1)з 16лип 1990-29жов1993
---16лип1996-декларац. про держ.суверенітет Укр.,назва-Укр.
---24жов1990 ВР ств. комісію з розробки К—до 10лис1994
---19чер1991-пост.ВРУ схвалено концепцію нової К
---26жов1993-обнародування проекту
2)з 10лис1994-24лис1995
---10лис1994 затвер. новий склад комісії з опряв. проекту К
---18 тра1995 схвалзакон про дер.владу і місц. самовр.
---8 червня 1995-договір між ПУ та ВРУ про осн.засад держ. влади
3)з 24лис1995-28чер1996
---24 лис 1995 робоча група з доопрац. проекту з 10 чол
---11бер1996Кком. передали на розгляд до ВРУ
---5 травня 96 тимчасова ком. з доопрацюв. проекту К
---28 чер1996-прийнято нову КУ
2. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
Президент України обирається строком на п'ять років. Його повноваження, як правило, припиняються після закінчення цього терміну. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.
Відповідно до ст. 108 Конституції України підстави дострокового припинення повноважень Президента України є:
1) відставка; - добровільне припинення ним своїх повноважень. Заява Президента України про відставку має проголошуватися ним особисто на засіданні Верховної Ради України.
2) неможливість виконання своїх повноважень за станом здоров'я;
3) усунення з поста в порядку імпічменту; Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертями від її конституційного складу. Розгляду цього питання має передувати перевірка справи Конституційним Судом України
4) смерть.
3. Проголошені Конституцією права і свободи є:
А) непорушними і невідчужуваними
Б) священними й абсолютними
В) мають рекомендаційний, абстрактний характер
Г) Конституцією не визначено
4. Дайте визначення «національний суверенітет».
Національний суверенітет- е повновладдя нації, її рельна можливість визначати характер свого національного життя аж до політичного самоврядування та утв. національної держави.
Варіант 18.
1. Місце та роль Президента України в системі органів державної влади.
Взаємовідносини Президента з органами законодавчої влади
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Президент призначає чергові вибори до Верховної Ради України та позачергові вибори до Верховної Ради України, які проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України
Верховна Рада призначає вибори Президента
Президент може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку повноважень Президента України.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.
Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
Президент може бути усунений з поста Верховною Радою в порядку імпічменту
В рамках здійснення своїх обов'язків Президент призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку.
Взаємодія Президента з органи виконавчої влади
Президент України формально не має відношення до Уряду. Проте ціла низка конституційних норм свідчить, що він не стороння фігура щодо Кабінету Міністрів[3]. В Україні діє президентсько-парламентська республіка, що і обумовлює відповідний політико-правовий статус Президента України.
Ще одним кроком до посилення впливу Президента України на Кабінет Міністрів та міністерства України є введення інституту державних секретарів
Ще однією формою співпраці Президента з Кабінетом Міністрів є інститут Постійного представника Президента України у Кабінеті Міністрів України Основним завданням цього інституту є персоніфікація Глави держави в Уряді.
Взаємодія Президента з органи судової влади
В умовах дії принципу поділу влади судова влада, рівно як і Президент, наділена самостійною компетенцією. Завдяки своїй специфіці, процесуально-правовим засобам незалежна судова влада має здатність контролювати законність дій і виконавчої влади, і Президента. Таким органом є Конституційний Суд України.
До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції актів Президента. Це звичайно важлива функція органу конституційної юрисдикції. Але як відомо, Конституція - це Основний Закон і існує ще багато інших законів у відповідності з якими, згідно чинного законодавства, Президент зобов'язаний видавати свої акти. Для якісного співробітництва з судовою гілкою влади створено інститут представництва Президента України в Конституційному Суді України. Правовий статус Постійного представника Президента України у Конституційному Суді України
2. Підстави дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.
Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку повноважень Президента України.
3. Позбавлення громадянства України:
А) не можливе ні за яких умов
Б) можливе за умов тривалого проживання за межами України
В) можливе за умови, якщо громадяни України, що проживають за кордоном, не стали не консульський облік
Г) неможливе, якщо у громадянин України є діти до 16 років
4. Розкрийте поняття «засади виборчого процесу».
