Займенники – це слова, що вказують на предмети чи їх ознаки, вони вживаються замість іменників, прикметників або числівників.
Особові займенники в називному відмінку (I, you, he, she, it, we, they) виконують функцію підмета і відповідають на питання хто? що?
Особові займенники в об'єктному відмінку (me, you, him, her, it, us, them) відповідають на питання непрямих (давального, знахідного, місцевого) відмінків, у реченнях виконують функцію додатка:
Tell me everything about them. Розкажіть мені все про них.
Вжита без прийменника, ця відмінкова форма займенника відповідає в українській мові давальному і знахідному відмінкам.
Займенники в непрямому відмінку з прийменниками відповідають всім іншим відмінкам залежно від прийменника:
| This letter isfor you. This article was translatedby him. І have received a letterfrom her. І quite agreewith him. I readabout it yesterday. Не showed the bookto her. | Це лист для вас. Ця стаття була перекладена ним. Я отримав від неї листа. Я повністю згоден з ним. Я читав про це вчора. Він показав їй книжку. |
Присвійні займенники виражають належність і відповідають на питання чий? У реченні вони, як правило, є означенням.
Таблиця 7. Особові і присвійні займенники
| Особові займенники | Присвійні | ||
| Називний (прямий) Відмінок | Об'єктний (непрямий) відмінок | ||
| хто who? що? what? | кого? кому? whom? що? чому? what? | чий? чия? чиє? чиї? whose? | |
| I я you ти he він she вона it воно we ми you ви they вони | me мене, мені you тебе, тобі him його, йому her її, їй it його, її us нас, нам you вас, вам them їх, їм | mу мій, моя, моє, мої your твій, твоя, твоє, твої his його her її its його, її our наш, наша, наше, наші your ваш, ваша, ваше, ваші their їх |
Таблиця 8. Вказівні займенники
| Однина | Множина |
| this цей, ця, це that той, та, те | these ці those ті |
Вказівні займенники в реченні можуть бути означенням, якщо стоять перед іменником, або підметом, якщо стоять перед дієсловом.
НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ
SOME кілька, деяк, деяка кількість вживається у стверджувальних реченнях:
| І havesome pencils. | У мене є кілька олівців. |
ANY скільки-небудь, які-небудь вживається у питальних і заперечних реченнях:
| Have you got any pencils? | У вас є які-небудь олівці? |
| І have notgot any pencils. | У мене немає ніяких олівців. |
NO ніякий вживається для утворення заперечення, але в цьому випадку дієслово стоїть у стверджувальній формі:
| І haveno pencils. | У мене немає (ніяких) олівців. |
Примітка. У стверджувальному реченні займенник any перекладається який-небудь, будь-який.
| You can buy stamps at any post-office. | Марки можна купити в будь-якому поштовому відділенні. |
Таблиця 9. Займенники some, any, no, every і похідні від них
| Речення | Про речі | Про людей | Про місце | ||||||
| thing | body, one | where | |||||||
| Стверджу-вальні | some | something що-небудь | somebody someone хтось хто-небудь | somewhere десь де-небудь | |||||
| any | anything все, що завгодно | anybody anyone всякий будь-який | anywhere де завгодно куди завгодно | ||||||
| Питальні | any | anything що-небудь | anybody anyone хто-небудь будь-хто | anywhere де-небудь куди-небудь | |||||
| Заперечні | not... any no | not... anything нічого nothing нічого | not... anybody not... anyone ніхто nobody, no one none ніхто | not... anywhere ніде нікуди nowhere ніде нікуди | |||||
| Усіх видів | every | everything все | everybody everyone всякий кожний все | everywhere скрізь всюди | |||||
Таблиця 10. Зворотні займенники
| Особа | Однина | Множина | ||
| 1-а 2-а 3-я | myself yourself herself himself itself | сам (а) себе | ourselves yourselves themselves | самі себе |
Таблиця 11. One (ones) у ролі замінників іменників
| Займенники | Приклади | Переклад |
| one ones | Take my pen. – Thank you, I have got one. Some products are more nutritious than the other ones. | Візьміть мою ручку – Дякую, у мене є (ручка). Деякі продукти поживніші за інші (продукти). |
Щоб запобігти повторенню іменника, замість нього можуть вживатися займенники one (ones), that of (those of). Для заміни іменників в однині вживаються займенники one і that of, а у множині– ones, those of.
