Природна вентиляція

Повітрообмін при природній вентиляції відбувається внаслідок різниці температур повітря в приміщенні і зовнішнього повітря, а також в результаті дії вітру.

Різниця температур повітря всередині і зовні приміщення, а відповідно і різниця густин, обумовлює різницю тисків зовнішнього і внутрішнього повітря (тепловий напір), який сприяє надходженню холодного повітря в приміщення і витісненню з нього теплого повітря.

Під дією вітру на навітряних поверхнях будівель виникає над­лишковий тиск, а на завітряних сторонах - розрідження. Тому зовнішнє повітря може надходити в приміщення через відкриті виїмки з навітряної сторони будівлі і виходити через отвори на протилежній завітряній стороні і отвори в даху. Величина над­лишкового тиску, або розрідження, залежить від швидкості вітру.

Природна вентиляція поділяється на організовану і неор­ганізовану.

При неорганізованій природній вентиляції надходжен­ня і видалення повітря відбувається через нещільності і пори зовнішніх огороджень (інфільтрація), через вікна, кватирки, спеціальні отвори.

Інфільтрація – надходження і видалення повітря через нещільності у вікнах та інших пройомах.

Організований природний повітрообмін (аерація) здійснюєть­ся в наперед розрахованих об'ємах і регулюється відповідно до зовнішніх метеорологічних умов.

Аерація застосовується в приміщеннях із значними теплови­діленнями, якщо концентрація пилу і шкідливих газів у припли­вному повітрі не перевищує 30% ГДК (граничнодопустимої кон­центрації) в робочій зоні.

Аерація - це загальнообмінна вентиляція. Вона характеризу­ється кратністю обміну повітря.

- кратністю обміну повітря (К) - відношення об’єму повітря яке подається за 1 годину в приміщення до об’єму приміщення.

 

К = V_{повітря} / V_{приміщення}

 

Кратність обміну повітря показує, скільки разів за годину поміняється весь об'єм повітря в даному приміщенні.

При аерації обмін повітря регулюють за допомогою прорізів (фрамуг або жалюзійних решіток), розташованих у. нижній час­тині будинку, через які надходить ззовні більш холодне повітря, а тепле забруднене повітря виходить через витяжний аераційний ліхтар на даху будинку

Для підсилення витяжки на даху будинку встановлюють на виході дефлектори - пристрої, які створюють тягу при обдуванні їх вітром.

Ці системи прості за влаштуванням, дають можливість пода­вати великі об'єми повітря без використання вентиляторів і повітропроводів, але основний недолік у тому, що їх робота ви­значається нестійкими чинниками: температурою повітря, напря­мом і силою вітру, припливне повітря вводиться в приміщення без попередньої очистки і підігріву, а видаляється повітря неочищене, яке забруднює атмосферу.

Дефлектор

 

 

13. Механічна вентиляція.

В системі механічної вентиляції рух повітря здійснюється з допомогою вентиляторів. Призначена для підтримання обміну повітря незалежно від зовнішніх факторів. Вона дозволяє при необхідності очищувати, підігрівати або охолоджувати, зволожувати або осушувати повітря.

Відбувається штучна вентиляція за допомогою відцентрових і осьових вентиляторів.

Механічна вентиляція поділяється на:

- припливну

- витяжну

- припливно-витяжну

Припливна вентиляційна система нагнітає чисте повітря в приміщення і складається з таких елементів: повітро-забірного пристрою (повітроприймача) (1) для забирання чистого повітря, який встановлюється зовні будівлі; повітропроводів (2), по яких повітря подається в приміщення; фільтрів (3) для очис­тки повітря від пилу; калориферів (4), де повітря нагрівається; вентилятора (5); повітророзподільчих пристроїв (насадок, пат­рубків) (6), які забезпечують надходження повітря в потрібне місце із заданою швидкістю і в потрібній кількості. Забруденене повітря витісняється свіжим через двері, вікна, ліхтарі і щілини будівельних конструкцій.