засади виборчого процесу - це відправні ідеї, положення, основні принципи діяльності суб’єктів виборчого процесу.
Варіант 19.
1. Поняття, соціальне призначення та особливості політичних прав людини і громадянина.
Політичні права — це можливості людини і громадянина брати участь у громадському та державному житті, вносити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, їхніх службових осіб та об'єднань громадян, критикувати вади в роботі, безпосередньо брати участь у різних об'єднаннях громадян.
Конституція України надає громадянам України широкі політичні права і свободи:
- право вільно обирати місце проживання, свободу пересування, право вільного покидання території України та повернення в Україну в будь-який час (ст. 33);
- свобода світогляду та віровизнання
- право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації, на участь у професійних спілках
- право на участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських та місцевих референдумах, виборче право при обранні державних органів та органів місцевого самоврядування
- право збиратися вільно й мирно, без зброї, і проводити збори, мітинги, демонстрації
- право надсилати в державні органи влади й управління, органи місцевого самоврядування, до посадових та службоих осіб цих органів індивідуальні чи колективні письмові звернення;
- право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
- право на правову допомогу, право знати свої права й обов'язки
- право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями
2. Вимоги до кандидата на посаду Президента України:
Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років.
3. В яких випадках не допускається вихід із громадянства України?
А) якщо на це немає згоди чоловіка (дружини);
Б) якщо особа має неповнолітніх дітей;
В) якщо стосовно особи в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню;
Г) якщо особа не досягла 18 років.
4. Розкрийте поняття «народний суверенітет».
Народний суверенітет- це верховне невід*ємне право народу бути єдиним носієм влади в державі і суспільстві, його повновладдя та верховенство.
Варіант 20.
1. Конституційний склад і структура Верховної Ради України.
Кількісний склад і структура Верховної Ради України визначаються Конституцією України, Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" та законами про окремі її інститути.
Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів України, що обираються громадянами України на основі загального, рівного та прямого виборчого права через таємне голосування строком на п´ять років і здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Народним депутатом України може бути громадянин України, котрий на день виборів досяг 21 року, має право голосу та проживає в Україні протягом останніх 5 років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який мав судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку.
1. Керівні особи: Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник голови Верховної Ради України, що обираються та відкликаються Верховною Радою України зі свого складу
2. Депутатські фракції. Формуються на партійній основі під час першої сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України та його заступників, мають право на пропорційне представництво в усіх органах Верховної Ради України й офіційних парламентських делегаціях.
3. Комітети Верховної Ради України. Вони здійснюють розгляд питань, належних до повноважень Верховної Ради України, здійснюють законопроектну роботу, сприяють втіленню в життя законів України й інших рішень парламенту, відповідають за підготовку та проведення днів Уряду України та парламентських слухань.
4. За рішенням Верховної Ради України для розгляду питань, які мають тимчасовий характер або не належать до профілю вже наявних комітетів, можуть створюватися тимчасові спеціальні комісії.
5. За необхідності проведення розслідувань, пов´язаних з питаннями, що торкаються інтересів усього суспільства, Верховна Рада України може створювати тимчасові слідчі комісії (за це повинні проголосувати не менш як 150 народних депутатів).
6. Апарат Верховної Ради України. На нього покладається здійснення правового, наукового, організаційного, документального, інформаційного, фінансово-господарського, матеріально-технічного, соціально-побутового й іншого забезпечення діяльності парламенту та народних депутатів України.
2. Види конституційно-правових інститутів.
Конституційно-правовий інститут - це відносно самостійний відокремлений комплекс конституційно-правових норм, що регулюють у межах галузі конституційного права певну сферу або групу однорідних суспільних відносин.
Конституційно-правові інститути суттєво відрізняються між собою кількістю правових норм, предметом правового регулювання тощо. В сучасній літературі, з позицій системного підходу, виокремлюють три різновиди конституційно-правових інститутів: загальні (генеральні), головні та початкові.
Загальні конституційно-правові інститути мають комплексний характер і складають значні масиви правових норм, які регулюють великі сфери (або кілька сфер) суспільних відносин. Загальні інститути об'єднують норми, що можуть суттєво відрізнятися між собою як за предметом, так і за характером впливу на суспільні відносини. До них відносять такі інститути:
1) загальних засад конституційного ладу України;
2) основ правового статусу людини і громадянина;
3) прямого волевиявлення (вибори, референдум);
4) конституційної системи органів державної влади;
5) територіального устрою України;
6) конституційно-правових основ місцевого самоврядування.
