Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«найд≥ть середнЇ значенн€, моду та мед≥ану результат≥в визначенн€ кальц≥ю у зразку природноњ води: 4,25; 4,00; 4,11; 4,32; 4,61; 4, 55




—тудент при титруванн≥ розчину хлоридноњ кислоти розчином г≥дроксиду натр≥ю отримав наступн≥ результати (см3): 12,3; 12,6; 12,5; 12,6; 12,8. ¬ирахуйте в≥дносне стандартне в≥дхиленн€.

6. —тудент при титруванн≥ розчину хлоридноњ кислоти розчином г≥дроксиду натр≥ю отримав наступн≥ результати (см3): 21,3; 21,6; 21,5; 21,0; 21,1. ¬ирахуйте середнЇ значенн€, мед≥ану та в≥дносне стандартне в≥дхиленн€.

7. «найд≥ть середнЇ значенн€, моду, мед≥ану, в≥дносне стандартне в≥дхиленн€ результат≥в визначенн€ магн≥ю у зразку природноњ води: 0,25; 0,21; 0,21; 0,23; 0,23; 0,25 (мг/дм3).

8. ƒл€ вир≥шенн€ питанн€, залишити чи виключити результат, що випадаЇ ≥з наведених нижче виб≥рок, використайте Q-критер≥й.

а) 85,10; 84,62; 84,70,

б) 85,10; 84,62; 84,65; 84,70.

9. ƒл€ вир≥шенн€ питанн€, залишити чи виключити результат, що випадаЇ ≥з наведених нижче виб≥рок, використайте Q-критер≥й.

а) 41,37; 41,61; 41,84; 41,70,

б) 7,300; 7,284; 7,388; 7,292.

10. —к≥льки значущих цифр м≥ститьс€ в числах:

а) 0,008614

б) 684,5

в) 5,647

г) 83,96

д) 12,30

е) 4,175·10-6?

11. —к≥льки значущих цифр м≥ститьс€ в числах:

а) 0,0607

б) 9966

в) 0,0003644

г) 7357027

д) 9004

е) 31814?

12. ƒл€ отриманн€ градуювального граф≥ку при фотометричному визначенн≥ н≥триту в зразку питноњ води вим≥р€ли оптичн≥ густини розчин≥в з р≥зним вм≥стом н≥триту:

—, мг/л 0,05 0,10 0,15 0,20 0,25 0,30 0,35 0,40 0,45 0,50
ј 0,14 0,28 0,41 0,54 0,66 0,79 0,92 1,06 1,17 1,30

–озрахуйте методом найменших квадрат≥в (ћЌ ) р≥вн€нн€ градуювального граф≥ку.

13. ƒл€ отриманн€ градуювального граф≥ку при фотометричному визначенн≥ бензену в етанол≥ вим≥р€ли оптичн≥ густини розчин≥в з р≥зним вм≥стом бензену:

—, мг/мл 0,2 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0
ј 0,20 0,37 0,64 0,93 1,22 1,50 1,80

–озрахуйте ћЌ  р≥вн€нн€ градуювального граф≥ку.

 

14. ƒл€ перев≥рки гомогенност≥ стандартного зразка натр≥ю хлориду проанал≥зували порц≥њ матер≥алу ≥з верхньоњ частини та дна контейнера ≥ одержали наступн≥ результати:

 

Ќатр≥ю хлорид, %
«верху «низу
26,32 26,28
26,33 26,25
26,38 26,38

„и показують результати на гомогенн≥сть ≥з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95%?

15. ќбвинувач по крим≥нальн≥й справ≥ використав у €кост≥ головного доказу на€вн≥сть невеликих кусочк≥в скла, знайдених в од€з≥ п≥дозрюваного, склад €ких був ≥дентичним складу скла р≥дк≥сного бельг≥йського в≥тражу розбитого п≥д час злочину. Ќижче наведен≥ середн≥ ≥з трьох паралельних визначень 5 елемент≥в. „и може обвинувач на основ≥ цих даних в≥дкрити крим≥нальну справу? ” €кост≥ критер≥ю використайте дов≥рчу ≥мов≥рн≥сть 95%.

 онцентрац≥€, n·10-4%
≈лемент ≤з од€гу ≤з в≥тражу —тандартне в≥дхиленн€ s→σ
As      
Co 0.45 0.60 0,17
La 3.92 3.61 0,09
Sb 2.75 1.50 1,46
Th 0.61 0.81 0,08

 

16. „и маЇ значенн€ р≥зниц€ (≥з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95%) м≥ж експериментальними середн≥ми х1 ≥ х2 у випадках, наведених нижче? ќбТЇднане стандартне в≥дхиленн€ позначено через s.

х1 х2 n1 n2 —тандартне в≥дхиленн€
1,078 1,063     s = 0,010
1,078 1,063     s = 0,010

 

17. „и значима р≥зниц€ при дов≥рч≥й ≥мов≥рност≥ 95% м≥ж експериментальними даними середн≥ми x1 та х2 у наведених нижче випадках? ќбТЇднане стандартне в≥дхиленн€ позначено через s.

  х1 х2 n1 n2 —тандартне в≥дхиленн€
а) 14,1 14,5     s = 0,2
б) 14,1 14,5     s = 0,2

 

18. ƒл€ перев≥рки €кост≥ роботи заводськ≥й лаборатор≥њ запропонували виконати два паралельн≥ анал≥зи чистоњ бензойноњ кислоти (% — = 68,74; % Ќ = 4,953). ƒопускаЇтьс€, що в≥дносне стандартне в≥дхиленн€ використаного методу складаЇ (s)r→σr = 0,4% дл€ карбону ≥ 0,6% дл€ г≥дрогену. —ередн≥ значенн€ отриманих результат≥в були р≥вн≥: % —=68,5 ≥ % Ќ=4,88. „и показують отриман≥ дан≥ на на€вн≥сть систематичноњ похибки у будь-€кому ≥з визначень ≥з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95%?

