3.Різні типи запозичень
Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:
1.Вторинна номінація (використання наявного у мові слова для назви наукового поняття: споживчий кошик)
2.Словотвірний спосіб — утворення термінів за допомогою афіксів (префіксів, суфіксів), складанням слів та основ, скороченням слів.
3.Синтаксичний спосіб
4.Запозичення, причини запозичення:
запозичення терміна разом з новим поняттям
паралельне використання власного і запозиченого терміна
пошук досконалого терміна
відсутність власного досконалого терміна
35.Проблеми сучасного термінознавства
Розвиток новітньої української термінологічної системи тісно пов'язаний з характером сучасної науки. Сьогочасну українську ситуацію в галузі термінологічного нормування ускладнює те, що серед теоретиків і практиків термінотвору є прихильники принаймні двох термінологічних традицій: одні зорієнтовані на використання усіх наявних в українській мові способів і засобів, а інші віддають перевагу калькуванню з російською мови. Чи не найважливішою проблемою сучасного українського термінознавства є питання збереження національного духу української термінології. Українська технічна інтелігенція активно відкидає утворені від дієслів назви опредметнених дій з суфіксом к, наприклад: ковка-рубка, такі російонізми переважно замінюють іменникам на ння кування-рубання. Протягом останнього десятиріччя активізують корінь гін, як засіб заміни запозиченого з російської провід (водогін замість водопровід). Українською термінотворчою традицією передбачено замінювати кореневий елемент суфіксом уват: газуватий, зіркуватий.
Англіцизми активно доповнили лексику української мови наприкінці 20 століття. У науковій сфері вони найбільше вплинули на термінологію гуманітарних наук: брокер, дистриб'ютор та таке інше. Представники наймолодшого і середнього покоління українських учених залюбки уводять у наукові тексти модні англомовні замінники загальновживаних слів креативний замість творчий, латентний замість прихований. Почасти це данина моді і сподівання на приховування думки без достатньої глибини проникнення у зміст аналізованої проблеми, частково це своєрідний науковий жаргон, засіб упізнавання своїх, а не рідко й не вміння перекласти українською англомовні слова чи словосполучення. В. Радчук уклав список слів-позначок серед яких переважають англіцизми, що мають питові або давнішнє запозичені відповідники:
андеґраунд- підпілля
генерація — покоління
плеєр- програвач
фан- вболівальник
36. Кодифікація і стандартизація термінів.
Кодифікація термінів це систематизація термінів словниках та довідниках. Розрізняють такі види термінологічних словників:
- Перекладні словники — найпоширеніший тип сучасних термінологічних словників.
- Сучасні довідкові словники.
- Тлумачно-перекладні словники — праці змішаного типу, які перекладають термін іноземною мовою і подають його тлумачення.
Стандартизація термінології це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології однієї країни або у межах групи країн. Стандартизована термінололгія обов'язкова в офіційних, наукових, ділових і виробничих текстах.
Основи стандартизації закладено у Німеччині в кінці 19 на початку 20 століття, їх розробив німецький учений Юстер. В українській історії першим нормувальним термінним центром було Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка кінець 19 початок 20 століття. Згодом ним став інститут української наукової мови 20-30 рр 20 ст. В держстандарті розроблено концепцію державних систем стандартизації, метрології та класифікації.