Головні конституційно-правові інститути в межах загальних інститутів об'єднують правові норми, що регулюють певні групи однорідних суспільних відносин. Вони виступають структурними підрозділами загальних інститутів і, на відміну від них, характеризуються вужчою предметною і функціональною спеціалізацією.
Початкові конституційно-правові інститути (субінститути) в межах головних інститутів об'єднують кілька правових норм, що регулюють окрему групу суспільних відносин. Наприклад, до головного інституту громадянства України входить початковий інститут втрати громадянства України.
3. Який освітній рівень є обов'язковим в Україні?
А) повна загальна середня освіта
Б) неповна середня освіта
В) початкова освіта
Г) вища освіта
4. Розкрийте поняття «державний суверенітет».
Державний суверенітет- це верховенство державної влади всередині країни та її незалежність у зовнішньо-політичній сфері
Варіант 21.
1. Порядок утворення, призначення та повноваження комітетів Верховної Ради України, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.
Комітети не виступають самостійними органами державної влади, а є лише внутрішніми, робочими органами Верховної Ради. їх система визначається постановою останньої і має вирішувати питання здійснення повноважень за предметами відання.
Комітети створюються на першій сесії Верховної Ради нового скликання на строк її повноважень з числа народних депутатів. Кожний депутат, за винятком Голови Верховної Ради, його Першого заступника і заступника, повинен входити до складу комітетів. Утворення комітетів відбувається у два етапи:
а) прийняття низки постанов на пленарному засіданні;
б) прийняття рішень на перших організаційних засіданнях комітетів.
На засіданні Верховної Ради затверджуються постанови про: перелік комітетів; кількісний склад; голів комітетів; перших заступників голів комітетів; обрання народних депутатів членами відповідних комітетів.
Комітети створюються за галузевою, міжгалузевою та функціональною ознакою.
На засіданні комітету обираються заступник (заступники) голови комітету і секретар.
Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України створюються для підготовки і попереднього розгляду питань, що відносяться до її компетенції.
Тимчасові слідчі комісії створюються для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, якщо за це проголосує не менше ніж 1/3 від конституційного складу Верховної Ради України.
Тимчасова спеціальна комісія обирається з числа народних депутатів, що дали на це згоду. Мінімальний кількісний склад комісії має забезпечувати представництво не менше ніж по одному депутату від кожної групи та фракції.
Пропозиції щодо персонального складу тимчасових спеціальних комісій подаються депутатськими фракціями і групами не пізніше ніж у 2-денний термін після ухвалення рішення про необхідність її створення.
Не пізніше як через 6 місяців після створення тимчасова комісія передає Верховної Раді України звіт про свою діяльність і підготовлені нею документи і проекти актів. Після обговорення результатів її роботи у комітетах і на пленарному засіданні Верховної Ради може бути прийняте рішення про продовження роботи комісії на новий термін.
2. Класифікація референдумів. Залежно від території проведення законодавство України виділяє три види референдумів: всеукраїнські, референдуми Автономної Республіки Крим і місцеві. Останні два види можна об'єднати в один, оскільки референдуми Автономної Республіки Крим за територією проведення також мають місцевий характер.
Всеукраїнський референдум може призначатися Президентом України, Верховною Радою України або проголошуватися за народною ініціативою Президентом України
Всеукраїнський референдум також проголошується Президентом України за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, котрі мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України та законами України до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
3. Обов’язком громадян України є:
А) незаподіяння шкоди природі;
Б) участь у державному управлінні;
В) участь у політичних партіях;
Г) участь у виборах;
Д) праця на благо України.
4. Розкрийте поняття «конституція» у формальному (юридичному) значенні.
Юридична конституція- це система правових норм, що закріплюють засади конституційного ладу, встановлюють найвищі правові гарантії прав і свобод людини і громадянина, визначають систему, принципи організації і функціонування органів публічної влади, встановлюють територіальний устрій держави.
Варіант 22.