19. ¬изначте, чи ≥снуЇ значима р≥зниц€ ≥з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95 % м≥ж середн≥ми результатами, наведеними нижче, ≥ в≥домими значенн€ми.

¬≥доме значенн€ —ереднЇ значенн€ —тандартне в≥дхиленн€  ≥льк≥сть вим≥рювань
1,26% —u 1,32% —u s→σ = 0,04% —u  
5,0 мкг/мл —Ќ3OH 4,4 мкг/мл —Ќ3ќЌ s = 0,070 мкг/мл —Ќ3ќЌ  
55,5% Fe 55,2% Fe s = 0,2% Fe  
рЌ=10,07 рЌ=10,04 s→σ = 0,02  

 

20. ƒл€ перев≥рки спектрофотометричного методу визначенн€ бору в тканинах тварин до зразк≥в печ≥нки пацюк≥в добавили в≥дому к≥льк≥сть бору у вигл€д≥ магн≥тборатного комплексу; пот≥м визначили зб≥льшенн€ концентрац≥њ бора. —ередн≥й результат ≥з 8 паралельних визначень показав, що концентрац≥€ бора зб≥льшилас€ до 1,490 мкг/г ≥з стандартним в≥дхиленн€м 0,064 мкг/г. Ѕуло додано 1,6 мкг/г бору. „и показують одержан≥ дан≥ на негативну систематичну помилку ≥з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95 %?

21. ƒл€ перев≥рки ≥скрового мас-спектрометричного методу визначенн€ р≥зних елемент≥в у стал≥ проанал≥зували дек≥лькох стандартних зразк≥в Ќац≥онального бюро стандарт≥в ЌЅ— (—Ўј). Ќижче наведен≥ результати трьох анал≥з≥в. ¬важаючи результати анал≥з≥в ЌЅ— за реальне, визначте, чи допущена систематична помилка при будь-€кому ≥з анал≥з≥в з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95 %.

≈лемент  ≥льк≥сть визначень —ереднЇ, % (m/m) ¬≥дносне стандартне в≥дхиленн€, % –езультат ЌЅ—, % (m/m)
V   0.090 0,57 0,10
Ni   0.36 0,38 0,31
Cu   0.55 0,42 0,47

 

22. ќтриман≥ наступн≥ результати трьох паралельних визначень —а у сироватц≥ кров≥ хворого з д≥агнозом― зб≥льшенн€ щитовидноњ залози: вм≥ст —а, мг-екв/л Ц 3,15; 3,25; 3,26. який дов≥рчий ≥нтервал дл€ середнього ≥з цих даних ≥з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95%.

23. ќтриман≥ наступн≥ результати чотирьох паралельних визначень фториду в джерельн≥й вод≥: 0.89; 0.96; 0.87; 0.94 мкг/мл F. як≥ дов≥рч≥ меж≥ дл€ середнього значенн€ цього анал≥зу з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95 ≥ 99%?

24. ’≥м≥к отримав наступн≥ результати визначенн€ с≥рки у зразку забрудненого гасу: 0,724; 0,693; 0,755% S. –озрахуйте дов≥рч≥ границ≥ дл€ середнього цього анал≥зу з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95%.

25. ’≥м≥к-анал≥тик був зац≥кавлений в оц≥нц≥ випадковоњ помилки грав≥метричного методу визначенн€ гормону прогестерону у таблетках. ѕри неодноразовому використанн≥ методу одержали наступн≥ дан≥:

є проби  ≥льк≥сть паралельних анал≥з≥в —ередн≥й вм≥ст прогестерону,% ќдиничне в≥дхиленн€ в≥д середнього
    3,66 0,04; 0,01; 0,03; 0,05; 0,05
    3,45 0,06; 0,03; 0,03
    3,55 0,00; 0,07; 0,04; 0,03; 0,02; 0,02; 0,01; 0,01
    3,86 0,03; 0,03
    3,12 0,01; 0,00; 0,01
    3,97 0,06; 0,00; 0,04; 0,01; 0,01; 0,02

 

а) –озрахуйте стандартне в≥дхиленн€ дл€ кожноњ виб≥рки.

б) –озрахуйте стандартне в≥дхиленн€ методу, обТЇднавши дан≥ анал≥зу вс≥х 6 проб.

г) –озрахуйте дов≥рчий ≥нтервал дл€ анал≥зу кожноњ проби з дов≥рчою ймов≥рн≥стю 95%.

26. јнал≥тик отримав наступн≥ результати паралельних анал≥з≥в зразк≥в пов≥тр€: вм≥ст SO2, n·10-4 % = 10,8; 9,2. ќбрахуйте дов≥рчий ≥нтервал дл€ середнього ≥з цих даних ≥з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95 %.

27. ’≥м≥к отримав наступн≥ результати трьох паралельних визначень вм≥ст л≥ндану у препарат≥ ≥нсектициду: 7,47; 6,98; 7,27. ќбчислити дов≥рчий ≥нтервал дл€ середнього ≥з трьох даних з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95 %.

