Загальні положення. За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприєм­ницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна

За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприєм­ницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату (ст. 978 ЦК).

Охорона належить до видів підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Договір охорони має багато спільного з договором зберігання.

Але на відміну від договору зберігання, договір охорони завжди консенсуальний, оплатний, двосторонній. Договір охорони потребує обов'язкової письмової форми.

За договором зберігання послуги надаються безперервно, за договором охорони — можуть бути епізодичними, наприклад, в нічний час чи в певні години. Обов'язки охорони, як правило, обмежуються обов'язком не допустити крадіжку, розбій, грабіж на об'єкті, а професійний зберігач повинен вживати всіх не­обхідних заходів до забезпечення збереженості майна, навіть якщо про це безпосередньо в договорі не зазначено (періодично провітрювати, трусити, змазувати, перекладати, ставити мишо­ловки тощо).

Охорона діяльність є видом підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, тому і договір потребує спеціаль-

ного суб'єктного складу — Державна служба охорони, відповід­ний підрозділ міліції або охоронна фірма, яка має відповідну ліцензію.

Суб'єкт підприємницької діяльності, який надає охоронні послуги, може бути позбавлений ліцензії за грубе порушення правил та умов надання послуг, пов'язаних з охороною, а саме:

• надання послуг не за договором;

• протидія правоохоронним органам при виконанні ними
службових обов'язків із забезпечення правопорядку та громад­
ської безпеки;

• надання послуг, пов'язаних з охороною вантажів, що виво­
зяться (ввозяться) в Україну без експортної (імпортної) ліцензії;

• використання приладів та систем охоронної сигналізації,
що не мають отриманого в установленому порядку сертифіката
на їх застосування в Україні та ін.

Водночас Кабінет Міністрів України затверджує Перелік об'єктів, які підлягають обов'язковій охороні підрозділами державної служби охорони (державні архіви; державні підпри­ємства по випуску зброї, вибухівки; пункти поховання радіо­активних відходів; склади мобілізаційного резерву; спецвідді-лення лікарень (де проводять судово-психіатричну експертизу осіб, які підозрюються у вчиненні злочину); особливо важливі мости на залізничних та автомобільних магістралях; об'єкти в зоні безумовного відчуження тощо).

ЦК дає лише загальне визначення договору охорони. За­лежно від суб'єктного складу договору детально права і обо­в'язки сторін визначаються або підзаконними нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, або безпосеред­ньо в договорі.

Найбільш поширеними видами договорів охорони є догово­ри на охорону: об'єктів, квартир, вантажів, готівки, фізичних осіб.