення як засіб пізнання і логічна процедура.			0,5		[1]. - Там само. [2]. - Розд.13.
13.	Квантифікація у вивченні історії.					Там само.
14.	Фальсифікація як засіб перевірки істинності історичних знань.					[1]. - Розд.6-11.
15.	Вимір, опис, їх значення в історичному дослідженні.					[2]. - Розд.9,11,15.
	В с ь о г о