28. ‘≥з≥олог, €кий досл≥джуЇ роль  + у передач≥ нервових ≥мпульс≥в, розробив потенц≥ометричний метод визначенн€ цього ≥она в сироватц≥ кров≥. ƒл€ оц≥нки в≥дтворюваност≥ методу в≥н обТЇднав дан≥ р€ду анал≥з≥в проб, €к≥ вм≥щують 3-6 мг-екв/л  +, виконаних на прот€з≥ дек≥лькох тижн≥в.

 

 

є проби «найдений середн≥й вм≥ст  +, м-екв/л  ≥льк≥сть вим≥рювань ¬≥дхиленн€ одиничних результат≥в в≥д середнього, м-екв/л  +
  4,63   0,12; 0,0; 0,22; 0,10; 0,00
  5,02   0,13; 0,13
  4,01   0,31; 0,10; 0,11; 0,10
  6,26   0,03; 0,13; 0,09; 0,20; 0,27; 0,03; 0,15; 0,07; 0,12
  3,97   0,12; 0,08; 0,01; 0,04; 0,17

 

а) яке стандартне в≥дхиленн€ дл€ кожноњ виб≥рки?

б) яке стандартне в≥дхиленн€ методу при обТЇднанн≥ результат≥в?

в) ќбчисл≥ть дов≥рчий ≥нтервал дл€ середнього проби 4 з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 95%.

29. ѕри визначенн≥ концентрац≥њ —а у сироватц≥ кров≥ методом ≥зотопного розведенн€ були одержан≥ наступн≥ дан≥.

Ќомер проби —а, мг-екв/л
  3,569; 3,573;3,569
  4,294; 4,293
  5,015; 5,032; 5,023; 5,020

ќбТЇднайте дан≥ дл€ розрахунку S анал≥зу.

 

30. –озрахуйте S по обТЇднаних даних спектрофотометричного визначенн€ н≥трилотриоцтовоњ кислоти (Ќ“ќ) в пробах води ≥з р≥чки.

Ќомер проби Ќ“ќ, мкг/мл
  13;17;15
  38;37;38
  25;29;23;29;26

 

31. ѕри визначенн≥ с≥рки у мазут≥ атомно-абсорбц≥йним методом були отриман≥ наступн≥ дан≥.

Ќомер проби S, % (m/m)
  0,50; 0,46; 0,52
  1,96; 1,92; 2,01
  2,65; 2,67; 2,71
  1,25; 1,31; 1,26

ќбТЇднайте дан≥ дл€ визначенн€ стандартного в≥дхиленн€ анал≥зу.

32. ƒевТ€ть заборонених препарат≥в героњну проанал≥зували методом газовоњ хроматограф≥њ, виконавши два паралельних вим≥рюванн€ дл€ кожного зразка. ¬станов≥ть абсолютне стандартне в≥дхиленн€ анал≥зу по обТЇднаним даним.

Ќомер проби √ероњн, %
  2,24; 2,27
  8,4; 8,7
  7,6; 7,5
  11,9; 12,6
  4,3; 4,2
  1,07; 1,02
  14,4; 14,8
  21,9; 21,1
  8,8; 8,4

 

33. Ѕуло знайдено, що при грав≥метричному визначен≥ Se втрати ≥з-за розчинност≥ складають 2,5 мг. –озрахуйте в≥дносну похибку (у %) анал≥зу зразка, що м≥стить б≥л€ 16 % Se, €кщо вих≥дн≥ проби мали масу:

а) 1,00 г,

б) 0,500 г,

в) 0,250 г,

г) 0,100 г.

34. Ѕуло знайдено, що метод визначенн€ Br в орган≥чних сполуках маЇ пост≥йну помилку 0,2 мг Br. –озрахуйте в≥дносну помилку (у %) результат≥в анал≥зу зразку, що м≥стить б≥л€ 10 % Br, €кщо вз€т≥ наступн≥ наважки:

а) 10 мг,

б) 50 мг,

в) 100 мг,

г) 500 мг,

д) 1000 мг.

35. ѕри анал≥з≥ стандартного зразку, що м≥стить 10,3 % ацетону, були отриман≥ наступн≥ результати: 10,2; 9,9; 10,3 % ацетону. јнал≥з другого стандартного зразку ≥з складом 0.4 % ацетону показав результати: 0,38; 0,34; 0,35 % ацетону.

а) ѕор≥вн€йте в≥дтворюван≥сть обох анал≥з≥в по величинам в≥дносного та абсолютного в≥дхиленн€ в≥д середн≥х.

б) ѕор≥вн€йте помилки обох анал≥з≥в по абсолютному та в≥дносному значенню.

36. —тандартний зразок, €кий м≥стить 1,31 % Ќ2ќ, був проанал≥зований студентом ј, €кий одержав наступн≥ результати: 1,28; 1,26; 1,29 % Ќ2ќ. —тудент Ѕ проанал≥зував другий стандартний зразок ≥з вм≥стом Ќ2ќ 8,67 %, його результати Ц 8,48; 8,55; 8,53 % Ќ2ќ. ѕор≥вн€йте:

а) абсолютне та в≥дносне в≥дхиленн€ в≥д середн≥х двох виб≥рок;

б) абсолютну та в≥дносну похибки середнього ≥з двох виб≥рок.

37. ѕри зважуванн≥ на анал≥тичних терезах порожнього тигл€ одержан≥ наступн≥ результати (в г): 8,2636; 8,2632; 8,2618; 8,2608. «найд≥ть середню масу тигл€ та визначте над≥йний ≥нтервал середнього значенн€.