§7. дієслово
(the verb)
Дієслово – це повнозначна, самостійна частина мови, яка означає:
¾ дію: to cut – різати; to put – класти;
¾ стан: to sleep – спати;
¾ відчуття: to feel – почувати; smell – відчувати запах, нюхати, пахнути;
¾ процеси сприйняття (сприймання): to hear – чути, слухати; to see – бачити, дивитися;
¾ процеси мислення: to think – думати, обмірковувати; to consider – розглядати;
¾ уявлення: to imagine – уявляти (собі);
¾ процеси мовлення: to speak – говорити, розмовляти; to say – говорити, сказати, мовити; to tell – розповідати, говорити, сказати;
Дієслово в англійській мові має найбільшу кількість форм. Основні граматичні ознаки дієслова – час, особа, число, стан. Спосіб дії – за ним дієслово в реченні відрізняється від інших слів.
Дієслова мають особові (Finite Forms) і не особові (Non-Finite Forms) форми.
Особові – це ті форми, які виражають особу, число, час, стан, спосіб дії і виступають у реченні лише у функції присудка:
He lives in London. Він мешкає у Лондоні.
Не особові – це ті форми, які не мають звичайних форм особи, числа, способу і не бувають у реченні присудками, хоч і можуть входити до його складу. До них належать інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник (the Participle).
Таблиця 12.
| The Infinitive (інфінітив) | To know everything is to know nothing. | Знати все – значить нічого не знати. |
| The Gerund (герундій) | I am fond of reading books. | Я захоплююсь читанням книжок. |
| The Participle (дієприслівник) | Money spent on the brain is never spent in vain. | Гроші, витрачені на освіту, завжди окуповуються. |
часи дієслова
(tenses)
В англійській мові розрізняються чотири групи часових форм дієслова: Indefinite (Simple) Tenses (неозначені часи), Continuous Tenses (тривалі часи), Perfect Tenses (перфектні або доконані часи) та Perfect Continuous Tenses (перфектно-тривалі часи). Всього в англійській мові вживається 12 часових форм.
В усіх групах часів існує також особлива форма відносного часу: The Future-in-the-Past – майбутнє відносно минулого часу.
Примітка. Детальніше про часи дієслова йдеться у відповідних розділах.
спосіб дієслова
(the mood)
Спосіб дієслова показує як мовець розглядає дію відносно дійсності. В англійській мові є три способи:
1. Дійсний спосіб (the Indicative Mood) показує, що дія розглядається як реальний факт у теперішньому, минулому і майбутньому:
Таблиця 13.
| She speaks English fluently. | Вона вільно розмовляє англійською мовою. |
| He spokeEnglish fluently. | Він вільно розмовляв англійською мовою. |
| They will speakEnglish fluently. | Вони будуть вільно розмовляти англійською мовою. |
2. Наказовий спосіб (the Imperative Mood) висловлює спонукання до дії, тобто наказ, прохання, пораду та інше. Наказовий спосіб має форму другої особи:
Таблиця 14.
| Tell me all about it. | Розкажи мені все про це. |
| Choose an author as you choose a friend. | Вибирай письменника, як вибираєш друга. |
| Don’t be late. | Не запізнюйся. |
| Don’t waste time, it flies. | Не гайте часу, він летить. |
3. Умовний спосіб (the Subjunctive Mood) показує, що мовець розглядає дію не як реальний факт, а як таку, що могла відбутися за певних умов, а також як щось допустиме, бажане, необхідне або нереальне, нездійснене.
