При проведенні перевірки/оцінки впливу підприємства на атмосферне повітря аудитору доцільно розділити вплив окремо пересувних та стаціонарних джерел на стан атмосферно повітря, розглядати ці впливи окремо один від одного та надавати відповідні специфічні рекомендації.
При перевірці викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел аудитор повинен:
1) Проаналізувати інформацію:
- про те, чи перебуває об’єкт аудиту на державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря;
- про динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за останні три роки та її аналіз (із зазначенням чинників збільшення або зменшення), пов’язуючи з обсягами виробництва;
- про заходи, які вживалися з метою дотримання нормативів ГДВ (при їх наявності);
- про діючу систему інструментально-лабораторного контролю параметрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об’єкті аудиту;
- про технічний стан джерел викидів, повітроочисного устаткування і умов їх експлуатації;
- про забруднюючі речовини та джерела забруднення, що не враховані в матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди;
- про рівень забруднення атмосферного повітря в районі розміщення об’єкту аудиту (стан атмосферного повітря за даними об’єкту аудиту або СЕС, динаміка рівня забруднення атмосферного повітря).
2) Перевірити:
- стан первинного обліку викидів (ПОД-1, ПОД-2, ПОД- 3);
- наявність даних повної інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, вказати реєстраційний № та дату реєстрації звіту про інвентаризацію в Держуправлінні екоресурсів;
- наявність актів обстеження газоочисних установок (ГОУ), зазначити ефективність їх роботи, відповідність матеріалам інвентаризації;
- дотримання нормативів дозволу на викиди, випадки перевищення встановлених нормативів викидів, причини та наслідки.
3) Вказати:
- кількість джерел виділення забруднюючих речовин, в т.ч. оснащених і не оснащених ГОУ, % оснащення, кількість джерел викидів, кількість ГОУ (в т.ч. несправних та неефективних). Зазначити стан ведення обліку простоїв ГОУ при роботі основного устаткування (додаткові викиди за рахунок простоїв, кількість годин, причини);
- про наявність ненормованих джерел викидів чи забруднюючих речовин.
4) Надати перелік джерел викидів забруднюючих речовин зі специфічним запахом.
5) Відкоригувати (у разі необхідності) план-схему об’єкту аудиту за рахунок нанесення на неї джерел викидів, зазначення відповідності нумерації джерел на план-схемі та в матеріалах інвентаризації, позначення джерел, по яких спостерігаються перевищення викидів сумарних та по окремим джерелам.
При перевірці викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел аудитор повинен:
1) Зазначити кількість та тип пересувних джерел, які перебувають на території об’єкту аудиту або йому належать, вказати обсяг та тип пального, що використовується;
2) Перевірити:
- наявність контрольно-регулюючих пунктів (КРП), їх обладнання приладами і повіреною контрольно-вимірювальною апаратурою. Якщо на об’єкті аудиту немає власного КРП, перевірити наявність договору з іншою організацією, яка визначає вміст забруднюючих речовин в викидах відпрацьованих газів автомобілів;
- наявність та ведення журналу обліку результатів вимірів, відміток про направлення автотранспортних засобів на ремонт, наявність і дотримання графіка перевірки автотранспорту на вміст оксиду вуглецю, вуглеводнів та димності у відпрацьованих газах автомобілів;
- наявність тепловозного рухомого складу, кількість, тип локомотивів, вказати відомості про екологічну паспортизацію тепловозів.
3) Надати інформацію про порушення встановлених стандартами норм вмісту забруднюючих речовин у викидах відпрацьованих газів після проведення відповідної перевірки на об’єкті аудиту.
4) Зазначити, чи проводяться заходи щодо зменшення викидів від пересувних джерел. Оцінити їх ефективність, у разі наявності, та доцільність впровадження, у разі відсутності.