38. ѕри визначенн≥ вм≥сту амон≥аку в досл≥джуваному вз≥рц≥ були одержан≥ наступн≥ результати (в г): 0,2117; 0,2183; 0,2354; 0,2178. ѕредставте вм≥ст амон≥аку, виконавши статистичну обробку отриманих результат≥в.

39. ƒл€ перев≥рки методу визначенн€ SO2 в атмосфер≥, приготували стандартний зразок розведенн€м в≥дм≥р€ноњ к≥лькост≥ SO2 в≥дпов≥дним обТЇмом пов≥тр€. ѕо методиц≥ було проанал≥зовано дек≥лька частин зразку по 100 мл кожна з концентрац≥Їю SO2 9,8·10-4 %. ќдержан≥ результати:

Ќомер проби SO2,n·10-4%
  9,9
  9,1
  9,2
  10,0
  8,8
  8,8
  9,0

ƒл€ ц≥Їњ виб≥рки розрахуйте:

а) середнЇ,

б) мед≥ану, моду

в) в≥дтворюван≥сть, виражену величиною розмаху вар≥юванн€,

г) в≥дтворюван≥сть, виражену величиною середнього абсолютного ≥ в≥дносного в≥дхиленн€ в≥д середнього,

д) абсолютну та в≥дносну похибки проби 1,

е) абсолютну та в≥дносну похибки середнього

40. ƒл€ перев≥рки методу визначенн€ кальц≥ю наважку чистого CaCO3 розчинили в HCl. ѕ≥сл€ добавленн€ р€ду компонент≥в, щоб одержати под≥бн≥сть ≥з зразком, сум≥ш розбавили точно до 500 мл. ѕри анал≥з≥ цим методом дек≥лька ал≥квотних частин по 50 мл, кожна з €ких м≥стила точно 400 мг —а, були одержан≥ наступн≥ результати:

Ќомер проби «найдено —а, мг
   
   
   
   
   
   

ƒл€ ц≥Їњ виб≥рки розрахуйте:

а) середнЇ,

б) мед≥ану,

в) в≥дтворюван≥сть, виражену величиною розмаху вар≥юванн€,

г) в≥дтворюван≥сть, виражену величиною середнього абсолютного ≥ в≥дносного в≥дхиленн€ в≥д середнього,

д) абсолютну та в≥дносну похибки проби 1,

е) абсолютну та в≥дносну похибки середнього.

41. –озрахуйте мол€рн≥сть розчину Ќ—1, €кщо на титруванн€ х≥м≥чно чистого карбонату кал≥ю (m1=0,1046 г; m2=0,1088 г; m3=0,1050 г) використали в≥дпов≥дно V1=21,17 см3, V2=22,08 см3, V3=21,22 см3 розчину хлоридноњ кислоти. ¬изначте над≥йний ≥нтервал середнього значенн€.

42. ѕри йодометричному визначенн≥ УактивногоФ хлору в б≥лильному вапн≥ (€ке м≥стить 32,05 % УактивногоФ хлору) з використанн€м х≥м≥чного посуду без шл≥ф≥в одержан≥ наступн≥ результати (в %): 30,94; 31,19; 31,20; 31,22; 31,35. ¬каж≥ть на на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть систематичноњ помилки. якщо вона Ї, розрахуйте њњ значенн€.

43. ѕри визначенн≥ аскорб≥новоњ кислоти йодхлориметричним (≤) ≥ броматометричним (II) методами одержан≥ наступн≥ результати:

1) 99,00 %; 99,16 %; 99,22 %; 99,36 %; 99,39 %;

2) 98,96 %; 99,05 %; 99,12 %; 99,17 %; 99,30 %.

ƒайте оц≥нку в≥дтворюваност≥ двох метод≥в анал≥зу.

44. ѕри к≥льк≥сному визначенн≥ вм≥сту ‘еруму (вм≥ст феруму в препарат≥ 99,05 %) перманганатометричним методом в середовищ≥ Ќ—1 одержан≥ наступн≥ результати (в %): 85,02; 85,18; 85,24;85,25; 85,45. ƒайте в≥дпов≥дь про на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть систематичноњ помилки. –озрахуйте њњ значенн€, обірунтуйте по€ву ≥ запропонуйте шл€хи њњ л≥кв≥дац≥њ.

45. ѕри визначенн≥ п-ам≥нобензойноњ кислоти н≥тритометричним методом (≤) ≥ зворотн≥м броматометричним титруванн€м (II) одержан≥ наступн≥ результати (в %): 1) 98,96; 98,97; 99,03; 99,11; 99,12; 2) 99,01; 99,28; 99,54; 99,80; 99,82. ƒайте оц≥нку в≥дтворюваност≥. двох метод≥в анал≥зу.

46. ѕри визначенн≥ ‘еруму перманганатомеричним (≤) ≥ хроматометричним (II) методом одержан≥ наступн≥ результати (в %): 1). 98,96; 98,97; 99,03; 99,11; 99,12; 2) 99,01; 99,28; 99,54; 99,80; 99,82. ƒайте оц≥нку в≥дтворюваност≥ двох метод≥в анал≥зу.

47. јнал≥зуючи стандартний зразок стал≥ ≥з вм≥стом кобальту 0,62%, анал≥тик одержав наступн≥ результати (в %): 0,71; 0,72; 0,68; 0,74. ¬изначте над≥йний ≥нтервал середнього значенн€.

48. —тудент одержав наступн≥ результати при титруванн≥ розчину кал≥ю карбонату хлоридною кислотою (мл): 12,40; 12,31 6; 12,22; 12,35; 12,27. «найд≥ть розмах вар≥юванн€ ≥ перев≥рте однор≥дн≥сть виб≥рки.