1. Правовий статус Адміністрації Президента України.
Адміністрація Президента України - це сукупність органів і служб, покликаних сприяти здійсненню главою держави його кон-ституційних повноважень. До складу Адміністрації Президента вхо-дять: Глава Адміністрації Президента, Перший помічник Президен-та, Перший заступник та заступники Глави Адміністрації Президен-та, помічники Президента України, радники Президента України, наукові консультанти, консультанти, референти Президента України, постійні представники Президента України у Верховній Раді та Кон-ституційному Суді Україні; управління, служби, відділи та інші струк-турні підрозділи.
Адміністрація Президента України здійснює такі повноваження:
1) аналізує соціально-економічні та політичні процеси, що відбу-ваються в країні;
2) розробляє пропозиції щодо здійснення заходів, які б забезпечу-вали економічний розвиток та економічну безпеку країни;
3) забезпечує підготовку проектів указів і розпоряджень Прези-дента України, законопроектів, що вносяться у Верховну Раду в по-рядку законодавчої ініціативи, а також провадить експертизу законів, які передаються Верховною Радою на підпис Президенту України;
4) забезпечує здійснення зв'язків Президента України з Верхов-ною Радою, органами місцевого самоврядування, політичними пар-тіями та іншими об'єднаннями громадян;
5) організує прийом громадян, облік та аналіз і'х звернень, пропо-зицій і звернень органів місцевого самоврядування та громадських організацій тощо.
2. Різновиди мажоритарної виборчої системи.
Мажоритарна система передбачає розподіл мандатів таким чином, що кандидат чи політична партія, що отримала в даному виборчому окрузі більшість голосів, отримує мандат чи всі мандати від даного округу. Мажоритарна виборча система не в змозі адекватно відобразити дійсну розстановку політичних сил на виборах, оскільки її основне призначення полягає в забезпеченні стабільності існуючої системи. У залежності від того, якого більшості вимагає закон, мажоритарна система може бути трьох видів:
Ÿ відносної більшості;
Ÿ абсолютної більшості;
Ÿ кваліфікованої більшості.
За мажоритарною системою відносної більшості депутатом вважається той, хто на виборах отримав більше голосів, ніж будь-який з його суперників.
Мажоритарна система абсолютної більшості вимагає для обрання абсолютна більшість голосів, тобто більше половини (50% + 1 голос).
При здійсненні виборів за мажоритарною системою кваліфікованої більшості депутатом вважається той, хто на виборах отримав більшість голосів, встановлене законом, але обов'язково перевищує абсолютну (2 / 3 голосів, 75%, 90% голосів і т.д.).
3. Чи має громадянин право звертатися для захисту своїх прав у міжнародні судові установи:
А) має, лише після використання всіх національних засобів правового захисту
Б) має право звертатися у всіх випадках
В) не має права
Г) Конституцією не визначено
4. Розкрийте поняття «проміжні вибори».
Проміжні вибори — це вибори депутатів замість депутатів, сільських, селищних, міських голів, які вибули.
Варіант 23.
1. Поняття, система та основні принципи місцевого самоврядування в Україні.
Місцеве самоврядування - багатогранне та комплексне політико-правове явище, яке може характеризуватися різнобічно.
Місцеве самоврядування як засада конституційного ладу виступає одним із найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві й державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу.
Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
До елементів системи місцевого самоврядування відносить:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
районні в місті ради, які створюються у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради;
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. У структурі системи місцевого самоврядування можна виділити два основних елементи - територіальну громаду та органи місцевого самоврядування.
2. Елементи системи галузі конституційного права України.
Система галузі КПУ
це її внутр. побудова, що х-ється єдністю та взаємодією її складових елементів
ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ГАЛУЗІ КПУ:
1) К-пр. принципи -це керівні засади, ідеї, що визначають зміст, суть, форми пр.регулювання. Поділ на: 1) Загальні—публічності, демократизму, науковості, системності 2) Особливі-громадянства, основ К ладу, місцевого самоврядув.
