Уроки 31, 32

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: закріпити знання учнів про однорідні члени речення, уміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, ставити коми між однорідними членами, правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, уміння виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз, порівняння, виведення висновків за аналогією.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: роздавальний матеріал.

 

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

 

*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

 

Картка 1   Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.   Воля, освіта, рівність, братерство збудять ізнов Україну! (Б.Грінченко.) Все здолаєм, все ми зможем, тьму прокляту переможем! (П.Тичина.) Станьмо вкупі за Вкраїну, биймось, биймось до загину! (Б.Грінченко.) Так доки будем людом ми безгласним, перед чужинцем гнутись і німіти, ні поринать, ні плавати не вміти? (П.Тичина.) А Бог же вчить терпіти не ярмо, а лиш одвічні труднощі дороги. (В.Герасимчук.)

 

Картка 2   Переписати, уставляючи пропущені букви і розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.   У майбуття ростуть д..рева й люди. (В.Коротич.) Сплять ліси, поля, кр..ниці, шепіт ручая. (А.Малишко.) Дорога то збігала на гору, то стрімко спадала вниз, пірнала під віття, слалась чер..з гребельки. (Ю.Мушкетик.) Свіжа зел..нь ро..гойдалась, ро..гулялась, попл..ла. Все ож..ває, міниться, тр..мтить, бруньками пружно тягнеться в блакить. (А.Малишко.) У цвіту яблуневім х..тались сади після бур, після гроз, після років біди. (В.Сосюра.)

Картка 3   Переписати, підкреслити однорідні члени речення. В першому реченні підкреслити всі члени речення.   І кличе мене батькова хатина на синь, на роси, на вишневий цвіт. (О.Довгий.) Над селом, над полем, над борами райдуга біжить, яе зайченя. (М.Сингаївський.) По воді стрімку кардіограми пишуть щуки, жаби й окунці. (М.Гурець.) На тиху ніч, на вечір золотий у синє небо висипали зорі. (О.Довгий.) І переходить надвечір’я у вечір, в північ, в ніч глуху. (Л.Дмитерко.) Маска ховає обличчя, але не ховає очей. (І.Павлюк.)

* Пояснювальний диктант. Визначити ряди однорідних членів речення.

Глід, Шипшина й Терен дикий вмить без галасу і крику всю поляну оточили, нашорошили голки. (В.Симоненко.) Ой, гірка моя калина! Візьму ягоду я в губи від простуди, від огуди, від нудьги, від переляку. (П.Перебийніс.) В поле, до ріки йду не гуляти – слухать стежку, хвилю, колоски. (М.Федунець.)

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

*Бесіда.

· Які члени речення називаються однорідними?

· Який зв’язок - сурядності чи підрядності – існує між однорідними членами речення?

· Які члени речення можуть бути однорідними?

· Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

· Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?

· Якими сполучниками поєднуються однорідні члени речнння?

· На які групи поділяються сполучники сурядності?

· Чи завжди ставиться кома перед протиставними сполучниками, які з’єднують однорідні члени? Назвати протиставні сполучники.

· У якому випадку не ставиться кома перед єднальним сполучником, який з’єднує однорідні члени?

· У якому випадку ставляться коми перед єднальними сполучниками? Навести приклади.

· Чи ставиться кома перед другою частиною розділового сполучника, який з’єднує однрідні члени речення? Навести приклади.

 

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Диктант із коментуванням.

І. І Шевченко, і Пушкін, і думний Шекспір у симфонію людства вплели голоси. (А.Малишко.) Колись в сонетах Данте і Петрарка, Шекспір і Спенсер красоту співали. (І.Франко.) Ти маєш і Шевченка, й Українку. Вони ж за тебе муки прийняли. (В.Гей.) Чи не приходять розмовлять із нами Леся Українка, і Коцюбинський, і Франко? (М.Рильський.) Я побачив у Львові Шашкевича очі, Кривоносові плечі, Франкове чоло. (В.Симоненко.) Прийдіть, мої брати й мої діди, опришки, запорожці, галайди, Залізняки, і Гонти, й Морозенки! (Д.Павличко.) А в нас ні Муромця, ані Тараса, ні оборонців, ні вождів, ні Спаса! (М.Шевченко.)