49. ѕри комплексонометричному визначенн≥ кальц≥ю в сироватц≥ кров≥ дек≥лькох хворих одержан≥ наступн≥ результати (мкг/мл):

1-й хворий 128; 130; 131;

2-й хворий 105; 114; 107;

3-й хворий 141; 148; 144.

«найд≥ть дисперс≥ю ≥ стандартне в≥дхиленн€ об'Їднаноњ виб≥рки.

50. ¬изначаючи константу дисоц≥ац≥њ кислоти, х≥м≥к одержав наступн≥ значенн€: 4,27Ј10-4; 4,63 Ј10-4; 4,18 Ј10-5; 4,30 Ј10-4. „и може в≥н залишити вс≥ результати дл€ подальшоњ обробки?

51. ƒва студенти визначали мол€рну концентрац≥ю розчину ацетатноњ кислоти ≥ одержали наступн≥ результати (моль/л): 1) 0,2213; 0,2212; 0,2209; 0,2211; 2) 0,2206; 0,2203; 0,2207; 0,2205. „и значима р≥зниц€ м≥ж результатами, €к≥ були одержан≥ студентами?

52. ѕри визначенн≥ вм≥сту вуглецю в стал≥ в р≥зних зразках одержали наступн≥ результати (%): 0,42, 0,44, 0,47, 0,41, 0,44, 0,43, 0,40, 0,43. ќброб≥ть одержан≥ результати методом математичноњ статистики.

53. ѕри визначенн≥ кремн≥ю в латун≥ фотометричним методом одержан≥ наступн≥ результати (%): 1,2Ј 10-4, 1,4Ј 10-4, 1,3Ј 10-4, 1,5Ј 10-4, 1,1Ј 10-4. ѕредставте вм≥ст кремн≥ю, виконавши статистичну обробку результат≥в.

54. ѕри вим≥рюванн≥ рЌ досл≥джуваного розчину були одержан≥ наступн≥ результати: 6,95, 6,93, 6,95, 6,94. ¬изначте над≥йний ≥нтервал середнього значенн€.

55. ¬изначенн€ вм≥сту б≥олог≥чно-активноњ речовини в р≥дкому л≥карському препарат≥ газор≥динною хроматограф≥Їю ≥ осаджувальним титруванн€м дало наступн≥ значенн€ дл€ масовоњ частки основноњ речовини, %: 98,20; 98,30; 98,30; 98,40; 98,40; 98,50; 98,50; 98,60; 98,60; 98,70; 98,70; 98,30; 98,40; 98,40; 98,50; 98,50; 98,60; 98,60; 98,70; 98,70; 98,70; 98,80. ≤стинне значенн€ вм≥сту активноњ речовини в препарат≥ W=98,50%. ƒайте оц≥нку в≥дтворюваност≥ двох метод≥в.

56. ћетодом високоефективноњ р≥динноњ хроматограф≥њ був проведений анал≥з л≥карського препарату калагель на м≥ст в ньому фармаколог≥чно-активноњ речовини - л≥докањну г≥дрохлориду. Ѕули одержан≥ наступн≥ результати (в %): 100,10; 100,50; 100,70; 101,00; 101,30; 101,40; 101,40. ѕредставте вм≥ст активноњ речовини, виконавши статистичну обробку результат≥в.

57. ѕри розробц≥ спектрофотометричноњ методики визначенн€ ≥ндометацину в л≥карськ≥й форм≥ (в маз≥ ≥ндометацину 5 %-ноњ) був проанал≥зований зразок маз≥, €кий м≥стить 0,0200 г ≥ндометацину. ¬ результат≥ шести паралельних анал≥з≥в знайдена маса ≥ндометацину (в г): 0,0196; 0,0198; 0,0199; 0,0200; 0,0202; 0,0205. «роб≥ть висновок про на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть систематичноњ помилки.

58. ѕри визначенн≥ (в ц≥л€х контролю €кост≥) дом≥шок в зразку л≥карського препарату-етилового еф≥ру α-бром≥завалер'€новоњ кислоти методом газор≥динноњ хроматограф≥њ знайдено сумарний вм≥ст дом≥шок (масова частка) в п'€ти паралельних анал≥зах, %: 1,30; 1,40; 1,50; 1,60; 1,60. ¬изначте над≥йний ≥нтервал середнього значенн€.

59. « метою контролю €кост≥ л≥карського препарату мезатону 1 %-ного розчину дл€ ≥нТЇкц≥й - потенц≥ометричним методом були одержан≥ наступн≥ результати значенн€ рЌ цього розчину: 4,50; 4,52; 4,55; 4,60; 4,70; 4,75. ѕредставте значенн€ рЌ розчину, виконавши статистичну обробку результат≥в.

60. ѕри проведенн≥ 5 паралельних анал≥з≥в вм≥сту компоненту в досл≥джуваному препарат≥ були одержан≥ наступн≥ результати у %: 3,01; 3,03; 3,04; 3,05; 3,11. ќброб≥ть одержан≥ результати методом математичноњ статистики.

61. –ад≥офармацевтичний препарат (м≥кросфери альбум≥ну, м≥чен≥ рад≥оактивним ≥зотопом технец≥€), €кий використовуЇтьс€ при д≥агноз≥ захворюванн€ легень, проанал≥зували на вм≥ст —тануму (II) ≥ одержали результати (в мкг): 0,075; 0,080; 0,085. ¬изначте над≥йний ≥нтервал середнього значенн€.

