Описова дієвідміна активного стану

(Coniugatio periphrastĭca actīva)

Participium futūri actīvi утворюється додаванням до основи супіна суфікса – ūr і родових закінчень І-ІІ відміни – us (m), - a (f), - um (n):

I laudat-ūr-us, a, um – той, та, те, що має намір хвалити

II doct-ūr- us, a, um – той, та, те, що має намір навчати

III lect-ūr- us, a, um – той, та, те, що має намір читати

IV audit-ūr- us, a, um – той, та, те, що має намір слухати

Participium futūri actīvi відмінюється за І-ІІ відмінами. З дієсло-вом sum, fui, ess e – „бути” в усіх часах і способах утворює описову дієвідміну активного стану (сoniugatio periphrastĭca actīva), яка ви-ражає намір, готовність що-небудь здійснити.

Praesens: laudatūrus, a, um sum – я маю намір хвалити

Imperfectum: laudatūrus, a, um eram – я мав намір хвалити

Perfectum: laudatūrus, a, um fui – я мав намір хвалити

Plusquamperfectum: laudatūrus, a, um fuĕram – я мав намір хвалити

Futurum I: laudatūrus, a, um ero – я буду мати намір хвалити

Futurum II: laudatūrus, a, um fuĕro – я буду мати намір хвалити

1. Qui iniuriam factūrus est, iam facit. – Той, хто має намір здійснювати несправедливість, вже її робить.

2. Irascĭmur saepe non illis, qui laesērunt, sed iis, qui laesūri sunt. – Ми часто гніваємось не на тих, які пошкодили, а на тих, які мають намір шкодити.

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

I. De Archimēdis morte

Marcellus, Romanōrum consul, ad Syracūsas, urbem Siciliae nobilissĭmam, oppugnandas missus est. Marcellus urbem cito occupatūrus erat, sed obsidio diuturna fuit. Ea tempestāte Syracūsis Archimēdes fuit. Mathematĭcus egregius opĕra Romanōrum multis machĭnis urbis defendendae causa inventis disturbāvit. Syracūsae a Marcello captae erant. Consul Romānus prudentiā Archimēdis delectātus capĭti illīus pepercit. Archimēdes discendi causa in pulvĕre quasdam formas describēbat. Archimēdes de pericŭlo patriae nescīvit. Miles quidam in domum Archimēdis praedandi causa irrupĕrat. Cupidĭtas luxuriae investigandae in milĭtem invasĕrat. Archimēdes milĭti respondit: “Noli turbāre circŭlos meos!”. Ităque a milĭte obtruncātus est.

II. De bello cum Belgis gesto

Anno quinquagesĭmo septĭmo ante aeram nostram Caesări bellum cum Belgis gerendum erat. Belgae fortissĭmi omnium hostium fuērunt. Belgae subĭto omnĭbus copiis ex silvis procurrērunt impetumque in equĭtes Romānos fecērunt. Caesări omnia uno tempŏre erant agenda: vexillum proponendum, ab opĕre revocandi milĭtes, qui paulo longius aggĕris petendi causa processĕrant, arcessendi, acies instruenda, milĭtes monendi, signum tuba dandum.

Milĭtes Romāni propter propinquitātem et celeritātem hostium non iam Caesăris imperium exspectant, sed per se – incredibĭle dictum est – omnia administrābant.

Caesar ad milĭtes monendos decurrit et ad legiōnem decĭmam devēnit. Militĭbus signum proelii committendi dedit. Anĭmus milĭtum ad pugnandum parātus erat. Tempus ad galeas induendas defuit. Diu proelium anceps erat. Postrēmo Caesar ipse in primam aciem processit. Cuīus adventu hostium impĕtus tardātus est. Hostes legātos ad Caesărem pacem petītum misērunt.