ІІ. Високо вгорі сліпучо зблискують крилами голуби. Хтось їх ганяє, підіймає обережно над собором, над валуванням заводських димів. У понадхмар’ї, у чистих висотах добувають розумні птахи собі свіжого повітря ковток. Вони то згаснуть, то знову виринуть у тій буро-оранжевій повені і, мов рибки, трепещуть у ній, набираючи висоту. То зникнуть у хмарі, то знову сріблясто затріпочуться, зблиснуть, мов іскринки... Ось вони розтанули, зникли, а по якійсь хвилі знов засріблилися, мов біле листячко, розвіяне вітром у буро-червоній хмарі. Вперто підіймаються вони над собором і його наче витягують за собою, тягнуть у небо разом з його банями і шпилями.

За О.Гончаром.

ІІІ. До свободи треба дорости розумом і світлими думками. (А.Матвійчук.) А це знамено запорожців, а чи заграва зацвіла? (В.Марсюк.) Я пристав до борців, що не знають вороття у минуле, назад. Їм у щасті чи в тузі безкраїй душі полум’ям волі горять. (І.Ірлявський.) А ці тупцюють дрібно та борзенько. Хіба Нечай, Богун чи Морозенко оце б такий човгикали фокстрот? (Л.Костенко.) Наклеп, злоба, підлість, гнів і пиха – все тимчасовість. (Д.Павличко.) Сійте розумне, безсмертне і людяне. (М.Некрасов.)

* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

В Шевченковім залізнім слові, під грізним Гоголя пером, нам хвилі гомонять дніпрові, гаї й лани понад Дніпром. (М.Рильський.) Шевченка рядочки і Пушкіна вольнії строки, Некрасова муза і Лесі крилаті слова у серці лишаться на всі неозначені строки. (Л.Забашта.) Море лягло, завмерло, притулило заворожену пащу до берегів і жадібно п’є красу скель. (М.Коцюбинський.)

 

 

* Навчальний диктант.

І. Наближаюсь до чорногузів, що ходять по мілкому. Ось один птах подивився на мене і, задерши дзьоба, хутенько чи то перебігає, чи то перескакує на безпечніше місце. А решта й не дивляться в мій бік, граційно переступають тонкими ногами поміж лепехи та осоки, вишукують здобич.

Чорногузи дуже великі, поважні й пихаті. Я кидаюсь вперед, щось кричу войовниче. На мою превелику радість, птахи один за одним важко злітають догори і, далеко повитягавши тонкі шиї, летять. Але чомусь не зринають догори, а низько перелітають над ставом і зникають за вербами на протилежному березі.

Мені стає шкода, що розлякав їх. Може, повернуться знову? На лугах – найулюбленіше їхнє місце. Тут вони іноді збираються чималим гуртом чи жаб половити, чи просто так походити серед лепехи й рогози. (За Є.Гуцалом; 120 сл.)

ІІ. Хто не був на городі, придивіться. Гляньте на гарбузиння, на ряди голованів-соняшників, на картоплю, на буряки. Усім цим добром натопкана свята земелька.

Між городиною жартівлива рука бризнула квітками. Тут і королевий цвіт, і кручені паничі, чорнобривці, майори, нечесані панни, царська борідка. Все це гордовите панство топчеться поміж капустою, по грядках квасолі, лізе на тин, зазирає у маленьке віконце, просить: “Чи не продали б ви, хазяєчко, хоч клуночок картоплі?” (За С.Васильченком; 70 сл.)

ІІІ. Страшне у скіфів дійство похоронне! Ольвійський грек, бувало, похолоне. Спочатку возять мертвого царя, щоб сорок днів усі за ним ридали. Рабиня, як зацьковане звіря, тремтить, чекає, що її придавлять. Царя везуть, одягнутого в плис, у захололій капсулі із воску. Селера і товчений кипарис зробили з нього мумію заморську. І їде цар з рабами і скарбами. Царя везуть вози і шарабани. За ним ідуть на той світ, бо він цар, наплакавшись у ті сороковини, коханка, кухар, навіть новинкар, що буде й там розказувать новини. Підземний світ, і тлін, і німота. В жертовних чашах ритуальний трунок. Та на цареві зброя золота, і меч, і щит, і бойовий рихтунок. Аж потім вже подвижники і вчені взялись вивчать кургани височенні. От розкопають ями та кар’єри та й доберуться в царські інтер’єри. І кожна бляшка, панцир, окуття і на прикрасах вирізьблені драми – це панорами скіфського життя, увічнені по золоту майстрами. (За Л.Костенко; 145 сл.)

Словник. Скіфи – народ, що у УІІ ст. до н.е. прийшов у Північне Причорномор’я з Азії. Плис - груба бавовняна ворсиста тканина; бавовняний бархат. Капсула – оболонка, герметично закрите вмістище. Рихтунок – спорядження.

V. Підбиття підсумків уроків.

VІ. Домашнє завдання. Поворити п. 10, вправа 167.