62. ѕри контрол≥ €кост≥ л≥карськоњ форми-п≥гулок натр≥ю диклофенаку - провели тестуванн€ на вив≥льненн€ фармаколог≥чно-активноњ речовини в 0,1ћ водному розчин≥ Ќ—1. ¬ п'€ти паралельних анал≥зах з'€сували, що за 120 хв. в розчин переходить така к≥льк≥сть натр≥ю диклофенаку (% в≥д декларуЇмоњ маси): 8,5; 8,3; 8,9; 8,8; 9,1. «роб≥ть висновок щодо на€вност≥ чи в≥дсутност≥ систематичноњ похибки.

63. «разок натр≥ю хлориду "х≥м≥чно чистий" проанал≥зували на вм≥ст дом≥шок сульфат≥в. ќдержали наступн≥ результати (в %): 0,0004; 0,0007; 0,0006; 0,0005; 0,0008. ќброб≥ть одержан≥ результати методом математичноњ статистики.

64. ѕри контрол≥ €кост≥ л≥карськоњ форми гл≥боралу (гл≥бенклам≥ду) п≥гулки проанал≥зували на однор≥дн≥сть дозуванн€ (на вм≥ст фармаколог≥чно-активноњ речовини окремо в кожн≥й п≥гулц≥). ¬ п'€ти паралельних анал≥зах знайшли масу гл≥боралу, (в мг): 5,00; 4,96; 4,97; 5,04; 5,02. ќброб≥ть одержан≥ результати методом математичноњ статистики.

65. —пектрофотометричним методом провели контроль €кост≥ л≥карськоњ форми (таблеток ацифењну) на вм≥ст дом≥шок 4-ам≥нофенолу. ¬ п'€ти паралельних досл≥дженн€х одержали наступн≥ значенн€ вм≥сту дом≥шок (%): 0,0020; 0,0020; 0,0010; 0,0030; 0,0010. «роб≥ть висновок про на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть систематичноњ похибки.

66. ѕри контрол≥ €кост≥ р≥дкого л≥карського препарату-етилового еф≥ру α-бром≥зовалер'€новоњ кислот рефрактометричним методом одержан≥ наступн≥ результати дл€ показника заломленн€ при 5 паралельних вим≥рах: 1,4497; 1,4493; 1,4494; 1,4500; 1,4499. ¬изначте ≥нтервал середнього значенн€.

67. «разок натр≥ю хлориду "х≥м≥чно чистий" проанал≥зували на вм≥ст дом≥шок фосфат≥в. ќдержали наступн≥ результати (% вм≥ст фосфат-йон≥в): 0,0010; 0,0012; 0,0009; 0,0014; 0,0008. ѕредставте вм≥ст фосфат-йон≥в, виконавши статистичну обробку результат≥в.

68. « метою контролю €кост≥ л≥карського препарату Ц от≥нуму (вушн≥ крапл≥ у флаконах) п≥кнометричним методом визначили його густину у п'€ти паралельних пробах, г/мл: 1,060; 1,058; 1,059; 1,060; 1,061. ќброб≥ть одержан≥ результати методом математичноњ статистики.

69. ѕри контрол≥ €кост≥ л≥карського препарату Ц метаформ≥нуг≥дрохлориду Ц визначили втрату маси п≥сл€ висушуванн€. ќдержали наступн≥ результати у п'€ти паралельних досл≥дженн€х (в %): 0,20; 0,10; 0,10; 0,30; 0,20. ¬изначте над≥йний ≥нтервал середнього значенн€.

70. ƒл€ л≥карськоњ форми-п≥гулок ам≥золу - при контрол≥ €кост≥ препарату визначили масу п≥гулок в п'€ти паралельних пробах, мг: 133; 135; 134; 133; 134. «роб≥ть висновок про на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть систематичноњ помилки.

71. –озчин анальг≥ну (дл€ ≥н'Їкц≥й 50%) проанал≥зували методом йодометричного титруванн€ на вм≥ст анальг≥ну. ¬ п'€ти паралельних пробах визначили масу анальг≥ну в ≤ мл розчину, г: 0,500; 0,497; 0,499; 0,503; 0,502. ≤стинне значенн€ W=0,500 г. ќброб≥ть одержан≥ результати методом математичноњ статистики.

72. «разок натр≥ю хлориду "х≥м≥чно чистий" проанал≥зували на вм≥ст дом≥шок бром≥д≥в, одержали наступн≥ результати у %: 0,0030; 0,0010; 0,0020; 0,0010; 0,0040. ќброб≥ть одержан≥ результати методом математичноњ статистики.

73. ƒл€ оц≥нюванн€ в≥дтворюваност≥ ≥ правильност≥ методики анал≥зу зразок препарату мет≥он≥ну ретельно проанал≥зували методом неводного потенц≥ометричного титруванн€ ≥ знайшли вм≥ст (W Ч масову частку) основноњ речовини в п'€ти паралельних пробах, %: 99,910; 99,900; 99,930; 99,910; 99,920. ≤стинне значенн€ W=99,900%. «роб≥ть висновок про на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть систематичноњ помилки.

74. ѕри контрол≥ €кост≥ л≥карськоњ форми п≥рацетаму (субстанц≥€) методом високоефективноњ р≥динноњ хроматограф≥њ визначено вм≥ст основноњ речовини (W Ч масову частку), %: 99,5; 98,9; 99,1; 99,7; 99,4. ¬изначте ≥нтервал середнього значенн€.

