Наступний етап розслідування. Початковий етап розслідування часто дає можливість встановити наявність наслідків злочинних порушень правил екологічної безпеки

Початковий етап розслідування часто дає можливість встановити наявність наслідків злочинних порушень правил екологічної безпеки, зафіксувати сліди злочину. Однак для повного, всебічного і об’єктивного розслідування необхідно встановити важливі обставини шляхом провадження різних слідчих дій, тактичних операцій. На наступному етапі розслідування з’являються підстави для вирішення питання про винність осіб, відповідальних за порушення екологічних правил, у зв’язку з чим проводиться допит обвинувачених (підозрюваних). З метою перевірки одержаних даних поряд з іншими слідчими діями проводяться перевірка показань на місці, слідчий експеримент, призначаються судові експертизи.

Підготовка до допиту обвинувачених вимагає ознайомлення слідчого з даними, що стосуються додержання екологічних правил та стандартів (наприклад, технічною документацією на роботу очисних споруд, положеннями, інструкціями, наказами про права і обов’язки осіб, які відповідають за дотримання правил охорони довкілля, усунення шкідливих наслідків). Особливу увагу слід приділити вивченню технічної документації, в якій зареєстровано аналізи води, що скидається (повітря, що викидається), у разі потреби — проектної документації. Необхідно систематизувати матеріали справи: протоколи оглядів, матеріали відомчого розслідування тощо.

Підготовка до допиту передбачає також вивчення особи обвинуваченого, його ставлення до виконання службових обов’язків, рівень професійної підготовки (загальної, за профілем роботи і спеціальної), пов’язаної з обслуговуванням очисних споруд. Слід зазначити, що суб’єктами екологічних злочинів можуть бути посадові особи (наприклад, директор, головний інженер, головний технолог, керівник цеху або дільниці), а також інші особи, які безпосередньо відповідають за встановлення та експлуатацію очисних споруд або виконують різноманітні роботи, пов’язані з транспортуванням відходів виробництва та їх утилізацією. При підготовці до допиту необхідно систематизувати докази щодо кожного обвинуваченого, а також вирішити питання про послідовність допиту, якщо обвинувачених декілька.

У разі, коли обвинуваченому ставиться за провину систематичне забруднення або неодноразові викиди шкідливих відходів промислового характеру в атмосферу, необхідно передбачити послідовність пред’явлення доказів за кожним епізодом.

При допиті обвинуваченого необхідно з’ясувати: обставини, що призвели до порушення правил охорони довкілля; мотиви, з яких сталося забруднення вод або повітря; осіб, які брали участь у скиданні неочищених стічних вод тощо (крім обвинуваченого), і в зв’язку з цим роль кожного з учасників даного технологічного процесу згідно зі службовими обов’язками; форми контролю за їх діями та як він здійснювався.

Якщо необхідно перевірити, чи мало змогу виникнути певне явище, розвинутися або припинитися певним чином, за визначений відрізок часу, залишивши відповідні сліди, іноді виникає потреба у проведенні слідчого експерименту (ст. 194 КПК). При цьому слід зазначити, що слідчий експеримент проводиться з дотриманням правил безпеки лише для перевірки явищ, реконструкція яких необхідна для з’ясування окремих обставин події. Позитивні результати можуть бути отримані шляхом перевірки та уточнення показань обвинуваченого на місці.

Розслідування порушень правил екологічної безпеки вимагає застосування спеціальних знань з різних наукових галузей, оскільки коло об’єктів дослідження у зазначених справах дуже різноманітне. У методиці розслідування вказаних злочинів складається система типових експертиз, серед яких центральне місце має посісти така, що зараз формується, — судово-екологічна експертиза. Ця експертиза є, власне, комплексним дослідженням, що здійснюється спеціалістами у галузі екології разом з медиками, експертами-біологами, зоотехніками, ветеринарами, хіміками, гідрологами, агротехніками, інженерами з очисних споруд, технологами виробництв, пов’язаних із шкідливими відходами, тощо.

При розслідуванні порушень правил охорони довкілля необхідно виходити з цілей та основних завдань, визначених Законом України «Про екологічну експертизу». Метою екологічної експертизи є попередження негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об’єктах.

Головними її завданнями є: визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої або здійснюваної діяльності; організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи; встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам, будівельним нормам та правилам; оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей і якість природних ресурсів; оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та здоров’я людей; підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Об’єктами екологічної експертизи є проекти нормативно-правових актів, передпроектні матеріали, документація на впровадження нової техніки, технології, матеріалів, рідин, продукції, реалізація яких може призвести до порушень екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров’ю людей.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах та регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей.