2) к-пр. інститути - система норм КП, що регулюють однорідні та взаємопов*язані сусп. відносини. поділ: 1) Загальні-мають комплексний х-тер і скл. сукупн. пр. норм, що регулюють кілька сфер сусп.відносин. 2) Головні-в межах загал.—об*єднають пр.норми, що регулюють певні групи однор. сусп.віднос. 3) Початкові-в межах гол. об*єдн. кілька пр.норм, що регулюють окрему групу сусп. віднос
3) к-пр норми -це загал. обов*язк. правила поведінки, встановлені і санкціоновані Д, з метою регулюв сусп. відносин.
3. Хто приймає рішення про прийняття до громадянства України:
А) Президент України
Б) Кабінет Міністрів України
В) Верховна Рада України
Г) Міністр внутрішніх справ України
4. Дайте визначення «вільний депутатський мандат».
МАНДАТ ДЕПУТАТСЬКИЙ - - функція, якої набуває депутат (член) представн. органу державної влади (парламенту) у зв'язку з його обранням і наділенням певними повноваженнями (правами та обов'язками) у сфері владування, визначеними конституцією та законод. актами. Часто під мандатом розуміють зміст відповідних повноважень.
Варіант 24.
1. Джерела конституційного права України та їх загальна характеристика.
Джерела КПУ
це форма вираж. пр. норм, а також результат пр.творчості публічних органів.
Ознаки джерел КПУ:
1. Загальні: 1)видаються у межах відповідних суб*єктів пр.творчості 2)Норм. акт. набуває загал. обов*язк. сили після його оприлюднення 3) мають відповідати вищестоящим норм. актам
2.Особливі-1) відображ. волю народу та політику Д 2)мають заг-обов*язк. х-тер 3)є зовн. формою вираж. к/пр. норм
Система джерел галузі КПУ: КУ, ріш КСУ, закони ВРУ,норм. актиВРУ, укази Президента, постанови Кабміну, н. акти ВР АРК.
Класифікація джерел КПУ:
1.За часом дії: 1) постійні 2) тимчасові
2.За юр. силою: 1)К акти 2) законод. акти 3)підзак.акти 4) локальні
3.За формою вираж:1)закони,2)укази 3)постанови
4.За сутністю: 1)первинні-волевияв.народу 2) похідні-Д та орг.влади 3)територі.громад
5.. За нац.. належністю: 1) нац.. 2) міжнар
6.За чинністю: 1) чинні 2)недіючі
2. Гарантії депутатської діяльності.
1. Юридичні гарантії:
– Непорушність повноважень народного депутата України.
– Недоторканність народного депутата (депутатський імунітет).
2. Організаційні гарантії:
Для роботи з виборцями народному депутату Верховною Радою України встановлюються щомісячно відповідні дні у визначеному порядку.
За вимогою народного депутата державні органи і посадові особи зобов’язані забезпечити його консультаціями фахівців з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю.
Народний депутат може мати до 15 помічників-консультантів.
3. Інформаційні гарантії:
Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності.
4. Соціально-економічні гарантії:
Народному депутату встановлюється Верховною Радою України щомісячний посадовий оклад.
– В усіх населених пунктах депутат має право позачергового одержання місця в готелі.
5. Трудові гарантії:
– Після закінчення терміну повноважень народного депутата він повертається на попереднє місце роботи
3. Референдум в Україні не допускається щодо законопроектів із питань:
А) податків;
Б) закордонних інвестицій;
В) приватизації;
Г) участі у миротворчих операціях;
4. Розкрийте зміст поняття «імперативний депутатський мандат».
Імперативний мандат — правило, згідно з яким депутат представницького органу влади зв'язаний наказами виборців і протягом усієї своєї діяльності відповідальний перед ними.
Варіант 25.
1. Порядок внесення змін до Конституції України.
Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу I, розділу III і розділу XIII ", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
Законопроект про внесення змін до розділу I, розділу III і XIII " подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.
Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.
2. класифікація норм конституційного права України.
к-пр норми
-це загал. обов*язк. правила поведінки, встановлені і санкціоновані Д, з метою регулюв сусп. відносин.