ІІІ. De Marco Antonio

M. Antonius, quasi imperātor copias suas collŏcans, omnia verba ponēbat in maxĭme opportūnis suae oratiōnis partĭbus. Gestĭbus non verbōrum exprimendōrum, sed sententiārum illuminandārum causa utebātur. Etsi vox eīus subrauca natūra, etiam hoc vitium in bonum ille convertēbat. Habēbat enim flebĭle quiddam optumque et ad fidem faciendam et ad misericordiam movendam.

Oratōri animōrum flectendōrum cupīdo necesse est, ut Demosthĕnes ait, in dicendo plurimi aestimāre.

Antonius aut sedandis anĭmis aut excitandis incredibĭlem vim habēbat. In interpretando, in definiendo, in explicanda aequitāte nemo erat melior, quam Antonius.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Не тільки мистецтво говорити, а й мистецтво мовчати є найважчим.

2. Багато з нас є пристрасними (палкими) до читання віршів римських поетів.

3. Друзі завжди були готові для допомоги.

4. Слід вислуховувати поради розумних мужів.

5. Батьківщину у небезпеках слід захищати славними мужами.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Ave, Caesar, moritūri te salūtant! – Тішся, Цезарю, ті що приречені на смерть тебе вітають!

У Гая Светонія Транквілла (69-141) у творі „Життя дванадцяти Цезарів” читаємо: „Такими словами повинні були вітати імператора Клавдія раби-гладіатори, які направлялись на морський бій, влаштований з приводу закінчення спорудження каналу для спуску води з фуцинського озера в річку Ліріс”. Цей вислів римляни запозичили в етрусків, в яких існував звичай: на могилі знатної людини примушувати битися на смерть полонених воїнів або рабів, бо це було частиною тризни. Спочатку і римляни влаштовували гладіаторські бої лише на поминках, та пізніше ними відзначалися й радісні події: військові перемоги, завершення побудови храму, дні народження імператора. Виходячи на арену цирку перед боєм, гладіатори повинні були вітати імператора вигуком: „ Ave, Caesar, moritūri te salūtant! ”

2. Quod erat demonstrandum (скорочено Q.e.d.) – Що треба бу-ло довести. Традиційна формула, що завершує математичне доведе-ння.

3. Ars amandi – „ Мистецтво кохання ” – назва твору римського поета Овідія (43 р. до н.е. – 18 р. н.е.)

4. E duōbus malis minĭmum eligendum est. – Із двох лих слід виби-рати найменше.

5. Aequo anĭmo audienda sunt imperitōrum convicia. – Слід спо-кійно вислуховувати лайки недосвідчених. Сенека „Листи” LXXVI, 4.

6. Aliis inserviendo consūmоr. – Слугуючи іншим, виснажуюсь сам. Напис під свічкою як символ самопожертвування, який міс-титься у збірці символів і емблем 16 ст.

7. Patriae in serviendo consūmоr. – Я виснажуюсь від служіння батьківщині. (Бісмарк)

8. Memento moriendum esse. – Пам’ятай, що треба вмирати. Формула вітання, якою обмінювались при зустрічі монахи ордену траппістів, заснованого 1664 року.

9. Argumenta non numeranda, sed ponderanda sunt. – Докази треба не рахувати, а зважувати. Положення формальної логіки.

10. Verbis ut nummis utendum est. – Словами треба користуватися як грошима (економно).

11. Serum est cavendi tempus in mediis malis. – Пізнім є час для застереження у розпалі нещастя.

12. Silendo nemo peccat. – Мовчки ніхто не грішить.

13. Equi donāti dentes non sunt inspiciendi. – Дарованому коневі в зуби не треба дивитися.

14. Cum his versāre, qui te meliōrem factūri sunt. – Будь з тими, які мають намір зробити тебе кращим.

15. Commūne pericŭlum concordia propulsandum est. – Спільну небезпеку слід відбивати згодою.

16. Nihil facĭle scitu est. – Ніщо не є легким для знань.

17. Difficĭle dictu est. – Важко сказати.