Суб’єктами екологічної експертизи є: центральні органи охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, їх органи на місцях, їх спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії; органи або установи охорони здоров’я, інші державні органи, місцеві ради та органи місцевої державної адміністрації відповідно із законодавством; громадські організації екологічної спрямованості або створені ними спеціалізовані формування; інші установи, організації та підприємства, у тому числі іноземні юридичні чи фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи; окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України «Про екологічну експертизу», та іншими законодавчими актами.

При розслідуванні порушень правил екологічної безпеки висновки екологічної експертизи, проведеної під час відомчої перевірки до порушення кримінальної справи, служать одним із джерел відомостей про порушення встановлених правил проектування, спорудження і експлуатації тих чи інших об’єктів з точки зору екологічних вимог. Вони можуть скласти або доповнити підстави для порушення кримінальної справи.

Слід розрізняти екологічну експертизу, що проводиться відповідно до положень Закону України «Про екологічну експертизу», і судово-екологічну експертизу, яка призначається під час слідства, у разі, коли для вирiшення питань, що виникли перед слідчим, недостатньо висновку екологічної експертизи. На практиці мають місце випадки, коли судові експертизи не призначаються на тій підставі, що до справи залучені висновки відповідних органів, які здійснюють контрольно-інспекційні функції, в тому числі матеріали екологічної експертизи. Такі висновки іноді надаються спеціалістами науково-дослідних і проектних інститутів того відомства, що й підприємство, яким були забруднені вода або повітря.

Відомчі висновки, як і висновки державної екологічної експертизи, можуть розглядатися на підставі ст. 83 КПК як документи, що є джерелами, які містять відомості про факти, викладені або засвідчені відповідними спеціалістами. При призначенні судової експертизи у цих справах слід зазначити, що активний розвиток загальної екології як системи знань про закономірності взаємодії живих організмів із середовищем існування сприяв виникненню в її межах самостійних галузей, які вивчають окремі сторони спілкування людини з природою: екології людини (системи знань про вплив природних і антропогенних чинників на здоров’я людини, адаптації (і дезадаптації) її організму в умовах навколишнього середовища); інженерної екології (системи знань про екологічні вимоги до сучасного виробництва, досягнень науки і техніки); соціальної екології (системи знань про взаємодію суспільства і природи). На відміну від галузей загальної екології, побудованих на природно-науковій базі, соціальна екологія ґрунтується на синтезі природознавства і соціології.

Предмет судово-екологічної експертизи визначається особливостями спеціальних знань вказаних галузей екологічної науки. Об’єктами даної експертизи у широкому розумінні є навколишнє природне середовище (біосфера), її стан внаслідок впливу людини, її господарчої діяльності.

До компетенції експертів у галузі екології належить визначення:

1) критичного рівня забруднення (КРЗ) навколишнього середовища для даної місцевості, перевищення якого становить небезпеку для здоров’я населення і стану якості середовища;

2) гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин у водоймища, атмосферне повітря, ґрунт та інших шкідливих впливів на природне середовище, допущених даним виробничо-господарським об’єктом;

3) гранично допустимих концентраціях (ГДК) шкідливих речовин в атмосферному повітрі, водоймищах, ґрунті, дійсно встановлених відповідними контролюючими компетентними органами;

4) стандартів якості навколишнього природного середовища, що пред’являються до діяльності виробничо-господарчих об’єктів;

5) екологічної шкоди, заподіяної внаслідок порушення правил охорони навколишнього середовища;

6) безпосередніх причин заподіяння екологічної шкоди;

7) чи не стали причиною події дефекти проектування, планування даного об’єкта, його експлуатації;

8) можливості уникнути порушення правил охорони довкілля;

9) чи не призвели до шкідливих екологічних наслідків чинники, що не залежать від цих порушень;

10) причин і умов, що сприяли порушенням правил екологічної безпеки.

Для проведення судово-екологічної експертизи можливо залучати спеціалістів органів, що здійснюють державну екологічну експертизу (органи Держкомгідромету, Міністерства охорони здоров’я та ін.), працівників судово-експертних установ Міністерства юстиції (біологів, ґрунтознавців, хіміків) з питань, що входять до їх компетенції.

У зв’язку з тим, що диспозиції статей 241—243 КК визначають дані злочини закінченими з моменту забруднення акваторії вод, атмосферного повітря, часто виникає необхідність проведення судових експертиз для встановлення самого факту і обставин такого забруднення певної території або акваторії даним підприємством, судном тощо. Для вирішення таких завдань призначаються судово-технічна, судово-технологічна, судово-хімічна, судова агротехнічна, судова гідрометеорологічна, судово-біологічна експертизи.