75. ѕри контрол≥ €кост≥ л≥карськоњ форми п≥рацетаму (субстанц≥€) на вм≥ст в н≥й суми сторонн≥х дом≥шок в п'€ти паралельних пробах одержали результати, %: 0,50; 0,52; 0,45; 0,48; 0,55. ѕредставте вм≥ст дом≥шок, виконавши статистичну обробку результат≥в.

76. ѕри анал≥з≥ синтезованого форм≥атного комплексу мангану складу  2ћn(Ќ—ќќ)4Ј4Ќ2ќ визначили вм≥ст карбону, %: 13,60; 13,20; 13,45. ќброб≥ть одержан≥ результати методом математичноњ статистики.

77. ѕри визначенн≥ вм≥сту мангану в стал≥ фотометричним (1) ≥ спектральним (2) методами одержали наступн≥ результати, %: 1) 0,80; 0,81; 0,78; 0,83; 2) 0,76; 0,70; 0,74. ќц≥н≥ть в≥дтворюван≥сть двох метод≥в.

78. ѕри визначенн≥ вм≥сту хрому в стандартному зразку стал≥ фотометричним методом одержан≥ наступн≥ результати у %: 0,30; 0,34; 0,33; 0,29. ≤стинне значенн€ W=0,35%. «роб≥ть висновок про на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть систематичноњ помилки.

79. ѕри визначенн≥ фосфору в тканинах тварини фотометричним методом одержан≥ наступн≥ результати (%): печ≥нка - 3Ј10-3; 2Ј10-3; 5 Ј10-3; серце - 0,8Ј10-3; 0,9Ј10-3; 1,8Ј10-3. ќброб≥ть одержан≥ результати методом математичноњ статистики.

80. ѕри визначенн≥ константи дисоц≥ац≥њ фенолового червоного методом ≥зобестичних точок одержан≥ наступн≥ результати: 3,60Ј10-8; 3,02Ј10-8; 2,24Ј10-8. ¬изначте ≥нтервал середнього значенн€.

81. —тудент одержав наступн≥ результати визначенн€ мол€рноњ концентрац≥њ розчину хлоридноњ кислоти (моль/л): 0,1003; 0,1008; 0,1003; 0,1004. «роб≥ть висновок про на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть систематичноњ похибки.

82. ѕор≥вн€йте результати, €к≥ одержан≥ спектрофотометричним ≥ пол€рограф≥чним методами, €кщо в магн≥й-циркон≥Ївому сплав≥ знайдено циркон≥ю (%):15; 12; 13; 16; 17; 17,0; 16,5; 19,0; 15,5; 18,0; 15,6. ќц≥н≥ть в≥дтворюван≥сть двох метод≥в.

83. ѕри визначенн≥ кальц≥ю в сироватц≥ кров≥ атомно-абсорбц≥йним методом одержан≥ наступн≥ результати (мкг/мл): 104; 103; 108; 107; 111; 109; 111. «роб≥ть висновок про на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть систематичноњ похибки.

84. ѕри визначенн≥ кальц≥ю в стандартному зразку крейди студент одержав наступн≥ результати (%): 29,80; 29,41; 29,90; 30,00. ≤стинне значенн€ кальц≥ю у зразку W=30,10%. ѕредставте вм≥ст кальц≥ю, виконавши статистичну обробку результат≥в.

 

 


ѕитанн€ дл€ самост≥йноњ роботи студент≥в

 

1. Ќазв≥ть три основн≥ етапи розвитку м≥р €к нос≥€ одиниц≥ ф≥зичноњ величини.

2. як в≥дбувалось формуванн€ системи одиниць —≤?

3. Ќазв≥ть основн≥ одиниц≥ системи —≤.

4. ¬ чому р≥зниц€ м≥ж основними ≥ додатковими одиниц€ми?

5. як пор≥внюють ф≥зичн≥ величини?

6. як≥ правила арифметичних операц≥й з ф≥зичними величинами?

7. ¬ чому р≥зниц€ м≥ж вим≥рювальним приладом та пристроЇм?

8. Ќазв≥ть важлив≥ш≥ метролог≥чн≥ орган≥зац≥њ.

9. Ќазв≥ть важлив≥ш≥ статистичн≥ критер≥њ метод≥в анал≥зу.

10. ¬ чому пол€гають причини в≥дхиленн€ результат≥в анал≥зу в≥д нормального розпод≥лу?

11. як побудувати г≥стограми розпод≥лу?

12. ƒл€ чого використовують критер≥њ ‘≥шера та Ѕатлера?

13. як пор≥внюють результати двох анал≥з≥в?

14. як оц≥нити величину систематичноњ похибки?

15. як використати регрес≥йний анал≥з дл€ побудови градуювальних залежностей?

16. як перев≥рити значущ≥сть коеф≥ц≥Їнту корел€ц≥њ?

17. ¬ €ких методах використовуЇтьс€ диференц≥юванн€ та ≥нтегруванн€ експериментальних даних?

18. як оц≥нити чутлив≥сть методу анал≥зу за 3S-критер≥Їм?

19. ўо таке анал≥тичний сигнал? яку ≥нформац≥ю в≥н несе?

20. яким чином за величиною анал≥тичного сигналу визначають концентрац≥ю речовини.

21. ¬ чому пол€гаЇ р≥зниц€ м≥ж пр€мими та непр€мими методами анал≥зу. Ќавед≥ть приклади.

22. ¬ чому пол€гаЇ р≥зниц€ м≥ж методом наважок та методом ал≥квот. ѕор≥вн€йте можливост≥ цих двох метод≥в.

