Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ёридична наука: пон€тт€, система. ќбТЇкт та предмет правового досл≥дженн€. ёриспруденц≥€, або правознавство Ч спец≥ал≥зована галузь знань у сфер≥ сусп≥льствознавства




ёриспруденц≥€, або правознавство Ч спец≥ал≥зована галузь знань у сфер≥ сусп≥льствознавства. якщо сусп≥льствознавство Ч це наука про сусп≥льство взагал≥, то правознавство Ч система знань у галуз≥ права ≥ держави. “ерм≥н Ђправознавствої тотожний терм≥ну Ђюриспруденц≥€ї.“ерм≥н Ђюриспруденц≥€ї виник у —тародавньому –им≥ наприк≥нц≥ IV Ч на початку III стол≥тт€ до н.е. (лат. jurisprudentia Ч знанн€ права) ≥ зараз вживаЇтьс€ у значенн€х:

Ч науки про право ≥ державу, тобто юридичноњ науки, ≥накше Ч теоретичноњ д≥€льност≥ у галуз≥ права;

Ч профес≥йноњ практичноњ д≥€льност≥ юриста (судд€, прокурор, сл≥дчий, нотар≥ус, адвокат тощо).

ёридична наука Ч це система знань про об'Їктивн≥ властивост≥ права ≥ держави в њх пон€ттЇво-юридичному розум≥нн≥ та вираженн≥, про загальн≥ та окрем≥ законом≥рност≥ виникненн€, розвитку та функц≥онуванн€ держави ≥ права в њх структурн≥й багатоман≥тност≥.

ќсновн≥ риси (ознаки) юридичноњ науки:

1. —усп≥льна наука, що маЇ прикладний характер. ¬она покликана обслуговувати потреби громадського житт€, юридичноњ практики, юридичноњ осв≥ти, забезпечувати юридичних роб≥тник≥в необх≥дними даними про виданн€ ≥ застосуванн€ закон≥в.

2. Ќаука, що маЇ властивост≥ точних наук. ёридична наука включаЇ в основному конкретн≥ знанн€, виражен≥ у точних конст≠рукц≥€х, сп≥вв≥дношенн€х, €к ≥ природнич≥ науки. ёриспруденц≥ю де€кою м≥рою можна пор≥вн€ти з медичною наукою, €ка також поЇднуЇ теоретичну ≥ прикладну (практичну) спр€мован≥сть. ёрист, €к ≥ л≥кар, маЇ справу з≥ здоров'€м ≥ житт€м. ƒ≥€льн≥сть юриста стосуЇтьс€ Ђздоров'€ї сусп≥льства у ц≥лому, духовного житт€ людини. ёрист проводить проф≥лактичну роботу, Ђл≥куЇї пороки у сусп≥льному житт≥, духовному св≥т≥ людини. ” цьому пол€гаЇ гуман≥стична спр€мован≥сть профес≥й юриста ≥ л≥кар€, €к≥ виникли за стародавн≥х час≥в.

3. Ќаука, що вт≥люЇ у соб≥ позитивн≥ €кост≥ наук про мисленн€. ¬она досл≥джуЇ питанн€, пов'€зан≥ з≥ спроможн≥стю в≥дображати об'Їктивну д≥йсн≥сть у правових судженн€х ≥ пон€тт€х у процес≥ створенн€ ≥ застосуванн€ закон≥в (вивченн€ обставин юридичноњ справи, тлумаченн€ закон≥в ≥ т. ≥.). “ак, скаж≥мо, одна ≥з юридичних дисципл≥н Ч крим≥нал≥стика присв€чена специф≥чним питанн€м людського мисленн€, застосуванню багатьох спец≥альних знань при розсл≥дуванн≥ злочин≥в.

—истема юридичних наук - це сукупн≥сть взаЇмозалежних наук, що вивчають державу й право €к в≥дносно в≥дособлен≥, самост≥йн≥ соц≥альн≥ ≥нститути

—труктура системи юридичних наук- це внутр≥шн≥й п≥дрозд≥л вс≥х юридичних наук на њхн≥ основн≥ види. ќстанн≥м часом у науковедческой юридичн≥й л≥тератур≥ звичайно в систем≥ юридичних наук розр≥зн€ють науки:

1) ≥сторико-теоретичн≥;

2) галузев≥;

3) спец≥ально-юридичн≥.

≤сторико-теоретичн≥ науки- це теор≥€ держави й права, ≥стор≥€ держави й права, ≥стор≥€ пол≥тичних ≥ правових навчань.

√алузев≥ науки - це науки державного (конституц≥йного), цив≥льного, трудового, адм≥н≥стративного, карного й т.д. права.

—пец≥ально-юридичн≥ науки- це крим≥нал≥стика, судова медицина, судова псих≥атр≥€, судова психолог≥€, судова бухгалтер≥€, ќ–ƒ.

ѕ≥д об'Їктами маютьс€ на уваз≥ конкретн≥ сфери (сторони) об'Їктивноњ д≥йсност≥, п≥д предметом науки Ч певний зр≥з (частина) об'Їкта п≥знанн€.

ќб'Їктами юридичноњ науки Ї держава ≥ право Ч фактично два об'Їкти. ѕроте юриспруденц≥€, €к ≥ кожна наука, маЇ один предмет вивченн€.

¬их≥дним дл€ визначенн€ пон€тт€ юриспруденц≥њ Ї право, що включаЇ у себе правове пон€тт€ держави. ƒержава ≥ право п≥знаютьс€ ≥ досл≥джуютьс€ €к складов≥ моменти Їдиного об'Їкта юридичноњ науки. ¬ основу њх вивченн€ покладено один принцип ≥ критер≥й юридичност≥, що конкретизуЇтьс€ в окремих сферах ≥ напр€мках юридичного п≥знанн€ держави ≥ права. ÷€ кон≠кретизац≥€ присутн€ в ус≥х окремих визначенн€х ≥ характеристиках держави ≥ права, у систем≥ пон€ть юридичноњ науки в ц≥лому та окремих юридичних наук.

ѕредмет юридичноњ науки Ч об'Їктивн≥ властивост≥ права ≥ держави в њх пон€ттЇво-юридичному розум≥нн≥ та вираженн≥, загальн≥ та окрем≥ законом≥рност≥ виникненн€, розвитку ≥ функц≥онуванн€ держави ≥ права в њх структурн≥й багатоман≥тност≥.

якщо предмет юридичноњ науки Ч це пон€тт€ права в ус≥х аспектах його теоретико-п≥знавального про€ву ≥ вираженн€, то предмет кожноњ окремоњ юридичноњ науки Ч €кийсь певний елемент юридичноњ д≥йсност≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 347 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

1612 - | 1426 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.