Ос-ті к/пр. норм:
1)мають установчий х-тер
2) програмний х-тер
3) рег. коло сусп. відносин, що становлять КПУ
4) мають особл. механізм. реалізації
5)мають свої джерела, основне-КУ
6)підвищений рівень охорони
Класифікація к/пр. норм:
1.За дією в часі: 1) постійні 2) тимчасові 3)виключні- у НС
2.За х-ром регулюючих сусп. віднос.:1)матеріальні 2)процесуальні
3.За юр. силою: 1) Конст-ні 2)в законах 3) підзак. актах
4.За ф-ною направленістю: 1) регулятивні2) охоронні
5.За х-ром припису: 1)забороняючи 2) зобов*язуючі 3) зловноважуючі-закріп. за суб* П діяти в межах повноважнь
6.За змістом: 1) закріпл. основи К ладу 2)пр.статус особі3)систему орг.держ.влади
7.за х-ром втілених приписів: 1)імперативні 2) диспозитивні-обирати варіант повед.
3. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить:
А) Верховному Суду України;
Б) Кабінету Міністрів України;
В) громадянам України;
Г) центральним органам виконавчої влади;
4. Розкрийте зміст поняття «депутатський індемнітет».
Депутатський індемнітет (лат. indemnitas (indemnitatis) — захист від шкоди, забезпечення збереження) — невідповідальність депутата після закінчення строку його депутатського мандата; депутатська заробітна плата або винагорода за його діяльність.
Варіант 26.
1. Правова, організаційна, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування.
Правові основи місцевого самоврядуванняв Україні становлять, в першу чергу, норми-принципи Конституції України, що закріплюють найважливіші відносини, які виникають в процесі організації і функціонування місцевого самоврядування в України, зокрема, територіальну організацію місцевого самоврядування, порядок та форми його здійснення, порядок формування та використання комунальної власності, гарантії самоврядних прав територіальних громад.
До матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування відносить рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що € у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
До об'єктів виключного права комунальної власності, зокрема, можуть бути віднесені:
землі загального користування населених пунктів
землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
річки, водойми та їх береги;
кладовища;
пам'ятки історії та архітектури;
природні ландшафти та заповідники;
інші об'єкти, перелік яких встановлює територіальна громада або відповідна рада.
Виконавчі органи місцевого самоврядування у встановленому законом порядку створюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, установи та заклади, визначають цілі їх діяльності та організаційні форми; затверджують статути створюваних ними підприємств, організацій та установ.
Місцевий бюджет. Фінансові ресурси територіальної громади за своєю структурою включають:
а) кошти місцевого бюджету;
б) позабюджетні кошти місцевого самоврядування;
в) кошти комунальних підприємств.
Місцевий бюджет має дохідну та видаткову частини.
Доходи місцевих бюджетів мають бути достатніми для ефективного здійснення завдань та функцій місцевого
Фінансова допомога місцевому самоврядуванню з боку держави може здійснюватися в формі дотації або субвенції.
Дотації - це кошти, які передаються до місцевого бюджету з державного бюджету у випадках, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів недостатньо для формування мінімального розміру місцевого бюджету.
Субвенції - це кошти, які виділяються з державного бюджету на певний строк для фінансування конкретних програм з метою соціально-економічного вирівнювання відповідних територій.
2. Обов’язки людини і громадянина в Україні.
1) захист держави та військова служба (35, 65);
2) не спричиняти шкоди природі, історико-культурним пам'яткам, та відшкодовувати завдані збитки. (Ст. 66);
3) сплачувати податки та інші фінансові відрахування (Ст. 67);
4) дотримання вимог Конституції, законів України (Ст. 68).
А також:
5) піклування батьків про дітей (Ст. 51);
6) піклування дітей про батьків (Ст. 51);
3. Визначте орган виконавчої влади:
А) Національний банк України;
Б) Верховний Суд України;
В) Міністерство освіти та науки України;
Г) Генеральна Прокуратура України;
Д) Верховна Рада України.
4. Розкрийте зміст поняття «місцеве самоврядування».
Місце́ве самоврядува́ння — право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.
Варіант 27.
1. Повноваження Конституційного Суду України.
1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):
законів та інших правових актів Верховної Ради України;
актів Президента України;
актів Кабінету Міністрів України;
правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
2. Акти Верховної Ради України.