Для встановлення окремих обставин, пов’язаних із наслідками вказаних забруднень, крім перелічених можуть призначатися судово-медична, судово-ветеринарна, судово-іхтіологічна експертизи.

Судово-технічна експертиза призначається для оцінки технічного стану захисного, очисного й уловлюючого обладнання, виявлення його дефектів, безпосередніх технічних та організаційних причин дефектності роботи обладнання, а також обставин, що цьому сприяли.

Судово-технологічна експертиза вирішує питання роботи технологічного обладнання (у тому числі очисного) в конкретному виробничому процесі, пов’язаному з виділенням відходів, викидів, шкідливих речовин, що потребують відповідної очистки і знешкодження, а також з роботою двигунів та іншого обладнання суден, що викликає необхідність скидання речовин.

Судово-хімічна, судова агротехнічна, судова гідрометеорологічна експертизи призначаються для встановлення факту забруднення певної території або акваторії, водних джерел, підземних вод неочищеними і незнешкодженими стічними водами, викидами або відходами, що заподіяли або можуть заподіяти шкоду здоров’ю людей чи рибним запасам, а також забруднення атмосферного повітря шкідливими для здоров’я людей відходами промислового виробництва, забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров’я людей або для живих ресурсів моря, або іншими відходами і матеріалами, що можуть спричинити збитки зонам відпочинку або перешкоджати іншим законним видам використання моря. З цією метою перед експертом відповідної спеціальності можуть бути поставлені такі питання:

1) чи не містять вказані проби води (повітря, ґрунту) будь-які шкідливі речовини; якщо містять, то які саме;

2) які особливості (вид, склад, тощо) вказаної речовини, що виявлені в даній пробі;

3) чи однакові запропоновані для експертного дослідження речовини, що виявлені в даному районі (просторі) й отримані зразки викидів, відходів, скидів.

Для вирішення подібних питань може призначатись також судова матеріалознавча експертиза нафтопродуктів, мастил тощо.

Оскільки під час розслідування забруднення вод і атмосферного повітря треба встановити, чи не спричинило таке забруднення шкоди здоров’ю людей, у ряді випадків необхідно провести судово-медичну експертизу потерпілих і речових доказів для вирішення таких питань:

1) якою речовиною і якою її кількістю (дозою) спричинено шкоду здоров’ю даної особи;

2) яким шляхом (через дихальні шляхи, органи травлення, зовнішні покриви) шкідлива для здоров’я речовина потрапила в організм;

3) чи виявлено будь-яке захворювання у даної особи і якщо так, яка його причина;

4) чи не втратила дана особа працездатності внаслідок забруднення водоймища (атмосферного повітря) певною речовиною, а якщо так, то який ступінь втрати працездатності.

Велике значення для встановлення факту і обставин спричинення шкоди рибним запасам прісних водойм і моря має проведення судово-іхтіологічної експертизи, яка може вирішити питання:

1) які причини загибелі риби у даному районі акваторії;

2) якою речовиною викликане отруєння риби;

3) скільки часу минуло з моменту отруєння риби;

4) яку шкоду може спричинити рибним запасам забруднення даного району акваторії виявленими у воді шкідливими речовинами;

5) яких заходів необхідно вжити для усунення шкідливих наслідків, викликаних забрудненням даного району акваторії, що призвели до скорочення рибних запасів (живих ресурсів моря).

У разі необхідності встановити шкоду, заподіяну забрудненням водойм, сільськогосподарському виробництву або такому виду ресурсів моря, як морські тварини можуть призначатись судово-зоологічна (судова зоотехнічна), судово-ветеринарна експертизи.

Велике значення для розслідування даного виду злочинів має залучення представників громадських об’єднань до проведення окремих слідчих дій: встановлення свідків, потерпілих, охорони місця події, обстеження території й акваторії з метою виявлення слідів злочину, його наслідків, з’ясування обставин, що сприяли порушенням правил екологічної безпеки та ін.

На наступному етапі розслідування і в заключній його стадії виникає потреба у здійсненні тактичних операцій, що мають встановити важливі для даної категорії справ обставини. До подібних операцій належать: встановлення функцій службових осіб і технічного персоналу, причинних зв’язків між їх діяльністю і наслідками, що настали; визначення фізичної, матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином; з’ясування причин і умов, що сприяли порушенням екологічних стандартів і нормативів.