Ббк 67. 304. 2

© Заіка Ю.О., 2005 р.

© Видавництво «Істина», 2005 р.

Перелік умовних скорочень:

ГК — Господарський кодекс України

ЖК — Житловий кодекс України

ЗК — Земельний кодекс України

КпШС — Кодекс про шлюб та сім'ю УРСР

КК — Кримінальний кодекс України

КК УРСР — Кримінальний кодекс УРСР

СК — Сімейний кодекс України

ЦК 1963 p. — Цивільний кодекс УРСР 1963 р.

ЦК, ЦК 2003 p. — Цивільний кодекс України 2003 р.

ЦП К — Цивільний процесуальний кодекс України

Н 7 0

Присвячується професору Михайлу Петровичу Захарашу

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1 Загальні положення

Поняття цивільного права

Кожного дня ми, навіть не маючи гадки, постійно вступаємо в правовідносини, тобто у відносини, які регулюються нормами права. З кримінальним, кримінально-процесуальним, адмі­ністративним, виправно-трудовим правом, ми, на щастя, маємо справу рідко, але є галузь права, з якою наше життя нерозривно пов'язане.

Зранку ми купуємо хліб, на Новий рік — шампанське, корис­туємося автобусом чи маршруткою, даруємо квіти та будуємо дачі, приватизуємо квартири, ремонтуємо годинники, позичаємо сусідам гроші і беремо в борг, клеїмо шпалери, видаємо довіре­ності і, на жаль, складаємо заповіти... Цивільне право регулює широкий спектр суспільних відносин. Це і побутові майнові, і комерційні, і особисті відносини, які виникають за участю фі­зичних осіб, організацій та держави.

Цивільне право, як і будь-яка галузь права, характеризується двома основними ознаками:

• предметом правового регулювання;

• методом правового регулювання.

Предмет і метод — це "обличчя" будь-якої галузі права, оскільки предмет правового регулювання відповідає на питання: що саме, тобто яке коло суспільних відносин регулює та чи інша галузь права, а метод правового регулювання — на питання, яким чином, на яких засадах здійснюється таке регулювання.

Предмет цивільного права

Предметом цивільного права є:

а) майнові відносини, тобто відносини, які виникають з при­воду належності, користування і переходу майна (законодавець визначає правомочності власника, регулює відносини, пов'язані з оплатною (купівля-продаж, міна) та безоплатною передачею майна (дарування, спадкування);

б) особисті немайнові відносини, тобто відносини, об'єктом
яких є нематеріальні блага, які не можна відділити від особи
(честь, гідність, ділова репутація);

в) відносини інтелектуальної власності, тобто відносини, які
виникають при реалізації особами своїх авторських прав чи
права промислової власності.