| If I saw her tomorrow, I would tell her about it. | Якби я бачив її завтра, я б сказав їй про це. |
| (Не виключена можливість побачити її завтра. Припущення стосується майбутнього). |
Якщо припущення відноситься до минулого часу, воно не може бути виконано і є цілком нереальним:
| If I had seen her yesterday, I would have told her about it. | Якби я (по)бачив її учора, я б сказав їй про це. |
| (Але я її не міг (по)бачити. Минулого повернути не можна). |
Найпростішим для опанування є наказовий спосіб – як за обсягом, так і за утворенням.
Дійсний спосіб має дуже розгалужену систему часових форм.
Щодо умовного способу, то він хоч і не великий за обсягом, проте має складну систему утворення.
Примітка. Детальніше про способи дієслова йдеться у відповідному розділі.
стан дієслова
(the voice)
Особа або предмет, що виконує дію, називається суб’єктом дії. Особа або предмет, на які спрямовано дію, називається об’єктом дії. Так у реченні
| A lot of people speak English all over the world. | Багато людей розмовляють англійською в усьому світі. |
підмет речення “people” – означає суб’єкт дії, а ‘English” – її об’єкт. У реченні
| English is spoken all over the world. | Англійською розмовляють у всьому світі. |
підмет речення “English” є об’єктом дії. Суб’єкт дії у цьому реченні не зазначено.
Отже, підмет речення може бути як суб’єктом, так і об’єктом дії, вираженої присудком.
В англійській мові дієслова вживаються в активному стані (the Active Voice) і пасивному (the Passive Voice).
Якщо підметом речення є суб’єкт дії, то дієслово-присудок вживається в активному стані.
| We often see him in the library. | Ми часто бачимо його в бібліотеці. |
Підмет речення “we” є суб’єктом дії, “see” – дієслово-присудок в активному стані.
Якщо підметом речення є об’єкт дії, то дієслово-присудок вживається в пасивному стані.
| He is often seen in the library. | Його часто бачать (можна бачити) в бібліотеці. |
Підмет речення “He” є об’єкт дії, “is…seen” – дієслово-присудок в пасивному стані. Суб’єкт дії – не зазначено.
Пасивний стан вживається тоді, коли в центрі уваги співрозмовників є особа або предмет, на які спрямована дія (об’єкт дії), суб’єкт дії при цьому здебільшого не вказується:
| Rome was founded in 753 B.C. | Рим було засновано в 753р. до нашої ери. |
У цьому реченні “Rome” (Рим) є об’єктом дії, вираженої присудком “was founded” (було засновано); саме про об’єкт дії — “Rome” (Рим), а не про діючу особу йде мова.
При потребі суб’єкт дії може бути виражений за допомогою додатка з прийменниками by або with:
| The potato was brought to Europe by Spanish. | Картопля була завезена до Європи іспанцями. |
| Her eyes were filled withtears. | Її очі наповнились сльозами. |
Зіставляючи речення з присудком в активному стані
| Dr. Pemberton invented Coca-Cola in 1886. | Д-р Пембертон винайшов Кока-Колу у 1886 році. |
і речення з присудком в пасивному стані,
| Coca-Cola was invented by Dr. Pemberton in 1886. | Кока-Кола була винайдена д-ром Пембертоном у 1886 році. |
можна відзначити, що підмету речення в активному стані (Dr. Pemberton) відповідає додаток з прийменником by речення в пасивному стані (by Dr. Pemberton), а додаток до дієслова-присудка речення в активному стані (Coca-Cola) є предметом речення в пасивному стані.
Ви мабуть звернули увагу на те, що в англійських реченнях присудок в пасивному стані складається з двох частин. Це дійсно так.
Пасивний стан дієслів в англійській мові утворюється за допомогою допоміжного дієслова (to) be (бути) у відповідному часі, числі, відповідній особі та дієприкметника минулого часу (the Past Participle) основного дієслова.