23. ўо таке паралельн≥ визначенн€? ƒл€ чого њх провод€ть.

24. ўо таке середнЇ значенн€, мода та мед≥ана? як њх обраховують?

25. як≥ джерела похибок к≥льк≥сних визначень?

26. ¬ чому р≥зниц€ м≥ж ≥стинним та д≥йсним результатом анал≥зу?

27. ўо таке систематичн≥ та випадков≥ похибки? ¬ чому пол€гають в≥дм≥нност≥ м≥ж ними?

28. як оц≥нюють правильн≥сть результат≥в анал≥зу?

29. як оц≥нюють в≥дтворюван≥сть результат≥в анал≥зу?

30. як≥ в≥дом≥ способи ви€вленн€ систематичних похибок?

31. ¬ чому пол€гаЇ р≥зниц€ м≥ж нормальним розпод≥лом випадкових величин √ауса та розпод≥лом —тьюдента?

32. як визначають дисперс≥ю та стандартне в≥дхиленн€ результат≥в анал≥зу?

33. ўо таке Ухолостий досл≥дФ ≥ €к в≥н допомагаЇ п≥двищенню точност≥ визначенн€? ўо називають матрицею?

34. як ви€вл€ють та вилучають груб≥ похибки (промахи)?

35. ўо таке рандом≥зац≥€ похибок? як њњ зазвичай провод€ть?

36. ўо таке стандартний зразок? як його виготовл€ють?


Ћ≥тература

1. «аконодавч≥ акти ”крањни з питань стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ. Ц  .: ƒ—“”. Ц1993.

2. ћетролог≥чне забезпеченн€. Ц .: ƒ—“” 2682 Ц94.

3. ѕов≥рка засоб≥в вим≥рюванн€. Ц .: ƒ—“” 2708 Ц94.

4. ISO/IEC 17025: 2000. «агальн≥ вимоги до компетентност≥ випробувальних ≥ кал≥брувальних лаборатор≥й.

5. ISO 9001: 2000. —истема €кост≥. ¬имоги.

6. јртемьев Ѕ.√., √олубев —.ћ. —правочное пособие дл€ работников метрологических служб. Цћ.: √ќ—“-1982.

7. Ўосткин Ќ.ј. ќчерки истории метрологии.-ћ.: √ќ—“.-1990.

8. Ѕузрин √.ƒ., ћарков Ѕ.Ќ. ќсновы метрологии.- ћ.: √ќ—“.-1985.

9. Ѕр€нский Ћ.Ќ., ¬айнахов ј.—.  раткий справочник метрологии.-ћ.: √ќ—“.-1991.

10. „арыков ј.  ћатематическа€ обработка результатов химического анализа.- Ћ.’ими€.1984.

11.  иш ѕ.ѕ., Ѕазель я.–. ћетодические указани€ по статистической обработке результатов химического анализа.- ”жгород-1990.

12. ¬еличко ќ.ћ., ƒудич ≤.≤., ƒюр≥чку  ., ћолнар Ў.Ѕ. ќснови метролог≥њ, стандартизац≥њ та контролю €кост≥.- ”жгород-2000.

13.  амман  . –обота с ионоселективными электродами. Цћ.: ћир. Ц1980. Ц—.157-207.

14. —угачов ќ.Ћ., т≥манюк ¬.ќ., √орбуненко Ѕ.‘. ћетролог≥€ ≥ стандартиз≥ц≥€. ’арк≥в: вид-во ”кр‘ј, 1999. -59с.

15. ƒворкин ¬.». ћетрологи€ и обеспечение качества количественного химического анализа. Цћ.: ’ими€, 2001. -263с.

16. Ѕичк≥вський –.¬., —тол€рчук ѕ.√., √амула ѕ.–. ћетролог≥€, стандартизац≥€, управл≥нн€ €к≥стю ≥ сертиф≥кац≥€. Ћьв≥в: Ќац. ун-т "Ћьв≥в. пол≥техн≥ка", 2002. - 559 с


«ћ≤—“

«м≥ст —тор.
¬ступ  
ѕрограма курсу  
—хема рейтинг-контролю оц≥нки знань  
Ћабораторна робота є1.  ал≥бруванн€ вим≥рювального анал≥тичного посуду  
Ћабораторна робота є2. ѕов≥рка спектрофотометра за стандартним вз≥рцем  
Ћабораторна робота є3. ¬изначенн€ вм≥сту ацетатноњ кислоти в харчовому продукт≥ Уоцет столовийФ  
Ћабораторна робота є4. ќц≥нка чутливост≥ (меж≥ визначенн€) ‘еруму(III) з сульфосал≥циловою кислотою фотометричним методом  
Ћабораторна робота є5. –озрахунок р≥вн€нн€ кал≥брувального граф≥ку при фотометричному визначенн≥  упруму у вигл€д≥ ам≥ачного комплексу  
Ћабораторна робота є6. ќц≥нка метролог≥чних характеристик йоноселективного електроду  
Ћабораторна робота є7. ¬изначенн€ актуальноњ ≥ обм≥нноњ кислотност≥ грунту потенц≥ометричним методом  
Ћабораторна робота є8. ќбчисленн€ похибок ф≥зичних вим≥рювань. ¬изначенн€ густини т≥л правильноњ геометричноњ форми  
«адач≥  
ѕитанн€ дл€ самост≥йноњ роботи студент≥в  
Ћ≥тература  

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 897 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1178 - | 1123 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.118 с.