Такими є «закони, постанови та інші акти
Акти, прийняті Верховною Радою України, опрацьовуються відповідними комітетами Верховної Ради України, візуються головами або заступниками голів цих комітетів, керівниками відповідних підрозділів апарату і передаються до протокольного сектора
Додатки до законів і постанов візують голови або заступники голів відповідних комітетів Верховної Ради України та завідуючі їх секретаріатами.
Акти Верховної Ради України на підпис Голові Верховної Ради України готує протокольний сектор Загального відділу Секретаріату, подає Керівник апарату Верховної Ради України.
Кожному акту Верховної Ради України протокольний сектор Загального відділу Секретаріату присвоює порядковий номер із зазначенням дати прийняття. Нумерація актів Верховної Ради починається з початку кожного скликання.
Підписані Президентом України закони України повертаються до Верховної Ради України Закони України щодо ратифікації міжнародних договорів України та постанови Верховної Ради України або витяги з них, що розсилаються протокольним сектором Загального відділу Секретаріату, завіряються гербовою печаткою Верховної Ради України, інші закони України – печаткою Загального відділу Секретаріату.
Проекти розпоряджень Голови Верховної Ради України, його заступників щодо кадрових питань апарату (призначення і переміщення по службі, заохочення тощо) готуються Відділом кадрів Секретаріату за його ініціативою чи участю або за поданням керівників відповідних підрозділів апарату
3. До органів судової влади відносяться:
А) суди загальної юрисдикції;
Б) Конституційний Суд України;
В) суди загальної юрисдикції й Конституційний Суд України;
Г) суди загальної юрисдикції й Верховний Суд України.
4. Розкрийте зміст поняття «депутатський запит».
Депутатський запит — це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.
Варіант 28.
1. Конституційне право України як наука та навчальна дисципліна.
Конституційне право як навчальна дисципліна являє собою систему знань, одержаних наукою конституційного права і практикою його створення і реалізації.
Навчальна дисципліна вивчається у всіх юридичнім навчальних закладах.
Серед загальних положень конституційного права досить значне місце займають положення про систему конституційного права — конституційно-правові інститути, конституційно-правові норми, а також конституційно-правові відносини.
Особливе місце в загальній теорії конституційного права і відповідно в навчальному курсі з конституційного права займають питання конституційно-правової відповідальності.
Наука конституційного права дозволяє виявити і дослідити об'єктивно існуючі явища конституційно-правового життя, створити теоретичне підґрунтя для подальшого генезису конституційного права України як галузі права, передбачити та упередити можливі прорахунки і недоліки подальшого розвитку і вдосконалення національного конституційного права і дослідити позитивний зарубіжний досвід конституційного будівництва і правотворення зарубіжних країн з метою його використання в Україні.
2. Функції конституції.
1 Установча функція--- конституція, з'являючись у результаті корінних змін у житті суспільства, стає політико-правовою основою його розвитку на наступному історичному етапі.
2 Організаторська функція --- вона не тільки оформляє досягнуте і ставить нові задачі перед суспільством і державою, але й стимулює політичну активність, націлює державні органи і суспільні об'єднання, усіх громадян на діяльність у дусі нового основного закону. 3 Зовнішньополітична функція--- ---основний закон звернений не тільки до внутрішнього життя країни, воно одночасно є фундаментом зовнішньополітичної діяльності держави. Це може бути виражено включенням у конституцію спеціальних глав про зовнішню політику й оборону
4 Ідеологічна функція --- може полягати в закріпленні постулатів якогось політичного навчання в якості пануючих, така функція також властива для нашої Конституції. Однак в іншому плані конституція просто не може не бути ідеологічним - у змісті світоглядним - документом. Адже практично кожне її слово, усі закріплені в конституції інститути виражають бачення бажаної соціально-політичної системи країни.
5 Юридична функція
Суть цієї функції конституції полягає в тім, що вона:
- стає основою нових правовий системи і правопорядку в країні (або нового етапу в їхньому розвитку, якщо вони існують і в принципі зберігаються);
- сама регулює суспільні відносини і як документ прямої дії може бути вихідним ґрунтом для їхнього виникнення;
- дає імпульс розвиткові законодавства і прийняттю великого масиву нових нормативних юридичних актів, що втілюють загальні ідеї й окремі положення конституції.
3. Строк повноважень Генерального прокурора України:
4 роки;
5 років;
7 років.