 

Рис. 2.2. Механічна вентиляція

Витяжна вентиляційна система (рис. 2.26) видаляє за­бруднене повітря в атмосферу і складається з витяжних отворів або насадок (7), через які повітря видаляється з приміщення; вентилятора (5); повітропроводів (2), якими повітря, що видаля­ється, транспортується з приміщення до місця викиду; пристроїв для очистки повітря від пилу або газів (8), які встановлюються в тих випадках, коли повітря, що викидається, необхідно очищати з метою забезпечення нормальних концентрацій шкідливих ре­човин у ньому; пристрою (9) (витяжні шахти) для викиду повітря, що видаляється в атмосферу. При роботі системи витяжної вен­тиляції чисте повітря потрапляє в приміщення через вікна, двері," нещільності конструкцій огороджень.

У системі припливно-витяжної вентиляції (рис. 2.2в) повітря в приміщення подається припливною вентиляцією, а видаляєть­ся витяжною вентиляцією, які працюють одночасно.

Припливно-витяжна вентиляція з рециркуляцією характери­зується тим, що повітря, яке відсмоктується з приміщення (10) витяжною системою, частково повторно попадає в це приміщення через припливну систему, з'єднану з витяжною системою повітро­проводом (11). Регулювання кількості свіжого, вторинного і повітря, що викидається, здійснюється клапанами (12).

Місцева вентиляція може бути

• припливною або

• витяжною.

Місцева витяжна вентиляція служить для вловлювання і ви­далення шкідливих речовин безпосередньо в місцях їх утворення.

Пристрої місцевої вентиляції роблять у вигляді місцевих схо­вищ і відсмоктувачів повітря. Вони бувають двох типів -відкритого (всмоктуючий отвір розташований на деякій віддалі від джерела утворення шкідливих речовин) і закритого (джерело утворення шкідливих речовин розміщено всередині сховища).

До відсмоктувачів відкритого типу належать: витяжні пара­солі, бортові і бокові відсмоктувачі, шарнірно-телескопічні відсмоктувачі, вмонтовані в робочі місця і в інструменти. До відсмоктувачів закритого типу належать і витяжні шафи, каме­ри, бокси.

Припливна місцева вентиляція служить для створення не­обхідного мікроклімату в обмеженій зоні приміщення. До при­строїв місцевої припливної вентиляції належать повітряні душі, оази, повітряні і повітряно-теплові завіси.

Кондиціонування повітря - це створення і автоматичне підтримання в приміщенні, незалежно від зовнішніх умов, по­стійних або таких, що змінюються по заданій програмі, пара­метрів повітря: температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, які є сприятливими для людей або необхідні для норма­льного проходження технологічного процесу. Тому на промисло­вих підприємствах кондиціювання повітря використовується або для забезпечення комфортних (оптимальних) санітарно-гігієнічних умов, створення яких звичайною вентиляцією неможливе, або як складова частина технологічного процесу. Кондиціонер - це вен­тиляційна установка, яка з допомогою приладів автоматичного регулювання шдтримує в приміщенні задані параметри повітряного середовища. Кондиціонер складається із зовнішнього повітроводу; фільтра, в якому очищається повітря від механічних домішок; камери, в якій воно підігрівається (взимку) або охолоджується (влітку); ще однієї камери, де під дією розпиленої води, яка пода­ється форсунками, відбувається доочистка (промивка) або зволо­ження, і камери, де калориферами остаточно формується його температура перед надходженням в робоче приміщення. Далі вентилятором повітря по повітроводу подається в приміщення. Робота кондиціонерів автоматизована. Прилади-автомати (тер-мо- і вологорегулятори) при зміні заданих параметрів повітря в приміщенні (температури і вологості) приводять у дію клапани, які регулють змішування зовнішнього і рециркуляційного повітря, нагрів повітря в калориферах, подачу теплоносія в калорифери, а також холодної води до форсунок.

Аварійна вентиляція призначена для швидкого видалення з виробничих приміщень значних об'ємів повітря з високими кон­центраціями токсичних і вибухонебезпечних речовин, які вини­кають при порушенні технологічного процесу і аваріях. Аварійну вентиляцію завжди влаштовують тільки витяжною без компенсації витяжки припливом повітря, щоб запобігти надходженню шкідливих речовин до сусідніх приміщень.