Технологія вирощування озимої пшениці

Озима пшениця – основна зернова культура, яка займає провідне місце за врожайністю і виробництвом продовольчого зерна. Для повного максимального розкриття потенційних можливостей сортів застосовують регіональні технології вирощування.

Місце в сівозміні. Озима пшениця вимоглива до умов живлення, тому її необхідно розміщувати після попередників, які залишають у ґрунті достатню кількість вологи і поживних речовин. Кращим попередником озимих зернових є чорний пар, але його основний недолік – за два роки з одного поля збирається тільки один урожай. У зв’язку з цим під чорним паром доцільно залишати не більше 5% площ і використовувати їх під насіннєві посіви.

Основними попередниками озимої пшениці є зайняті пари. Кращі з них – багаторічні бобові трави (конюшина, еспарцет, люцерна), вико-вівсяна суміш, кукурудза на зелений корм, а також люпин, горох, гречка, льон-довгунець і картопля. Для забезпечення високого врожаю, потрібно звільнити площу після попередника – не пізніше, ніж за 20 днів до початку сівби озимої пшениці.

Сортовий склад. При виборі сортів необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні умови вирощування озимої пшениці. Для зменшення втрат при збиранні і зниження навантаження на період збирання, доцільно підбирати сорти різні за тривалістю вегетаційного періоду, різної екологічної пластичності, з добре вивченою сортовою агротехнікою. На основі результатів багаторічних досліджень сортовивчення та екологічних досліджень в умовах Полісся ІЛК УААН пропонує сорти озимої пшениці Антонівка, Скарбниця, Українка Полтавська, Поліська 90 та Столична.

Система удобрення. Оптимальними дозами мінеральних добрив слід вважати: після багаторічних трав – N60 P45 K45 кг /га д. р., гороху, люпину – N60 P60 K60 кг /га д. р., кукурудзи на силос та інших непарових попередників - N120 P 90 K90 кг /га д. р.

Фосфор і калій необхідно рослинам в початковий період росту та проростання насіння, тому данні добрива необхідно вносити до посіву під основний чи передпосівний обробіток ґрунту. Обов’язковим слід вважати внесення рядкового добрива при сівбі не менше ніж 50 кг/га д.р. N P K. Азотні добрива, здебільшого, вносять в період весняно-літньої вегетації, як правило роздрібно, але не менше як: 30-40 кг/га д.р., по мерзло-талому ґрунті, 30-50 кг/га д.р. у фазу кущення рослин, та 5-8 кг/га д.р. як листове підживлення.

Обробіток ґрунту. Залежно від попередника та вологості ґрунту застосовують відвальний або безвідвальний спосіб його обробітку. Коли орний шар містить менше 20 мм продуктивної вологи ефективнішим є безвідвальний (поверхневий обробіток дисковими лущильниками, плоскорізами), а при достатньому зволоженні та на забур’янених площах, кращі результати дає відвальний обробіток плугами з передплужниками. Сьогодні є перспективним мінімальний обробіток ґрунту.

Передпосівний обробіток ґрунту. У результаті комплексу робіт якісно підготовлене до сівби поле повинно мати достатньо щільний підпосівний шар, у якому повинні переважати ґрунтові частинки діаметром 0,5 – 1 см, наявність грудок більше 8 см не допускається. Розрив між передпосівним обробітком ґрунту – сівбою повинен бути мінімальним (не більше 1 год) щоб недопустити пересихання ґрунту.

Протруєння насіння. Протруєння є одним із ефективних заходів обмеження і розповсюдження шкодочинності хвороб та являється загально профілактичним заходом. В Україні зареєстровано широкий асортимент протруйників насіння, всі вони системної або контактно-системної дії. Отже, вибір препарату потрібно робити з урахуванням фіто санітарного стану посівів, ступеню інфікованості, травмованості насіння та ефективності дії препарату проти окремого виду хвороб. Найбільш ефективні протруйники озимої пшениці: Вітавакс 200 ФФ в.с.к (2,5-3,0 л/т), Дивіденд Старт, 036 FS т.к.с (1 л/т), Раксіл т.к.к. (0,4 -0,5 л/т) та інші.

Строки посіву. Оптимальними строками посіву для Полісся слід вважати період з 5 по 15 вересня, для Лісостепу – 10-20 вересня. Допустимі ранні строки сівби: на Поліссі - 1 вересня, в Лісостепу – 5 вересня, допустимі пізні – 20 і 25 вересня, відповідно. В першу чергу посів необхідно проводити після гірших попередників і слабо удобрених площах, а потім на зайнятих парах.

Норми висіву. В значній мірі визначаються попередниками та особливостями сортів. Для забезпечення оптимального продуктивного стеблистою 550-600 продуктивних стебел на

1 м² оптимальні норми висіву складають 4-5 млн. схожих насінин на гектар за умови дотримання технології посіву.

Глибина загортання насіння. На важких ґрунтах глибина загортання насіння повинна бути не більше 3-4 см, на легких 5-6 см. Взагалі, глибина загортання насіння повинна забезпечувати оптимальне залягання вузла кущення на 2 – 2,5 см.

Догляд за посівами. Обов’язковим, особливо при недостатньому зволоженні верхнього шару ґрунту повинно бути післяпосівне коткування. В осінній період з настанням появи сходів рослин при потребі застосовують гербіциди проти дводольних бур’янів та при появі збудників хвороб використовують фунгіциди.

На весні доцільно провести боронування посівів важкими зубовими боронами у два сліди. У фазі кущення - початку виходу в трубку рослин проти одно- та багаторічних дводольних бур’янів застосовують гербіциди: Гранстар 75, в.р.(20-25 гр/га), Гроділ Ультра, в.р. (0,1-0,15 л/га), Діален Супер 464, в.р.(0,8 л/га) та інші. При досягненні критичного рівня ураження однією із комплексу основних поширених хвороб (борошниста роса, септоріоз, бура листова іржа та інші) за сприятливої для їх подальшого розвитку погоди використовують фунгіциди (можливо і 2-3 обробки) за їх спектром захисної дії: Імпакт, 25% к.е. (0,5 л/га), Дерозал, 50% к.е. (0,5л/га), Фолькон к.е. (0,6 л/га) та інші.

Збирання. Озиму пшеницю треба збирати в стислі строки. Запізнення зі збиранням призводить до осипання зерна (до 30% і більше) та погіршення його якості. Прямий спосіб збирання являється найефективнішим.

Чітка організація збирання врожаю, проведення його в стислі строки, правильно вибрані способи збирання на половину і більше зменшують втрати.