4. Дайте визначення «промульгація». Промульгація закону - дії звичайно глави держави з метою визнання та офіційного оприлюднення прийнятого парламентом закону для забезпечення його чинності й реалізації.
Варіант 29.
1. Склад та порядок формування конституційного суду України.
КСУ складається з вісімнадцяти суддів
Суддею КСУ може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.
Судді КСУ не можуть належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім планової, викладацької та творчої.
Суддя КСУ призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк.
ВРУ призначає суддів КСУ таємним голосування шляхом подання бюлетенів.
Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів КСУ вносить Голова ВРУ, а також може вносити не менш як ¼ народних депутатів України від конституційного складу ВРУ.
При цьому депутат має право поставити пропозицію про висунення лише одної кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються.
Призначеними на посади суддів КСУ вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, тобто більше половини голосів депутатів від конституційного складу ВРУ. У випадку, коли кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів - проводиться повторне голосування.
У разі припинення повноважень судді КСУ, який призначався ВРУ, остання у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.
З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначає кандидатури на посади суддів КСУ для включення їх у бюлетені для таємного голосування.
Призначеним на посаду судді КСУ вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України.
Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посаду суддів КСУ, призначеними вважаються кандидати, які за умов таємного голосування, набрали більшу кількість голосів, ніж інші кандидати на ці посади.
Суддя КСУ вступає на посаду з дня складання присяги судді КСУ на засіданні ВРУ, яке проводиться за участю ПУ, Прем’єр-Міністра України, Голови Верховного Суду не пізніше як через місяць після призначення суддею КСУ.
Голова КСУ обирається на спеціальному пленарному засіданні КС зі складу суддів КСУ лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів будь-яким числом кандидатур, що запропоновані суддями КСУ.
Обраний Головою КСУ вважається кандидат за якого проголосувало більше половини складу суддів КСУ.
2. Підстави набуття громадянства України.
Громадянство України набувається:
1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства;
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
3. У випадках, коли вибори у виборчому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулись за рішенням суду чи центральної виборчої комісії проводяться:
А) повторні вибори;
Б) проміжні вибори;
В) позачергові вибори.
4. Дайте визначення «інавгурація».
Інавгура́ція— церемонія вступу на посаду глави держави або на високий духовний сан.
Варіант 30.
1. Правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.
Рада національної безпеки і оборони України - це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президенті України. Його правовий статус визначається Конституцією України і Законом України «Про Раду національної безпеки і оборону України» (5 березня 1998 р.).
Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. У його склад входять за посадою: Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби Безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ У країни. Інші члени Ради національної безпеки і оборони призначаються Президентом України. Організацію роботи І виконання рішень забезпечує Секретар Ради національної безпеки і оборони України, що призначається і звільняється Президентом.
Рада національної безпеки і оборони України має наступні функції:
1) внесення пропозицій Президенту України щодо реалізації основ внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;
2) координація і здійснення контролю над діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в мирний час;
3) координація і здійснення контролю над діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки І оборони в умовах військового або надзвичайного положення і при виникненні кризових ситуацій, загрозливих національній безпеці України.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України ухвалюються не менше ніж двома третинами голосів його членів. Ухвалені рішення вводяться вдію указами Президента України.
2. Методи галузі конституційного права України.
Методи КПУ- сукупність способів і засобів за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет галузі КПУ.
Методи КПУ:
Заборони- передбачає необхідність утримуватись від протиправних дій
Зобов*язання- необхідність виконати вимоги норми права- найчастіше.
Дозволу- можливість в разі потреби використати необхідну норму права
Імперативно-владного впливу- наказовий
Інші методи
3. Новообраний Президент України вступає на пост:
А) з моменту опублікування результатів виборів у Віснику Центральної виборчої комісії;
Б) з моменту складення присяги на урочистому засіданні Конституційного Суду України;
В) з моменту офіційного оголошення результатів виборів на урочистому засіданні Верховної Ради України;
Г) не раніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів;
Д) не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів.
4. Дайте визначення «обов’язковий вотум».
вотум обов'язковий - у деяких країнах юридичний обов'язок усіх дієздатних громадян брати участь у голосуванні на виборах державних органів влади
