Незалежно від волі сторін зобов'язання припиняються за таких обставин: неможливість виконання зобов'язання; поєднання в одній особі боржника і кредитора; смерть боржника чи кредитора, якщо зобов'язання пов'язане з їх особою; ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника).
1. Неможливість виконання зобов'язання. Ця обставина може
стати підставою для припинення зобов'язання, якщо її настан
ня зумовлено обставинами, за які боржник не відповідає і які
виключають відповідальність боржника.
Неможливість виконання може бути спричинена такими чинниками:
а) фактична неможливість виконання; б) юридична неможливість виконання.
Під юридичною неможливістю розуміють неможливість виконати зобов'язання, оскільки існують перешкоди законного чи морального характеру. Наприклад, предмет зобов'язання вилучено із обігу, видання певного нормативного акта робить неможливим виконання зобов'язання повністю чи частково. Фактична неможливість пов'язана насамперед із обставинами, які мають характер непереборної сили.
Якщо неможливість виконання спричинена винними діями боржника, тобто обставинами, за які він відповідає, то зобов'язання не припиняється, а змінюється: замість обов'язку виконання настає відповідальність боржника за невиконання зобов'язання. В грошових зобов'язаннях неможливість виконання як підстава їх припинення виключається. Обов'язок доводити неможливість виконання покладається на боржника.
2. Поєднання в -одній особі боржника і кредитора. В такому
випадку має місце своєрідне правонаступництво, тому що права
і обов'язки переходять від боржника до кредитора і навпаки.
Оскільки внаслідок об'єднання із двох самостійних сторін
утворюється одна, всі зобов'язання між ними анулюються.
Неможливо побудувати правову конструкцію, за якою особа
може бути одночасно і кредитором, і боржником за одним і
тим само зобов'язанням. Такі випадки мають місце при реорганізації юридичних осіб шляхом злиття і приєднання, при спадкуванні, коли, наприклад, боржник за договором позики стає спадкоємцем свого кредитора. Якщо сума позики перевищує розмір спадкового майна, то підстави для припинення зобов'язання в повному обсязі відсутні.
3. Смерть громадянина, якщо зобов'язання пов'язано з його
особою. За загальним правилом смерть громадянина — учасни
ка зобов'язання, не припиняє зобов'язальних правовідносин.
Водночас у випадках, коли права та обов'язки нерозривно
пов'язані із особою боржника чи кредитора, смерть однієї із
сторін зобов'язання приводить до його припинення. Так, смерть
особи, яка отримує аліменти, припиняє зобов'язання. Із смертю
особи припиняється договір доручення, заповідальний відказ,
договір поруки, виконання творчої роботи за договором тощо.
4. Ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника). На
відміну від реорганізації юридичної особи, коли створена
юридична особа є правонаступником за зобов'язаннями, при
ліквідації правонаступництво відсутнє. Ініціатори ліквідації вста
новлюють строк і порядок ліквідації, призначають ліквідацій
ну комісію, остання виявляє кредиторів і визначає строки і
порядок задоволення їх вимог. Зобов'язання припиняється лік
відацією юридичної особи, крім випадків, коли за законом
виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покла
дається на іншу особу.
Глава 18
Види забезпечення виконання зобов'язань
